НЕ перенесені карантином строки

Сплата податків і зборів

Сплата податків. На період карантину законодавець лише переніс строки сплати податкових зобов’язань з плати за землю та податку на нерухомість за квітень (пп. 52⁴ та 52⁵ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), а також строк сплати фізособами сум ПДФО, що відображені у декларації про майновий стан. Детально про перенесення цих строків читайте «Перенесені податки: звітування і сплата» цього номера.

Що стосується строків сплати інших податків та зборів (ПДВ, акцизного податку, податку на прибуток, екологічного податку, всіх видів рентної плати, єдиного податку, туристичного збору, паркувального збору, ПДФО і ВЗ утриманого із заробітної плати працівників), то вони офіційно не переносяться. Тобто їх слід сплатити у встановлені ПКУ строки.

Водночас відповідно до п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, у тому числі й за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, якщо такі порушення будуть вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються.

Отже, формально кожен суб’єкт господарювання може перенести самовільно на кінець травня, тобто на 29.05.2020 р., строки сплати податків і зборів, граничний строк сплати яких припадає на період з 18.03.2020 р. по 31.05.2020 р.

Такий фокус не вдасться провернути тільки із граничним строком сплати ПДВ, акцизного податку та рентної плати, оскільки від штрафів за несвоєчасну сплату таких податків під час карантину п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не врятує. Ці три податки слід сплатити в ті строки, що визначені ПКУ.

Самовільно переносити строки сплатити податків і зборів ми не радимо. Річ у тому, що ці дії можуть вилізти боком платнику податків, оскільки:

— по-перше,

За таке порушення до посадових осіб підприємств за ст. 163² КУпАП можуть застосувати адміністративний штраф за несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування сум податків і зборів у розмірі від 85 до 170 грн;

— по-друге, при несвоєчасній сплаті податкових зобов’язань буде виникати податковий борг. Звичайно, він погаситься після сплати зобов’язань. Але для платників єдиного податку наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів змушує суб’єкта господарювання відмовитися від спрощеної системи та перейти на сплату інших податків і зборів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ). Деталі — у «Податки & бухоблік», 2019, № 19, с. 16.

Тому перед тим як самовільно переносити строк сплатити зобов’язань, слід добре подумати.

Сплата ЄСВ. Також не переноситься строк сплати ЄСВ нарахованого на зарплати працівників. Отже, за найманих працівників усі роботодавці (і юроосби, і ФОП) мають сплачувати ЄСВ у встановлені строки.

Водночас Законом № 533 запроваджено звільнення від штрафів за несвоєчасну сплату ЄСВ чи його несвоєчасне перерахування та за неповну або несвоєчасну сплату ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (п.п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464) у періоди з 01.03.2020 р. по 31.05.2020 р.

Звітування

Податкова звітність. Що стосується подання звітності, то законодавці прямо перенесли тільки граничний строк подання річної декларації про майновий стан і доходи фізичними особами за 2019 рік з 30.04.2020 р. на 01.07.2020 р. (деталі — «Перенесені податки: звітування і сплата» цього номера).

Граничні строки подання інших форм податкової звітності прямо не перенесені.

Хоча на період карантину (з 1 березня по 31 травня 2020 року) платників податку звільнено і від штрафів за несвоєчасне декларування податкових зобов’язань (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Це звільнення, як і у випадку із звільненням на період карантину від сплати податкових зобов’язань, не стосується порушення правил декларування ПДВ, акцизного податку та рентної плати.

Отже, за великим бажанням, платник податків може самостійно пересунути період звітування, наприклад з екоподатку, податку на прибуток чи єдиного податку групи 3 за І квартал 2020 року.

Водночас ми не радимо робити таке перенесення. Оскільки за самовільне перенесення строків звітування від адмінвідповідальності не сховатися. За таке порушення світить адмінштраф за ст. 163¹ КУпАП (від 85 до 170 грн).

ЄСВ-звітність. Що стосується строків звітування з ЄСВ, то їх офіційно також ніхто не переносив. Водночас, як і у випадку із звільненням від штрафів за несвоєчасне подання податкової звітності на період карантину (з 1 березня по 31 травня), роботодавців звільнено від штрафів за несвоєчасне подання ЄСВ-звітності.

Тому роботодавців (підприємства чи ФОП) можуть теоретично відтермінувати строк подання ЄСВ-звітності. Але ми це робити не радимо, оскільки від адмінвідповідальності за неподання такої звітності згідно із ст. 165¹ КУпАП у розмірі від 510 до 680 грн роботодавцеві не сховатися.

