Помилку в ПН з послуг нерезидента важливо виправити тому, що на підставі такої ПН одержувач нерезидентських послуг не лише декларує податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ (пп. 187.8, 208.2 ПКУ), але також формує і податковий кредит (ПК) (пп. 198.2, 208.2 ПКУ). А, як відомо, за ПН з помилками немає права на ПК, воно виникатиме тільки після виправлення ПН.
Що ж до порядку виправлень, то п. 192.1 ПКУ встановлює, що помилки, допущені при складанні ПН, виправляються за допомогою розрахунку коригування (РК). Тому для усунення такої помилки досить було б, загалом, одного РК, що змінює ціну з неправильної на правильну (двома рядками «-»/«+») з причиною коригування 101 «Зміна ціни» (детальніше про такий РК див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 1-2, с. 9).
Проте вимушені попередити про позицію фіскалів. Оскільки неправильно вказали ціну, то йдеться про сумову помилку, допущену в ПН. А щодо виправлення сумових помилок (і навіть деяких несумових помилок, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2020, № 4, с. 26 і 2019, № 30, с. 4) податківці, усупереч нормам ПКУ, останнім часом дотримуються фіскального підходу — висловлюються за перевиписування ПН.
Так, зокрема, помилки в ціновій графі 7 (чи кількісній графі 6) ПН з послуг нерезидента вони пропонують виправляти таким чином (БЗ 101.15):
— на дату виявлення помилки скласти зменшуючий РК, що повністю (!) обнуляє ПН. Тобто в його табличній частині зі знаком «-» обнулити усі рядки помилкової ПН, а в гр. 2.1 вказати причину коригування 103 «Повернення товару або авансових платежів», а також
— скласти нову ПН (датою виникнення ПЗ) з правильними показниками, визначеними первинними документами.
До речі, так само фіскали рекомендують виправляти помилки в ціновий гр. 7/кількісній гр. 6 не лише «послугово-нерезидентських», але й інших ПН. Зазначимо, що піти на поводі у контролерів вийде безболісно тільки у тому випадку, якщо помилку виправляємо за гарячими слідами — в тому ж місяці. А ось якщо помилка виявлена і виправляється з часом, то нова ПН буде зареєстрована із простроченням і до платника податків застосують штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН за п. 1201.1 ПКУ. Проте розплачуватися за помилки, від яких, на жаль, ніхто не застрахований, притягнутим на рівному місці за вуха штрафом — погодьтеся, занадто.
Тим паче, що підхід фіскалів насправді не передбачений ні Порядком заповнення ПН, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 3107, ні ПКУ. Навпаки, обидва документи говорять про виправлення ПН-помилок за допомогою РК. Але, вочевидь, це не заважає фіскалам бракувати ПН, виправлені за допомогою РК, і не визнавати за ними ПК (див., наприклад, лист ДФСУ від 31.05.2019 р. № 2495/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Вони кивають на розбіжність із первинкою. Хоча насправді податківці тут лукавлять. Адже виправляючий РК (який, по суті, замінює помилкові дані в ПН на правильні новими рядками) якраз і дозволяє привести у відповідність із первинкою дані ПН!
До того ж такі поради контролерів з виправлення помилок аж ніяк не сприяють відновленню ліміту, а призводять до ще більших викривлень (детальніше про ліміт див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 82, с. 13). Тому укотре вимушені повторити: з підходом контролерів не можемо погодитися.
І пам’ятайте: задекларувати ПЗ з послуг нерезидента (у ряд. 6 декларації з ПДВ) слід за першою подією. Тому якщо через помилку їх показали в неправильній сумі, то до такого періоду треба подати уточнюючий розрахунок. А ось відобразити ПК (у ряд. 13 декларації) можна тільки після того, як ПН виправлена — у періоді виправлення ПН або в подальших періодах у межах 1095 днів (БЗ 101.24).
