Теми статей
Обрати теми

Як утримати сільгоспчастку на 75 % межі

Децюра Сергій, податковий експерт
Юрособи-сільгосптоваровиробники здебільшого є платниками сільгоспЄП. І щоб лишатися ними і надалі, вони мають тримати свою сільгоспчастку на рівні 75 %. А оскільки до закінчення року лишилися лічені місяці, то якраз прийшла пора аграріям, які здійснюють поряд із сільгоспдіяльністю й іншу діяльність, зробити прогнозний підрахунок своєї частки. І якщо виявиться, що вони можуть не втримати її на відповідному рівні, то слід негайно вжити відповідних заходів. Яких саме, поговоримо далі.

Розрахунок сільгоспчастки

За загальним правилом, щоб бути в наступному році платником сільгоспЄП, аграрій має відповідати вимогам, зазначеним у п.п. 4 п. 291.4 ПКУ. Однією з таких вимог є дотримання сільгоспчастки за попередній податковий (звітний) рік на рівні, що дорівнює або перевищує 75 %.

При цьому, як випливає із п.п. 4 п. 291.4 ПКУ, розмір сільгоспчастки на рівні, не меншому 75 %, аграрій має досягти саме за результатами минулого року. А це говорить про те, що:

1) якщо аграрій бажає бути платником сільгоспЄП у наступному 2021 році, сільгоспчастку на рівні 75 % він має дотримати саме за результатами поточного 2020 року;

2) якщо в якомусь із періодів того року, за який аграрій має рахувати сільгоспчастку, її розмір буде меншим за 75 %, то це нестрашно. Оскільки для того, щоб бути платником сільгоспЄП в наступному році, головне, щоб частка на рівні 75 % була у аграрія на кінець року, тобто за результатами роботи за весь рік (в нашому випадку — за період з 01.01.2020 р. до 31.12.2020 р.).

З цим погоджуються й фіскали (див. лист ГУ ДФС у Луганській обл. від 20.11.2017 р. № 2668/ІПК/12-32-12-04-01).

Враховуючи це, а також той факт, що до кінця 2020 року часу лишилося небагато, саме пора аграрію провести прогнозний підрахунок дотримання ним за цей рік сільгоспчастки. Для цього слід

просто розділити прогнозну виручку від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки на прогнозну загальну суму його валового доходу і результат помножити на 100

Оскільки кожне сільгосппідприємство уже на сьогодні закінчило жнивувати, то воно з легкістю може спрогнозувати, який дохід буде отриманий від реалізації вирощеної сільгосппродукції і який приблизно буде отримано загальний дохід.

Щоб провести прогнозний розрахунок сільгоспчастки, аграрій має використовувати Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, форма якого затверджена наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772. Про те, які саме показники слід брати для заповнення Розрахунку сільгоспчастки і як вони впливають на розмір сільгоспчастки, ви можете прочитати у «Податки & бухоблік», 2020, № 5, с. 9.

А ми далі поговоримо не про те, як провести прогнозний розрахунок сільгоспчастки (це ви зробите і самостійно), а про те, що робити, якщо, не дай Боже, після підрахунку ви побачите, що розмір вашої сільгоспчастки не дотягує до 75 % межі.

Причини порушення

Перш за все слід з’ясувати, чому так сталося. Причин може бути багато. Перегин в сторону здійснення діяльності, яка не є сільськогосподарською. Якщо перевищення саме через це, то вам слід в екстреному порядку припинити здійснювати цю діяльність.

Хоча якщо прибуток від її здійснення є доволі гарним, то, можливо, вам уже і сільгоспЄП не потрібний. Але це вирішувати кожному аграрію самостійно.

Водночас інколи аграрію, у якого дохід від здійснення чисто несільгоспдіяльності становить менше 25 %, але все одно частку у 75 % досягти не вдалося. Річ у тім, що іноді аграрій, здійснюючи свої звичайні операції, може ненароком загнати себе в безвихідне становище. Так, наприклад, останньою краплею, яка може призвести до недосягнення 75 % межі, може бути:

1) значний обсяг наданих іншим особам псевдосільгоспоперацій. Наприклад, аграрій протягом року міг зосередити свою увагу на наданні сільгосппослуг (зокрема, послуги по обробці ґрунту, догляду за посівами чи збиранню урожаю тощо) як фізособам (в тому числі і своїм орендодавцям), так і іншим сільськогосподарським товаровиробникам.

З економічної точки зору, надаючи такі послуги іншим особам, аграрій здійснює сільгоспдільність, а от з точки зору сільгоспдоходу, який дає право бути платником сільгоспЄП, це не так.

