3. Підприємницький ЄСВ

Про нарахування і сплату ЄСВ підприємцем за найманих працівників і осіб, які працюють за ЦПД, ви можете дізнатися зі спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 75. У цьому ж номері ми зупинимося виключно на ЄСВ, що сплачується підприємцями «за себе».

Передусім зазначимо, що ставка ЄСВ єдина — 22 % — і не залежить від системи оподаткування, на якій працює підприємець.

Сплачувати ЄСВ підприємці можуть (п.п. 2 п. 2 розд. ІV Інструкції № 449):

— у безготівковій формі — якщо в них відкрито рахунок у банку;

— готівкою через каси банків або відділення зв’язку — якщо ФОП не має банківського рахунку.

Але! Як ми згадали вище, сплата підприємницького ЄСВ є загальним випадком, а отже, здійснюється не завжди. Так, для деяких підприємців робиться виняток. Про те, коли ФОП може не сплачувати ЄСВ «за себе», розповімо далі.

3.1. Підприємці-звільненці

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 від сплати ЄСВ «за себе» звільнені ФОП, які (див. підкатегорію 301.04 БЗ):

— отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах, передбачених ч. 2 і 3 ст. 114, а також п. 2 розд. XV Закону № 1058);

— досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, і отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії);

— отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах, передбачених ст. 55 Закону № 796);

— є особами з інвалідністю (незалежно від отримання ними пенсії або соціальної допомоги);

— отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах, передбачених ч. 1 ст. 115 і п. 72 розд. XV Закону № 1058).

Зверніть увагу: підприємці, які не досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, і отримують пенсії за вислугу років або у зв’язку з втратою годувальника, сплачують ЄСВ «за себе» на загальних підставах.

Якщо ФОП є особою з інвалідністю та отримує соцдопомогу з Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то для підтвердження встановлення інвалідності і, відповідно, права не сплачувати ЄСВ «за себе» йому необхідно подати до податкового органу за місцем реєстрації довідку до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

А ось іншим «винятковим» підприємцям окремо повідомляти контролюючий орган про отримання відповідного статусу пенсіонера або особи з інвалідністю не потрібно. Податківці цю інформацію повинні отримати безпосередньо з Пенсійного фонду (див. роз’яснення в підкатегорії 301.04.02 БЗ).

Звільнення від сплати ЄСВ «за себе» діє з наступного місяця після отримання підприємцем відповідного статусу. Про це говориться вже в іншому роз’ясненні з тієї ж підкатегорії БЗ.

Також абзацом першим п. 92 розд. VIII Закону № 2464 передбачено звільнення від сплати ЄСВ «за себе» для підприємців без найманих працівників, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації на посадах, передбачених штатами військового часу, на весь строк військової служби.

При цьому зауважте, що під це звільнення не підпадають ФОП, прийняті на військову службу за контрактом і призвані на строкову військову службу.

Якщо ви до списку звільненців не потрапили, то сплати ЄСВ «за себе» не уникнути. Як при цьому діяти загальносистемникам і єдиноподатникам, розповімо далі. Розпочнемо з підприємців на загальній системі.

3.2. Сплата ЄСВ загальносистемником

Згідно з п. 3 розд. ІІІ Інструкції № 449 базою нарахування ЄСВ для ФОП-загальносистемників є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації*, поділений на кількість місяців, протягом яких підприємець був платником ЄСВ у звітному році. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

* Про подання декларації див. «2.5. Декларація про майновий стан і доходи» цього номера.

Такий мінімальний внесок розраховують як добуток місячного розміру МЗП (у 2019 році — 4173 грн.) і встановленої в такому місяці ставки ЄСВ (22 %). Тобто сума мінімального страхового внеску у 2019 році становить 918,06 грн. на місяць.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 7 Закону № 2464 база нарахування ЄСВ за місяць не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 вона дорівнює 15 розмірам МЗП, установленої законом.

Таким чином, у 2019 році максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 62595 грн. (4173 грн. х 15), а максимальна сума страхового внеску — 13770,90 грн.

На підставі викладеного розглянемо алгоритм визначення суми ЄСВ за період перебування в лавах загальносистемників у поточному році. Для цього необхідно:

1) чистий підприємницький дохід, який підлягає обкладенню ПДФО і відображений у декларації, поділити на кількість місяців, протягом яких ФОП перебував на загальній системі оподаткування у звітному році;

2) порівняти такий середньомісячний дохід з МЗП і максимальною величиною бази нарахування ЄСВ. Якщо його розмір:

— нижчий за МЗП, базою нарахування ЄСВ буде сума мінзарплати (у 2019 році — 4173 грн.);

— вищий за МЗП, але нижчий за максимальну величину бази нарахування ЄСВ, то базою нарахування ЄСВ виступає фактична сума середньомісячного доходу;

— вищий за максимальну величину бази нарахування ЄСВ — як базу приймаємо максимальну величину бази нарахування ЄСВ (у 2019 році — 62595 грн.);

3) розрахувати місячну суму ЄСВ (22 % від визначеної бази нарахування ЄСВ);

4) обчислити суму ЄСВ за рік. Для цього кількість місяців перебування на загальній системі оподаткування у звітному календарному році множимо на місячну суму ЄСВ.

