* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 40, с. 4.
Більшість із вас вже, напевно, зіткнулися з цими «антиготівковими» заходами, що проводяться банками. Нагадаємо, що змінами до п. 1111 Інструкції № 103** з 3 червня був посилений банківський контроль за зняттям готівки. У цьому пункті зазначено, що, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, банки повинні забезпечити отримання від клієнтів-госпсуб’єктів (тобто включаючи й фізосіб-підприємців!) підтверджувальних документів, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки. Зокрема, згадані: закупівельний акт або відомість, форма № 1ДФ, кредитний договір, договір поставки, договір транспортування, договір зберігання. І перелік цей не вичерпний…
Як показує практика перших тижнів дії цих змін, із готівкою стало працювати набагато складніше…
«Межі» та документи
Різні банки по-різному застосовують цю контрольну норму п. 1111 Інструкції № 103. Межі сум готівки, з якої починають запитувати документи у клієнтів, коливаються від 10 до 150 тис. грн. З останніх, власне, і повинен починатися фінмоніторинг, тому було б логічно танцювати від цієї суми. Утім деякі банки відштовхуються від сум обмежень готівкових розрахунків (10 тис. грн. між СПД і 50 тис. грн. — із фізичними особами).
Особливі проблеми виникають при отриманні готівки для майбутніх закупівель, адже жодних закупівельних актів та відомостей і взагалі-то бути не може. Хороші банки в таких випадках вимагають або договір якийсь надати, або написати їм лист, де зазначити, для яких конкретно цілей знімається готівка. Погані вимагають посилений пакет документів: письмові пояснення економічної доцільності планованих витрат готівки і неможливості розрахунку за такою операцією безготівкою, джерел походження грошей; податкову звітність тощо.
Але цим неприємності можуть не обмежитися.
Деякі банки у разі неподання необхідних документів відмовляють клієнтові не лише у знятті готівки, а й в обслуговуванні взагалі
Вони посилаються на ст. 10 «фінмоніторингового» Закону України від 14.10.2014 р. № 1702-VII, яка для таких дій дає формальні підстави.
Про це повинні пам’ятати також і ті клієнти банків, які для цілей зняття готівки часто вдаються до обману та надають «липові» документи або зазначають у листі нереальні напрями витрачання «готівки» (оскільки нецільове використання готівки давно вже штрафами не карається).
Передумати/переглянути цілі витрачання разово, звісно, можна, але якщо таке відбувається регулярно…
Банкомати тощо
Якщо готівку банк видавати відмовляється, закликаючи розраховуватися безготівкою — карткою або звичайним платіжним дорученням, клієнти часто намагаються знімати готівку через банкомати. Але такі номери теж не завжди проходять, оскільки ряд банків норми п. 1111 Інструкції № 103 застосовують і у випадках зняття готівки за допомогою платіжних карток (особливо якщо йдеться про картки — ключі до рахунків) і ставлять обмеження для зняття готівки без надання згаданих документів.
У принципі, формальні підстави в них для цього є — адже у відповідних нормах Інструкції № 103 йдеться про видачу готівки з рахунків клієнтів через касу банку, а п.п. 12 п. 4 Інструкції № 103 до каси банку відносить не лише операційні каси банку (філій, відділень), а й пункти дистанційного обслуговування, пункти обміну інвалюти, а також ПТКС і банкомати. Тож оминути «готівково-документальні» формальності через банкомат (чи подібні пристрої) може і не вийти. ☹
ФОП
Як ми вже зазначали (і це підтвердила практика), ризик-орієнтований підхід із п. 1111 Інструкції № 103 банки застосовують і до ФОП, вимагаючи документи (іноді навіть цілий пакет!) для зняття готівки. Але ж гроші на рахунку ФОП є його власними коштами, і він може ними розпоряджатися, як йому заманеться! Зрозуміло, за винятком будь-яких фінансувань тероризму, злочинності та інших заборонених операцій. Проте банки все одно вимагають документи й у ФОП.
І ось тут краще ФОП не повідомляти банк, що мета зняття готівки — госппотреби (тобто витрачання на підприємницьку діяльність), тоді відразу ж зажадають пакет документів і без них готівку не видадуть. Аргументи, що закупівельні акти, чеки та інші розрахункові документи без оплати не оформляють/не видають, банкіри зазвичай не сприймають.
Тому ФОП, як правило, безболісніше знімати готівку на свої особисті потреби
Утім багато банків і для таких випадків зараз вимагають подавати лист із зазначенням цієї мети зняття готівки. Але це набагато простіше, ніж пакет документів під готівку для госппотреб…
Юрособи
Зазначимо, що в юросіб зараз знов популярна стара схема, на яку раніше активно нападали фіскали. Йдеться про витрачання працівниками власних коштів для потреб підприємства з подальшою компенсацією таких коштів на підставі авансових звітів і документів, що підтверджують витрачання коштів. Зазвичай банки без особливих заперечень видають підприємствам готівку для погашення боргів за такими авансовими звітами, вимагаючи від підприємств надання цих звітів і документів до них, що підтверджують витрачання готівки.
Ось тільки слід пам’ятати, що Мінфін хоча і врегулював ситуацію з кредитовими підзвітними сумами, але зробив це не ідеально (про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 38, с. 2).
Тобто без наказу (розпорядження) по підприємству із зазначенням посад і прізвищ співробітників, які мають право закуповувати за свої для виробничих потреб підприємства***, можуть бути проблеми не лише з фіскалами (у плані ПДФО і ВЗ із таких сум), але навіть і з банками. Деякі з них при спробі зняти готівку для погашення боргів за кредитовими підзвітними сумами вже стали вимагати від підприємств такі документи (накази, розпорядження).
*** Або — зазначення про це в посадових інструкціях працівників.
Крім того, пам’ятайте, що, на думку податківців (див. детальніше «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 41, с. 69), виплати таких боргів працівникам готівкою обмежуються 50 тис. грн. на день одній особі (з урахуванням всіх інших готівкових розрахунків із такою особою цього дня, за винятком виплат зарплати та прирівняних до неї).
Якщо раптом ви ці 50 тисяч при погашенні заборгованості за кредитовою підзвітною сумою перевищили, намагайтеся захищатися висновками з ухвали ВАСУ від 21.06.2016 р. № К/800/44326/15 (reyestr.court.gov.ua/Review/58463663). У ній суд зазначив, що видача готівки працівникам під звіт не є платежем підприємства і готівковим розрахунком у цілях дотримання касової дисципліни. І хоча касова нормативка відтоді змінилася, цей аргумент, як і раніше, актуальний. Утім, сперечатися тут із фіскалами може бути непросто.
А взагалі — намагайтеся скорочувати свої готівкові обороти та переходьте на цивілізовані — безготівкові форми розрахунків. Без фінмоніторингових проблем працювати стане набагато спокійніше…
