Критерії ризиковості в Електронному кабінеті

Солошенко Людмила, податковий експерт
Податки & бухоблік Березень, 2019/№ 20
В обраному У обране
Друк
Правду кажуть: «Довіряй, але перевіряй!». Перевірити, чи потрапляють податкові накладні (ПН)/розрахунки коригування (РК) до тих, що блокуються, можна в Електронному кабінеті (далі — ЕК). Подивимося, які дані з нього можна дізнатися.

Перевірка ПН/РК перед блокуванням

Спершу нагадаємо, що перед реєстрацією ПН/РК проходять дворівневий «блокувальний» контроль. Тобто ПН/РК перевіряють на:

1 рівень: відповідність «пропускним» (неблокувальним) ознакам, тобто «відсіваються» ті ПН/РК, які взагалі не підлягають «блокувальному» моніторингу і не повинні блокуватися (п. 3 Порядку № 117*). Для цього потрібне дотримання хоча б однієї умови з таких:

* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

— ПН не підлягає видачі покупцю та/або пільгова;

— місячний обсяг постачань (без урахування ПДВ) у зареєстрованих ПН/РК (крім РК не того місяця) не перевищує 500 тис. грн. (а з одним покуп- цем — не перевищує 50 тис. грн.) і при цьому керівник платника посідає «не більше 3 крісел» (тобто керує одночасно не більш ніж трьома платниками);

— показники D та P вписуються в нормальні (про них докладніше скажемо далі).

А втім, зверніть увагу: для зменшуючих РК до будь-яких ПН поблажок немає — вони перевіряються по повній — підлягають моніторингу;

2 рівень: відповідність блокувальним критеріям, тобто чи потрапляють ПН/РК в ті, що блокуються за (п. 5 Порядку № 117):

— критеріями ризиковості платника;

— критеріями ризиковості операції;

— показниками позитивної податкової історії платника.

Докладніше про етапи блокування див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 48, с. 4 (з урахуванням подальших змін, про які див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 93, с. 2, № 95, с. 3).

Які дані є в ЕК?

Як бачимо, блокування охоплює цілу систему (сукупність) заходів щодо перевірки ПН/РК, яка має назву «системи моніторингу критеріїв оцінки ризику» (далі — СМКОР).

Причому дізнатися власні дані та з’ясувати, чи нависає загроза блокування, можна в ЕК.

Щоб побачити свої дані, потрібно в ЕК вибрати меню «Показники СМКОР» і в ньому відкриються:

— показники D та P;

— розрахунок показників позитивної податкової історії платника;

— відповідність критеріям ризиковості.

Остання можливість — перевірка на «відповідність критеріям ризиковості» — з’явилася у платників нещодавно. У ЕК її запровадили в лютому (див. новину від 14.02.2019 р. на сайті ДФСУ http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/368106.html).

Тепер докладніше про ці показники.

Зверніть увагу,

показники СМКОР динамічні й щомісячно оновлюються в ЕК

— значення показника D — станом на 1-ше число кожного календарного місяця та 10-го числа стає доступним платнику в ЕК (п. 3 Порядку № 117);

— показники позитивної податкової історії платника — до 10-го числа місяця (п. 11 Порядку № 117);

— інформація про відповідність платника критеріям ризиковості — у міру внесення/виключення платника з переліку «ризикових» (лист ДФСУ від 05.11.2018 р.).

А тепер про найцікавіше — що означають дані ЕК.

Показники СМКОР в ЕК

Про що свідчать дані ЕК

Показники D та P. За цими показниками можна судити, чи загрожує блокування. «Хороші» показники D та P — ознака того, що ПН/РК взагалі не повинні блокуватися та не підлягають блокувальному моніторингу.

Так, блокування не загрожує платнику, який одночасно:

— є «добросовісним» — витримує середньомісячне податкове навантаження понад 5 % (тобто в якого D > 0,05) та

— зареєстрував ПДВ з початку місяця (з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію) не більше допустимого для платника «ПДВ-порога» (найбільшої місячної суми ПДВ, зареєстрованої за останні 12 місяців, помноженої на коефіцієнт 1,4, тобто: P < Pм х 1,4). Такий «ПДВ-поріг» платнику, судячи з усього, вдасться визначити для себе самостійно за даними максимального значення за попередні 12 місяців в ЕК (оскільки в ЕК є дані про показники D та P помісячно).

Причому в ЕК:

— розраховане на 1-ше число місяця (та оновлене до 10-го числа) значення показника D (податкового навантаження) у межах місяця залишається незмінним. І якщо, скажімо, в ЕК вибрати місяць «березень 2019 року», то показник D покаже дані про податкове навантаження станом на 01.03.2019 р. (розраховане за даними попередніх 12 місяців, тобто з березня 2018-го по лютий 2019 року), тоді як

значення показника Р протягом місяця змінюється — зростає (у міру реєстрації ПН/РК), накопичуючи дані про суму ПДВ, зареєстровану з початку місяця. По суті, в ЕК воно показує «зареєстровану» на поточний момент суму ПДВ (яка для неблокування не повинна перевищувати граничного «ПДВ-порога»).

Врахуйте:

для неблокування важливо вписатися в обидва показники: і D, і P (а не в якийсь один із них)

Інакше ПН/РК потраплять під моніторинг і перевірятимуться далі на предмет відповідності блокувальним критеріям.

