Як засновникові допомогти підприємству?

Активи в подарунок

Отримувати подарунки приємно, але з податкової точки зору не так уже й вигідно. Судіть самі.

Бухоблік. Бухоблік отриманого в дар майна залежить від того, що воно собою являє:

— оборотні активи: прибуткують на баланс з одночасним відображенням доходу в сумі справедливої вартості отриманих ТМЦ (Дт 20, 22, 28 — Кт 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів»);

— грошові кошти: в періоді оприбуткування включають у дохід (Дт 30, 31 — Кт 718);

— необоротні активи: при первісному оприбуткуванні об’єкта НА дохід не виникає (підприємство оприбутковує об’єкт за справедливою вартістю записом Дт 15* — Кт 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»). Але щойно починається амортизація подарункових НА випливає і дохід.

* Нагадаємо, що Мінфін проти відображення справедливої вартості безоплатно одержаних НА на рахунку 15. Проте, на наш погляд, застосовувати рахунок обліку капінвестицій у цьому випадку цілком можливо, так само як і при традиційному придбанні НА за грошові кошти.

** Детальніше про облік безоплатно одержаних основних засобів див. у «Податки & бухоблік», 2019, № 37, с. 7.

Але в нашому випадку трохи інша ситуація, а саме: дарувальником виступає засновник підприємства. А як відомо, відразу декілька спеціалізованих бухгалтерських документів (ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 розд. I НП(С)БО 1, п. 5 П(С)БО 15) не визнають доходами збільшення капіталу за рахунок внесків учасників.

На цій підставі можна стверджувати, що в результаті дарування засновником (власником) свого майна підприємству дохід не виникає, а змінюється лише власний капітал підприємства. Але податківці, напевно, будуть проти такого «ігнорування» бухдоходів, раз уже на бухобліку зав’язаний облік податковий.

Податок на прибуток. Напевно, контролери наполягатимуть на тому, що податковий облік подарункового варіанта поповнення майна власником підпорядковується загальним правилам. Тобто вартість отриманих ТМЦ, потрапивши в бухдохід, збільшує фінрезультат, а з ним і об’єкт оподаткування податком на прибуток. Відбувається це відразу — у періоді надходження активів. Звичайно ж, потім їх вартість упаде і на витрати, а отже, зменшить оподатковуваний прибуток. Але буде це, можливо, в іншому періоді, а отже, по суті, підприємство встигне заплатити податок з подарунка.

Облік безоплатного одержання НА в малодохідників також рівняється на бухоблік: доходи від безоплатного одержання НА збільшують фінрезультат, а витрати у вигляді амортизації зменшують його в одному звітному періоді. У високодохідників, окрім цього, будуть амортизаційні різниці з пп. 138.1 і 138.2 ПКУ.

Єдиний податок. У єдиноподатників вартість безоплатно одержаних товарів збільшує ЄП-дохід, а отже, і базу оподаткування (п. 292.3 ПКУ). Причому суму доходу, на думку податківців, потрібно показувати на рівні звичайної ціни дарованого майна (108.01.02 БЗ). І врахуйте (!): якщо в прибутківців дохід від безоплатно одержаного майна рано чи пізно компенсується витратами, то єдиноподатнику розраховувати на це не доводиться ☹.

Але в арсеналі засновника є інший спосіб допомогти підприємству і не «обрости» доходами.

Додатковий внесок у капітал підприємства

На сьогодні Закон про ТОВ не передбачає право учасників підприємств робити додаткові внески без збільшення статутного капіталу. Але водночас прямої заборони на здійснення додаткових внесків навіть за бажання там не знайти.

Головне, щоб

До речі, для надійності ви можете передбачити порядок формування учасниками додаткового капіталу (внесення додаткових внесків) без збільшення статутного капіталу в самому Статуті підприємства.

Отже, в чому ж перевага цього варіанта перед звичайним подарунком?

Бухоблік. Додаткові внески засновників не збільшують бухдохід підприємства. Підстави для такого висновку дають уже згадані ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 розд. I НП(С)БО 1 і п. 5 П(С)БО 15. Для обліку додаткових внесків без рішень про зміну розміру статутного капіталу використовують субрахунок 422 «Інший вкладений капітал».

Податок на прибуток. Відсутність доходів (як і витрат) у бухобліку ніби натякає на те, що внесення засновником додаткових внесків ніяк не впливає і на податковоприбутковий облік.