Але майте на увазі: згідно з п. 8 ст. 9 Закону № 2464 підприємці на загальній системі зобов’язані сплачувати ЄСВ щоквартально до 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується цей внесок. Тобто строки щоквартальної сплати: не пізніше 19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня (див. роз’яснення з підкатегорії 301.04.02 БЗ).

Якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 11 розд. IV Інструкції № 449).

Сплачені квартальні суми враховуються платниками ЄСВ при остаточному розрахунку за календарний рік відповідно до даних, визначених у податковій декларації, і результатів перевірок діяльності ФОП, на підставі яких був збільшений або зменшений розмір доходу, що підлягає обкладенню ПДФО.

Водночас у частині розміру квартальних платежів повної ясності немає. Єдине, що можна сказати точно:

Тобто у 2019 році слід сплачувати не менше 2754,18 грн. за квартал.

Причому податківці, схоже, не проти поквартального перерахування ЄСВ саме в цій мінімальній сумі (див. лист ДФСУ від 24.01.2019 р. № 2265/7/99-99-13-02-01-17). Проте, на наш погляд, безпечнішим варіантом буде сплата ЄСВ від тієї ж суми чистого оподатковуваного доходу підприємця за квартал, що й ПДФО, але не менше мінімального страхового внеску за кожен місяць кварталу.

У випадку якщо у звітному кварталі або в окремому місяці такого кварталу в підприємця не було доходу (прибутку), він зобов’язаний самостійно визначити базу нарахування ЄСВ, але не більше її максимальної величини. Крім того, ЄСВ й у цьому випадку не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Остаточний розрахунок ЄСВ за рік підприємці наводять у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою № Д5* (далі — Звіт з ЄСВ). Його подають до 10 лютого року, наступного за звітним (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435).

* Наведена в додатку 5 до Порядку № 435.

Зверніть увагу: окремого строку для остаточного розрахунку на підставі річного Звіту з ЄСВ Закон № 2464 не встановлює. Є тільки строки щоквартальної сплати ЄСВ (до 20-го числа місяця, що настає за звітним кварталом). Проте в листі ДФСУ від 24.01.2019 р. № 2265/7/99-99-13-02-01-17 податківці дійшли висновку, що остаточний розрахунок з ЄСВ можна провести до 10 лютого. Зі свого боку, радимо сплачувати ЄСВ у строки, визначені Законом № 2464: до 20-го числа місяця, що настає за відповідним кварталом. Це однозначно вбереже вас від неприємностей (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 10, с. 2).

А ось для випадку держреєстрації припинення підприємницької діяльності встановлені спеціальні строки сплати ЄСВ. Відповідно до п.п. 1 п. 13 розд. IV Інструкції № 449 зробити це потрібно протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту за формою № Д5 з типом «ліквідаційна» (див. «3.4. ЄСВ-звітність підприємців «за себе»» цього номера).

3.3. Сплата ЄСВ єдиноподатником

З єдиноподатниками взагалі все просто — базу нарахування ЄСВ за кожним місяцем звітного року вони визначають самостійно (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Але при цьому вона має бути не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, тобто 15 розмірів МЗП (у 2019 році — 62595 грн.).

Для отримання суми ЄСВ за місяць до самостійно визначеної бази нарахування ЄСВ необхідно застосувати ставку 22 %. Але зауважте: ця сума має бути не меншою за розмір мінімального страхового внеску, який є добутком МЗП, установленої законом на місяць, і ставки ЄСВ (у 2019 році — 918,06 грн.).

Пам’ятайте: ФОП-єдиноподатники зобов’язані сплачувати ЄСВ за всі періоди, у яких вони були платниками ЄСВ, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні (див. роз’яснення в підкатегорії 301.04.02 БЗ)**.

** Якщо, звісно, вони не звільнені від сплати ЄСВ на підставах, розглянутих нами в підрозділі 3.1.

Також зауважте, що, на відміну від ПКУ, Законом № 2464 не встановлені пільги в частині сплати ЄСВ за період, коли підприємець не здійснює своєї діяльності через відпустку, хворобу або тимчасову непрацездатність у зв’язку з вагітністю та пологами.

