Виправляємо помилки в додатках

Помилки в додатках до ПДВ-декларації поділяються на два типи:

1) помилка суто в додатку;

2) помилка в додатку, що спричинила помилку в декларації.

І ті, й інші помилки потребують виправлення і виправляють їх однаково — шляхом подання УР, до якого додаються додатки з приміткою «Уточнюючий». Тобто навіть якщо помилка в додатку не вплинула на правильність показників декларації, все одно потрібно подати уточнюючі додатки разом з УР, у якому графа 4 за всіма рядками відповідатиме графі 5 (див. пп. 2, 3 розд. VI Порядку № 21).

У заголовній частині уточнюючого додатка, як і в самому УР, зазначаємо:

— у полі 02 — звітний період, у якому виправляється помилка і подається УР;

— у полі 03 — період, у якому допущена помилка (див. БЗ 101.24).

А саму помилку в додатку виправляємо одним з двох способів:

1) зазначаємо в уточнюючому додатку виключно кориговані дані (без знака або зі знаком «мінус»);

2) переписуємо уточнюючий додаток і заповнюємо його так, як він мав би бути заповнений від самого початку.

Спосіб виправлення залежить від того, в якому з додатків припустилися помилки.

Додатки Д1, Д2, Д5, Д6

Помилки, допущені в цих додатках, виправляють першим способом. Тобто

Розглянемо кожен додаток окремо.

Додаток Д1. У цьому додатку розшифровуються коригування податкових зобов’язань (ПЗ) і податкового кредиту (ПК) у розрізі контрагентів і періодів складання коригованих податкових накладних (ПН). Якщо помилка вплинула на показники декларації, що виправляється (до 01.04.2017 р. — рядки 7 і 12, а після 01.04.2017 р. — рядки 4.1, 4.2, 6, 7, 13, 14), то в уточнюючому додатку Д1 наводиться тільки сума уточнення (зменшення або збільшення) з потрібним знаком, яка повинна відповідати даним графи 6 УР.

Якщо ж помилка не вплинула на показники декларації (наприклад, платник у додатку Д1 зазначив неправильний ІПН покупця/постачальника), то в уточнюючому додатку Д1 виправлення проводиться способом коригування (див. БЗ 101.24):

1) повторюється помилковий запис, тобто рядок з помилковим ІПН. При цьому вартісні показники за ним відображаються зі знаком «-» (тобто сторнуються);

2) вноситься правильний запис за операцією з контрагентом з виправленими показниками (включаючи вартісні дані);

3) підсумковий рядок «Усього за звітний період», числові показники якого не коригуються, не заповнюється.

Додаток Д2 подається для розшифровування від’ємного значення (ВЗ) (накопиченого в рядку 21 декларації), а також у разі, коли правонаступник заявляє ПК на суму ВЗ, успадкованого від реорганізованої юрособи.

Виправлення помилок у таблицях додатка Д2 проводимо точно так, як і в додатку Д1:

Додаток Д5. У ньому розшифровуються за контрагентами суми ПЗ (рядки 1.1, 1.2, 4.1, 4.2) і ПК (рядки 10.1, 10.2), задекларовані платником у звітному періоді. Якщо в додатку Д5 припустилися сумової помилки, в уточнюючому додатку потрібно навести суму, зайву або якої не вистачає (зі знаком «мінус»), за відповідним ІПН (реальним чи умовним). Якщо платник узагалі не відобразив ПЗ (і не склав ПН) за певною операцією, він теж повинен подати УР разом з уточнюючим додатком Д5, а також скласти ПН (на дату виникнення ПЗ) і зареєструвати її в ЄРПН (див. БЗ 101.24).

Що стосується несумових помилок, то їх виправляють шляхом коригування. А саме (див. інше роз’яснення з БЗ 101.24):

Ситуація 1. Для виправлення запису неправильно зазначеного ІПН контрагента в уточнюючому додатку Д5:

1) повторюється помилковий запис ІПН, при цьому вартісні показники зазначаються зі знаком «-» (тобто сторнуються);

2) зазначається правильний запис за операціями з контрагентом за звітний період, за який виправляються помилки (включаючи вартісні показники);

3) підсумковий рядок «Усього за звітний період» не заповнюється.

