Основні правила
Юрсоба для переходу на сільгоспЄП чи підтвердження перебування на сільгоспЄП має подати разом із загальною та звітною декларацією, як додаток до них, Розрахунок сільгоспчастки. ФОП цей Розрахунок не подають.
Цей Розрахунок підтверджує, що сільгоспчастка юрособи в загальному розмірі її доходів є не меншою 75 %. Щоб розрахувати таку частку, аграрій має поділити суму виручки від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки (сільгоспдохід) на загальну суму отриманого доходу.
Щоб провести такий розрахунок, аграрій має взяти дані про отриманий дохід за минулий рік. Тобто якщо аграрій бажає працювати на сільгоспЄП у 2020 році, то частку слід рахувати за даними про дохід за весь 2019 рік.
Розміру сільгоспчастки на рівні, не меншому 75 %, аграрій має досягти саме за результатами минулого року
Якщо в якомусь із періодів минулого року розмір сільгоспчастки не досягав 75 % межі, а в цілому по року критерій дотримується, то це не повинно жодним чином вплинути на можливість аграрія бути в наступному році платником сільгоспЄП. З цим погоджуються й фіскали (див. лист ГУ ДФС у Луганській обл. від 20.11.2017 р. № 2668/ІПК/12-32-12-04-01).
Форма самого Розрахунку порівняно з минулим роком не змінилася, тому заповнити її аграрію буде нескладно. Крім того, у самій формі наведено рахунки бухгалтерського обліку, інформацію з яких слід брати для розрахунку сільгоспчастки. Тому описувати, як заповнити кожен рядок цього Розрахунку не будемо.
Звернемо увагу лише на те, до якого доходу — сільгосп- чи несільгосп- (загальний) — потрапляють особливі види доходу.
Особливості визначення доходу
Якщо подивитися на форму Розрахунку сільгоспчастки, то в ній можна виділити три складові:
1) розмір сільгоспдоходу, тобто доходу, отриманого від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки. Перелік доходів, які визначають сільськогосподарські товаровиробники для розрахунку сільгоспчастки, наведено у п.п. 298.8.3 ПКУ і ряд. 1.1 — 1.8 Розрахунку сільгоспчастки.
Якщо говорити про визначення сільгоспдоходу, то слід враховувати, що:
— до сільгоспдоходу потрапляє дохід від реалізації саме сільгосппродукції. Про включення до сільгоспдоходу доходу від надання сільгосппослуг ніде не йдеться. Тому дохід від їх надання до сільгоспдоходу аграрій зазвичай не включає. Такий дохід потрапить тільки до загального доходу і зменшить розмір сільгоспчастки.
Це не стосується лише доходу від надання супутніх сільгосппослуг, перелік яких наведено в абзаці шостому п.п. 298.8.3 ПКУ, які надавали у 2019 році підприємства, що утворилися у 2019 році шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення;
— до сільгоспдоходу потрапляє також дохід від реалізації сільгосппродукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства. На це прямо вказує п.п. 298.8.3 ПКУ. Тобто якщо аграрій виростив зерно і віддав його на переробку (на мельницю) і в результаті переробки отримав іншу сліьгосппродукцію (борошно), то дохід від реалізації такого борошна буде сільгоспдоходом.
Водночас якщо аграрій придбав на стороні продукцію (зерно) та віддав його на переробку і в результаті отримав іншу продукцію (борошно), то дохід від реалізації такої нової продукції до його сільгоспдоходу не потрапить, оскільки сировину, з якої вона вироблена, він сам не вирощував. Дохід від реалізації цієї нової продукції потрапить тільки до загального розміру доходу. З цим погоджуються й фіскали (див. лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 08.05.2019 р. № 2031/ІПК/04-36-12-04-21 // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 46, с. 4);
— до сільгоспдоходу потрапить також дохід від виробництва продукції тваринництва, як у випадку, коли аграрій вирощував тварину для продажу в живій вазі чи на м’ясо від народження до моменту продажу чи забою, так і у випадку, коли аграрій придбає тварин у молодому віці і відгодує їх для реалізації, у тому числі й у живій вазі. Деталі — у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 62, с. 26;
2) розмір загального доходу. Для його розрахунку достатньо взяти кредитові обороти за фінрезультатним рахунком і відобразити дані в ряд. 2 Розрахунку. З цього випливає, що суми, які будуть визнані у загальному доході аграрія, слід брати із даних бухгалтерського обліку. На цьому акцентують увагу й фіскали у категорії 108.02.01 БЗ.
Отже, до суми загального доходу аграрія потраплять як чисто доходні операції, від реалізації різних товарів, послуг чи інших активів (в тому числі і основних засобів), так і, наприклад:
— отримана від інших осіб безповоротна фіндопомога. Річ у тому, що за правилами бухобліку підприємство, яке отримує таку допомогу, має включати її до свого іншого операційного доходу, а саме віднести в кредит субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів». Що стосується поворотної фіндопомоги, яку підприємство в майбутньому повертатиме, то суми поворотної фіндопомоги до загального доходу не потраплять, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі строк, а тому не вписується у поняття «дохід для цілей бухобліку». З цим погоджуються фіскали у категорії 108.02.04 БЗ;
— отримані відсотки за депозитом, оскільки відповідають умовам визначення доходу. На цьому акцентують увагу й фіскали у категорії 108.02.04 БЗ;
— сума дисконтування довгострокових зобов’язань і довгострокової дебіторської заборгованості (наприклад, отриманої і виданої безвідсоткової позики). Річ у тому, що
сума дисконту в обліку як отримувача, так і надавача позики буде визнана доходом від фіноперацій
Тільки у позичальника цей дохід виникне при отриманні позики, а у позикодавця — у міру наближення строку її повернення. Цей висновок не стосується тільки отримання довгострокової позики від засновників. У бухобліку при її отриманні аграрій не буде відображати дохід при дисконтуванні, а віднесе суму дисконту до складу додаткового капіталу (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 86, с. 22; № 90, с. 2; № 102, с. 20) тощо;
3) величина, на яку зменшують загальну суму доходу (ряд. 3 Розрахунку). Мова йде про несільгоспдоходи, щодо яких законодавець попіклувався, щоб вони випали із формули Розрахунку сільгоспчастки, а саме про:
— суму одержаних з держбюджету коштів фінпідтримки (ряд. 3.1). Тобто із загального доходу аграрій повинен виключити дохід у вигляді сум бюджетних дотацій, субсидій чи інших видів держпідтримки (наприклад, компенсація вартості сільгосптехніки, дотація на утримання молодняку корів тощо);
— сума доходу від первісного визнання та від зміни вартості біоактивів і сільгосппродукції, які обліковуються за справедливою вартістю (ряд. 3.3). По суті, такі суми до продажу сільгосппродукції доходом вважати не можна;
— сума доходу, отримана від реалізації ОЗ (автомобілів, сільгосптехніки, будинків тощо), які він використовував більше 24 місяців (2 років) до місяця продажу (ряд. 3.4). Із доходу буде виключено не весь дохід від реалізації таких ОЗ, а тільки суму доходу (без ПДВ) у розмірі, не більшому за залишкову вартість ОЗ, що продається.
Тобто якщо аграрій продає ОЗ, що пропрацював більше 2 років за ціною, більшою за його залишкову вартість, то із загального доходу виключать тільки суму, що дорівнює залишковій вартості ОЗ. Все, що лишиться (різниця між виручкою і залишковою вартістю (тобто прибуток від реалізації активу), потрапить до загального доходу.
У разі продажу ОЗ, що використовувалися менше 2 років, або зовсім нових до загального доходу потрапить уся виручка від реалізації без будь-яких зменшень.
Всі інші доходи, які не згадані у ряд. 3 Розрахунку сільгоспчастки (наприклад, доходи від здавання в оренду майна, у вигляді штрафів (неустойки) за невиконання договорів тощо), просто осідають у сумі загального доходу аграрія і будуть формувати несільгоспчастку. Її розмір, як усім відомо, не має перевищувати 25 %.
Після того як аграрій розрахує розмір сільгоспдоходу (ряд. 1) і визначить розмір скоригованого (зменшеного) загального доходу (ряд. 2 - ряд. 3), розрахувати сільгоспчастку (ряд. 4) дуже просто. Розмір сільгоспдоходу (ряд. 1) ділите на суму скоригованого загального доходу (ряд. 4) і результат множите на 100.