Тому, перед тим як робити самовільне перенесення строків звітування, слід гарно все зважити.

Інші податкові строки

Крім вищезгаданих строків звітування і сплати зобов’язань, є чимала когорта податкових строків, які також не зачепили карантинні перенесення. Так, зокрема:

1) не перенесено строки подання заяви на реєстрацію платником ПДВ за формою № 1-ПДВ. При цьому це стосується як обов’язкової, так і добровільної реєстрації платником ПДВ.

Отже, якщо у карантинний період у суб’єкта господарювання набігло протягом останніх 12 календарних місяців постачань на 1 млн грн (п. 181.1 ПКУ), то йому слід подати заяву за формою № 1-ПДВ не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому досягнуто ПДВ-мільйона (п. 183.2 ПКУ). При цьому для подання таких заяв діє правило вихідного перенесення строків звітування (п. 183.6 ПКУ). Тобто якщо гранична дата подання заяви припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, то подати її можна на наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Детально про реєстрацію платником ПДВ читайте в «Податки & бухоблік», 2019, № 65.

Якщо цього не зробити в строк, то за період, з якого особа мала стати платником ПДВ (в нашому випадку — з 13.05.2020 р.), і по дату реєстрації платником ПДВ суб’єкт буде зобов’язаний сплатити ПДВ за всіма об’єктними операціями, а от права на податковий кредит він не матиме.

Від ПДВ-штрафів, які нарахують фіскали, коли буде виявлена несвоєчасна реєстрація платником ПДВ під час карантину (штраф за нараховані фіскалами податкові зобов’язання та за нескладання ПН під час карантину тощо), особу не оштрафують (п. 52¹ підрозд. 10 роозд. ХХ ПКУ).

А от суму нарахованих зобов’язань за період пропущеної реєстрації доведеться сплатити.

Що стосується добровільної реєстрації, то якщо особа хоче добровільно стати платником ПДВ (п. 182.1 ПКУ), то їй слід подати заяву за формою № 1-ПДВ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (п. 183.3 ПКУ). Якщо в цей строк не вкластися, то набуття статусу палтника ПДВ відтерміновується на наступні періоди;

2) не переривається на період карантину й 12-місячний період, протягом якого рахується мільйонна межа для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

Водночас оскільки в період карантину багато суб’єктів господарювання не працюють або здійснюють менший обсяг оподатковуваних ПДВ операцій, ніж завжди, то їх обсяг постачань за цей період може просісти. А отже, можливо, мільйонну межу ще довго такі суб’єкти не досягнуть;

3) не перенесено строки подання заяви про відсутність об’єкта оподаткування екоподатком.

Суб’єкти господарювання, які були у 2019 році платниками екоподатку, але з початку 2020 року не планують здійснювати викиди, скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (117.05 БЗ), повинні подати за місцем розташування джерел забруднення заяву у довільній формі про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екоподатку (п. 250.9 ПКУ).

Подають її не пізніше граничного строку подання податкової декларації з екоподатку за І квартал звітного року. У 2020 році її слід подати не пізніше 12.05.2020 р. Тому не забуваємо про цю дату.

Якщо цього не зробити, то суб’єкт господарювання, хоча й не матиме у 2020 році об’єкта оподаткування з екоподатку, буде зобов’язаний подавати порожню декларацію щокварталу до кінця цього року;

4) не перенесено строки подання заяв для переходу на єдиний податок (ЄП). Це стосується як випадку переходу на ЄП:

— уже чинними суб’єктами господарювання. Таку заяву подають не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п.п. 298.1.4 ПКУ).

На період карантину, а саме на 16.03.2020 р., припадає тільки граничний строк подання заяви на перехід на ЄП з ІІ кварталу 2020 року. Тому

— новоутвореними під час карантину суб’єктами. Так, щоб бути платником ЄП з дати реєстрації, новоутворені ФОП, які бажають стати платником ЄП груп 1 та 2, заяву подають до закінчення місяця, в якому відбулася їх держреєстрація, а новоутворені ФОП і юрособи, які бажають стати платником ЄП групи 3 без сплати ПДВ, — протягом 10 днів з дня держреєстраці.

Ті із суб’єктів, хто через карантин не встиг подати в строк такі заяви, стати платником зможе тільки з початку ІІІ кварталу, якщо подасть заяву на ЄП не пізніше 15.06.2020 р.* До того часу ці новоутворені суб’єкти будуть працювати на загальній системі;

* До речі, нещодавно граничні розміри доходу для платників ЄП були збільшені. Деталі — у «Податки & бухоблік», 2020, № 28, с. 2 та № 30, с. 25.

