Вакцинація працівників

Види щеплень

Вакцинація (щеплення, імунізація) — створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини чи імуноглобуліну (п. 5 розд. І Календаря щеплень*).

* Календар профілактичних щеплень в Україні, затверджений наказом МОЗ від 16.09.2011 р. № 595.

Для підприємств щеплення, які роблять їх працівники, поділяють на два види.

1. Обов’язкові щеплення. Це ті види щеплення, за проведення яких відповідає роботодавець.

Так, до обов’язкових віднесені щеплення:

— працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб (ст. 12 Закону № 1645**, ст. 7 та 27 Закону № 4004***). Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим щепленням, а також перелік щеплень та оптимальні строки їх проведення шукайте у Календарі щеплень.

** Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III.

*** Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.

Детальніше про порядок такого відсторонення читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 76, с. 22;

— працівників, що працюють на ендемічних і ензоотичних територіях (територія, у межах якої протягом тривалого часу реєструються непоодинокі випадки захворювання населення певною інфекційною хворобою, в тому числі коли її переносником є тварина), або на території чи об’єктах, де, як свідчать епідемічні показання, існує загроза виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби.

До відома! Такі рішення про проведення обов’язкових профілактичних щеплень приймає головний державний санітарний лікар (ст. 12 Закону № 1645). Тільки за наявності такого рішення можна говорити, що щеплення є обов’язковим.

Крім того, до обов’язкових щеплень можна віднести і щеплення, що має здійснити громадянин України, який виїжджає, наприклад, у відрядження, до країн, перебування в яких пов’язане з високим ризиком захворювання на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби (ст. 28 Закону № 1645, ст. 30 Закону № 4004). Ці щеплення, як свідчить Календар щеплень, віднесено до щеплень на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями.

2. Необов’язкові щеплення. Це щеплення, ініціатором проведення якого виступає роботодавець, а працівник уже самостійно має вирішити, проводити таке щеплення чи ні. Воно є добровільним, рекомендованим.

На відміну від обов’язкових щеплень, відмова від здійснення яких може вплинути на право працівника працювати на підприємстві, відмова від проведення необов’язкового щеплення жодним чином не повинна вплинути на змогу працівника працювати і виконувати покладені на нього обов’язки.

В залежності від того, яке щеплення буде проводитися на підприємстві (обов’язкове чи необов’язкове), буде багато в чому залежати відображення таких операцій в обліку та їх оподаткування.

Організаційні моменти

Обов’язковість проведення вакцинації працівників, а також можливість добровільної їх вакцинації зазвичай передбачається у колективному договорі, що діє на підприємстві, у переліку заходів з охорони праці.

Перед тим, як приступити до проведення вакцинації, слід довідатися у закладу охорони здоров’я про наявність у ньому безкоштовної вакцини для проведення щеплень. Річ у тім, що фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів держбюджету та міськбюджетів і тільки у випадках, передбачених законом, — за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб (ст. 8 Закону № 1645).

Водночас інколи безкоштовної вакцини у закладі охорони здоров’я на момент проведення вакцинації може не бути. Тоді лишається або чекати її появи, або проводити вакцинацію за свій рахунок.

На сьогодні щеплення можна проводити на вибір: або в закладі охорони здоров’я або у фізособи-підприємця, яка одержала ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики (п. 2 Положення № 595*). Тобто якщо підприємство збирається за свій кошт проводити вакцинацію своїх працівників, то воно має право вибору, хто буде робити щеплення і з ким укладати договір про надання медичних послуг.

* Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затверджене наказом МОЗ від 16.09.2011 р. № 595.

Але кого б підприємство не вибрало, варто пам’ятати, що щеплення слід проводити:

1) або в постійному пункті щеплення, який зазвичай знаходиться у закладі охорони здоров’я, або пункті, обладнаному ФОП у місці здійснення ним своєї підприємницької діяльності;

2) або в спеціально обладнаному тимчасовому пункті щеплень на території підприємства. Наприклад, його можна обладнати у медпункті підприємства.

