До переваг договору позики належить простота оформлення взаємовідносин (достатньо звичайного письмового* договору (нотаріальне посвідчення не потрібно) і розписки або іншого документа боржника, що підтверджує отримання визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦКУ)). Крім того, законодавством ніяк не обмежені ані сума, ані строк користування, ані напрями використання предмета договору позики. Ми сьогодні розглядаємо саме безвідсоткову позику, безперечною перевагою якої є її безоплатність.
* Договір позики складають у письмовій формі, якщо її сума не менше ніж у 10 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн), а в разі якщо позикодавець — юридична особа — незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ).
Недоліком запозичених коштів/речей є те, що їх доведеться повертати (на відміну від вкладу до СК). Ну й достатньо обмежене коло позикодавців. Адже безвідсоткову позику реально отримати тільки від своїх (власника/учасників/керівників або інших осіб, якимось чином пов’язаних із суб’єктом господарювання або переліченими вище особами).
Правовий аспект
Як ми вже зазначали вище, у позику можуть передаватися не лише грошові кошти, але й матеріальні речі. При цьому предмет позики стає власністю позичальника (ч. 1 ст. 1046 ЦКУ). А отже, позичальник може використовувати кошти/інші речі, отримані від позикодавця, на власний розсуд. Строк повернення ЦКУ не обмежує, його встановлюють у договорі. Якщо ж договором строк повернення не встановлений (або визначений моментом пред’явлення вимоги), то позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про повернення (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ).
До речі, за загальним правилом, установленим ст. 1048 ЦКУ, позика є платною, якщо договором не встановлене інше. Тому у договорі потрібно обов’язково прописати, що нарахування відсотків за користування позикою не передбачено.
Позику можуть видавати (отримувати) як юридичні, так і фізичні особи. Якщо позикодавцем виступає керівник, подбайте про те, щоб від імені підприємства договір укладала та підписувала інша особа (детальніше про це див. у «Податки & бухоблік», 2019, № 84, с. 21).
Готівкові позики: РРО і сумові обмеження
Видача (отримання) позики в готівковій формі під визначення розрахункової операції не підпадає. Тому проводити таку операцію через РРО не потрібно. Отримання грошей оформляють прибутковим касовим ордером.
А ось обмеження готівкових розрахунків, установлені п. 6 розд. II Положення № 148, тут потрібно враховувати. Для розрахунків підприємств (підприємців) між собою гранична сума становить 10 тис. грн, а для розрахунків підприємства з фізособою — 50 тис. грн. В усякому разі, НБУ поширює це обмеження в тому числі й на отримання фіндопомоги (яка і є безвідсотковою позикою в грошовій формі) (лист НБУ від 07.02.2018 р. № 50-0007/7855). Податківці теж часто дотримуються саме такої позиції (див., наприклад, лист ГУ ДФС у Сумській області від 14.08.2018 р. № 3531/ІПК/18-28-14-06-31, БЗ 109.15). Хоча іноді надходять і протилежні роз’яснення (див. листи ДФСУ від 20.11.2018 р. № 4890/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і від 09.07.2018 р. № 3010/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).
Облік позик
Отримання короткострокової позики відображають проводкою: Дт 30, 31 — Кт 685, а її повернення: Дт 685 — Кт 30, 31. Таку позику обліковують за сумою погашення (п. 11 П(С)БО 11). Тобто за номіналом.
При отриманні довгострокової позики відображають запис: Дт 30, 31 — Кт 55 (як варіант — 505, 506). Короткострокову (зі строком погашення не більше 12 міс.) заборгованість за довгостроковою позикою переводять до складу поточної заборгованості: Дт 55 (505, 56) — Кт 611 (612). При погашенні позики: Дт 611 (612) — Кт 30, 31.
Довгострокові безвідсоткові позики відображають за їх теперішньою вартістю (п. 9 П(С)БО 11). Тобто
зобов’язання за довгостроковою безвідсотковою позикою підлягає дисконтуванню
Первісний дисконт довгострокової позики (різниця між номінальною і теперішньою вартістю) на найближчу після його отримання дату балансу відображають проводкою: Дт 505 — Кт 733. На наступну дату балансу позичальник знову продисконтує своє зобов’язання: Дт 952 — Кт 505 (детальніше про дисконтування див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 23, с. 11).
Виняток — позика, отримана від засновника. Первісне дисконтування довгострокової позики від засновника позичальник відображає проводкою: Дт 505 — Кт 425, а подальший перерахунок: Дт 425 — Кт 505.
Якщо не хочете мати справи з дисконтуванням, укладайте договір позики: (1) або без зазначення строку повернення, (2) або до запитання, (3) або на строк менше року (з подальшою пролонгацією — у разі потреби).
Податковоприбутковий облік. Операції з отримання безвідсоткової позики відображають у податковоприбутоквому обліку за бухправилами.
Тобто короткострокові позики, не впливаючи на бухфінрезультат, не вплинуть і на прибутковий об’єкт оподаткування. А в разі отримання довгострокової позики доходи/витрати, пов’язані з дисконтуванням заборгованості, збільшать/зменшать прибутковий об’єкт оподаткування у відповідному періоді. Хоча податківці продовжують наполягати на тому, що позичальник повинен відображати дохід на суму дисконту безпосередньо на дату отримання позики, а не на найближчу дату балансу (див. роз’яснення ОВП ДПС від 11.11.2019 р. // «Податки & бухоблік», 2019, № 92, с. 27).
ПДВ. Операції з надання (й отримання) безвідсоткових позик (поворотної фіндопомоги) не оподатковуються ПДВ.
Єдиний податок. Безвідсоткову позику (поворотну фіндопомогу) не включають у дохід єдинника за умови, що вона повернена протягом 12 місяців з дати отримання (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Якщо ж фіндопомога не повернена протягом 12-місячного строку, після його завершення єдинник повинен відобразити дохід (у сумі неповерненої фіндопомоги). Тобто в єдинників груп 1 і 2 сума неповерненої фіндопомоги відобразиться в доходах за підсумками року, на який припадає строк її повернення (якщо не перевищена гранична сума доходу з п. 291.4 ПКУ). Якщо ж дохід перевищив граничну суму, відзвітувати доведеться вже за підсумками кварталу, на який припадає строк повернення фіндопомоги. За підсумками кварталу повинні будуть відзвітувати й третьогрупники (див. БЗ 107.01.03).
А ось дохід на суму дисконту в єдинника не виникає. В усякому разі, ст. 292 ПКУ цього не передбачає (детальніше про ключові аспекти позики ви можете прочитати в «Податки & бухоблік», 2019, № 94, с. 2).