5) не перенесено строки подання заяв для відмови від ЄП.

Щоб перейти на загальну систему, таку заяву мають подати платники ЄП груп 1 — 3 не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) (п.п. 298.2.1 ПКУ).

На період карантину припадав тільки граничний строк подання заяви на відмову від ЄП (на 21.03.2020 р.) з ІІ кварталу 2020 року. Тому тим, хто подав заяву про відмову через запровадження карантину пізніше цієї дати, перейти на загальну систему з початку ІІ кварталу не вдасться, доведеться чекати закінчення ІІ кварталу;

6) не перенесено строк відповіді платників податків на письмові запити відповідно до п. 73.3 ПКУ, у тому числі й із приводу звірки.

Відповідати на такі запити (крім проведення зустрічної звірки) слід, як і раніше, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, а при проведенні зустрічних звірок — протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Водночас слід ураховувати, що на період карантину (з 18 березня по 31 травня 2020 року) п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ уведено мораторій на проведення фіскалами позапланових перевірок, крім документальних позапланових перевірок заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розд. V ПКУ, та/або від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн (п.п. 78.1.8 ПКУ).

Тому якщо до вас надійшов у період карантину запит, який не стосується заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ, то його теоретично можна проігнорувати, але натомість доведеться готуватися до перевірки після карантину. Тому радимо не ігнорувати запити й відповідати на них і під час карантину;

7) на період карантину не переривається і не продовжується строк зберігання документів, визначений п. 44.3 ПКУ. Тобто сам період карантину включається в 1095 днів (2555 днів), які платник податків має зберігати на підприємстві документи. Водночас, як відомо, фіскали переконані, що коли протягом строку давності (1095 днів) перевірки не було, то до її проведення документи архівувати не слід (див. БЗ 129.01). А оскільки строки давності за ст. 102 ПКУ законодавець продовжив, то для підприємств, у яких перевірки не було, автоматично продовжено й строки зберігання документів. Деталі — «Перенесення строків перевірок» цього номера.

Крім того, на період карантину не зміщуються строки відновлення втрачених пошкоджених або дострокового знищених документів. Тобто якщо суб’єкт втратив первинні документи, то він має у 5-денний строк з дня такої події письмово повідомити фіскалів (п. 44.5 ПКУ). А відновити ці документи він має протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до податківців. При цьому період карантину включається до розрахунку цих 90 днів;

8) не змінився на час карантину і строк неприйняття фіскалами поданої податкової звітності.

Так, як і раніше, так і під час карантину, відмовляти в прийнятті звітності фіскали будуть у разі подання звітності:

— поштою або засобами електронного зв’язку — протягом п’яти робочих днів з дня отримання фіскалами;

— особисто або через представника — протягом 3 робочих днів з дня отримання;

9) не перенесено також строки подання форми № 20-ОПП. Тобто якщо суб’єкт придбаває транспортний засіб, передає в оренду або орендує об’єкт чи повертає об’єкт з оренди, то він має подати протягом 10 робочих днів після цієї дати форму № 20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку.

РРО-строки

РРО-мільйон. На період карантину не переривається розрахунок мільйонної межі, яку мають дотримуватися ФОП — платники ЄП груп 2 — 4, які не реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарські засоби та вироби медпризначення, щоб не застосовувати РРО (п. 296.10 ПКУ)

Отже, якщо в період карантину у ФОП розмір доходу стане перевищувати 1 млн грн, то він має почати використовувати РРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.

Тобто якщо мільйонну межу переступили у березні, РРО слід використовувати з 1 квітня, а якщо у квітні чи травні — з 1 липня.

РРО-звітність. Не перенесено також і подання РРО-звітності, а саме Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1. Таку звітність подають не пізніше 15-го числа, наступного за звітним місяцем, ті суб’єкти, які замість РРО використовують відповідно до ст. 10 Закону про РРО КОРО і РК.

Неподаткова звітність

Алкотютюнова звітність. Також на час карантину не перенесено строк подання звітів за формами № 1-ОА та № 1-ОТ, тобто звітності про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у оптовій мережі.

Їх слід подавати фіскалам суб’єктам, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами під час карантину, у загальні строки: до 10-го числа місяця, що настає за звітним.

Зауважимо: якщо на час карантину суб’єкт не працював і руху алкоголю та тютюнових виробів не було, то це не означає, що звіт можна не подавати. Його слід подати все рівно.