Зазначимо, що окремі ФОП-єдиноподатники через суди відстоюють своє право не сплачувати ЄСВ у мінімальному розмірі в разі відсутності в них доходу (див., наприклад, рішення Кіровоградського обласного адмінсуду від 23.05.2019 р. у справі № 340/453/19). Проте не факт, що суд обов’язково прийме рішення на користь платника. Тому чи варто вплутуватися в судові баталії, вирішувати вам.

ФОП-єдиноподатники перераховують внесок поквартально — до 20-го числа місяця, наступного за календарним кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій ч. 8 ст. 9 Закону № 2464). Тобто сплата здійснюється не пізніше 19 квітня, 19 липня, 19 жовтня звітного року і 19 січня року, наступного за звітним. Причому, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий/неробочий день, граничним строком сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним або святковим/неробочим днем (п. 11 розд. IV Інструкції № 449).

Новостворені ФОП повинні врахувати такий момент. Якщо вони подали заяву про обрання першої або другої групи платників єдиного податку до кінця місяця, в якому відбулася їх держреєстрація як суб’єкта господарювання, то протягом такого місяця вони є загальносистемниками* і, відповідно, визначають базу нарахування ЄСВ за цей місяць за «загальносистемними» правилами (див. підрозділ 3.2 на с. 73). І тільки з першого числа наступного місяця вони набувають статусу єдиноподатників і нараховують ЄСВ за «єдиноподатковими» правилами. На це податківці вказують у роз’ясненні, наведеному в підкатегорії 301.04.02 БЗ.

* Це випливає з п. 294.4 ПКУ.

А ось ФОП, які обрали третю «єдиноподаткову» групу, це не стосується. Вони є платниками єдиного податку з першого числа місяця, у якому відбулася їх держреєстрація. Тому відразу починають нараховувати ЄСВ за правилами, встановленими для єдиноподатників (див. роз’яснення з підкатегорії 301.04.02 БЗ).

3.4. ЄСВ-звітність підприємців «за себе»

Як ми вже згадували, з ЄСВ «за себе» підприємці подають Звіт за формою № Д5, наведеною в додатку 5 до Порядку № 435.

Звітним періодом є календарний рік.

За загальним правилом Звіт за формою № Д5 подають усі підприємці, які весь звітний рік або його частину працювали на єдиному податку та/або на загальній системі оподаткування. При цьому не має значення, вели вони підприємницьку діяльність чи ні (п. 13 розд. ІІ Порядку № 435).

Виняток — ФОП, які весь звітний рік були звільнені від сплати ЄСВ «за себе» на підставах, зазначених у підрозділі 3.1 цього спецвипуску, і не виявили бажання стати платниками ЄСВ на умовах добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Що слід вважати «добровільною участю»? На нашу думку, добровільна участь здійснюється на підставі договору про добровільну участь. Проте податківці можуть вважати інакше. Наприклад, раніше в роз’ясненні з підкатегорії 301.05 БЗ** вони говорили, що достатньою умовою для добровільної участі є самостійне визначення ФОП-пенсіонером (особою з інвалідністю) бази нарахування ЄСВ з її відображенням у Звіті за формою № Д5.

** На сьогодні воно переведене до складу нечинних, проте й протилежної думки податківці ніде не навели.

Тож будьте уважними! Якщо ви весь звітний рік були звільненцем, Звіт з ЄСВ «за себе» не подавайте. Якщо ви були платником ЄСВ частину звітного року, базу нарахування ЄСВ проставте по місяць (включно), у якому з’явилися підстави для звільнення.

Зауважте:

А ось інформацію про найманих працівників подають до контролюючого органу щомісячно за формою № Д4***.

*** Про цей Звіт ви можете прочитати в спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 75, с. 17.

Розглянемо кілька важливих нюансів, що стосуються «підприємницького» Звіту з ЄСВ.

Місце подання. Звіт за формою № Д5 подають до органу ДПСУ за місцем взяття на облік як платника ЄСВ. Якщо підприємець протягом звітного року змінює місце проживання, що пов’язано зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, то Звіт за цей рік (з першого до останнього календарного числа звітного року) подається до ДПІ за новим місцем проживання (п. 8 розд. ІІІ Порядку № 435).

Строки подання. Звіт за формою № Д5 підприємці подають один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435). Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то останнім днем строку подання вважається перший після нього робочий день (п. 14 розд. ІІ Порядку № 435).

Важливо! Окремі строки подання Звіту з ЄСВ (з типом «ліквідаційна») передбачені в разі припинення ФОП своєї діяльності. Відзвітувати в цьому випадку слід протягом 30 календарних днів, що настають за днем держреєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435). При цьому останнім звітним періодом є період із дня закінчення попереднього звітного періоду до дня держреєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП.

Спосіб подання. Форму № Д5 подає особисто ФОП або інша особа, спеціально уповноважена підприємцем на такі дії, одним з таких способів (п. 1 розд. ІІ Порядку № 435):

— засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису в порядку, визначеному законодавством;

— на паперових носіях, завірену підписом ФОП і скріплену печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації. Електронна форма Звіту повинна відповідати Звіту на паперових носіях;

— на паперових носіях, якщо у ФОП кількість застрахованих осіб не більше п’яти.

Причому за бажання Звіт «на папері» може бути надісланий податківцям поштою з повідомленням про вручення й описом вкладення. Головне — встигнути зробити це не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Звіту за формою № Д5. У цьому випадку Звіт вважатиметься поданим у день отримання відділенням поштового зв’язку від платника ЄСВ поштового відправлення зі звітністю.

Зауважте: у разі втрати або псування поштового відправлення чи затримки його вручення податковому органу з вини оператора поштового зв’язку ФОП звільняється від відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої звітності. Водночас він зобов’язаний протягом 5 робочих днів із дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення надіслати поштою чи надати особисто (на його вибір) органу ДПСУ другий примірник Звіту разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Особливості формування Звіту в паперовому вигляді. При формуванні Звіту з ЄСВ «на папері» потрібно враховувати ряд нюансів. Наведемо їх.

1. Звіт на паперовому носії заповнюють українською мовою в друкованому вигляді чи кульковою ручкою із синім або чорним чорнилом друкованими літерами без виправлень.

2. У разі незаповнення того чи іншого рядка Звіту у зв’язку з відсутністю даних у ньому проставляють прочерк.

3. При заповненні полів, що складаються з клітинок, кожен з необхідних символів акуратно вписують до відповідної окремої клітинки. Символи не повинні виходити за межі клітинок, а також накладатися на сусідні клітинки. Символи (крапка, апостроф, кома, тире тощо) проставляють в окремих клітинках.

4. При заповненні полів без клітинок записи в цих полях не повинні накладатися на сусідні поля і перекривати службові написи бланка.

5. Грошові суми в таблицях Звіту зазначають у гривнях з копійками.

Звіт формують у двох примірниках, засвідчують підписом ФОП і печаткою (за наявності).

Структура Звіту за формою № Д5. На сьогодні цей Звіт складається з титульного аркуша і двох таблиць:

1) таблиця 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

2) таблиця 2 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Таблицю 1 усі ФОП заповнюють в обов’язковому порядку. А ось таблиця 2 заповнюється і подається до органу ДПСУ тільки в тому випадку, якщо ФОП здійснював свою підприємницьку діяльність у сферах, робота в яких зараховується до спецстажу.

Детальніше порядок заповнення Звіту за формою № Д5 див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 3, с. 26.

Зверніть увагу: в окремих підприємців може виникнути необхідність подання податківцям Звіту за формою № Д6 (титульний аркуш і таблиця 3). Такими «щасливцями» є ФОП, яким за результатами проведеної перевірки були збільшені або зменшені зобов’язання з ЄСВ.

Формують такий Звіт на підставі акта документальної перевірки страхувальника (обов’язковим є зазначення у Звіті номера і дати акта). У ньому мають бути наведені суми, на які збільшені або зменшені зобов’язання (у такому разі допускається внесення від’ємного значення). Подати Звіт за формою № Д6 потрібно протягом одного календарного місяця після здійснення відповідних розрахунків (п. 14 розд. IV Порядку № 435).

3.5. Відповідальність за порушення порядку сплати ЄСВ «за себе»

Якщо підприємець порушив порядок сплати ЄСВ «за себе», це навряд чи залишиться безкарним. З якою відповідальністю він може зіткнутися? По-перше, ФОП очікує фінансова відповідальність, установлена Законом № 2464. З нею ви можете ознайомитися в табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Фінансова відповідальність за порушення законодавства про ЄСВ

Крім штрафів, ч. 10 ст. 25 Закону № 2464 передбачає нарахування пені на суму недоїмки з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу. Порядок розрахунку пені прописаний в Інструкції № 449.

Так, згідно з п. 5 розд. VII Інструкції № 449 нарахування пені здійснюється з першого календарного дня, наступного за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Пеню розраховують за такою формулою:

Y = S х K х 0,1 : 100,

де Y — сума пені, що нараховується на фактично сплачену суму недоїмки з ЄСВ;

S — фактично сплачена сума недоїмки з ЄСВ;

K — кількість днів прострочення платежу;

0,1 — ставка для нарахування пені у відсотках, установлена ч. 10 ст. 25 Закону № 2464.

Крім того, за порушення законодавства про ЄСВ підприємцю загрожує адміністративна відповідальність. Про неї — у табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про ЄСВ