Звільняємо після закінчення строку трудового договору

До нього вдаються в тих випадках, коли трудовий договір на невизначений строк не може бути укладений через (ч. 2 ст. 23 КЗпП):

— характер майбутньої роботи;

— умови виконання роботи;

— інтереси працівника;

— інші випадки, передбачені законодавчими актами.

Важливий момент! З положень ст. 39¹ КЗпП випливає, що якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, договір вважається продовженим на невизначений строк. Тобто строковий трудовий договір автоматично стане безстроковим.

Із цієї норми зрозуміло, що потрібно чітко встановити дату закінчення строку дії трудового договору.

Але на практиці трапляються випадки, коли в тексті строкового трудового договору не зазначена конкретна дата його закінчення. Тоді визначити останній день його дії допоможуть умови, що стали причиною його укладення. Пояснимо, що ми маємо на увазі. Так, якщо договір укладено:

— на час виконання певної роботи, то роботодавець зобов’язаний його розірвати в останній день виконання цієї роботи;

— на період відсутності постійного працівника, то працівник-строковик має бути звільнений у день, що передує дню виходу на роботу постійного працівника;

— на строк, що обчислюється місяцями або роками, то тут необхідно дотриматися вимог ст. 241¹ КЗпП.

Нагадаємо правила обчислення строків, передбачені ст. 241¹ КЗпП.

Так, строк, що обчислюється роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Якщо строк обчислюється місяцями, він закінчується у відповідне число останнього місяця строку. При цьому в разі коли кінець строку припадає на місяць, у якому відповідного числа немає, строк закінчується в останній день цього місяця.

Оформляємо звільнення працівника. Для припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії не потрібна заява чи будь-яке волевиявлення працівника. Свою згоду на припинення трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений, працівник висловив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором або підписував такий договір.

А ось із боку роботодавця певні дії потрібні. Наказ про звільнення із занесенням відповідного запису до трудової книжки працівника буде підтвердженням закінчення строкового трудового договору.

Наказ про звільнення може бути виданий в останній день дії строкового трудового договору або до цього, але із зазначенням дати звільнення, обумовленої строком трудового договору.

Тому, щоб уникнути трансформації строкового трудового договору у безстроковий, роботодавцю потрібно попередити працівника про дату припинення з ним трудових відносин заздалегідь (наприклад, шляхом ознайомлення з наказом про звільнення).

Нагадаємо, що в день розірвання строкового трудового договору роботодавець повинен:

— виплатити працівнику всі належні йому суми (заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку тощо);

— видати належним чином оформлену трудову книжку. У ній зробити запис: «Звільнений у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України».

Не видана своєчасно з вини роботодавця трудова книжка може призвести до негативних наслідків для нього. Передусім це виплата працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП). Але це ще не все! У цьому випадку днем звільнення є день видачі трудової книжки (п. 4.1 Інструкції № 58). Тобто трудові відносини зберігаються після закінчення строку дії трудового договору, що автоматично робить його безстроковим (ч. 1 ст. 39¹ КЗпП).

Особливі випадки. Зверніть увагу: при звільненні у зв’язку із закінченням строку трудового договору працівнику за його бажанням може надаватися невикористана відпустка. Причому навіть у тому випадку, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору (ч. 2 ст. 3 Закону про відпустки). У цьому випадку днем звільнення буде останній день відпустки. Тобто дія строкового трудового договору продовжується до закінчення відпустки. Підтверджує це і Держпраці в листі від 19.04.2020 р. № 2412/3.1/3.1-зв-20. Причому в цій ситуації договір не трансформується в безстроковий!

Зазначимо:

Про це, зокрема, зазначалося в листі Мінсоцполітики від 31.01.2012 р. № 30/13/133-12. Тому якщо роботодавець не хоче надавати працівнику-строковику відпустку перед звільненням, то можна обмежитися виплатою компенсації за невикористану відпустку.

А якщо зазначений у трудовому договорі строк закінчення його дії припадає на вихідний день? Тоді, на думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 05.01.2018 р. № 9/0/22-18/134, потрібно діяти так. Роботодавець повинен виконати обов’язок, передбачений ст. 47 КЗпП (ознайомити працівника з наказом про звільнення, провести з ним остаточний розрахунок, видати належним чином оформлену трудову книжку), в останній робочий день працівника (перед вихідним днем).

При цьому днем звільнення відповідно до ст. 241¹ КЗпП буде останній день, визначений строковим трудовим договором.

А чи можна розірвати трудові відносини з працівником, який у момент закінчення строку дії трудового договору перебуває на лікарняному? Вважаємо, що можна. Інакше він вважатиметься продовженим на невизначений строк.

Річ у тому, що обмеження, передбачене ч. 3 ст. 40 КЗпП, у вигляді заборони на розірвання трудового договору в період хвороби працівника стосується тільки випадків припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця. Оскільки звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору не є звільненням з ініціативи роботодавця, тимчасова непрацездатність не буде перешкодою для припинення трудових відносин.

І ще один важливий момент. Якщо первісно не було підстав для укладення строкового трудового договору, то звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП може бути оскаржено працівником у суді.

Пільгові категорії працівників. Має свої особливості припинення строкового трудового договору з окремими пільговими категоріями працівників, а саме з:

— вагітними жінками;

— жінками, що мають дітей віком до 3 років (до 6 років, якщо дитина за медичним висновком потребує домашнього догляду);

— одинокими матерями, що мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю.

Гарантії, встановлені ст. 184 КЗпП, на підставі ст. 186¹ цього Кодексу поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників).

На період працевлаштування за такими працівниками зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Зауважте: збереження середньої зарплати за звільненим працівником після розірвання трудових відносин у жодному разі не повинне супроводжуватися виконанням ним трудових обов’язків. Пам’ятайте про трансформацію строкового трудового договору в безстроковий! Щоб цього уникнути, роботодавцю потрібно до закінчення строкового договору в письмовій формі попередити працівника про заборону на виконання ним роботи після розірвання договору. На період пошуку відповідної роботи колишній працівник може перебувати вдома.

І ще один момент. Звертаємо увагу на те, що невиконання роботодавцем обов’язку з працевлаштування пільгових категорій працівників не є підставою для поновлення їх на колишньому робочому місці (див. постанову ВС від 16.05.2018 р. у справі № 759/19440/15-ц // reyestr.court.gov.ua/Review/74120972). За заявою таких працівників у судовому порядку може вирішуватися спір не про поновлення їх на роботі, а про виконання роботодавцем обов’язку з працевлаштування.

Також нагадаємо, що строковий трудовий договір можна розірвати достроково. Але бажання достроково припинити трудові відносини за строковим договором в односторонньому порядку має бути підкріплене вагомими підставами. Так, якщо ініціатива виходить від працівника, то можна скористатися підставами, передбаченими ст. 39 КЗпП (див. «2. Звільнення з ініціативи працівника» цього номера). Якщо ж ініціатором розірвання трудового договору є роботодавець, то використовуються підстави, встановлені ст. 40 і 41 КЗпП. Крім того, сторони можуть домовитися про «розставання», використовуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін, див. «3. Звільнення за угодою сторін» цього номера).