Оплату одного товару того ж дня пустили за другий
Ситуація 1. Покупець оплатив один товар (за одним рахунком), але того ж дня написав лист про зміну призначення платежу за другий товар (інший рахунок). Чи потрібно виписувати ПН на перший товар, а потім за листом складати РК або можна на підставі листа виписати ПН одразу на другий товар (під інший рахунок), раз усе відбулося в один і той же день?
Напевно податківці підійдуть до ситуації фіскально: вимагатимуть спочатку виписати ПН на перший товар, а після змінити номенклатуру на другий товар за допомогою РК. В усякому разі, за товаром, відвантаженим та поверненим покупцем в один і той же день, податківці, на жаль, не допускають згорнутого варіанта й у своїх усних консультаціях пропонують показувати відвантаження-повернення одного дня розгорнуто: через складання ПН і поворотного РК (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 77, с. 8).
Хоча зауважимо, що фіскали водночас визнають можливість згортання продажів-повернень одного дня (тобто без включення до ПН і складання РК) у роздробі або при складанні зведеної ПН на ритмічні постачання, якщо продаж і повернення відбулися до моменту складання зведеної ПН (БЗ 101.15). І, на наш погляд, цю ж логіку слід було застосовувати й у цьому випадку. Тобто оскільки все стало на своє місце в один і той же день (першої події), вважаємо, що достатньо оформити ПН одразу на другий товар (під інший рахунок), за який зрештою і виявилася перерахована оплата. Пояснимо.
Згідно з п. 201.7 ПКУ ПН необхідно складати на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли як попередня оплата (аванс) на поточний рахунок.
Проте водночас пам’ятаємо: ПН необхідно складати на дату виникнення податкових зобов’язань (ПЗ), тобто на дату першої події (пп. 201.1, 187.1 ПКУ).
А в цьому випадку після перерахування оплати того ж дня першої події (!) покупець листом попросив змінити призначення платежу й вважати здійснену оплату оплатою за другий товар. Тож
про те, який товар насправді оплачений покупцем, продавцеві стало відомо того ж дня першої події
Таким чином, оскільки вже на дату першої події (передоплати) питання про призначення платежу було врегульовано і з’ясувалося остаточно, за який товар насправді надійшла передоплата, є усі підстави оформити ПН датою першої події під реальну оплату за другий товар. І немає потреби свідомо складати викривлену ПН на оплату не того товару, щоб потім її коригувати РК. Тим паче, що на руках є доказ — отриманий того ж дня лист від покупця, що змінює призначення оплати. І раз ПН буде складена, як належить, датою першої події, умови пп. 201.1, 201.7 ПКУ дотримано.
Інша річ, якби покупець захотів змінити призначення оплати згодом і пізніше звернувся до продавця з таким листом. Або ж продавець одразу після отримання оплати в день першої події вже встиг зареєструвати ПН на первісно оплачений товар. Тоді номенклатуру в ПН довелося б коригувати й за допомогою РК — змінювати з одного товару на другий. Причому, на наш погляд, підстави для складання РК на зміну номенклатури з’являються на дату, коли про таку зміну домовилися, тобто на дату листа (або укладеної додаткової угоди). Проте знайте, що податківці щодо РК прив’язуються до реальної події. Тому при зміні номенклатури після передоплати висловлюються за складання РК на дату фактичного постачання — відвантаження другого товару покупцеві (п. 3 розд. I листа ДФСУ від 22.06.2018 р. № 18983/7/99-99-15-03-02-17). Детальніше про РК при зміні номенклатури див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 1-2, с. 18.
Хоча щоб уникнути можливих суперечок із контролерами, мабуть, вихід із ситуації може полягати в тому, щоб вважати реквізит «Призначення платежу» в платіжному дорученні помилковим.
Помилка в призначенні платежу. Нагадаємо, що відповідальність за дані, зазначені в реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення, несе платник. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками (п. 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22). Тому якщо після виконання банком платіжного доручення з’ясувалося, що в реквізиті «Призначення платежу» допущено помилку, то питання уточнення інформації, зазначеної в цьому реквізиті, вирішується безпосередньо між учасниками розрахунків (платником та отримувачем коштів) без участі банку (лист НБУ від 09.06.2011 р. № 25-111/1438-7141).
Тоді для виправлення призначення платежу платник коштів (покупець) може надіслати отримувачеві коштів (продавцеві) лист довільної форми про уточнення (зміну) призначення платежу. І в ньому зазначити, яка була допущена неточність і яке призначення платежу слід вважати за правильне.
Отриманий лист продавець додасть до виписки банку. Тоді у контролерів не повинно виникати запитань про істинне призначення платежу і належне документальне підтвердження госпоперації. Детальніше про виправлення платіжок див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 87, с. 20.
Ну а оскільки ПН повинна відповідати первинці і відображати дані про реальні операції, а не про помилкові, то продавець випише ПН на правильний (другий) товар. Тоді жодних запитань про складання РК не виникатиме.