Ситуація 2. За необхідності зменшити/збільшити обсяг постачання і суму ПДВ, задекларовані за операціями з одним контрагентом, і відповідно, збільшити/зменшити їх за операціями з іншим контрагентом, в уточнюючому додатку Д5:

1) відображаються суми уточнення в розрізі контрагентів (зі знаком «+» відображаються не повною мірою задекларовані суми за операціями з контрагентом, зі знаком «-» — надміру задекларовані суми за операціями з контрагентом);

2) підсумковий рядок «Усього за звітний період» не заповнюється.

Ситуація 3. У разі потреби зменшити обсяг постачання і суму ПДВ у рядку «Інші» в розрізі умовних ІПН і доповнити, у зв’язку із цим, додаток Д5 новим записом для платника податку — покупця в уточнюючому додатку Д5:

1) операції з платником податку — покупцем за звітний період записуються повністю (включаючи вартісні показники);

2) у рядку «Інші» в розрізі умовних ІПН обсяг постачання і сума ПДВ зменшуються, сума уточнення зазначається зі знаком «-» (сторнується);

3) підсумковий рядок «Усього за звітний період» не заповнюється.

Ситуація 4. Якщо необхідно відкоригувати обсяг постачання і суму ПДВ у рядку «Інші» в розрізі умовних ІПН і доповнити не повною мірою відображені (надміру зазначені) суми за операціями для платника податку — покупця, в уточнюючому додатку Д5:

1) зазначаються сума уточнення (збільшення або зменшення) обсягу постачання і суми ПДВ за операціями з платником податку — покупцем зі знаком «+» або «-»;

2) у рядку «Інші» в розрізі умовних ІПН обсяг постачання і сума ПДВ уточнюється (збільшується або зменшується) зі знаком «+» або «-»;

3) підсумковий рядок «Усього за звітний період» не заповнюється.

Починаючи з декларації за червень 2018 року у додатку Д5 окремо розшифровують ПЗ поточного періоду, за якими не були зареєстровані ПН у ЄРПН на дату складання і подання ПДВ-звітності. Для цих цілей призначена таблиця 1.1/1.2. Чи потрібно заповнювати цю таблицю при виправленні помилок за періоди до/після червня 2018 року?

Якщо уточнюєте показники декларації за звітні періоди до червня/2 квартали 2018 року, заповнювати таблицю 1.1/1.2 додатка Д5 не потрібно.

Але якщо ви не показали незареєстровану ПН у декларації за червень/2 квартал 2018 року, вона до цих пір не зареєстрована і ви хочете виправити цю помилку, то цілком можете це зробити.

Якщо ж коригуєте звітність за пізніші періоди, то таблицю 1.1 додатка Д5 заповнюйте тільки в тому випадку, якщо виправляєте показники, раніше відображені в такій таблиці. Так вважають податківці (див. БЗ 101.23// «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 73, с. 4).

Проте ми вважаємо, що якщо в періоді виникнення ПЗ ви забули поставити цю ПН у таблицю 1.1 і вона до цих пір не зареєстрована, то маєте повне право вписати її в таблицю 1.1 уточнюючого Д5.

Додаток Д6. У таблиці 1 цього додатка розшифровують показник рядка 5 декларації, у якій наводяться обсяги необ’єктних і пільгових операцій і даються пояснення цих операцій. На наш погляд, при виправленні помилок, допущених у таблиці 1 додатка Д6, слід користуватися тією ж схемою, що й при виправленні описаних вище додатків, які розшифровують.

Хоча з роз’яснення податківців (див. БЗ 101.24) незрозуміло, чи згодні вони з таким підходом. Утім, навіть якщо відобразити зменшення/збільшення суми за певною пільговою операцією двома рядками (в одному повністю відмінусувати відображену помилкову суму, а іншим — додати правильну), нічого страшного відбутися не повинно.

