Автоціни від Мінекономіки
Підприємство хоче продати автомобіль. Балансова вартість — 945000 грн. На сайті Мінекономіки ця модель оцінена в 1157000 грн. На сайті Мінекономіки ціна авто з ПДВ чи без (тобто чи потрібно ще на неї накрутити 20 %)?
Спочатку зазначимо, що середньоринкова вартість автомобілів на сайті Мінекономіки* наведена для двох видів податкових ситуацій:
* me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA&calculationMode=2
(1) для цілей оподаткування ПДФО операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна — відповідно до п. 173.1 ПКУ та
(2) для цілей оподаткування транспортним податком — відповідно до п. 267.2 ПКУ.
Зауважимо, в першому випадку розрахунок ціни має значення лише для фізосіб (продавців авто).
Розрахунок середньоринкової вартості конкретної моделі авто в випадку 1 здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2013 р. № 403. У випадку 2 розрахунок робиться згідно з Методикою, затвердженою постановою КМУ від 18.02.2016 р. № 66.
Виходячи зі змісту цих нормативів в обох випадках розрахункова вартість автомобіля є ринковою, тобто це та вартість, за якою такі автомобілі реалізуються на ринку. А отже
йдеться про повну вартість реалізації, тобто з урахуванням ПДВ та іншого
Це побічно випливає і з цілей, для яких цей розрахунок здійснюється (оподаткування). В обох випадках необхідна саме повна вартість (з ПДВ).
Та й згідно як із першим (Порядком), так і з другим (Методикою) нормативом алгоритми розрахунків «танцюють» від вартості нового авто, яку наказано брати з прайс-листів дилерів або виробників, а вони усі — платники ПДВ.
Алгоритми розрахунку за Порядком і Методикою трохи різняться, як і кінцевий результат — розрахункова ринкова вартість на виході.
Якщо ви зазирнули на сайт Мінекономіки для цілей оподаткування ПДВ, то вам не треба користуватися цими розрахунковими даними. Адже п. 188.1 ПКУ мінбазою оподаткування ПДВ** операцій з постачання необактивів називає залишкову вартість об’єкта (у цьому випадку — авто) у бухобліку на початок місяця, в якому відбулося постачання.
** Коли вона більше договірної вартості.
Можливо, у вас покупець авто — фізособа і вас хвилює питання ПДФО в частині оподаткування відповідної різниці (знижки із звичайної ціни) як додаткового блага відповідно до п.п «е» п.п. 164.2.17 ПКУ. Але тут (якщо вам це невигідно) ви так само можете не використовувати розрахункові дані із сайту Мінекономіки — адже вони критичні виключно для цілей застосування п. 173.1 ПКУ (тобто — коли авто продається фізособою, а не фізособі). А коли йдеться про знижку із звичайної ціни, краще зібрати підтвердження, що звичайні ціни на такий автомобіль менше або дорівнюють ціні, за якою ви його реалізуєте. Адже на ціну конкретного авто може впливати низка чинників — відсутність якихось деталей/вузлів, результати аварій, що вимагають ремонту, корозія тощо…
Продаж авто — у ф. № 20-ОПП
Як заповнити графи ф. № 20-ОПП (з 5-ї по 12-ту) при продажу юрособою автомобіля фізособі з іншого населеного пункту?
Питання заповнення ф. № 20-ОПП для подібних випадків чітко не врегульовано, тому викладаємо своє бачення з урахуванням інформації у БЗ 119.11.
До графи 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3» («зміна відомостей про об’єкт оподаткування»).
У графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається тип об’єкта оподаткування за рекомендованим фіскалами Довідником типів об’єктів оподаткування* — «20» («Автомобіль»).
* tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html
Графа 4 не заповнюється (якщо тільки автомобіль не обліковувався у вас з індивідуальним найменуванням, наприклад: «Гроза доріг», «Авто(ра)ритет» тощо ☺).
До графи 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» вноситься числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування і внутрішнього 5-значного ідентифікатора, прийнятого самою особою. Наприклад, для автомобіля ідентифікатор може бути 2000007, де 20 («Автомобіль») — це код типу об’єкта з Довідника фіскалів, а 00007 — внутрішній ідентифікатор авто, прийнятий вами.
У графах 6 і 7** «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» зазначайте колишні дані. Тобто сюди заносьте дані про адміністративну одиницю, де автомобіль був зареєстрований до моменту продажу фізособі, коли він ще перебував у власності юрособи, яка подає ф. № 20-ОПП.
** Вважаємо, ці графи в такому випадку можна було б взагалі не заповнювати, але тут ми пішли за аналогією з БЗ 119.11 про заповнення ф. № 20-ОПП при закритті об’єкта оподаткування...
До графи 8 «Місцезнаходження об’єкта оподаткування (вулиця, номер будинку/офіса/квартири)» заносьте свої колишні дані про місцезнаходження авто. Це буде адреса місця реєстрації автомобіля платником (юрособою). Тобто адресу, за якою придбаний автомобіль зареєструє фізособа, тут зазначати не треба.
