Позовна давність для ЖК-послуг
Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду (подати позов) з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).
Зверніть увагу, що Законом № 2189 (остаточно вводиться в дію 01.05.2019 р.) не передбачено застосування спеціальної позовної давності до вимог у сфері ЖК-послуг. До речі, його попередник — Закон № 1875, що частково втратив юридичну силу, — також нічого такого не передбачає. Тому до комунальних боргів застосовують загальний строк позовної давності, який становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).
Хоча за домовленістю сторін позовна давність, установлена законом, може бути збільшена (ст. 259 ЦКУ). Тобто вона може перевищувати «стандартні» 3 роки. Такі умови сторони прописують у договорі або додатковій угоді до нього (ст. 259 ЦКУ)*. Але в ЖК-договорах про це навряд чи зазначають.
* Детальніше про розрахунок строку позовної давності читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 38.
Увага! Перебіг позовної давності розпочинається з дня, що настає за граничним строком оплати ЖК-послуг (лист Мінрегіону від 11.09.2013 р. № 8/20-251-13).
Щоб дізнатися граничний строк оплати кожної конкретної ЖК-послуги, зазирніть у договір про її надання. У загальному випадку це буде 20-те число (включно) місяця, що настає за місяцем, у якому була надана така послуга.
З наступного дня після зазначеної дати й потрібно розпочинати відлічувати 3 роки.
За закінченням строку позовної давності за заборгованістю передусім стежитиме сам постачальник ЖК-послуги. Це важливо як для його податкового, так і для бухгалтерського обліку.
Річ у тому, що заборгованість, за якою минув строк позовної давності, у податковому та бухгалтерському обліку визнається безнадійною. А таку заборгованість не лише можна, але й потрібно списувати з балансу.
Але попереджаємо: фізособі-боржникові навіть у цьому випадку не варто розслаблятися. Річ у тому, що
навіть після закінчення строку давності постачальник ЖК-послуги може звернутися до суду
з вимогою про стягнення заборгованості. Таке право йому надає ч. 2 ст. 267 ЦКУ.
Відмовити в задоволенні такого позову суд може тільки за однієї умови: якщо одна зі сторін у спорі (тобто боржник) заявить про закінчення строку позовної давності (ч. 4 ст. 267 ЦКУ).
Якщо ж (1) сторона не заявить про закінчення строку позовної давності або (2) позивач доведе поважність причин пропуску такого строку, то суд не зможе відмовити в розгляді справи (ч. 5 ст. 267 ЦКУ).
Перше зі сказаного може відбутися, якщо стягувач (тобто постачальник ЖК-послуги) подасть заяву про видання судового наказу (ст. 161 ЦПКУ). Прийнявши таку заяву, суд уже протягом 3 днів видасть такий документ по суті заявлених вимог. Причому без судового засідання і боржника для заслуховування його пояснень.
Перше і друге — якщо постачальник ЖК-послуги вирішить стягнути борг із фізособи-боржника у звичайному порядку (у порядку позовного судочинства).
А отже, навіть після закінчення строку позовної давності у фізособи-боржника все ж залишається шанс погасити заборгованість.
До речі, і в обліку, списуючи безнадійну заборгованість, постачальник не ставить на ній жирну крапку. Річ у тому, що навіть списану з балансу суму безнадійної дебіторської заборгованості кредитор повинен обліковувати на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» ще не менше 3 років із дати списання для спостереження за можливістю її стягнення в разі зміни (поліпшення) майнового стану боржника (див. пояснення до рахунку 07 «Списані активи» Інструкції № 291).
Не омине списання заборгованості із ЖК-послуг і ПДФО-облік постачальника.
Дії постачальника
Тут на перший план виходить п. п. 164.2.7 ПКУ. Він відносить до оподатковуваних доходів суму заборгованості платника податків за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що дорівнює у 2019 році 960,50 грн.
Також сума, оподатковувана ПДФО, потрапить до бази нарахування ВЗ (пп. 1.2, 1.7 п.п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Але панікувати постачальникові не варто.
Фізична особа самостійно сплачує ПДФО і ВЗ з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації
Усе, що потрібно від постачальника-податкового агента, — це відобразити суму списаної заборгованості в Податковому розрахунку, сформованому за той квартал, у якому сплив строк позовної давності.
Причому в розд. I форми № 1ДФ суму списаної заборгованості, яка:
— перевищує неоподатковувану межу (у 2019 році — 960,50 грн.), відображають з ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 і 4а (103.25 БЗ);
— не перевищує у 2019 році 960,50 грн., відображають з новою* ознакою доходу «194» як інший неоподатковуваний дохід (п.п. 165.1.49 ПКУ) також без заповнення граф 4 і 4а.
* Про нові ознаки доходів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 26, с. 5.
Наслідки для фізособи
Фізособа-боржник повинна самостійно задекларувати дохід у вигляді списаної суми заборгованості зі строком позовної давності, що минув, розрахувати і сплатити з неї ПДФО та ВЗ.
Форма річної декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859.
Подати її в загальному випадку слід до 1 травня року, що настає за роком, в якому за заборгованістю минув строк позовної давності. Як це зробити, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 20, с. 11. Сплатити до бюджету погоджені суми ПДФО і ВЗ потрібно до 1 серпня такого року.
І тільки якщо заборгованість, за якою минув строк позовної давності, не перевищує оподатковуваної межі, подавати декларацію про доходи не потрібно, але за умови, що у фізособи немає інших підстав для її подання.
Звісно, часто фізособа не контролює строк закінчення позовної давності своїх комунальних боргів. А постачальник навряд чи інформуватиме її про це. Але якщо ви знаєте, що у вас борги за комуналкою за 2016 рік, то наприкінці 2019 року перевірити свої доходи можна такими способами:
1) звернувшись до самого постачальника ЖК-послуги. Але навряд чи боржник захоче це зробити;
2) подавши до податкової запит (заяву). Форму заяви (№ 10 ДР) ви можете знайти в додатку 14 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у ДРФО**, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. № 822 (далі — Положення № 822).
** Державний реєстр фізичних осіб — платників податків.
Контролюючий орган протягом 3 робочих днів з дня подання заяви надасть інформацію про доходи, зазначену податковими агентами у формі № 1ДФ (п. 6 розд. Х Положення № 822);
3) зробивши запит через Електронний кабінет. Що для цього потрібно зробити, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 95, с. 19.