Суму уточнення відображають і в підсумкових рядках таблиці 1 уточнюючого додатка Д6 (за графою 4 рядка «Усього згідно із статтею Кодексу»). Вона повинна відповідати сумі з графи 6 УР.

Якщо помилка не вплинула на підсумкові рядки і показники ПДВ-декларації (ви допустили помилку виключно в графі 2 «Назва операції» і в графі 3 «Пункт (підпункт), стаття Кодексу)», то помилковий запис в уточнюючому додатку Д6 відображається зі знаком «-», після чого наводиться правильний запис. Підсумкові рядки не заповнюються. Залишиться порожньою і графа 6 самого УР (див. БЗ 101.24).

Щоб виправити помилку в таблиці 2 додатка Д6, потрібно просто зазначити в ній правильні дані. Тобто заповнити наново — так, як вона мала бути заповнена.

Додатки Д3, Д4, Д7

Ця категорія додатків, як і таблиця 2 додатка Д6, містить не розшифровки певних рядків декларації, а розрахунки показників. Єдиного рецепту виправлення таких додатків немає. Деякі помилки виправляють шляхом відображення різниці (суми помилки). Для того, щоб виправити інші, — дані повністю переписують наново.

Додатки Д3 і Д4. Перший із них слугує для розрахунку суми бюджетного відшкодування (БВ), а другий (таблиця 1 додатка Д4) — щоб показати відповідність/невідповідність платника критеріям для отримання БВ і спосіб його отримання.

Як відображати виправлення суми БВ?

Податківці говорять (див. БЗ 101.24):

1) якщо в результаті виправлення помилки сума БВ збільшується, то у відповідних рядках уточнюючих додатків Д3 і Д4 відображається сума збільшення, що відповідає даним з колонки 6 ряд. 20.2 УР. А ось для ситуації, коли сума БВ зменшується, фіскали конкретних рекомендацій не дають, а тільки радять звернутися за індивідуальною податковою консультацією. Хоча, за ідеєю, підхід тут має бути аналогічним;

2) виправлення помилки, допущеної в додатку Д3 та/або Д4, що не вплинула на суму БВ (наприклад, неправильно зазначений індивідуальний податковий номер або звітний період), виправляється таким чином:

— помилковий запис сторнується (відображається зі знаком «-»);

— правильний запис додається;

— підсумковий рядок «Усього» не заповнюється;

3) якщо в додатку Д4 припустилися помилки в реквізитах банківського рахунку, платник зобов’язаний подати УР, графи 4 і 5 якого матимуть однакові значення, а графа 6 відповідно залишиться порожньою з уточнюючим додатком Д4, у якому необхідно заповнити правильні реквізити банківського рахунку, період і задекларовану суму БВ.

Але через УР і відповідно через уточнюючі додатки Д3 і Д4, подані до нього, можна не лише виправити помилки в розрахунку суми БВ та інших показниках (реквізитах рахунків для зарахування сум), але й змінити напрям узгодженого відшкодування (п. 5 розд. IV Порядку № 21, БЗ 101.25). Тоді не пізніше наступного робочого дня після подання УР податківці повинні врахувати дані про зміну БВ-способу в Реєстрі. Тобто перенаправити його, наприклад, не на поточний рахунок (як було заявлено в декларації), а на сплату грошових зобов’язань або на погашення податкового боргу з інших податків та зборів*. І в першому, і в другому випадку уточнюючі додатки доведеться переписати правильно.

* Щоправда, Мінфін проти зарахування бюджетного відшкодування в рахунок сплати податку на прибуток (див. лист Мінфіну від 21.04.2017 р. № 35130-12-10/11072 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 43, с. 5).

А ось узагалі скасувати заявлене БВ і повернути «мінус» у декларацію (чи навпаки задекларований мінус перетворити на БВ), на думку податківців, не можна (див. уже згадане та інше роз’яснення з БЗ 101.25).

Таблиці 2 і 3 додатка Д4 платник заповнює за бажання направити зайві гроші з електронного ПДВ-рахунку на поточний рахунок або зарахувати до бюджету. Уточнити їх вийде не завжди.

