Немає вхідної ПН
Ситуація: ПК поставили без зареєстрованої ПН.
Уявімо, що ПК випадково показали без вхідної ПН (ПН, відправлена постачальником на реєстрацію, заблокована або поки взагалі не реєструвалася). І цю помилку виявила перевірка. Тоді до тих пір, поки ПК ніяк не підкріплений документально, його дійсно декларувати не можемо.
А ось коли з’явиться зареєстрована ПН від постачальника, виникне право на ПК. Тобто зможемо задекларувати ПК у такому періоді або в будь-якому подальшому, проте не пізніше 1095 днів з дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ).
ПН із запізнілою реєстрацією
Ситуація: ПК поставили зарано.
Припустимо, що є вхідна ПН, проте поспішили з періодом відображення ПК. Приміром, ПН (зареєстровану постачальником із запізненням) достроково поставили в ПК у періоді складання, а не реєстрації, або пізніше. Тобто ПН у порядку, а схибили в періоді ПК.
Що як це виявить перевірка і зніме передчасний ПК? Чи можна його потім реанімувати?
Вважаємо, що можна. Адже головна умова для відображення ПК — наявність правильно оформленої ПН. А в цьому випадку ця умова повною мірою дотримується. Тим паче, що на відображення ПК відведений строк у 1095 днів. І за ПН, зареєстрованими із запізненням, ПК дозволено показувати в періоді реєстрації ПН або в будь-якому наступному періоді у рамках 1095 днів з дати складання (п. 198.6 ПКУ). І, що похвально,
визнають у такому разі можливість відновлення платником ПК протягом 1095 днів і податківці
Як пояснюють контролери, суми, виключені документальною перевіркою із ПК у зв’язку з несвоєчасною реєстрацією постачальником ПН, платник має право включити в ПК у періоді реєстрації ПН або в наступних періодах, проте не пізніше 1095 днів (БЗ 101.13). Тож якщо за ПН із запізнілою реєстрацією ПК сформували передчасно, то після перевірки його вийде реабілітувати.
Дефектна ПН
Ситуація: ПК поставили за ПН із помилками.
А що як податківці знайшли дефектну ПН (з помилками), яку забракували при перевірці і виключили з ПК? Чи вийде відновити ПК, якщо її виправити?
Вважаємо, після виправлення ПН з’являться всі підстави, щоб визнати ПК. Тим паче, що для помилкових ПН прямо передбачений порядок виправлень! І встановлено, що їх можна виправити за допомогою РК (див. п. 192.1 ПКУ, пп. 21, 22 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, а також лист ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17).
Проте насторожує заборонна консультація податківців у БЗ 101.13. У ній чомусь говориться, що платник не може відновити ПК навіть після отримання від постачальників належним чином оформлених ПН, якщо під час документальної перевірки такий ПК був знятий за ПН, оформленими з порушеннями. Наведений податківцями аргумент і зовсім дивує: «оскільки переоформлення ПН у ПКУ не передбачено». Причому про механізм виправлень з п. 192.1 ПКУ податківці не згадують і про можливість виправлення ПН за допомогою РК взагалі не говорять. Таке враження, що ця консультація тягнеться ще з часів «паперових» ПН, коли через помилки їх залишалося тільки переоформляти, оскільки виправити за допомогою РК було неможливо. Дивно!
Хоча в іншій консультації з БЗ 101.13, що стосується ПН-помилок, фіскали з посиланням на п. 192.1 ПКУ якраз пояснюють усю процедуру виправлень, а також визнають, що право на ПК за ПН, складеною з порушеннями, виникне тільки після того, як ПН виправлена. Що відмітно,
у тому випадку, якщо помилку платник виявив самостійно, податківці не проти відновлення ПК за виправленою ПН
І пояснюють: якщо платник безпідставно задекларував ПК за ПН із помилками, то він зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок для виключення з ПК такої помилкової ПН. У подальшому, після того, як ПН виправлена, платник має право включити відповідні суми ПДВ до складу ПК (лист ДПСУ від 29.10.2019 р. № 1073/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).
Вважаємо це правильним у будь-якому випадку. Тому неважливо, як виявлена помилка: самостійно чи фіскалами, — у будь-якому випадку ПКУ надана можливість виправлення помилок, допущених у ПН! Тобто якщо їх виправити, то за виправленою ПН відновити ПК можливо. Про виправлення ПН-помилок детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 31, с. 22.
І до слова, у тих випадках, коли контролери намагалися вважати дефектними ПН з ПК через дії контрагентів платника податків (і ставили під сумнів ПК, зокрема, через недекларування і несплату контрагентами ПЗ), платників підтримували суди. Розглядаючи спори, служителі Феміди акцентували: платник не може нести відповідальність за вчинки контрагентів і через це втрачати право на ПК (постанови ВС від 26.03.2020 р. у справі № 805/3728/15-а // reyestr.court.gov.ua/Review/88431065; від 16.04.2020 р. у справі № 805/2765/15-а // reyestr.court.gov.ua/Review/88832639; від 24.06.2020 р. у справі № 805/4971/15-а // reyestr.court.gov.ua/Review/90029627).