Зверніть увагу: якщо буквально дотримуватися п. 3 Порядку № 117, при реєстрації ПН/РК потрібно орієнтуватися на показники D та Pм, що відповідають місяцю складання (а не реєстрації) ПН/РК. Та, мабуть, програмне забезпечення фіскалів налаштоване набагато простіше і бере ці показники на поточну дату (тобто на дату реєстрації ПН/РК), незалежно від дати складання.

Показники «позитивної історії». У ЕК дані про позитивну історію наведено помісячно. Критерій(ї), якому(им) відповідає платник, позначено галочкою «√». Для неблокування важлива наявність хоча б однієї галочки «√» (тобто відповідність хоча б одному «позитивному» критерію).

Ще врахуйте, що позитивна податкова історія:

— врятує від блокування (ПН/РК не заблокуються), навіть якщо ПН/РК відповідають критеріям ризиковості операцій (п. 7 Порядку № 117) і

— не врятує від блокування (ПН/РК все одно підлягають блокувальному моніторингу), якщо платник одночасно відповідає критеріям ризиковості платника (п. 6 Порядку № 117).

Відповідність критеріям ризиковості. Цей свіжий розділ ЕК покаже, чи потрапляє платник до ризикових.

Зверніть увагу, що інформація про відповідність платника критеріям ризиковості (за її наявності) відображається в ЕК із зазначенням:

— підстави ризиковості (тобто пункту ризиковості, за яким платник потрапив до числа ризикових), а також

— часу перебування в ризикових (тобто дати внесення/виключення платника в/з переліку ризикових).

При цьому блокування не загрожує, якщо цей розділ ЕК порожній (видано повідомлення «Даних не знайдено») і, навпаки, загрожує в разі потрапляння платника до ризикових бодай за одним критерієм (п. 6 Порядку № 117).

Квитанції про блокування

Іще сигналом блокування є квитанції. Адже в разі зупинення реєстрації ПН/РК протягом операційного дня (з 8-ї до 20-ї години, п. 3 Порядку № 1246*) надійде квитанція із зазначенням причин. Причому така квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК одночасно надсилається і продавцю, і покупцю (п. 201.10 ПКУ, п. 17 Порядку № 1246). Тому про блокування покупець дізнається зі «статусу» ПН.

* Порядок ведення ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 29.10.2010 р. № 1246.

Зверніть увагу, що крім пропозиції розблокувати ПН/РК (тобто подати «розблокувальні» документи),

у квитанції також мають бути конкретні причини блокування

і, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника та/або критерій(ї) ризиковості операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК (п. 13 Порядку № 117).

Зважаючи на це, примітною є судпрактика. Відомі випадки, коли суди ставали на захист «заблокованих» платників, яким надходили розпливчасті (нечіткі) квитанції з посиланнями в цілому на п. 1.6 критеріїв ризиковості, — без зазначення конкретної ознаки ризиковості платника, що слугувала підставою для зупинення реєстрації ПН. Тоді як п. 1.6, насправді, містить аж сім (!) окремих ознак ризиковості. Суди встановили, що саме через таку неконкретність платник був позбавлений можливості усунути недоліки, що стали підставою для блокування ПН (унаслідок незрозумілості причини блокування і того, які саме «розблокувальні» документи подавати). Тим паче що контролери не пояснили підприємству критерій ризиковості і на його письмовий запит. До того ж суд установив, що визнання платника «ризиковим» здійснювалося без протокольно оформленого рішення). Тому суд, зобов’язав податківців виключити його з переліку «ризикових», а заблоковані ПН зареєструвати (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79435909).

Та й Верховний Суд, заступаючись за платника, також визнавав відсилання до «загального» п. 1.6 неконкретним і через те — таким, що впливає на можливість подання платником надалі належних документів (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79557925).

До того ж і в період дії «старих» блокувальних Критеріїв, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567 (коли «розблокувальні» документи подавалися за вичерпним переліком, залежним від «блокувального» критерію), Верховний Суд вирішив, що «загальне» відсилання контролерів (без уточнення конкретного «блокувального» критерію) необґрунтовано обмежує платника в праві подання потрібних документів (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77361051).

Ну а ще приємно те, що суди відхиляють надумані претензії фіскалів про ризиковість через нібито:

неподання платником податку на прибуток фінзвітності за останній звітний період — коли платника «достроково» (ще до закінчення граничних строків подання звітності контролюючим органам) зарахували до «ризикових» і почали блокувати ПН, хоча насправді платник здав звітність своєчасно (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78854019);

недостатність (не повний комплект) документів — тоді як подані платником документи, складені з дотриманням вимог законодавства, наочно підтверджували реальність здійснення госпоперацій та були достатніми для реєстрації ПН (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626146). Причому суд звернув увагу і на те, що в цьому випадку фіскали обмежилися відпискою і не конкретизували, які саме документи не надав платник (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75870792). На додачу судді зазначали: які «розблокувальні» документи подавати, в кожному випадку платник визначає самостійно, залежно від підстав блокування та висновку податківців щодо відповідності платника критеріям ризиковості (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79527253);

недоліки у первинці, що не можна розцінювати як свідчення відсутності госпоперації, оскільки сукупний пакет поданих платником документів цілком достатній для її підтвердження. Тому суд підтримав вимоги платника до ДФСУ зареєструвати ПН/РК, що робить вирішення спору остаточним (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76329886).

висновки

  • Дізнатися про те, чи загрожує блокування, можна в Електронному кабінеті з меню «Показники СМКОР».
  • Платник може дізнатися свої значення показників D та P, дані щодо позитивної історії, а також зарахування до переліку ризикових платників.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд