Операція з продажу корпоративних прав за грошові кошти не належить до об’єкта оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.2 ПКУ). А якщо платник податків починає використовувати придбані товари/послуги частково в оподатковуваних, частково в неоподатковуваних операціях, то йому необхідно розподіляти вхідний податковий кредит (далі — ПК) за правилами ст. 199 ПКУ шляхом нарахування часткових податкових зобов’язань (далі — ПЗ). Причому під неоподатковуваними розуміються не лише пільгові операції (ст. 197 і Перехідні положення ПКУ), але й ті, що не віднесені до об’єкта оподаткування (ст. 196 ПКУ, а також послуги з місцем постачання за межами території України). Отже, компенсувати вхідний ПК шляхом нарахування часткових ПЗ вам, швидше за все, доведеться.
Найчастіше йдеться про ПК, включений у вартість оренди офісу, комунальних платежів за будівлею офісу, послуг зв’язку, канцелярського приладдя, обладнання офісу тощо. Тобто це ті витрати, які не можна точно співвіднести з конкретною діяльністю (неоподатковуваною чи оподатковуваною). А ці витрати якраз у вас є. Тому насамперед потрібно розрахувати коефіцієнт ЧВ/«анти»-ЧВ. Формула для його визначення зазначена в ряд. 2 табл. 1 додатка Д7 до декларації. Зверніть увагу — для розрахунку беремо обсяги оподатковуваних і неоподатковуваних операцій тільки цього періоду (п. 199.3 ПКУ). Саме цей додаток подається разом з декларацією за цей період.
Далі визначаємо товари/послуги, фактично використані протягом цього періоду в подвійних операціях. Причому якщо ви придбали їх у попередніх періодах для використання тільки в оподатковуваних операціях (а отже, «компенсуючих» ПЗ ви не нараховували), але фактично використовували в цьому періоді в подвійних операціях, то вони також підпадають під частковий розподіл. Що стосується необоротних активів подвійного призначення, то і за ними також доведеться нарахувати часткові ПЗ з тим нюансом, що базою нарахування виступатиме балансова (залишкова) вартість на початок періоду, в якому з’явилася неоподатковувана операція. За нарахованими ПЗ не пізніше за останній день цього періоду складається зведена ПН з типом причини «08» і кодом зведеності «2».
За товарами/послугами, придбаними та/або використаними в наступних періодах, нарахування ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ робити не потрібно, адже вони повністю будуть використані в оподатковуваних операціях.
Наступний етап — річний перерахунок, що проводиться в останньому періоді року.
По-перше, потрібно перерахувати коефіцієнт «анти»-ЧВ (він розраховується в ряд. 3.1 таблиці 1 додатка Д7).
Розрахунок здійснюємо виходячи з обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій усього року
По-друге, потрібно відкоригувати нараховані раніше ПЗ, адже оподатковувані обсяги всього року значно більше тих, що були враховані тільки в періоді неоподатковуваної операції. Робиться за допомогою складання РК до тих ПН, які були виписані в періоді здійснення неоподатковуваної операції, а відображається перерахунок у таблиці 2 додатка Д7. У вашому випадку була складена одна ПН, ось її й коригуємо. У результаті сума нарахованих ПЗ стрімко зменшиться.
По-третє, разом із декларацією за останній період року і перший період наступного потрібно подати додаток Д7. Розрахований у ньому показник «анти»-ЧВ може бути використаний вами в наступному році в разі, якщо раптом знову вискочить неоподатковувана операція.
Детальніше про розподіл ПДВ, у тому числі при разових неоподатковуваних операціях, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 104-105, а також 2018, № 1-2, с. 27.