Для визначення сільгоспдоходу аграрій бере тільки дохід від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки (п.п. 298.8.3 ПКУ)

Про включення доходу від надання сільгосппослуг до сільгоспдоходу ані в ПКУ, ані в іншому нормативно-правовому акті не йдеться.

Отже, навіть того не відаючи і надаючи іншим звичайні сільгоспоперації, аграрій збільшував тільки свій загальний дохід (знаменник у формулі для розрахунку сільгоспчастки), а от розмір сільгоспдоходу лишався незмінним (чисельник формули для розрахунку сільгоспчастки). А отже, такими діями він одночасно зменшував розмір сільгоспчастки. Детально про це читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 40, с. 29;

2) оновлення свого парку сільгосптехніки. Нагадаємо, що сума доходу, отримана від реалізації аграрієм своїх ОЗ (автомобілів, сільгосптехніки, будинків тощо), може повністю оминути загальний дохід аграрія тільки тоді, коли він продає ОЗ, який використовував більше 24 місяців (2 роки) до місяця продажу за договірною вартістю (без ПДВ), що дорівнює або менша за залишкову вартість.

Якщо ж аграрій буде продавати ОЗ, що:

— був у використанні більше 24 місяців до місяця продажу за договірною вартістю (без ПДВ), яка перевищує залишкову вартість об’єкта ОЗ, то до загального доходу він включить дохід у розмірі різниці між виручкою і залишковою вартістю цього об’єкта (тобто прибуток від реалізації активу);

— був у використанні менше 24 місяців, або тільки придбаний і одразу проданий, то, незалежно від розміру договірної вартості, до загального доходу потрапить уся виручка від реалізації без будь-яких зменшень.

І от якщо аграрій не врахував цих особливостей і продав практично новий комбайн (який коштує чимало), то, не відаючи того, він також міг збільшити свій загальний дохід до захмарних показників і тим самим не дотягти до 75 %.

Є й інші причини, які можуть призвести до недосягнення 75 % межі. Щоб їх не допустити, слід гарно вивчити, що є сільгоспдоходом, який включається до загального доходу, і виходячи з цього коригувати показники діяльності.

Як дотриматися межі

Як тільки аграрій після попереднього підрахунку своєї сільгоспчастки за поточний рік зрозумів, що він не впишеться у 75 % межу, йому слід приступати до негайних дій.

Перш за все припинити здійснювати ті операції, дохід від здійснення яких потрапляє тільки до загального доходу аграрія й оминає сільгоспдохід. Можливо, декому буде достатньо і цього.

Але для декого це може не спрацювати, якщо частка несільгоспоперацій доволі значна. Тоді, щоб це виправити, в останні декілька місяців роботи аграрій має ще й «наростити жирок» у вигляді збільшення розміру сільгоспдоходу. При цьому інколи сільгоспдохід слід збільшити доволі вагомо, а саме на стільки, щоб ця прибавка дала змогу дотримати 75 % сільгоспчастку.

До відома! Можна не повністю припиняти здійснення несільгоспоперацій, а лише відтермінувати поставку несільгосптоварів чи надання послуг на наступний рік. Річ у тім, що як сільгоспдохід, так і загальний дохід, які беруть участь у розрахунку сільгоспчастки, аграрій рахує на основі даних бухобліку. А за правилами бухобліку дохід виникає на дату відвантаження товару чи надання послуг. Отже,

відтемінувавши виконання своїх несільгоспзобов’язань на наступний рік, аграрій може отримувати від клієнтів аванси і не зменшувати у цьому році сільгоспчастку

Водночас не виключено, що деякі клієнти будуть проти такого виконання зобов’язань.

Також як варіант збільшення сільгоспчастки можна спробувати відкотити вже здійснену операцію назад. А саме попросити свого клієнта повернути назад раніше поставлений йому несільськогосподарський товар.

Звичайно, такий розвиток подій багатьом може не сподобатися. І тоді аграрію нічого не лишається, як щось кардинально міняти у своїй роботі, щоб збільшити саме розмір сільгоспдоходу до такої межі, щоб частка досягла 75 % рівня.

Варіантів збільшення сільгоспдоходу багато. Так, наприклад:

1) можна просто продати до кінця року всі залишки сільгосппродукції, що знаходиться на складах. Але не всім цей варіант підійде. Вся справа в тому, що в кінці року вартість сільгосппродукції через перенаповнення її на ринку є не такою великою, як того хотілося б аграрію. І тому, можливо, якщо аграрій реалізує всю свою продукцію в кінці року, то він не тільки не доведе рівень свого сільгоспдоходу до потрібної межі, а ще й у кращому випадку недоотримає прибуток у порівнянні з продажем цієї продукції в наступному році навесні, а в гіршому — отримає збитки;

