Безнадійна заборгованість. Якщо є впевненість у тому, що раніше визнане зобов’язання не буде погашено, то його сума включається до доходу звітного періоду. Про це сказано в п. 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання». Так, зокрема, зобов’язання боржника припиняється, якщо кредитор прощає борг (ч. 1 ст. 605 ЦКУ) або ліквідується, але за умови, що виконання зобов’язання ліквідованої юрособи не було покладене на іншу юрособу (ч. 1 ст. 609 ЦКУ, ч. 3 ст. 205 ГКУ).
Виходячи із запитання, право вимагати погашення заборгованості за отриманий товар покладене на іншу юрособу (нерезидента). Причому та обставина, що правонаступник не звернувся до вас із вимогою погасити заборгованість, — не підстава для її списання. До речі, він цього може й не робити, а протягом строку позовної давності звернутися одразу до суду для захисту своїх прав та інтересів. Адже факт прощення боргу, судячи з усього, теж відсутній.
Інакше кажучи,
говорити про списання кредиторської заборгованості з балансу варто, коли заборгованість отримає статус безнадійної
У цьому випадку вирішальну роль відіграватиме загальне правило визнання заборгованості безнадійною — закінчення строку позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ).
Часто в ЗЕД-відносинах строк позовної давності залежить від волевиявлення сторін договору, що повинно бути закріплено в самому ЗЕД-договорі. Наприклад, якщо в договорі прописано, що відносини регулюються законодавством України, то строк позовної давності становить 3 роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ). Якщо сторони договору є суб’єктами з країн — учасниць Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 1974 року* і домовилися про застосування у своїх відносинах її положень, строк позовної давності — 4 роки. А якщо в договорі про це немає жодного слова — застосовується строк позовної давності, передбачений законодавством держави місцезнаходження суб’єкта господарювання, що є за договором купівлі-продажу продавцем (ч. 1 ст. 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV).
* Перелік країн — учасниць Конвенції наведений у листі МЗС від 17.12.2007 р. № 72/19-612/1-3811.
При цьому не забувайте: якщо до договору застосовується законодавство України, то в певних випадках перебіг строку позовної давності може бути перерваний (ст. 264 ЦКУ). Це відбувається, коли особа вчиняє дії, що свідчать про визнання свого боргу або іншого обов’язку. У такому разі після закінчення подій, які призвели до переривання, позовна давність розпочинає спливати заново (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 38).
Бухгалтерський облік. Грошова заборгованість перед нерезидентом у валюті є монетарною статтею балансу, за якою необхідно визначати курсові різниці (п. 8 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»). Тобто кредиторська заборгованість повинна перераховуватися за курсом НБУ на кожну дату балансу та/або на дату здійснення господарської операції. Зокрема, останній раз курсову різницю доведеться розрахувати на дату списання кредиторської заборгованості після закінчення строку позовної давності. Нагадаємо: при зниженні курсу валют курсова різниця потрапить до складу інших операційних доходів (Дт 632 — Кт 714), а при збільшенні курсу — до складу інших операційних витрат (Дт 632 — Кт 945).
Сума кредиторської заборгованості, що обліковується за курсом НБУ на дату її списання, відображається в доході звітного періоду (Дт 632 — Кт 717). Причому зауважте: ввізний ПДВ, сплачений на митниці, не належить до суми кредиторської заборгованості, а тому ніяк не враховується при списанні безнадійки (див. 102.17 БЗ).
ПДВ. Відразу скажемо, у цьому випадку жодних підстав для коригування імпортного ПДВ немає. Адже згідно з п. 192.1 ПКУ платник зобов’язаний відкоригувати ПЗ і ПК лише в чітко визначених випадках: при зміні ціни, при поверненні товарів/послуг/передоплат і при виправленні помилок у ПН. Жодна з перерахованих подій при списанні кредиторки не відбувається. Ба більше, товар був придбаний, ввезений і ПДВ на митниці сплачений. Отже, усі умови для збереження права на податковий кредит у порядку.
Немає підстав і для «компенсуючих» ПЗ, оскільки в п. 198.5 ПКУ нічого не сказано про операцію щодо списання кредиторської заборгованості
Загалом, цю позицію з дивовижною постійністю підтримують і фіскали (див. лист ДФСУ від 26.01.2016 р. № 1392/6/99-99-19-03-02-15, 101.10 БЗ). Хоча щодо списання кредиторки, яка виникла між резидентами, вони не такі прихильні і наполягають на коригуванні «неоплаченого» податкового кредиту (див. 101.23 БЗ).
Податковоприбутковий облік. Операція списання безнадійної кредиторської заборгованості в податковому обліку обліковується у чіткій відповідності з правилами бухобліку. При цьому коригування фінрезультату не здійснюється незалежно від того, зобов’язаний платник, у принципі, застосовувати податкові різниці чи ні. Детальніше про списання кредиторської заборгованості з нерезидентом читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 35-36, с. 40; № 75, с. 2.
