Відразу скажемо, що повністю врахувати усю суму збитків у декларації за 2018-й не вийде. Проте частину збитків (що утворилися у 2016 — 2017 рр. з моменту переходу в прибутківці) в ній можна відобразити. Тепер детальніше про кожні збитки.
«Єдиноподаткові» збитки. На жаль, врахувати збитки, що виникли в період перебування на єдиному податку, не вийде (лист ДФСУ від 04.09.2018 р. № 3831/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Адже в екс-спрощенця після переходу в прибутківці все розпочинається «з чистого аркуша». Так, ставши прибутківцем з II півріччя 2016 року, підприємство відзвітувало своєю першою «прибутковою» декларацією (як «новачок») за неповний рік, зібравши в ній дані «з нуля» за «період прибутківця» (тобто за II півріччя — період з дати переходу на загальну систему оподаткування по 31 грудня 2016 року включно, п.п. 137.4.2 ПКУ, БЗ 102.12). Тому втягнути «єдиноподаткові» бухоблікові збитки, що виникли раніше, у свій «податковоприбутковий» облік прибутківець не зможе. Адже йому дозволено переносити збитки, що виникли усередині «податковоприбуткового» обліку, і зменшувати фінрезультат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток минулих років (п.п. 140.4.2 ПКУ).
І, до речі, навіть якщо в прибутківці з єдиного податку повертаємося повторно, не вийде «реанімувати» старі «прибуткові» збитки, що обліковувались на підприємстві ще до переходу на єдиний податок (оскільки, на думку податківців, перехід на спрощену систему обриває «ланцюжок» перенесення збитків минулих років у прибутківців і далі відлік починають наново, БЗ 102.11).
Збитки «в період прибутківця». Інша справа, якщо в «податковоприбутковому» обліку не врахували збитки, що виникли «в період прибутківця», — приміром, не декларували податкові збитки в деклараціях за II півріччя 2016 року і за 2017 рік і не переносили їх на 2017, 2018 роки.
Тоді допущено помилки, виправити які можемо у рамках 1095 днів (п. 50.1 ПКУ). І оскільки у підприємства-річника помилки зачепили два періоди (збитки не враховані в деклараціях за 2016 і 2017 роки), виправити їх можна шляхом подання до кожного помилкового періоду уточнюючої декларації (УД). Хоча можна поєднати й обидва варіанти виправлень: подати, приміром, до декларації за 2016 рік УД, а показники декларації за 2017 рік виправити, наприклад, «у поточній декларації» — подавши з поточною декларацією за 2018-й додаток ВП (оскільки з однією декларацією можна подати тільки один додаток ВП, тобто виправити способом «у поточній декларації» тільки помилки одного періоду).
До того ж якщо відновлення «податкових» збитків зачепить фінзвітність (і треба «скасувати» нарахований у минулих періодах податок), то при самовиправленнях також доведеться подати виправлену фінзвітність за минулі періоди.
Врахуйте, що, наприклад, від прибутківців-квартальників, зважаючи на наростаючий підсумок, податківці вимагають уточнити не лише помилковий період, але й усі подальші періоди звітного року, декларації за які викривлені (БЗ 102.23.02).
Після цих виправлень маємо усі підстави врахувати перехідні збитки минулих років у декларації за 2018-й (у ряд. 3.2.4 додатка РІ). Нагадаємо, що таку «збиткову» різницю, яка зменшує фінрезультат, враховують усі прибутківці: і малодохідники, і високодохідники (пп. 140.4.2, 134.1.1 ПКУ).
Детальніше про виправлення помилок з податку на прибуток і заповнення декларації за 2018-й див. відповідно в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 22 і 2019, № 9, № 11.
