Немає нічого дивного, якщо юрособі-перебіжчику після переходу на загальну систему надходять кошти за відвантажений на ЄП товар чи надані послуги. Питання виникають з тим, як оподаткувати таку суму.
До бази оподаткування ЄП дохід від здійснення такої операції не потрапив. Адже для спрощенця дохід відображається виключно за фактом надходження грошових коштів (п. 2 п.п. 292.1 ПКУ).
Якщо ж така операція не потрапила під оподаткування ЄП, то, напевно, її слід оподаткувати уже за загальносистемними правилами. Бо за загальним правилом операція не повинна оминути лещата оподаткування.
Але, на жаль або на щастя, це не зовсім так. Отримана сума виручки після переходу на загальну систему сама собою відразу не потрапляє до об’єкту оподаткування податком на прибуток. Судіть самі. Базою оподаткування податком на прибуток є бухобліковий дохід (п.п. 134.1.1 ПКУ). А він визначається за фактом відвантаження (п. 5 П(С)БО 15). Тобто в нашому випадку за цією подією бухдохід виник на спрощеній системі.
А це говорить, що: при здійсненні відвантаження на ЄП та отримання коштів за це при переходу на загальну систему ця операція випадає із оподаткування?
Давайте розбиратися.
Законодавці ще у 2016 році виявили цю податкову прогалину. І захотіли її відразу залатати. Але зробили це, як завжди, безглуздо. Так, з 01.01.2017 р., щоб суми, які надходять при переході із ЄП на загальну систему за відвантажені товари на ЄП, потрапили в об’єкт оподаткування податком на прибуток, вони створили нову податкову різницю. І зазначили її у п.п. 140.5.12 ПКУ. Відповідно до вимог цього підпункту юрособа — платник податку на прибуток має збільшити свій фінрезультат на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування у 3 групі ЄП.
Здається, з фіскальної позиції все добре. Новоспечений загальносистемник при отриманні коштів за відвантаження на ЄП буде включати суми отриманого доходу до об’єкта оподаткування податком на прибуток.
Все то воно й так, якби не умова про застосування податкових різниць. Так, усі різниці з розд. ІІІ ПКУ застосовують лише високодохідники і малодохідники-добровольці. Звичайні малодохідники із розд. ІІІ ПКУ застосовують тільки різниці, що стосується перенесення від’ємного значення минулих періодів.
Виходить, якщо юрособа, перейшовши на загальну систему, є малодохідником, який не забажав застосовувати податкові різниці (так буває зазвичай), то вона різницю з п.п. 140.5.12 ПКУ, яка розміщена у роз. ІІІ ПКУ, не застосовує. Тобто отримання коштів на загальній системі за товар, відвантажений на ЄП, випадає з під оподаткування.
Звісно, це несправедливо. І більше за все законодавець мав на меті поширити дію п.п. 140.5.12 ПКУ на всіх платників, але на практиці все сталося не так.
Це визнають і фіскали у листах ГУ ДФС у Полтавській обл. від 26.11.2018 р. № 4954/ІПК/16-31-12-04-23, ГУ ДФС у Черкаській обл. від 26.01.2018 р. № 298/ІПК/23-00-12-0413 та в категорії БЗ 102.12. У ній вони переконані, що податкову різницю за п.п. 140.5.12 ПКУ використовують тільки ті, хто застосовує різниці за розд. ІІІ ПКУ, а це лише високодохідники і малодохідники-добровольці. При визначенні цієї різниці фінрезультат вони будуть збільшувати на усю суму доходу без зменшення на витрати, понесені на постачання товарів, за які надійшли кошти (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 18, с. 11).
Отже, якщо новоспечений платник податку на прибуток отримав виручку за відвантажені товари на ЄП, уже перейшовши на загальну систему, і він не зобов’язаний застосовувати податкові різниці (тобто є малодохідником), то застосовувати податкову різницю з п.п. 140.5.12 ПКУ і тим самим платити податок на прибуток із суми отриманої виручки йому не потрібно.