Але щоб медпункт підприємства став тимчасовим пунктом щеплення, тобто місцем, де щеплення проводяться лише протягом двадцяти чотирьох годин, він має бути оснащений (п. 10 Положення № 595):

— столиком, що за розмірами здатний вмістити одну невелику сумку-холодильник (термоконтейнер), ін’єкційні матеріали і коробку для безпечної утилізації шприців;

— коробкою для безпечної утилізації шприців;

— облаштованим місцем для гігієни рук (вода, мило). За неможливості обладнання місця для миття рук потрібно облаштувати дозатор з антисептиком для обробки шкіри рук;

— наборами лікарських засобів та медичних виробів для надання медичної допомоги при невідкладних станах;

— термометром для вимірювання температури у приміщенні.

Після того, як визначилися з тим, хто і де буде проводити щеплення, приступають до проведення ін’єкцій і відображення операцій вакцинації в обліку.

Бухгалтерський облік

Якщо підприємство проводить щеплення безкоштовною вакциною, то воно оплачує закладу охорони здоров’я чи підприємцю, який проводитиме щеплення, лише вартість медичних послуг.

Тобто витрати підприємства, пов’язані з вакцинацією працівників, обліковують на рахунках 91, 92, 93, 94.

Якщо ж підприємство проводить щеплення власною вакциною, то воно спочатку має її закупити. Відображати в обліку придбання такої вакцини слід як і придбання будь-яких інших цінностей. Тобто в момент надходження її на підприємство слід відобразити вакцину у складі активів, а саме зарахувати на Дт субрахунку 209.

А після того, як працівники закладу охорони здоров’я чи підприємець проведуть щеплення, вартість використаної вакцини слід буде віднести до витрат, а саме на той рахунок обліку витрат, де задіяний працівник, якому проводили щеплення (див. вище).

Податковий облік

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку як у малодохідників, так і у високодохідників все буде за бухгалтерськими правилами. Річ у тім, що ПКУ не містить податкових різниць для здійснення таких операцій. Тобто вартість придбаної вакцини і медичних послуг потрапляє до витрат і автоматично зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток.

ПДВ. Якщо медичні послуги з вакцинації надає:

— заклад охорони здоров’я, що має ліцензію на постачання таких послуг, то ця операція звільняється від оподаткування згідно з п.п. 197.1.5 ПКУ (ср. ). Тобто підприємство хоч і отримає ПН від закладу охорони здоров’я на постачання таких послуг, але в ній, на жаль, податкового кредиту з ПДВ міститися не буде;

— ФОП, то на постачання медичних послуг такою особою у ПКУ окремого звільнення не передбачено. Скористатися звільненням із п.п. 197.1.5 ПКУ не вдасться, оскільки його отримують тільки заклади охорони здоров’я, а ними можуть бути тільки юрособи (абзац третій частини першої ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.92 р. № 2801-XII). Деталі шукайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 55, с. 42.

А тому якщо ФОП є платником ПДВ, то постачання такої послуги оподатковується ПДВ на загальних підставах (ставка — 20 %). Отже, якщо підприємство, яке замовило проведення вакцинації своїх працівників, отримає належним чином складену і зареєстровану ПН, то суми ПДВ із такої ПН воно може включити до свого ПК.

Також варто пам’ятати, що коли підприємство придбає самостійно вакцину для проведення щеплення, то вхідний ПДВ, сплачений при її придбанні, воно має право включити до свого ПК. Звичайно ж, за наявності належним чином складеної і зареєстрованої ПН.

До відома! Вакцина є імунобіологічним препаратом, а отже відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.96 р. № 123/96-ВР є лікарським засобом. Постачання лікарських засобів, які потрапили до Державного реєстру лікарських засобів, оподатковується за ставкою 7 % (п.п. «в» п. 193.1 ПКУ). Отже в ПН, що буде складена на підприємство, ПДВ буде нарахований за ставкою 7 %.