Тому про подання цієї звітності в період карантину забувати не варто.

Звичайно, фіскали покарати вас у період карантину через мораторій на перевірки навряд чи зможуть, але, після того як карантин закінчиться, вас нічого від штрафу не врятує. Річ у тому, що штрафи за неподання такої звітності хоча й накладають фіскали, але, через те що його накладення регламентовано Законом № 481, такі штрафи не є податковими. А отже, сховатися за звільняючий п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не вдасться.

Статзвітність. Законодавці також не продовжили на період карантину строки подання до Держстатистики проміжної фінансової звітності та інших форм статистичної звітності.

Тобто якщо строк подання такої неподаткової звітності припадає на період карантину, то її слід подати в загальні строки. Так, наприклад, подати органу статистики проміжну фінансову звітність за І квартал 2020 року, яка припадає на період карантину, слід було не пізніше 27.04.2020 р.

Готівково-безготівкові строки

Понадліміт. Строки здавання із каси до банку понадлімітної готівки також на період карантину залишилися незмінними.

Тобто щоб не було порушення, підприємства мають здавати до банку понадлімітну виручку не пізніше наступного робочого дня банку після її отримання.

Якщо суб’єкт порушить строки здавання понадлімітної готівки до банку, то на сьогодні йому світить тільки адмінвідповідальність у вигляді штрафу від 289 до 1496 грн, при повторному порушенні — від 731 до 2975 грн (ст. 164⁴ КпАП). Цей штраф накладають органи Національної поліції (ст. 222 КУпАП).

Авансові звіти. Законодавці також не перенесли на час карантину й строки подання підзвітними особами авансових звітів. Отже, ці звіти відряджені працівники мають подавати у загальні строки.

Також не перенесено й строки повернення працівниками невитрачених коштів, виданих на відрядження та на вирішення виробничих (господарських) питань.

Відшукати строки звітування та повернення невикористаних коштів можна у «Податки & бухоблік», 2020, № 11.

Помилкові суми. Також не зачепили карантинні перенесення строків повернення помилково зарахованих коштів на поточний рахунок.

Нагадаємо: після скасування Указу Президента України від 16.03.95 р. № 227/95 (не чинний з 07.02.2019 р.) якихось специфічних граничних строків повернення саме помилково зарахованих коштів, якщо винною особою є платник, не існує (раніше слід було повернути кошти протягом 5 днів). Отже, при поверненні коштів, помилково перерахованих з вини платника, орієнтуватися треба на загальний строк виконання зобов’язання, встановлений ч. 2 ст. 530 ЦКУ, — 7 календарних днів з дня пред’явлення вимоги. За порушення таких строків через суд з підприємства-порушника можуть стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 3 % річних відсотків. Деталі — у «Податки & бухоблік», 2019, № 42, с. 15.

А от помилковий переказ, який стався з вини банку, слід повернути протягом 3 робочих днів від дати надходження повідомлення банка-порушника про здійснення помилкового переказу. Цей строк слід дотримуватися й на час карантину.

Річ у тому, що в разі порушення такого строку помилковий отримувач буде зобов’язаний не тільки повернути суму переказу, а й сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 % цієї суми за кожен день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 % суми переказу (ст. 35 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III).

Інші строки

ЗЕД-розрахунки. На період карантину не призупиняються й строки розрахунків у ЗЕД. Тобто загальні граничні строки розрахунків для операцій експорту та імпорту товарів, установлені п. 21 Положення, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 р. № 5, і які становлять 365 календарних днів, діють і під час карантину. Тому якщо 365 днів закінчуються в один із днів карантину і експортер чи імпортер не зняли до цієї дати таку операцію з контролю, то вони порушили валютне законодавство, а тому їм слід чекати на ЗЕД-пеню.

Ліцензії. Законодавці не продовжили та не призупинили період дії уже отриманих ліцензій алкотютюнових та пальних ліцензії. Тобто, наприклад, у тих суб’єктів, у яких закінчується ліцензія на продаж чи зберігання алкоголю, тютюнових виробів чи пального, строки дії ліцензії на період карантину не продовжуються.

Щоб суб’єктам господарювання не довелося призупиняти діяльність на період між закінченням старої ліцензії і до завершення карантину, податківці повідомили, що документи на отримання чи продовження дії ліцензії слід подавати онлайн, як і їх розгляд та інформування про оформлені, анульовані та призупинені ліцензії буде розміщуватися на сайті відповідної податкової*.

* Див.: kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/412858.html