Крім того, жодних коригувань фінрезультату робити не потрібно (див. лист ДФСУ від 08.05.2019 р. № 2045/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ГУ ДПС у м. Київ від 12.06.2020 р. № 2411/ІПК/26-15-04-04-11). Простіше кажучи, додаткові внески до власного капіталу підприємства проходять повз прибутковий облік як малодохідників, так і високодохідників.

ПДВ. На ПДВ-облік обдаровуваного підприємства безоплатна передача додаткового внеску теж не впливає. Щоправда, засновникові — платнику ПДВ, не зайвим буде знати: при передачі майна як додаткового вкладу він повинен нарахувати ПДВ-зобов’язання (п.п. 14.1.191 ПКУ, п.п. «а» п. 185.1 ПКУ) виходячи з мінбази (п. 188.1 ПКУ).

Єдиний податок. Як відомо, завдяки п.п. 8 п. 292.11 ПКУ не включаються до ЄП-доходу єдиноподатника суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками до статутного капіталу такого спрощенця. А ось п. 292.3 ПКУ наказує єдиноподатникам включати до складу ЄП-доходу вартість безоплатно одержаних товарів. Ось на ці-то норми і кивають податківці, коли вимагають збільшувати базу оподаткування ЄП на суму додаткових внесків засновників без збільшення статутного капіталу (див., наприклад, лист ДПСУ від 25.11.2019 р. № 1503/6/99-00-04-03-02-15/ІПК). Причому це стосується будь-яких внесків, як у натуральній, так і в грошовій формі. Тому вартість майнового додаткового внеску доведеться включити до ЄП-доходу (якщо, звичайно, ви не хочете вступати в спір з контролерами). І навряд чи тут вдасться довести зворотне, навіть якщо отримане майно оформлене як додатковий внесок, оскільки в ПКУ є спеціальна норма ☹.

А ось за недохідність грошового додаткового внеску поборотися реальніше, оскільки в п. 292.3 ПКУ про гроші нічого не сказано. Крім того, в цьому випадку на боці платника податків виступає й Мінфін (див. лист від 08.12.2019 р. № 11210-09-62/32343 // «Податки & бухоблік», 2020, № 4, с. 25).

Договір позички

Про укладення договорів позички ми розповіли окремо (див. с. 14). І практично все сказане там повною мірою застосовно до укладення договорів позички із засновниками.

Єдине, на наш погляд, з урахуванням п. 5 П(С)БО 15 і п. 6 П(С)БО 16 операція позички з власниками не зачіпає доходів/витрат підприємства, а проходить через власний капітал. Тому в разі позички в засновника на суму середньої орендної плати, що справляється при оренді подібного майна, роблять запис Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 425. А отже, в податковоприбутковому обліку ця сума зменшить фінрезультат підприємства і базу оподаткування податком на прибуток.

Виходить, найвигідніше брати майно за договором позички підприємцям-прибутківцям. А ось єдиноподатникам з позичкою все ж краще не зв’язуватися. Адже спрощенцю, який отримує майно за договором позички, доведеться показувати ЄП-дохід від безоплатно одержаних послуг. Причому суму доходу, на думку податківців, потрібно брати на рівні звичайної ціни (лист ДПСУ від 21.05.2020 р. № 2146/6/99-00-04-06-03-06/ІПК, 107.01.03 БЗ).

Оренда майна

Бухоблік. Отримання орендованого майна орендар обліковує поза балансом на рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» за вартістю, зазначеною в договорі оренди. Відповідно при поверненні об’єкта орендар списує його за Кт 01.

Такого висновку можна дійти з уже відомих п. 5 П(С)БО 15 і п. 6 П(С)БО 16***.

*** Для спрощення завдання залишимо осторонь тонкощі обліку доходів/витрат на утримання/ремонт/поліпшення орендованого майна.

Податок на прибуток. Відповідно в податковоприбутковому обліку сума орендних платежів на користь власника не зменшує фінрезультат — об’єкт оподаткування податком на прибуток.

ПДФО, ВЗ, ЄСВ. Якщо засновник — фізособа, то підприємству як податковому агентові доведеться утримати із суми орендних платежів і ПДФО (18 %), і ВЗ (1,5 %). При цьому суму нарахованого засновникові доходу за оренду потрібно показати у формі № 1ДФ.