Частковий аванс за декілька послуг
Ситуація 2. Внесли по 50 % передоплати за кожну з двох послуг, що придбаваються (постачальник виписав ПН). Першу послугу отримали повністю, другу отримаємо пізніше. Проте за першою послугою постачальник відмовляється на інші 50 % складати ПН, вважаючи, що її постачання й так за сумою вписується в межі вже нарахованих ПЗ і потрібно вести облік у цілому за договором (а не пономенклатурно). Як бути?
ПН-варіант. Відмова постачальника оформити ПН на інші 50 % за першою послугою не обґрунтована та не підкріплена нормами законодавства.
Адже, як відомо, ПДВ-облік орієнтований на першу подію. І за послугами ПЗ виникають на дату першої подї: на дату отримання оплати за послуги або на дату надання послуг (п. 187.1 ПКУ).
У свою чергу, нарахування ПЗ підкріплюється ПН. А її формою передбачено розписувати всі об’єкти оподаткування пономенклатурно (причому без будь- якої подальшої прив’язки ПДВ-обліку до обліку загалом за договором)! Зважаючи на це, за кожною номенклатурною одиницею, що поставляється, у ПДВ-обліку важливо відстежувати першу подію або перші події, якщо їх декілька (оплату/постачання), щоб своєчасно за першою з них нараховувати ПЗ. А в цьому випадку для першої послуги такими подіями виявилися: 50 % — передоплата, а на інші 50 % — надання послуги. Тому на дату акта, що підтверджує надання послуги, на інші 50 % постачальникові слід було скласти та зареєструвати ПН. Тоді ПЗ із наданої першої послуги з урахуванням першої події будуть нараховані, як належить.
Інакше якщо постачальник стане вести облік сумарно за договором, як він бажає, і дані про першу вже надану (!) послугу впише до якоїсь іншої (складеної на іншу дату) ПН, з’являться всі підстави вважати цю ПН помилковою. Оскільки для першої послуги вже відбулися свої перші події і немає підстав її пізніше включати до якоїсь ПН. До того ж виписана пізніше (не під акт) ПН не буде відповідати первинці. Та й, дійсно,
можливості обліку ПЗ за договором загалом, як зазначає постачальник, ПКУ не передбачено
Тим паче, що форма ПН, повторимо, заточена під детальний попозиційний облік — за кожною з позицій, що реалізовуються, і, у свою чергу, за кожною з позицій вимагає відстежувати першу подію для ПДВ.
РК-варіант. Утім, не згущуватимемо барви, а зауважимо, що в передоплатному випадку описаний варіант перебігу подій (з доскладанням ПН) — не єдино можливий. Адже отримуючи передоплату, і справді складно передбачити, яким виявиться постачання: поставлятимуться всі позиції одразу або частинами: деякі — у першу, деякі — у другу чергу. Тому можна вчинити інакше. Наприклад, листом або додатковою угодою відрегулювати призначення колишнього авансу — скажімо, вважати його авансом за першу послугу. У зв’язку з цим на дату акта, що підтверджує надання першої послуги, до авансової ПН можна скласти коригуючий РК (на зміну кількості або номенклатури — за ситуацією) і перекинути аванс (його частину) з другої послуги на першу, щоб перша послуга стала повністю оплаченою.
Приклад. При отриманні 50 % авансу (у розмірі 750 грн., у тому числі ПДВ — 125 грн.) за дві послуги: послугу А (вартістю 600 грн., у тому числі ПДВ — 100 грн.) і послугу Б (вартістю 900 грн., у тому числі ПДВ — 150 грн.) авансову ПН заповнили так, як показано на рис. 1.
Рис. 1. Фрагмент авансової ПН
З огляду на те, що першою надали послугу А, складемо РК на зміну кількості:
Рис. 2. Фрагмент РК до авансової ПН
Такий «нульовий» РК реєструє постачальник. Тоді завдяки цьому РК перша послуга вважатиметься повністю оплаченою (тобто для неї першою подією виявиться оплата). Тому постачальникові виписувати ще одну додаткову ПН і донараховувати ПЗ на інші 50 % при наданні послуги не доведеться.
висновки
- Якщо того ж дня покупець попросив перекинути оплату з одного товару на другий, на наш погляд, достатньо оформити ПН одразу на другий товар. Хоча податківці, імовірніше, говоритимуть про необхідність зміни номенклатури в ПН за допомогою РК.
- Якщо вважати, що в платіжному дорученні в призначенні платежу допущено помилку, то у продавця є всі підстави скласти ПН одразу на правильний другий товар.
- На постачання товару/послуги понад частковий аванс необхідно виписати ПН. Проте якщо до авансової ПН скласти РК і змінити кількість/номенклатуру (під постачання), то складати додаткову ПН на постачання не доведеться.
