Оприлюднення фінзвітності — 2019, або «Танцюють усі»!

Хто та коли оприлюднює

Просто скласти фінансову звітність недостатньо. Її обов’язково потрібно подати зацікавленим користувачам, серед яких органи державної статистики та органи ДПСУ (ч. 1 ст. 14 Закону про бухоблік*, п. 2 Порядку № 419**).

* Закон України «Про бухоблік та фінзвітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

** Порядок подання фінзвітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Деякі підприємства до того ж повинні оприлюднити свою річну фінансову звітність для всіх охочих із нею ознайомитися.

Під оприлюдненням фінансової звітності (річної консолідованої фінансової звітності) розуміють її розміщення разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці/веб-сайті підприємства (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.

Хто та в які строки повинен оприлюднювати свою річну фінансову звітність (включаючи її консолідовану версію), встановлює ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік (див. табл. 1). Для окремих категорій підприємств такий обов’язок виник лише з фінансової звітності за 2019 рік. Серед них:

— великі підприємства — неемітенти цінних паперів (ЦП);

— середні підприємства;

— інші фінансові установи, що належать до мікро- або малих підприємств.

Для таких підприємств крайній строк оприлюднення фінансової звітності за 2019 рік — до 01.06.2020 р. За минулий звітний 2018 рік, нагадаємо, зазначені підприємства ще звільнялися від такої повинності (див. лист Мінфіну від 07.12.2018 р. № 35210-06-5/32299 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 4).

Таблиця 1. Строки та порядок оприлюднення фінзвітності

Ті підприємства, які не наведені в табл. 1, оприлюднювати свою фінансову звітність не зобов’язані.

Таким чином, великі підприємства — неемітенти ЦП і середні підприємства є новачками в частині оприлюднення фінзвітності. Зверніть увагу! Величину підприємства визначають на підставі критеріїв з ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 101, с. 3).

Усі, хто зобов’язаний оприлюднювати свою фінансову звітність, повинні підтверджувати її аудиторським висновком. Тобто таким підприємствам світить обов’язковий аудит фінзвітності.

Обов’язковий аудит

У розумінні п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону про аудит* аудит фінансової звітності — це аудиторська послуга з перевірки даних бухобліку і показників фінзвітності та/або консолідованої фінзвітності:

* Закон України «Про аудит фінзвітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. № 2258-VIII.

— юридичної особи;

— представництва іноземного суб’єкта господарювання;

— іншого суб’єкта, який подає фінзвітність та консолідовану фінзвітність групи.

Мета обов’язкового аудиту — отримати незалежну думку аудитора про відповідність фінзвітності в усіх суттєвих аспектах вимогам національних П(С)БО або МСФЗ та законів України (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону про аудит). Упевненість у цьому користувачам фінансової звітності повинен надати аудиторський звіт (ч. 1 ст. 14 Закону про аудит).

Підприємства мають право вільно обирати суб’єкта аудиторської діяльності з дотриманням вимог Закону про аудит та інших нормативно-правових актів. Реєстр усіх аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право надавати аудиторські послуги, веде Аудиторська палата України. Ознайомитися з ним можна на офіційному сайті останньої (apu.com.ua). Детальніше про вимоги Закону про аудит читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 29, с. 12.

Чітких строків, в які необхідно провести обов’язковий аудит річної фінансової звітності, Закон про аудит не встановлює. Тобто зробити це можна в будь-який час. Головне — встигнути вчасно оприлюднити річну фінзвітність. Тут якраз строки передбачені ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік (див. табл. 1).

Увага! За задумом законодавця**, при поданні звітності за 2020 рік податківцям разом з прибутковою декларацією доведеться подавати не лише фінзвітність, а й аудиторський висновок (оновлений п. 46.2 ПКУ). Але це стосуватиметься тільки тих підприємств, які зобов’язані оприлюднювати свою фінзвітність.

** Про ці та інші заплановані зміни в ПКУ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 8, с. 2.

Нефінзвітний Звіт

Супутником оприлюднення річної фінзвітності разом з відповідним аудиторським висновком є Звіт про управління. Щоправда, така вимога зафіксована не в самому Законі про бухоблік, а в п. 2 Порядку № 419. Там записано, що Звіт про управління та консолідований Звіт про управління підприємства повинні оприлюднювати разом з річною фінансовою звітністю та аудиторським звітом на власній веб-сторінці/веб-сайті та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством. Тобто

А коли останню не оприлюднюють, то й Звіт про управління оприлюднювати теж не потрібно.

Звіт про управління — це документ, що (ст. 1 Закону про бухоблік):

— містить фінансову та нефінансову інформацію про діяльність підприємства, його стан і перспективи розвитку;

— розкриває основні ризики та невизначеності його діяльності.

Форму такого Звіту підприємство розробляє самостійно. Нормативно вона не встановлена. Зате є Методичні рекомендації зі складання Звіту про управління. Вони затверджені наказом Мінфіну від 07.12.2018 р. № 982 (ср. ). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 8, с. 10.

Від подання Звіту про управління ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік звільняє тільки мікро- та малі підприємства. А ось великі і середні підприємства Звіт про управління зобов’язані подавати. Інша річ, що «середняки» мають право не відображати в ньому нефінансову інформацію. Свій вибір їм необхідно зафіксувати в наказі про облікову політику.

Формально Звіт про управління потрібно подавати тим же органам, яким подається фінансова звітність, та в ті ж строки. Але податківцям цей Звіт не подають, оскільки він не належить до фінзвітності (див. БЗ 102.20.02). За тих же підстав відхрестився від Звіту про управління й Держстат.

Проте Порядок № 419, повторимо, примушує підприємства, які зобов’язані подавати Звіт про управління, оприлюднювати його разом з річною фінзвітністю.

А якщо не оприлюднити? Чим це загрожує підприємству, що не виконало свій обов’язок?

Відповідальність за неоприлюднення

За порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом посадовим особам підприємств світить адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163¹⁶ КпАП (див. табл. 2).

Таблиця 2. Адміністративна відповідальність

У загальному випадку наведені штрафи на посадових осіб суб’єктів господарювання, зобов’язаних оприлюднювати свою фінзвітність разом з аудиторським звітом (крім банків, небанківських фінустанов та емітентів ЦП), накладає Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ст. 244²² КпАП).

Зверніть увагу! У ст. 163¹⁶ КпАП йдеться про притягнення до відповідальності за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності/консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом. Тобто штраф можливий, коли, припустимо, фінансова звітність:

— взагалі не оприлюднена;

— оприлюднена з порушенням строків;

— оприлюднена без аудиторського звіту;

— оприлюднена з аудиторським звітом, але не в повному обсязі.

А ось якщо не оприлюднити Звіт про управління, то жодного адмінштрафу не повинно бути. Адже такий Звіт не входить до комплекту фінансової звітності. Відповідно порядок її оприлюднення не можна вважати порушеним!