Заявити про напрям використання зайвих коштів, що утворилися на електронному ПДВ-рахунку (повернути на поточний рахунок або направити до бюджету), можна буде, тільки подавши додаток Д4 у складі декларації за наступний звітний період. За умови наявності на електронному ПДВ-рахунку таких зайвих коштів на дату подання декларації за наступний період (див. листи ДФСУ від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17 і від 09.10.2015 р. № 37545/7/99-99-19-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 86, с. 8). Тож якщо ви помилилися в таблицях 2 та/або 3 додатка Д4, то виправити помилку можна хіба що тільки за гарячим слідом — через додаток типу «Звітний новий».

Помилки в «реорганізаційних» таблицях 4, 5 і 6 додатка Д4, на нашу думку, також слід виправляти шляхом переписування додатків наново.

Додаток Д7. У таблиці 1 додатка Д7 розраховують частину використання товарів, послуг, необоротних активів (НА) в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. Помилки, допущені в рядку 1 (2) таблиці 1 додатка Д7, що вплинули на ЧВ (графа 6) і «антиЧВ» (графа 7), вимагають від платника перегляду (перерахунку) показників рядків 4.1 і 4.2 декларації з ПДВ за звітні періоди з початку року. Тобто

І якщо в одному з них ви заповнювали рядок 4.1 або 4.2 (донараховували компенсаційні ПЗ згідно з п. 199.1 ПКУ), то доведеться подати УР до кожного такого періоду і виправити помилки, використовуючи вже новий (правильний) показник ЧВ («антиЧВ») з рядка 1 уточнюючого додатка Д7 до січневої декларації (див. БЗ 101.24).

Аналогічна ситуація з виправленням таблиці 3 додатка Д7, де розраховується ЧВ за НА, придбаними в період дії старих правил розподілу і перерахунку ПК (до 01.07.2015 р.). Уточнивши показник ЧВ, платник також має переглянути періоди, в яких розподілявся ПК за помилковим ЧВ. Відповідно до порівнянності рядків старої і нової форм декларації в УР коригуватимуться ті рядки, які стосуються саме ПК (а не нарахування компенсуючих ПЗ), уже без додатка Д7.

А ось помилки при річному перерахунку ПДВ (таблиця 2 додатка Д7) можуть спричинити помилки в майбутніх — постпомилкових — періодах. Тоді доведеться виправити і помилковий період (заповнивши таблиці 2 і 4 уточнюючого додатка Д7 так, як вони мали бути заповнені), і подальші — у яких сума ПЗ (з ряд. 4.1/4.2) була визначена з використанням помилкового «антиЧВ».

Додаток Д8

Додаток Д8 не уточнюють (у його шапці навіть немає поля 013 «Уточнюючий»). Воно і зрозуміло. Адже призначення додатка Д8 — суто інформативне — повідомити про постачальників-контрагентів, що допустили порушення у складанні/реєстрації ПН або РК. Він не є підставою для включення суми ПДВ до складу ПК за помилковою або незареєстрованою ПН.

Додаток ДС9

В уточнюючому додатку ДС9 зазначаємо уточнені дані — заповнюємо додаток так, як він мав бути заповнений спочатку.

Якщо в результаті помилки в розподілі ПК між дотаційними і недотаційними видами діяльності відбувся неправильний розподіл ПК у постпомилкових періодах, виправленням тільки періоду, в якому припустилися помилки, справа не обмежиться. Додатково доведеться уточнити і постпомилкові періоди, у яких платник проводив неправильний розподіл. Детально про заповнення додатка ДС9 читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 45.

Нижче ми наводимо приклад заповнення уточнюючої декларації та додатка Д5.

Приклад. У декларації з ПДВ за серпень 2019 року підприємство допустило такі помилки:

— сума ПЗ (за контрагентом з ІПН 334455334455) занижена на 5000 грн.;

— сума ПК за податковою накладною за серпень 2019 року (за контрагентом з ІПН 224477224477) завищена на 4000 грн.

Початкові дані серпневої декларації та порядок виправлення допущених у ній помилок див. на рис. 1 – 3.