Як має бути
Стаття 115 КЗпП вимагає, щоб зарплату роботодавці виплачували: 1) через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів; 2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Зауважимо, що першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1 по 15 число (див. лист Мінсоцполітики від 06.09.2019 р. № 1268/0/206-19). Тобто заробітна плата за першу половину місяця (аванс) повинна виплачуватися не пізніше 22 числа поточного місяця, а за другу — не пізніше 7 числа місяця, що йде за місяцем нарахування. Конкретні строки виплати зарплати встановлюються в колективному договорі або іншому нормативному акті.
Зарплату (аванс) виплачують виключно в робочі дні. Якщо дата виплати припадає на вихідний (святковий, неробочий день), то зарплату виплачують напередодні. Тоді наступна виплата зарплати проводиться в дні, визначені колективним договором (іншим нормативним актом).
Зверніть увагу, затримкою виплати зарплати (авансу) вважається її виплата на один день і більше пізніше встановленого строку.
Компенсація зарплати
Припустимо, що зарплата не була виплачена вчасно. Чи треба тоді нараховувати працівникам компенсацію втрати частини зарплати в зв’язку із затримкою її виплати?
Відповідь на це запитання перш за все залежить від того, на скільки затримали виплату.
Якщо затримали менш ніж на місяць, то з компенсацією морочитися не доведеться. Нарахування компенсації проводять, коли виплачують зарплату із затримкою на один календарний місяць і більше. При цьому відлік часу затримки виплати зарплати починається з першого числа місяця, в якому необхідно її здійснити.
Тобто, якщо зарплата за березень 2020 року не виплачена у квітні 2020 року, то при її виплаті з 1 травня 2020 року і пізніше (тобто коли закінчився один календарний місяць для її виплати — квітень 2020 року) у працівника може виникнути право на компенсацію. Чому може, а не виникає? Річ у тім, що
компенсацію нараховують, якщо індекс споживчих цін наростаючим підсумком перевищує 100 %
При цьому, щоб спростити вам розрахунок, ми щомісячно наводимо таблицю із вже розрахованими коефіцієнтами компенсації (для розрахунку суми компенсації в квітні 2020 року див. «Податки & бухоблік», 2020, № 32, с. 28).
Важливо! Компенсують «чисту» зарплату (за мінусом утриманих податків, зборів та внесків).
Суму компенсації (К) можна розрахувати за формулою:
К = С х Коеф : 100,
де С — сума зарплатного боргу, що виплачується, за відповідний місяць;
Коеф — коефіцієнт компенсації.
Приклад. 28 квітня 2020 року працівнику виплачують заборгованість із заробітної плати (після утримання ПДФО, ВЗ) за лютий цього ж року в розмірі 2500 грн.
Лютнева зарплата затримана більше ніж на 1 місяць. Коефіцієнт компенсації в квітні 2020 року за період невиплати доходу за лютий 2020 року, становить 0,8 % (див. таблицю у «Податки & бухоблік», 2020, № 32, с. 28).
Сума компенсації за затримку зарплати при виплаті заборгованості у квітні 2020 року становитиме: 2500 грн х 0,8 : 100 = 20 грн.
І ще декілька важливих нюансів.
1. Якщо підприємство затримало виплату зарплати за декілька місяців та виплачує її в поточному місяці, суму компенсації необхідно визначити окремо за кожен місяць і підсумовувати ці величини.
2. Сума компенсації не входить до складу виплат, які включаються в зарплату для забезпечення її мінімального розміру (тобто у мінзарплату «не провалюється», а нараховується «зверху», див. лист Мінсоцполітики від 17.02.2017 р. № 394/0/101-17/282).
3. Компенсації підлягають усі зарплатні виплати (разом з сумою індексації), які нараховані і не виплачені працівникові. Інформацію про необхідність проведення компенсації щодо кожної з виплат працівникам ви можете знайти у спецвипуску «Податки & бухоблік», 2020, № 15.
4. Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводяться її нарахування і виплата, і оподатковується ПДФО, ВЗ і ЄСВ у складі заробітної плати.
5. Нарахування компенсації здійснюється один раз безпосередньо перед виплатою заборгованості із заробітної плати.
Зверніть увагу:
компенсація втрати частини зарплати у зв'язку із затримкою її виплати не підлягає індексації
Врахуйте, що інформацію про індекс споживчих цін за минулий місяць оприлюднюють в період з 7 по 10 число наступного місяця (в газеті «Урядовий кур'єр» і на офіційному сайті Держстату ukrstat.gov.ua). Тому часто виникає питання: як бути з розрахунком компенсації, якщо погашення зарплатних боргів відбудеться до оприлюднення коефіцієнта інфляції на самому початку місяця? Чи не можна з виплатою компенсації трохи почекати?
Вважаємо, що можна, і для цього є законна зачіпка (див. ст. 4 Закону № 2050* і п. 5 Порядку № 159**). Річ у тім, що розірвати дві події — виплату заборгованості із зарплати і виплату компенсації — можна. З одним застереженням: обидві виплати повинні відбутися в одному календарному місяці. Отже, немає іншого виходу, як виплатити компенсацію зарплати в тому ж місяці, в якому виплачений борг із зарплати, але вже після появи індексу інфляції.
А як бути з працівниками, які звільняються до появи індексу? Адже в день звільнення роботодавець зобов'язаний провести з працівником остаточний розрахунок!
Так, є така вимога (див. ст. 47 і 116 КЗпП). Але тут потрібно врахувати, що відповідальність за ст. 117 КЗпП настає тільки за наявності вини роботодавця. У разі невиплати компенсації в зв'язку з неможливістю визначити її суму з незалежних від роботодавця причин (немає індексу) вина відсутня.
Важливо! Якщо заробітна плата не отримана своєчасно з вини працівника, то вона компенсації не підлягає.
Далі розберемося, яких штрафів чекати, якщо про несвоєчасну виплату зарплати (сплату податків) дізнаються контролери.
Штрафи за борги із зарплати
Несвоєчасна виплата заробітної плати працівникам, а також виплата її не в повному обсязі, ненарахування і невиплата компенсації є порушенням трудового законодавства. За подібні порушення загрожує фінансова, адміністративна і кримінальна відповідальність, але до останньої, ми сподіваємося, у вас справа не дійде, тому говорити про неї не будемо.
Адміністративна. Санкція за виплату зарплати в неповному обсязі передбачена в ч. 1, 2 ст. 41 КУпАП. Відповідальність застосовується до посадових осіб підприємства або до ФОП. Вилка штрафу — від 510 до 1700 грн. За повторне порушення протягом року — від 1700 до 5100 грн.
Фінансова. Санкції за ст. 265 КЗпП застосовуються до роботодавця.
Борги із зарплати в першу чергу потрапляють під дію абзацу четвертого ч. 2 ст. 265 КЗпП: виплата заробітної плати не в повному обсязі або з порушенням встановлених строків виплати більш ніж за 1 місяць. Штраф складе триразовий розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої на момент виявлення правопорушення. На сьогодні це — 14169 грн. Розмір цього штрафу не залежить від кількості працівників, яких торкається порушення, тривалості порушення і кількості випадків порушень.
Якщо затримка заробітної плати складає менше 1 місяця, то застосовуватиметься абзац дев’ятий ч. 2 ст. 265 КЗпП — штраф у розмірі 1 МЗП (4723 грн). Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 8, с. 21.
Налякали вас штрафами? Що ж, продовжуємо розбиратися, на що ще треба звернути увагу бухгалтерові, якщо на підприємстві (у ФОП) сталася затримка виплати зарплати. Супутником зарплати є три веселих друга: ПДФО, ВЗ і ЄСВ. Обминути їх ми не змогли.
Граничні строки сплати податків
Обов’язково пам’ятайте про граничні строки сплати ЄСВ, ПДФО і ВЗ. Озвучимо їх.
ЄСВ. Майте на увазі, якщо ви нарахували, але не виплатили зарплату, нарахований на неї ЄСВ необхідно сплатити не пізніше за 20-те число (для гірських підприємств — не пізніше за 28-ме число) місяця, що йде за місяцем нарахування доходу. Це випливає з абзацу першого ч. 8 ст. 9 Закону № 2464*** і п.п. 6 п. 3 розд. IV Інструкції № 449****.
**** Інструкція про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.
Врахуйте: якщо останній день строку сплати ЄСВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 11 розд. IV Інструкції № 449).
ПДФО і ВЗ. Якщо зарплата нарахована, але не виплачується, наприклад, у зв’язку з відсутністю грошових коштів у роботодавця, то ПДФО і ВЗ треба не забути перерахувати до бюджету протягом 30 календарних днів, що йдуть за останнім днем місяця, в якому нарахований дохід (п.п. 49.18.1, п. 57.1 і п.п. 168.1.5 ПКУ).
