Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Заміна бракованого товару нерезидентом

Децюра Сергій, податковий експерт
Податки & бухоблік Вересень, 2019/№ 78
Друк
Підприємство ввезло з-за кордону товар і відразу продало його на території України. Через деякий час покупець виявив, що товар бракований, і повернув його назад. Підприємство-імпортер у свою чергу також повертає продавцю-нерезиденту його бракований товар. При цьому бажає це зробити саме в режимі реекспорту. Нерезидент не може виправити брак, а тому готовий безоплатно замінити товар. Чи може підприємство робити таку безоплатну комбінацію і якщо так, то як бути із валютним наглядом?

Право на заміну. У вашому випадку нерезидент погодився з виявленим браком, а отже, він повинен замінити бракований товар на такий же новий товар. При цьому зробити це він має безкоштовно.

До відома! Якщо нерезидент вирішить замінити товар через неможливість його відремонтувати, то говорити, що така операція вважається бартерною, не можна. Річ у тому, що заміна бракованого товару на справний не вписується в поняття «бартерна операція» в розумінні Закону про бартер в ЗЕД*.

* Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р. № 351-XIV.

Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону про бартер в ЗЕД товарообмінна (бартерна) операція — це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

У вашому випадку обмін товарів не відбувається. Постачальник просто змінює бракований товар, поставлений за договором купівлі-продажу, за яким була здійснена оплата у безготівковій формі, на такий же справний товар. Тобто при такій заміні говорити про обмін товарами взагалі не слід. А отже, і хвилюватися з приводу того, що в цьому випадку включається в дію бартерна операція, не потрібно.

Правила обліку. Щоб правильно оподаткувати операцію із заміни бракованого товару на справний, потрібно чітко зрозуміти, які операції відбуваються при такій заміні. Отже, спочатку відбувається вивезення товару за межі території України, а потім зворотне їх ввезення. Розглянемо, як кожна операція впливає на облік покупця.

1. Повернення товару. Повернути бракований товар продавець має змогу в режимі реекспорту. Але щоб товари можна було помістити у митний режим реекспорту, вони мають відповідати вимогам, переліченим у п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ:

а) вивозитися протягом 6 місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;

б) перебувати у тому самому стані, в якому вони були ввезені, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів;

в) визнані помилково ввезеними на митну територію України.

Напевно ваш товар відповідає цим вимогам, а тому можете вивезти його за межі території України в режимі реекспорту. З точки зору сплати митних платежів, повернення нерезиденту бракованих товарів у режимі реекспорту дає право резиденту, який повертає товар:

— не сплачувати вивізне мито за такі товари (п. 2 ч. 1 ст. 283 МКУ);

— повернути суми ввізного мита, сплачені при ввезенні таких товарів (ст. 89 МКУ).

У бухобліку покупець має показати просте повернення придбаного товару шляхом формування дебіторської заборгованості постачальника товару (Дт 632 — Кт 281). Дебіторська заборгованість постачальника-нерезидента є немонетарною статтею, а тому жодних курсових різниць за нею розраховувати не слід.

Звичайно ж, перед тим як робити таке коригування, слід зняти з витрат собівартість списаного бракованого товару, що був відвантажений покупцю, і відповідно відкоригувати визнаний дохід від продажу бракованого товару, який був повернений контрагентом (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 77, с. 4).

В обліку з податку на прибуток у малодохідника буде все за бухправилами. Щодо високодохідника, то йому, можливо, при поверненні товару доведеться робити певні коригування. А саме доведеться скоригувати свій фінрезультат у бік зменшення, наприклад:

— на суму 30 % вартості послуг, придбаних в «особливих» нерезидентів (родом із Переліку «низькоподаткових» країн, затвердженого постановою Кабміну від 27.12.2017 р. № 1045, чи із Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою Кабміну від 04.07.2017 р. № 480). Річ у тому, що при придбанні товарів, які були згодом визнані бракованими у таких специфічних продавців, покупець міг уже провести коригування, передбачене п.п. 140.5.4 ПКУ, і збільшити свій фінрезультат на цю суму. Тепер слід усе вирівняти. Детально див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 11, с. 2 та № 77, с. 7;

— на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів/послуг над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», якщо ціна товарів, у тому числі необоротних активів, перевищує ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» згідно з процедурою зі ст. 39 ПКУ. Таке коригування також пов’язане із тим, що покупець товарів міг відкоригувати свій фінрезультат у бік збільшення відповідно до п.п. 140.5.4 ПКУ.

Що стосується ПДВ, то якщо товари вивозяться за межі території України в митному режимі реекспорту, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, то така операція оподатковується ПДВ за ставкою 0 % (п.п. «б» п.п. 195.1.1 і п. 206.5 ПКУ).

Також хочемо нагадати. На сьогодні податківці (див. лист Офісу великих платників податків ДФС від 14.06.2017 р. № 628/ІПК/28-10-01-03-11, лист ДФСУ від 14.09.2017 р. № 1960/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 27.10.2016 р. № 23233/6/99-99-15-03-02-15 тощо) дозволяють не коригувати податковий кредит з ПДВ, що отримало підприємство при імпорті бракованого товару. Річ у тому, що при реекспорті товарів відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ (як у нашому випадку) застосовується ставка ПДВ 0 %, а тому і необхідності в коригуванні вхідного ПДВ немає.

2. Отримання нових товарів. У цьому випадку відбувається звичайний імпорт товарів. А тому покупець буде відображати в обліку отримання нового товару за тими правилами, що й отримання товарів, які виявилися браковані і були повернені нерезиденту. Тобто при ввезенні нового товару доведеться сплатити митні платежі та «імпортний» ПДВ за ставкою 20 %, з наступним включенням суми ПДВ до ПК на підставі (нової) МД.

У бухобліку слід буде відобразити надходження товарів від нерезидента з попередньою авансовою оплатою. Погашення такої заборгованості не викликає нарахування курсових різниць. У податково-прибутковому обліку, якщо високодохідник придбав товари в «особливого» нерезидента або якщо операція буде визнана контрольованою, доведеться провести коригування фінрезультату на податкову різницю з п.п. 140.5.4 ПКУ або п.п. 140.5.2 ПКУ відповідно.

Валютний нагляд. Бракований товар залишатиме територію України в режимі реекспорту, а тому банк автоматично візьме таку операцію на валютний нагляд, якщо вартість товару, що залишає територію України, перевищує незначну суму (еквівалент 150 тис. грн.). На це, зокрема, вказує той факт, що банк розпочинає відлік граничного строку розрахунків у 365 днів із дати: оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» (п.п. 1 п. 7 Інструкції, затвердженої постановою Нацбанку від 02.01.2019 р. № 7).

Знімати таку операцію з контролю банк буде, напевно, за правилами, встановленими для зарахування зустрічних однорідних вимог (п.п. 5 п. 10 Інструкції № 7), тобто після отримання документів про припинення зобов’язань за операціями з зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Такими документами в вашому випадку може бути МД типу IM-40 «Імпорт» та документи, які підтверджують, що ввезення товару пов’язано з операцією реекспорту товарів. Іншого способу зняти операцію з валютного нагляду не передбачено.

Отже, як би не було прикро, та напевно операція із заміни нерезидентом бракованого товару потрапить під валютний нагляд. Звісно, якщо іі розмір перевищить незначну суму.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі