На перший погляд відповідь на це запитання можна знайти прямо в ПКУ, а саме у абзаці третьому п. 292.3 ПКУ. У ньому говориться, що сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, включається до доходу платника ЄП групи 3, який є платником ПДВ.
Враховуючи це, однозначно можна говорити, що у платників ЄП (як ФОП, так і юросіб), які перебувають у групі 3 і обрали ставку 3 %, сума простроченої кредиторки потрапляє до оподатковуваного доходу. Що ж стосується платників ЄП групи 3, які не є платниками ПДВ, тобто обрали ставку 5 %, то про них у абзаці третьому п. 292.3 ПКУ немає ні слова.
Тому спираючись на положення цього пункту і відсутність у ПКУ іншої вимоги про включення до доходу кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вважаємо, що при списанні такої кредиторки у спрощенця – неплатника ПДВ дохід не виникає. Про списання кредиторки читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 28.
Водночас податківці з нами не погоджуються. Про це вони заявляють у листах від 22.02.2019 р. № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, від 25.05.2016 р. № 11405/6/99-99-12-02-03-15 та категорії 108.01.02 БЗ.
У цих роз’ясненнях фіскали прямо заявляють, що платник ЄП групи 3 за ставкою 5 % (не є платником ПДВ) до доходу включає суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Аргументують такий висновок фіскали тим, що оподаткований дохід у платника ЄП визначають на підставі даних спрощеного бухгалтерського обліку доходів та витрат, який ведуть спрощенці відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ПКУ). А згідно з правилами бухгалтерського обліку, що прописані у пп. 5 та 15 П(С)БО 15, доходом визнається сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню.
А тому вони і наполягають, що сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, є саме оподатковуваним доходом платника ЄП групи 3, у тому числі й неплатника ПДВ.
Ми, звичайно, з таким підходом фіскалів не згодні. Річ у тому, що доходом платника ЄП за правилами ПКУ для юрособи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) та матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1 ПКУ).
Як ми сказали вище, п. 292.3 ПКУ дозволяє лише включати до доходу списану кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, тільки у платника ЄП групи 3, який є платником ПДВ.
Отже, на підставі цих норм ПКУ можна дійти висновку, що у платника ЄП групи 3, який не є платником ПДВ (тобто платника ЄП за ставкою 5 %), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, до суми доходу не включається.
Що стосується аргументів фіскалів, що така сума є доходом платника ЄП у бухобліку і тому має бути доходом і для цілей сплати ЄП, то податківці трішки плутають правила бухобліку з правилами визначення оподатковуваного доходу платниками ЄП.
Для того, щоб певна сума, яка визнана доходом у бухобліку, була доходом для платника ЄП, потрібно, щоб вона була отримана у грошовій формі або в матеріальній чи нематеріальній, визначеній у п. 292.3 ПКУ. При списанні кредиторки за отримані товари грошової форми доходу немає, а через те, що мова йде про юрособу — неплатника ПДВ, то немає й доходу у нематеріальній формі за п. 292.3 ПКУ.
Звідси висновок: у платників ЄП групи 3 за ставкою 5 % списана кредиторська заборгованість ЄП не оподатковується.
Хоча, як ви розумієте, не факт, що податківці, почувши такі аргументи, не будуть наполягати на своєму. Тому тим платникам ЄП групи 3 — неплатникам ПДВ, які не бажають включати до доходів суму списаної кредиторської заборгованості, слід готуватися до судових баталій.