А до бази оподаткування ЄСВ орендні платежі не потрапляють.

ПДВ. Якщо засновником є фізособа, тоді орендна операція в ПДВ-обліку орендаря не відображається.

Крім того, сама по собі передача майна в оренду і його повернення до жодних ПДВ-наслідків не призводять: не вписуються у визначення постачання (п.п. 14.1.191 ПКУ) і не є об’єктом ПДВ (п.п. 196.1.2 ПКУ). Ну а ось платне користування майном за договором оренди з підприємством — платником ПДВ вважається постачанням послуг (п.п. «в» п.п. 14.1.185 ПКУ) і оподатковується ПДВ за ставкою 20 %. Тому підприємство-орендар має право на ПК у розмірі ПДВ, що входить в орендну плату (звісно, за наявності правильно оформленої і зареєстрованої ПН).

Товарний кредит

Бухоблік. Про облік звичайних операцій за договорами купівлі-продажу з відстроченням/розстроченням платежу ми розповіли трохи раніше. А ось облік придбання активів на умовах комерційного кредиту в засновника має свої особливості, викликані знову-таки визначеннями термінів «доходи»/«витрати» з п. 5 П(С)БО 15 і п. 6 П(С)БО 16:

— неринкові відсотки за користування кредитом у періоді їх нарахування показуємо записом Дт 425 (441, 442) — Кт 684;

— сума дисконту (різниця між номіналом і теперішньою вартістю боргу) відразу йде на збільшення власного капіталу (Дт 55 — Кт 425). Відповідно різницю в оцінках теперішньої вартості боргу на подальші дати балансу відносимо не на витрати, а в зменшення власного капіталу (Дт 425 — Кт 55).

Щоправда, вимушені попередити: податківці як вклади в капітал часто розуміють прямі вклади власника до статутного капіталу (див. лист ДПСУ від 25.11.2019 р. № 1503/6/99-00-04-03-02-15/ІПК). А це означає — в них може виникнути заперечення проти віднесення суми дисконту не до складу доходів, а на збільшення власного капіталу.

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку пройде тільки майно (а точніше, витрати при списанні ТМЦ або амортизація НА). Ну а доходи/витрати за неринковими відсотками і в результаті дисконтування не виникають, а отже, і на прибутковий облік не впливають.

Єдине, якщо раптом до моменту остаточної розплати за придбане з відстроченням майно засновник виходить зі складу власників, тоді «турбувати» власний капітал підприємства підстав уже не буде, а з’являться доходи/витрати за відсотками і від дисконтування. З усіма подальшими наслідками для податкового обліку з прибутку.

ПДФО, ВЗ, ЄСВ. Оформляючи купівлю майна у фізособи, ви, швидше за все, маєте сплатити ПДФО****, ВЗ. А ось ЄСВ при виплаті доходу за договором купівлі-продажу платити не доведеться.

**** Наприклад, про облік операцій з придбання автомобіля у фізособи див. «Податки & бухоблік», 2019, № 67, с. 11.

Отже, засновник може допомогти підприємству будь-яким із перелічених способів. Все залежить від виду майна і намірів сторін. Наприклад, на наш погляд, для підприємства найприємніший і найбільш безпечний варіант — оформити отримане від засновника майно як додатковий внесок без збільшення статутного капіталу. Але, припустимо, засновник не хоче назавжди розлучатися зі своїм майном, а передавати його за договором позички не вигідно (одержувач майна — єдиноподатник). Тоді можна здати майно в оренду, а отримані від підприємства грошові кошти повернути як додатковий внесок у власний капітал. Загалом, обирати з усього різноманіття варіантів, звичайно ж, вам разом із вашим засновником.

Ну а якщо вже ми з вами дійшли висновку про те, що оптимальний варіант допомоги підприємству з боку засновника — це здійснення додаткового внеску без збільшення статутного капіталу, давайте подивимося, як облікувати такий внесок на прикладі.

Приклад. Загальними зборами учасників підприємства прийнято рішення про здійснення засновником додаткового внеску без збільшення статутного капіталу. Як внесок засновник передає підприємству грошові кошти в сумі 10000 грн, а також ноутбук вартістю 16000 грн.

Облік додаткових внесків без збільшення статутного капіталу