ІПН-помилка в декларації
Ситуація: в додатку Д5 навели неправильний ІПН постачальника.
Уявімо, що індивідуальний податковий номер (ІПН) постачальника в ПН зазначений правильно, а в додаток Д5 помилково занесли неправильний ІПН. Податківці знайшли невідповідність і зняли ПК при камералці. Чи можна потім реанімувати ПК?
На наш погляд, можна. Адже на руках є правильна ПН — головна умова для відображення ПК. І за наявності ПН його дозволено показувати протягом 1095 днів. А дії фіскалів, насправді, незаконні. Знімати ПК через описки в декларації контролери не повинні (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 96, с. 27).
Зазначимо, що суди в таких випадках вступалися за платників. Так, наприклад, коли платник переплутав ІПН при розшифровці в Д1 (показав зменшення ПЗ помилково не з тим контрагентом і податківці намагалися донарахувати ПДВ), суди усіх трьох інстанцій одностайно дійшли висновку: помилка, на ділі, не вплинула на розрахунки з бюджетом за період (оскільки ПЗ періоду, насправді, підлягали зменшенню), і відхилили ППР податківців (див. постанову ВС від 22.01.2020 р. у справі № 2340/4436/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/87268287).
До речі, в тих випадках, коли в ПН дійсно припустилися помилки в ІПН (яку доводилося виправляти перевиписуванням ПН), суди також допомагали відбитися від застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію правильно складеною ПН. У такій ситуації судді констатували: повторна реєстрація ПН є єдиним технічно можливим способом усунення помилки в раніше виписаній ПН. Тому реєстрація ПН з метою виправлення помилки не може вважатися несвоєчасною реєстрацією такої податкової накладної. І застосування відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації ПН є протиправним (див. постанови ВС від 27.10.2020 р. у справі № 826/7041/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/92482601; від 12.02.2020 р. у справі № 140/106/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/87601717).
Чи можна уточнитися?
А що як помилку при перевірці знайшли самі? Чи можна за гарячими слідами її виправити?
Нагадаємо, що під час проведення документальних планових і позапланових перевірок платник не може подавати уточнюючі розрахунки (УР) за період, який перевіряється (п. 50.2 ПКУ). Проте інші періоди у цей момент можна уточнювати. А також контролери погоджувалися з можливістю подання УР платником після отримання повідомлення і копії наказу про проведення планової документальної перевірки, але до початку її проведення (див. консультацію у БЗ 129.02, переведену в недіючі після Закону України від 16.01.2020 р. № 466-IX, але яка не втратила своєї актуальності).
А чи можна уточнитися при камералці (якщо отримали акт, п. 86.2 ПКУ)? Тут хочемо відмітити позицію судів. Суди стоять на тому, що ст. 50 ПКУ не обмежує платника в поданні УР під час проведення камеральної перевірки (у тому числі в період після акта, але до ППР). Тому
платник має право подавати УР після проведення камеральної перевірки (отримання акта), проте до прийняття контролюючим органом ППР за результатами такої перевірки
А контролюючий орган, у свою чергу, виносячи ППР за підсумками камералки, повинен враховувати дані поданого УР (постанови ВС від 31.08.2020 р. у справі № 820/6771/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/91303567; від 13.06.2019 р. у справі № 820/5299/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/82383927; від 12.03.2020 р. у справі № 805/2408/16-а // reyestr.court.gov.ua/Review/88187336). Детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2020, № 57, с. 4.
Зважаючи на це, нагадаємо, що в загальному випадку ППР приймається протягом 15 робочих днів, наступних за днем вручення акта перевірки платникові податків (п. 86.8 ПКУ). При цьому на адміноскарження ППР відводиться 10 робочих днів, наступних за днем його отримання (п. 56.3 ПКУ). І якщо не йти шляхом оскарження, то на 11-й робочий день ППР стане узгодженим.
І, нарешті, врахуйте: якщо отримали ППР (неважливо, за підсумками камеральної перевірки або документальної), то подавати УР до перевіреного періоду, в якому контролери виявили помилки, не треба (БЗ 129.02, лист ДФСУ від 04.01.2019 р. № 43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хіба що якщо помилки були допущені в перетікаючому від’ємному значенні або бюджетному відшкодуванні, то після ППР важливо правильно заповнити поточну декларацію з ПДВ і облікувати відповідні суми з «-»/«+» в ряд. 16.3 декларації періоду, в якому ППР стало узгодженим (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2018, № 62, с. 19 і 2019, № 83).
висновки
- Якщо перевіркою знятий ранній ПК за ПН, зареєстрованою із запізненням, після перевірки його вийде реанімувати.
- Якщо після перевірки ПН виправлена, за нею можна відобразити ПК з урахуванням 1095 днів.