Також варто зауважити: придбана вакцина для щеплення працівників використовується саме в господарських цілях. Адже таке щеплення здійснюється для недопущення вибуття працівників із робочого процесу через хвороби. А це позитивно відображається на виконанні поставлених завдань (виробництво продукції), а отже і на отриманні доходу. Тому говорити про те, що ПК, пов’язаний із використанням вакцини для щеплення працівників, слід компенсувати на підставі п.п. 198.5 ПКУ, не слід.

ПДФО і ВЗ. Розпочнемо з того, що наразі п.п. 165.1.19 ПКУ виводить з-під оподатковування кошти або вартість майна (послуг), що надаються роботодавцем як допомога на медобслуговування платника податку, у тому числі витрати роботодавця на вакцинацію працівників, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемії відповідно до Закону № 4004, за наявності відповідних підтвердних документів.

З наведеного можна зробити висновок, що витрати роботодавця на проведення будь-якої вакцинації працівників (як обов’язкової, так і рекомендованої) не повинні потрапляти під оподаткування.

Звертаємо увагу, що фіскали свого часу (див. лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 03.11.2015 р. № 3718/10/20-40-17-02-14) також були не проти, щоб під звільнення потрапляли всі профілактичні щеплення, які здійснюються відповідно до Календаря щеплень, тобто і обов’язкові, і рекомендовані.

Головне, щоб у роботодавця були документи, які підтверджують здійснення вакцинації, тобто договір про проведення вакцинації, акт про надання послуг, документи на оплату послуг із вакцинації. У випадку коли підприємство самостійно придбало вакцину, то в нього мають бути документи, які підтверджують цей факт: видаткова накладна, чек РРО тощо.

Також, оскільки у п.п. 165.1.19 ПКУ йдеться саме про допомогу, то роботодавцю не обійтися без заяв працівників з проханням її надати.

Зауважимо, якщо роботодавець не бажає зв’язуватися з медичним закладом, він може «піти через працівника». А саме, після того як робітник пройде медичне обслуговування (під час якого йому зроблять і вакцинацію), роботодавець на підставі заяви працівника, до якої мають додаватися відповідні підтвердні документи щодо здійснення медобслуговування, відшкодує йому такі витрати. Детально про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 24, с. 75.

З неоподатковуваної ПДФО вартості вакцинації, а також допомоги на лікування ВЗ не утримують. Підстава — п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Неоподатковувані суми вакцинації, або допомоги на лікування і медичне обслуговування роботодавець відображає у розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ окремим рядком з ознакою доходу «143», а в розділі II за рядком «Військовий збір» — у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам.

Увага! Якщо вимоги п.п. 165.1.19 ПКУ не дотримані, наприклад, працівник не надав підтвердні документи, а роботодавець все одно виплатив йому кошти, то вартість вакцинації оподатковують ПДФО за ставкою 18 % і відображають у формі № 1ДФ як додаткове благо з ознакою доходу «126». Доведеться з такої суми утримати і ВЗ.

ЄСВ. На вартість щеплення нараховувати ЄСВ не потрібно, адже такі витрати роботодавця не належать до фонду оплати праці (див. п. 3.5 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5) та вказані в п. 2 розд. II Переліку, затвердженому постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170, серед виплат, з яких ЄСВ не стягують.

Приклад. На підприємстві у зв’язку з можливою епідемією кору було прийнято рішення провести щеплення своїх працівників (30 осіб). Вакцинація проводиться у закладі охорони здоров’я безкоштовною вакциною.

Вартість послуг з вакцинації однієї людини склала 100 грн. (без ПДВ).

Вакцинація працівників оформлена як надання допомоги на медичне обслуговування на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ.

Облік вакцинації працівників