Якщо день сплати ПДФО припадає на вихідний, святковий або неробочий день, сплатити податок слід напередодні.
А чого чекати роботодавцеві, якщо граничний строк сплати ПДФО, ВЗ і ЄСВ пропущений?
Штрафи з ЄСВ, ПДФО, ВЗ
За порушення строків сплати ЄСВ, ПДФО і ВЗ роботодавця також можуть притягнути до фінансової, а його посадових осіб — до адмінвідповідальності.
Адміністративна. Санкція за несвоєчасну сплату (сплату не в повному обсязі) ЄСВ передбачена в ст. 1651 КУпАП. Величина штрафу залежить від розміру боргу з ЄСВ. Так, несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів*****, у сумі:
***** У даному випадку йдеться про суми ЄСВ, які роботодавці повинні сплачувати одночасно з виплатою заробітної плати (п.п. 7 п. 3 розд. IV Інструкції № 449).
— яка не перевищує в 2020 році 315300 грн, загрожує штрафом на посадових осіб (підприємців) в розмірі від 680 до 1360 грн (ч. 3 ст. 1651 КУпАП);
— понад зазначену суму — чекайте на адмінштраф від 1360 до 2040 грн (ч. 4 ст. 1651 КУпАП).
Якщо порушника протягом року вже притягали до відповідальності за ч. 3 або ч. 4 ст. 1651 КУпАП і він знову здійснює ці порушення, то за них загрожує штраф від 2550 до 5100 грн (ч. 5 ст. 1651 КУпАП).
Відповідно до ст. 1634 КУпАП, неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО (ВЗ) спричиняє за собою винесення попередження або накладення штрафу на посадовців підприємств, а також на підприємців. Розмір штрафу — від 34 до 51 грн. За повторне порушення протягом року — від 51 до 85 грн.
Фінансова. Почнемо з ЄСВ. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на роботодавця накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, п.п. 2 п. 2 розд. VII Інструкції № 449).
Але засмучуватися не варто. Штрафні санкції, передбачені Законом № 2464, податківці не застосовуватимуть за такі порушення, здійснені з 1 березня по 31 травня 2020 року:
— несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;
— неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок;
— несвоєчасне подання податківцям звітності, передбаченої Законом № 2464.
Крім того, протягом зазначених періодів платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Переходимо до ПДФО і ВЗ. Несплата (несвоєчасна сплата) ПДФО і ВЗ загрожує для податкового агента штрафними санкціями за п. 126.1 або за п. 127.1 ПКУ (ср. ).
Положення ст. 126 ПКУ застосовуються у разі, коли має місце невчасність сплати платником податків погодженої суми грошового зобов’язання. В цьому випадку розмір санкцій безпосередньо залежить від часу затримки такої сплати:
— при затримці сплати до 30 календарних днів включно — штраф 10 % погашеної суми податкового боргу;
— якщо із сплатою запізнилися на 31 календарний день і більше, розмір штрафу збільшується до 20 %.
Відповідальність за п. 127.1 ПКУ застосовується за ненарахування, неутримання та/або несплату податків платником податку, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
За ті ж дії, здійснені повторно протягом 1095 днів, загрожує штраф у розмірі 50 %, а за дії, здійснені утретє і більше протягом 1095 днів, — у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Детальніше про застосування ст. 127 ПКУ фіскалами і про те, як на це дивляться суди, ви зможете прочитати в «Податки & бухоблік», 2019, № 97, с. 14 і 2020, № 28, с. 27.
А тепер про хороше. За податкові порушення, що стосуються сплати ПДФО і ВЗ, вчинені з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції застосовуватися не будуть (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Але ми у будь-якому випадку радимо вам не допускати затримки по виплаті зарплати навіть в період карантину.
Пам’ятайте: закон в цьому випадку на боці працівників, яким ви заборгували. На захист своїх прав вони можуть поскаржитися в Держпраці, звернутися до суду або правоохоронних органів (якщо мова зайде про кримінальну відповідальність).
А це вже інша пісня, і не менш сумна, ніж усі перелічені вище санкції…
ВИСНОВКИ
- Затримкою зарплати (авансу) вважається її виплата на один день і більше пізніше за строки, визначені в колективному договорі або нормативному акті роботодавця.
- Затримка виплати зарплати працівникам на один і календарний місяць і більше зобов’язує роботодавця нарахувати і виплатити їм компенсацію втрати частини заробітної плати.