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначаєте «6» («об’єкт відчужений/повернутий власнику»).
У графі 10 «Вид права на об’єкт оподаткування» зазначаєте «1» («право власності»).
Графу 11 не заповнюєте.
У графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)»
зазначаєте номер кузова транспортного засобу — для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу — для вантажного автомобіля і причепа
Строк подання таких відомостей не встановлений. Проте фіскали вважають (БЗ 119.11), що ф. № 20-ОПП з подібними змінами інформації про об’єкт оподаткування має подаватися за загальним правилом — протягом робочих 10 днів від дати здійснення операції (тобто продажу авто).
Пальне у баку при продажу авто
При продажу авто у баку залишилося пальне. Як його списати та оформити продаж? Чи потрібно реєструватися платником акцизу, що з акцизними накладними (АН)?
Платником пального акцизу згідно з п.п. 212.1.15 ПКУ є особа, яка реалізує пальне. У свою чергу, оновлений термін «реалізація пального», визначений в п.п. 14.1.212 ПКУ, хоча й уключає операції з фізичної передачі пального (як з переходом на нього права власності, так і без такого), проте така передача повинна здійснюватися особою («передавальником» ☺) з акцизного складу або з акцизного складу пересувного.
Водночас не може вважатися пересувним акцизним складом автомобіль з тієї причини, що в його баку знаходиться пальне. Пальне, потрапивши до бака автомобіля, завершує свій шлях у СЕАРП*** (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 74, с. 11). З тим фактом, що бак транспортного засобу (у тому числі автомобіля) не перетворює його на пересувний акцизний склад, згодні й фіскали — див. лист ДФСУ від 09.08.2019 р. № 3746/6/99-99-12-02-02-15/ІПК. Тому вважаємо, що
*** Система електронного адміністрування реалізації пального.
передача при реалізації автомобіля пального у баку разом з цим авто покупцеві не може вважатися реалізацією пального
І реєструватися платником пального акцизу і щось робити з АН вам безперечно не треба!
Навіть якщо б автомобіль з пальним у баку і вважався пересувним акцизним складом, то при його продажу все одно б не було фізичної передачі пального з пересувного акцизного складу (оскільки пальне там же й залишається і фізично з цього самого «складу» не передається).
Та й було б абсурдним у такому разі говорити про реалізацію пального, адже, крім пального у баку, в автомобілі міститься ще низка олій, мастил і тому подібних субстанцій, які за своїми кодами УКТ ЗЕД можуть потрапляти до переліку підакцизного пального з п.п. 215.3.4 ПКУ. Тому, навіть передаючи авто з порожнім баком, будь-який фіскал-витівник міг би спробувати викрити вас у «реалізації» іншого виду пального, до якого додається автомобіль ☺. До речі, колишнє (що було чинним до 1 липня) визначення терміна «реалізація пального» давало їм формальний привід таке стверджувати (див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 91, с. 23)...
Що стосується списання пального з окремого субрахунку, то ми б при списанні авто під реалізацію віднесли його вартість до складу витрат на збут (у Дт рахунку 93), при цьому неважливо — ви торгуєте авто як товаром або реалізуєте його як необоротний актив, призначений для продажу (що був ОЗ).
Оренда та позичка без нотаріального посвідчення
Договір оренди автомобіля між підприємством і фізособою не був посвідчений нотаріально. Які у зв’язку з цим можуть бути податкові наслідки? А якщо був не посвідчений договір позички автомобіля, укладений із фізособою?
Оренда. Нагадаємо, що договір оренди авто із звичайною фізособою має бути складений у письмовій формі та обов’язково нотаріально посвідчений (ст. 799 ЦКУ). Водночас якщо фізособа-орендодавець (чи орендар*) зареєстрована як ФОП і договір оренди авто укладений від імені ФОП, то нотаріальне посвідчення такого договору не потрібно. Це випливає з ч. 2 самої ст. 799 ЦКУ, а також неодноразово підтверджено судами (див. постанову ВГСУ від 02.08.2017 р. № 911/2761/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/68108519, ухвалу ВАСУ від 04.04.2017 р. у справі № К/800/26479/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/65967866, п. 2.11 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 12). Такий підхід підтримує й ВС — непряме підтвердження тому див. у постанові ВС від 06.03.2019 р. у справі № 910/22473/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/80685063). Тому якщо ваш орендодавець зареєстрований також як ФОП, то
* Мається на увазі, коли ФОП орендує авто в іншого СПД (але не у звичайної фізособи).
можна спробувати виправити ситуацію шляхом переоформлення (заднім числом) договору з ним як з ФОП (якщо він на це погодиться)
Або замість договору оренди укласти договір суборенди авто з іншою особою-ФОП, яка взяла це авто у заступника директора за договором позички (про необов’язковість натпосвідчення договору позички авто див. нижче). Проте тут слід ураховувати нюанси оподаткування ФОП, та й, можливо, орендні платежі вже були засвічені у ф. № 1ДФ... Але, можливо, такий «прошарок» (наприклад, у вигляді «орендодавця»-безПДВшника групи 3) комусь згодиться не лише щоб обійти нотаріуса, а й щоб заощадити на частині податку з орендної плати (адже ставка ПДФО > ставки ЄП навіть з урахуванням доходу від безоплатної позички).
Але навіть якщо договір переоформити не вдасться, є шанс на те, що така «непосвідчена» оренда може зійти вам з рук. Нагадаємо, що згідно з ч. 1 ст. 220 ЦКУ при недотриманні сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Але водночас ч. 2 цієї статті говорить: якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору (є письмові докази) і відбулося виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (подробиці — у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 76, с. 72). У цьому випадку подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібне. Мабуть, на практиці ця ч. 2 ст. 220 ЦКУ і не дає податківцям упевнено «махати фіскальною шаблею» щодо таких договорів і сум витрат за ними на «непосвідчену» оренду авто.
Це побічно підтверджується листом ДФСУ від 23.01.2019 р. № 252/Ч/99-99-15-03-02-14/ІПК (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 16, с. 6) з відповіддю на запитання про включення юрособою до витрат вартості оренди транспортних засобів, нарахованої орендодавцю-ФОП згідно з нотаріально не посвідченим договором, і можливість включення юрособою-орендарем до ПК суми ПДВ від такої оренди.
Податківці, відповідаючи на це запитання, жодного слова не згадали про те, що такий договір нотаріально взагалі посвідчуватися не повинен (мабуть, тому, що вони досі дотримуються протилежної позиції*). Проте зі змісту листа випливає той факт, що нотаріально не посвідчена оренда не призводить до податкових наслідків: автори листа говорять, що ПКУ не вимагає коригування фінрезультату на суму витрат з оренди транспортних засобів і що ПН, складена на таку оренду та зареєстрована в ЄРПН, є для покупця підставою для відображення ПК.
* Їх головний «аргумент» — оскільки, мовляв, авто завжди реєструється на звичайну фізособу (яка й згадана у ст. 799 ЦКУ), а не на ФОП, то й договори оренди за участю ФОП так само повинні посвідчуватися нотаріально.
Загалом, якщо вас за таку оренду фіскали спробують «ужалити», захищайтеся згаданою ч. 2 ст. 220 ЦКУ: мовляв, щодо істотних умов оренди домовилися і виконання договору відбулося, а друга сторона, якщо буде потреба, у суді неодмінно покаже, що ухилялася від нотаріальної реєстрації (щоб судді визнали договір дійсним).
Але якщо йдеться про дуже великі суми оренди, то, можливо,
варто спробувати ще до перевірки визнати через суд такий договір дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦКУ
Та/або доможіться для себе подібної ІНК.
А на майбутнє — краще посвідчуйте договір нотаріально, бо економія на нотаріусові може вилізти вам боком. Для довідки: витрати на нотаріальне посвідчення договору оренди транспортного засобу складаються з 1 % держмита (приватний нотаріус зазвичай у такому ж розмірі бере плату за нотаріальні дії), яке розраховується від усієї суми орендних платежів за договором (але не більше ніж за 3 роки), плюс плата за нотаріальне оформлення договору — зазвичай від 1000 грн. та вище...
Позичка. Що ж до нотаріально не посвідченого договору позички (безоплатного користування автомобілем), укладеного підприємством із звичайною фізособою, то тут усе виглядає по-іншому.
Хоча щодо договору позички застосовується низка тих же правил, що й до договору оренди, проте згідно із спеціальною нормою (ч. 4 ст. 828 ЦКУ) договір позички наземних самохідних транспортних засобів не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Той факт, що до наземних самохідних транспортних засобів належать й автомобілі, сумнівів викликати не повинен. І хоча саме такого (дослівного) терміна українські нормативи не містять, але це випливає, наприклад, із визначення терміна «наземні транспортні засоби» в п. 1.5 Закону України від 01.07.2004 р. № 1961-IV або терміна «транспортний засіб» — у п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 (ср. ).
Ще чіткіше це підтверджує термін «автомобіль», наведений в п.п. «b» ст. 1 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)**, який визначений як будь-який самохідний транспортний засіб, що зазвичай використовується для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей чи вантажів.
** Україна приєдналася до цієї Угоди 07.09.2005 р. А згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, є частиною національного законодавства України.
На необов’язковість нотаріального посвідчення договору позички автомобіля чітко вказують і суди (див., наприклад, ухвалу Вінницького апеляційного адмінсуду від 07.04.2015 р. у справі № 822/59/15 // reyestr.court.gov.ua/Review/43566643 та ухвалу ВАСУ від 28.04.2015 р. № К/800/19347/15 у цій же справі, де переконливість аргументів не викликає жодних сумнівів).
