Скажемо відразу, листок непрацездатності, наданий працівником, який відмовився від проходження МСЕК, підлягає оплаті на загальних підставах, як і подальші лікарняні листи (за наявності). А тепер подробиці.
Згідно з вимогами п. 4.1 Інструкції № 455 після закінчення 4 місяців (безперервно)* з дня настання тимчасової непрацездатності медзаклад направляє хворого для огляду в МСЕК. Це необхідно для того, щоб установити необхідність присвоєння йому групи інвалідності і для визначення відповідних умов роботи.
* При захворюванні на туберкульоз такий строк становить 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Проте хворий має право й відмовитися від проходження комісії. Тоді в листку непрацездатності роблять запис — «Від проходження МСЕК відмовився» — і зазначають дату відмови. При цьому якщо фізособа продовжує хворіти, листок непрацездатності подовжується до відновлення працездатності або повторного направлення в МСЕК.
Важливо! При відмові від огляду МСЕК працівник не втрачає право на оплату лікарняного. Цьому є дві причини.
Перша — у загальному випадку Фонд соціального страхування (ФСС) виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) (абз. 1 ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).
У цій ситуації на момент настання тимчасової непрацездатності працівник перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, а отже, є застрахованою особою та має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Друга — серед підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, перелічених у ст. 23 Закону № 1105, добровільна відмова працівника від проходження МСЕК не названа.
Тому навіть у разі відмови від проходження МСЕК затяжний лікарняний підлягає оплаті в загальному порядку.
З такими висновками згодні й фахівці Мінсоцполітики (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 41, с. 25).
Підтримують їх і суди (див. ухвалу ВАСУ від 06.10.2015 р. № К/800/42824/14**, постанову Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 05.06.2014 р. у справі № 804/3856/13-а***).
** reyestr.court.gov.ua/Review/52194041
*** reyestr.court.gov.ua/Review/40835921
Але попереджаємо: тут є одна заковика. Річ у п. 2 ст. 23 Закону № 1105. Ця норма серед причин, з яких застраховані особи можуть втратити право на оплату лікарняного, називає:
— порушення режиму, встановленого для таких осіб лікарем;
— нез'явлення без поважних причин у призначений строк на МСЕК.
При цьому до порушення режиму п. 4.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406, включає, у тому числі: відмову від направлення і несвоєчасне з'явлення на МСЕК.
У зв’язку із цим є ризик, що під час перевірки контролери з ФСС визнають оплату лікарняного працівникові, який відмовився від проходження МСЕК, неправомірною.
Найцікавіше, що суди навіть можуть підтримати таку позицію перевіряючих (див. постанову Дніпропетровського окружного адмінсуду від 05.08.2013 р. у справі № 804/9337/13-а****).
**** reyestr.court.gov.ua/Review/33117551
Тому якщо хочете перестрахуватися, комісії із соцстрахування, створеній на підприємстві, є сенс установити строк порушення в 1 день — а саме той день, коли працівник відмовився від проходження МСЕК (див. ч. 2 ст. 23 Закону № 1105).