2) можна здорожити вартість своєї сільгосппродукції, а саме збільшити ціну на продукцію, яку планували продати до кінця відповідного року. Варіантів здороження продукції декілька. Наприклад, можна спробувати:

експортувати свою продукцію за кордон. Тим, хто вирішив так чинити і у кого немає виходів на іноземний ринок, не позаздриш. Їм потрібно не тільки відшукати клієнтів до кінця року і оформити з ними договірні відносини, а і фактично поставити продукцію. Тому тим, хто вирішить таким чином збільшувати розмір сільгоспчастки, слід буде гарно попотіти;

— спробувати продавати власновирощену продукцію не у вигляді сировини, а уже у переробленому вигляді, ціна на яку вища, ніж до переробки. Якщо у аграрія є свої переробні потужності, то слід кидати сили на виготовлення найбільш дорогого продукту. Якщо ж у вас своїх потужностей для переробки продукції немає, то можна віддати вашу сільгосппродукцію на переробку на давальницьких умовах іншим суб’єктам господарювання. І якщо після цього буде отримано інший вид сільгосппродукції, то дохід від її продажу потрапить до сільгоспдоходу.

При цьому, щоб дохід від переробки сільгосппродукції на давальницьких умовах потрапив до сільгоспдоходу, потрібно, щоб аграрій сам виростив сільгосппродукцію (наприклад, зерно, насіння) і віддав її на переробку (на млин, олійницю тощо), а в результаті переробки отримав іншу сільгосппродукцію (борошно, олію).

Такий фокус не можна провернути, тільки коли аграрій придбав сільгоспродукцію у інших осіб, а не виростив сам. Тоді, навіть якщо він віддасть продукцію на переробку і отримає іншу сільгосппродукцію, дохід від реалізації такої нової продукції опиниться тільки серед загального доходу аграрія й омине його сільгоспгоспдохід. З цим погоджуються й фіскали (див. лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 08.05.2019 р. № 2031/ІПК/04-36-12-04-21 // «Податки & бухоблік», 2019, № 46, с. 4). Тому пам’ятайте про це.

Що робити, коли межа недосяжна

Якщо аграрій розуміє, що, здійснивши всі дії, він все одно не впишеться у 75 % межу, то зазвичай варіант один — змиритися і готуватися з початку наступного року працювати на загальній системі.

Хоча є одна шпаринка, скориставшись якою аграрій може не досягши 75 % частки за рік все одно і в наступному році бути платником сільгоспЄП. Мова йде про спосіб, описаний у п.п. 298.8.4 ПКУ (ср. ). В цьому пункті йдеться про те, що

виконання 75 % сільгоспчастки не стосується тих аграріїв, які не досягли цієї межі у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили

Тобто якщо аграрій доведе, що він не досяг у 2020 році сільгоспчастки через виникнення у цьому році форс-мажору, то він може і у 2021 році працювати на сільгоспЄП.

Щоб скористатися таким звільненням, аграрій має отримати рішення ВР АР Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин, і подати таке рішення в податкову разом із декларацією на наступний рік.

Якщо форс-мажор, що викликав невиконання сільгоспчастки, це природний катаклізм (повінь, заморозки, вимокання, посуха тощо) чи воєнні дії, то тут все зрозуміло. Ці події точно могли вплинути на неврожай і тим самим призвести до недосягнення потрібного рівня сільгоспчастки.

Водночас у поточному році весь світ зіткнувся з іншим форс-мажором, а саме з коронавірусом. Тому дехто може запитати, чи можна вважати введення в Україні карантину через коронавірус тим форс-мажором, щоб не виконувати у 2020 року сільгоспчастку. На наш погляд, щоб закритися карантинним форс-мажором, потрібно, щоб аграрій довів, що його настання вплинуло на недосягнення аграрієм сільгоспчастки (несвоєчасний збір урожаю, втрати при збиранні чи непродаж через карантин урожаю тощо), і це підтвердила ваша обласна рада.

Сам факт уведення карантину без безпосереднього його впливу на діяльність аграрія не можна вважати підставою для недосягнення у 2020 році 75 % сільгоспчастки. Детально про карантин і форс-мажор читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 29, с. 23.

висновки

  • Якщо аграрій хоче бути платником сільгоспЄП у 2021 році, розмір його сільгоспчастки за весь 2020 рік має бути не меншим за 75 %.
  • Дохід від надання сільгосппослуг зменшує розмір сільгоспчастки аграрія, також зменшити розмір сільгоспчастки може і продаж вживаного ОЗ.
  • Щоб збільшити сільгоспдохід, а отже і розмір сільгоспчастки, можна перейти на експорт своєї продукції, або продавати сільгосппродукцію не у вигляді сировини, а у вигляді переробленого продукту (в тому числі і на давальницьких умовах).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі