Збільшуємо статутний капітал

Якщо учасники господарського товариства (або інші особи) мають змогу поділитися з ним грошовими коштами (чи іншими активами), перше, що спадає на думку, — це внести такі активи до СК. Для підприємства це вигідно тому, що повертати такий вклад не доведеться* і його отримання зазвичай не призведе до жодних податкових наслідків. Але в цієї операції є й недоліки. До них належать:

* Повернення здійснюється тільки при виході учасника або ліквідації підприємства.

— необхідність дотримуватися визначеної процедури здійснення вкладу;

— розмивання часток при входженні нових учасників, а також при непропорційних додаткових вкладах старичків;

— обмежене коло інвесторів — для емітента-єдиноподатника (оскільки сукупність часток, які належать юрособам-неєдиноподатникам, у його статутному капіталі має бути менше 25 %).

Порядок збільшення СК

Про збільшення СК господарське товариство може замислитися тільки після того, як усі учасники повністю внесуть свої первісні вклади (ч. 1 ст. 16 Закону про ТОВ). Додаткові вклади можуть здійснювати як учасники товариства, так і треті особи (згідно з рішенням загальних зборів учасників (ч. 1 ст. 18 Закону про ТОВ)) — грошима, майном (рухомим, нерухомим), майновими правами, цінними паперами (ч. 2 ст. 115 ЦКУ)**. Якщо вклад здійснюється майном або майновими правами, його потрібно оцінити. При цьому грошова оцінка вкладу здійснюється за згодою учасників товариства. А у випадках, установлених законом, проводиться незалежна експертна оцінка (ч. 2 ст. 115 ЦКУ). Порядок оцінки вкладів має бути оговорений в установчих документах (лист Держкомпідприємництва від 26.12.2007 р. № 9705). Сам порядок збільшення СК ТОВ виглядатиме так:

** Щоправда, тут діють і деякі обмеження. Наприклад, бюджетні кошти вносити до СК не можна (ч. 1 ст. 86 ГКУ).

1. Прийняття рішення про збільшення СК — оформляють протоколом загальних зборів учасників.

2. Фактичне здійснення вкладу. Учасники ТОВ повинні внести додаткові вклади не пізніше одного року з дня прийняття рішення про збільшення СК (ч. 5 ст. 18 Закону про ТОВ). А треті особи — не пізніше за шість місяців після закінчення цього річного строку (ч. 6 ст. 18 Закону про ТОВ).

3. Затвердження результатів збільшення СК — оформляють протоколом загальних зборів учасників.

4. Реєстрація змін у ЄДР. Перелік документів, які потрібно подати держреєстраторові в такому випадку, наведений у ч. 5 ст. 17 Закону № 755 (детальніше про порядок збільшення СК див. у «Податки & бухоблік», 2019, № 47, с. 23).

Бухгалтерський облік

Після прийняття рішення про залучення додаткових вкладів товариство робить проводку: Дт 46 — Кт 404. Якщо сума додаткового вкладу учасника після застосування знижуючого коефіцієнта (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 33, с. 28) перевищить номінальну величину збільшення СК, різницю направляють до додатковий капітал: Дт 46 — Кт 422.

Якщо вклад здійснений в іноземній валюті*** (або в такій валюті визначена вартість майна, що вноситься), перераховувати її вартість потрібно за курсом НБУ, що діє на дату підписання установчих документів.

*** Іноземна інвестиція може бути здійснена в інвалюті, конвертованій НБУ (1 група вільно конвертованих валют за Класифікатором іноземних валют) (ст. 2 Закону № 93).

Див. лист Мінфіну від 20.08.2012 р. № 31-08410-07-25/20605.

А ось сальдо за рахунком 46, у випадку, якщо вклад буде здійснений інвалютними грошовими коштами (але не майном, вартість якого виражена в інвалюті), є монетарною статтею. Тому на дату здійснення операції (у межах її обсягу або за всією статтею — згідно з обліковою політикою підприємства), а також на дату балансу (п. 8 П(С)БО 21) за цією статтею доведеться обліковувати курсові різниці. Обліковують такі курсові різниці на субрахунку 425 «Інший додатковий капітал» (див. лист Мінфіну від 19.11.2013 р. № 31-08410-07-16/33606). Тобто при зменшенні валютного курсу підприємство відобразить проводку: Дт 425 — Кт 46, а при збільшенні: Дт 46 — Кт 425. Якщо ж додаткового капіталу виявиться недостатньо для покриття від’ємних курсових різниць, то, на наш погляд, логічно списати таку різницю за рахунок нерозподіленого прибутку (включити її в непокритий збиток) у дебет субрахунку 441 або 442.

Тепер про облік отримання вкладу.

Вклад грошовими коштами. Вклад до СК може бути отриманий як готівкою, так і безготівковими грошовими коштами.

Отримуючи готівковий грошовий вклад, врахуйте, що застосування РРО така операція не вимагає (тому як розрахункової операції при цьому не відбувається) — отримання грошей оформляють прибутковим касовим ордером. Щоправда, податківці вважають, що без РРО тут не обійтися (див. БЗ 109.02). Пам’ятайте й про обмеження, встановлені п. 6 розд. II Положення № 148 (ср. ). Він установлює максимально допустимі суми готівкових розрахунків на день. Для розрахунків підприємств (підприємців) між собою ця сума становить 10 тис. грн, а для розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) — 50 тис. грн. Ці обмеження діють у тому числі й на операції зі збільшення СК (див. лист НБУ від 07.02.2018 р. № 50-0007/7855, БЗ 109.13).

Вклад до СК, отриманий безготівкою, в обліку підприємства відобразиться проводкою: Дт 311 — Кт 46, а вклад готівкою: Дт 301 — Кт 46. Якщо вклад здійснено грошовими коштами в іноземній валюті, виникне проводка: Дт 316 — Кт 46 (оскільки валюта спочатку надходить на розподільчий рахунок у банку).

Вклад майном. Такий вклад відображають проводкою: Дт 152****, 153, 20, 22, 28 (залежно від виду майна, що вноситься) — Кт 46. Первісною вартістю отриманих як вклад запасів буде погоджена засновниками (учасниками) справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9 (п. 11 П(С)БО 9). Внесені основні засоби зараховують на баланс за справедливою вартістю з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 (абз. 2 п. 10 П(С)БО 7). При цьому справедливою вартістю отриманого майна може бути визнана його вартість, зафіксована в установчих документах.

**** Нагадаємо, що Мінфін не схвалює відображення отриманих до статутного капіталу необоротних активів на рахунку 15. Проте ми вважаємо, що для дотримання методології формування їх первісної вартості таке відображення доречне.

Якщо вклад майном здійснює платник ПДВ (і одержувач вкладу — теж ПДВшник), то на суму ПДВ, включеного у вартість майнового вкладу, в обліку одержувача відображають проводки: Дт 644/1 — Кт 46 і Дт 641/ПДВ — Кт 644/1. Якщо ж на момент отримання вкладу емітент корпоративних прав не є платником ПДВ, то суму ПДВ, включену у вартість внесеного майна, обліковують у складі його первісної вартості.

Якщо вартість фактично здійснених вкладів відрізняється від запланованої суми, то після прийняття загальними зборами остаточного рішення про затвердження нового (збільшеного) розміру СК відображаємо коригуючі проводки: Дт 46 — Кт 404, Дт 46 — Кт 422 (у більший бік — методом додаткового запису; у менший — методом «червоне сторно»).

Далі відбувається реєстрація змін розміру СК у ЄДР: Дт 404 — Кт 401.

Податкові наслідки

ПДВ. Операція з передачі корпоративних прав від емітента інвесторові ПДВ не оподатковується (п.п. 196.1.1 ПКУ). А ось операція з передачі вкладу до СК може бути оподатковуваною. Причому якщо інвестор — нерезидент, сплачувати ПДВ доведеться саме емітенту.

Якщо вкладом виступають грошові кошти, операція з їх передачі не оподатковується ПДВ (п.п. 196.1.1 ПКУ).

Отже, якщо місце його постачання — Україна, така операція є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. «а» п. 185.1 ПКУ). Щоправда, платником у цьому випадку виступає інвестор. А для емітента, який встиг зареєструватися платником ПДВ на момент здійснення вкладу, це означає, що він за такою операцією має право на податковий кредит.

Єдиний податок. Суми коштів та/або вартість майна, отримані як вклад до СК, включати в дохід єдиннику не потрібно (п.п. 8 п. 292.11 ПКУ).

Але пам’ятайте: юрособи-єдинники можуть здійснювати вклади тільки грошима. Адже при вкладенні майна фактично здійснюється бартерна операція, що порушує вимоги п. 291.6 ПКУ. Хоча податківці, схоже, не проти здійснення майнових вкладів юрособою-єдинником (див. БЗ 108.01.02).

У будь-якому разі це обмеження стосується тільки інвестора — отримувати вклади емітентів-єдиноподатників можуть і у вигляді майна, і у вигляді майнових прав — тут порушення п. 291.6 ПКУ точно не буде (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 33, с. 16).

ПДФО і ВЗ. Якщо інвестором є фізособа, то виникає питання про необхідність утримати ПДФО і ВЗ із доходу, отриманого нею від передачі майна до СК. Адже така передача для фізособи, по суті, є продажем цього майна. Але ПДФО і ВЗ із вартості такого вкладу утримувати не потрібно (п.п. 165.1.44 ПКУ). А ось у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ суму отриманого від фізособи вкладу (у вигляді майнових і немайнових прав) відобразити все-таки доведеться (з ознакою доходу 178). Якщо ж вклад здійснений грошовими коштами, то у формі № 1ДФ відображати нічого — у цьому випадку фізособа просто придбала корпоративні права, жодного продажу, а відповідно і доходу, тут немає. Хоча податківці вважають, що грошові вклади фізособи теж слід відображати у формі № 1ДФ (див. БЗ 103.25).

Приклад. Прийнято рішення про збільшення СК ТОВ «Промінь» на 200000 грн за рахунок додаткового вкладу засновника — юрособи-резидента ТОВ «Сонце» (частка 100 %). Вклад здійснюється грошовими коштами шляхом безготівкового перерахування.

Облік додаткових вкладів