Базові аспекти інвентаризації

Вороная Наталія, редактор, Свіриденко Алла, податковий експерт, Чернишова Наталія, податковий експерт
Податки & бухоблік Листопад, 2020/№ 93
В обраному У обране
Друк
За велінням долі, а точніше — законодавця, наближення кінця року для кожного роботодавця ознаменовується необхідністю проведення річної інвентаризації активів та зобов’язань. І ось черговий інвентаризаційний «забіг» уже на порозі. Тому саме час повторити основні моменти, які стосуються проведення цього заходу, нюанси, пов’язані з інвентаризацією окремих активів та зобов’язань, і правила відображення результатів інвентаризації в обліку, а також згадати про матеріальну відповідальність працівників, до якої можуть призвести небажані результати інвентаризації. Усю цю інформацію, щедро приправлену зразками заповнення окремих інвентаризаційних документів, ви знайдете у спецвипуску. Спецвипуск для вас підготували редактор Наталія Вороная, податкові експерти Алла Свіріденко та Наталія Чернишова.

Немає сенсу починати інвентаризацію, не розуміючи основних аспектів її проведення: для чого вона потрібна, в яких випадках та в які строки її проводять. Тому перш ніж поринути в розгляд порядку інвентаризації конкретних активів та зобов’язань, зупинимося на цих базових питаннях. Також поговоримо про інвентаризаційну комісію, розглянемо, які документи складаються до та під час інвентаризації, і розберемо етапи проведення цього заходу.

1.1. Вникаємо в основи

Види та завдання інвентаризації

Передусім запам’ятайте: проведення інвентаризації — це не бажання, а обов’язок кожного підприємства, встановлений ч. 1 ст. 10 Закону № 996.

Загалом «диригує» процесом інвентаризації Положення № 879

Саме воно містить порядок і строки проведення інвентаризації більшості активів та зобов’язань.

Водночас для деяких специфічних активів (наприклад, нафти і нафтопродуктів, спирту) законодавство встановлює особливі правила проведення інвентаризації. Враховуйте це!

Крім того, окремі міністерства розробляють додаткові рекомендації щодо інвентаризації активів та зобов’язань на підприємствах, що входять до сфери їх управління.

Наприклад, сільгосппідприємства можуть керуватися методрекомендаціями, наведеними в додатку до листа Мінагрополітики від 04.12.2003 р. № 37-27-12/14023. Звісно, у частині, що не суперечить Положенню № 879.

Але специфічні «інвентаризаційні» правила ми сьогодні залишимо за кадром. Об’єкт нашої уваги в цьому номері — порядок проведення інвентаризації, передбачений Положенням № 879.

Інвентаризація буває різною. Її види наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Види інвентаризації

Вид інвентаризації

Опис

За обсягом майна, що перевіряється

Повна (суцільна)

Охоплює всі види зобов’язань і всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, які передані в прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від їх технічного стану.

Також суцільній перевірці підлягають активи та зобов’язання, які обліковуються на позабалансових рахунках

Вибіркова (часткова)

Мета вибіркової інвентаризації — установити стан і наявність окремих цінностей у місці зберігання. Наприклад, підприємство проводить вибіркову інвентаризацію тих цінностей, за якими постачальник відмовився задовольнити претензію щодо їх недовантаження або коли подібні претензії надійшли від покупців

За підставами проведення

Планова (передбачувана)

Щодо такої інвентаризації підприємства затверджують строки проведення та здійснюють підготовчі роботи з групування, розміщення матеріальних цінностей у порядку, зручному для підрахунку, виміру і зважування, заздалегідь

Позапланова (раптова)

При кожній раптовій інвентаризації початок підготовчих заходів, а також завершення роботи з документами щодо руху цінностей і визначення їх залишків на початок інвентаризації відбуваються в присутності інвентаризаційної комісії

Інвентаризацію проводять з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства.

Під час інвентаризації активів та зобов’язань перевіряють і документально підтверджують їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання й оцінки.

При цьому забезпечуються (п. 5 розд. І Положення № 879):

— виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов’язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

— установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення їх фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

— виявлення активів, які частково втратили свої первісні якості та споживчі властивості, застарілих, а також невикористовуваних матеріальних і нематеріальних активів, невикористаних сум забезпечення;

— виявлення активів та зобов’язань, які не відповідають критеріям визнання.

Проведення інвентаризації забезпечує керівник підприємства. Його завдання — створити необхідні умови, визначити об’єкти інвентаризації, її періодичність і строки, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим (п. 4 розд. І Положення № 879).

Про те, коли інвентаризація обов’язкова, ми розповідали у спецвипуску «Податки & бухоблік», 2020, № 77, с. 76. Тут лише нагадаємо, що вона в обов’язковому порядку повинна проводитися перед складанням річної фінансової звітності (абзац другий п. 7 розд. І Положення № 879).

Таким чином, щорічно до дати балансу слід проводити суцільну інвентаризацію активів і зобов’язань (див. табл. 1.1). При цьому необхідно дотримуватися строків, що встановлені п. 10 розд. I Положення № 879 (див. табл. 1.2).

Зауважте: інвентаризувати нерухомість можна 1 раз на 3 роки.

Інвентаризацію інструментів, приладів, інвентарю (меблів) можна проводить щорічно в обсязі не менше 30 % усіх зазначених об’єктів з обов’язковим охопленням інвентаризації всіх цих об’єктів протягом 3 років.

За наявності обсягу бібліотечних фондів від 100 до 500 тис. одиниць інвентаризацію можна проводити протягом 5 років з охопленням щорічно не менше 20 % одиниць, а понад 500 тис. одиниць — протягом 10 років з охопленням щорічно не менше 10 % оди- ниць.

За рішенням керівника підприємства інвентаризація бібліотечних фондів може проводиться за встановленим ним графіком протягом року. Інвентаризацію книжкових пам’яток проводять щорічно.

Строки річної інвентаризації

Тепер розглянемо строки проведення річної інвентаризації (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Строки проведення річної інвентаризації активів та зобов’язань

№ з/п

Вид активів та зобов’язань

Коли проводимо інвентаризацію

1

Необоротні активи (крім незавершених капітальних інвестицій, об’єктів основних засобів, які на момент інвентаризації перебуватимуть за межами підприємства, зокрема автомобілів, морських і річкових суден, які вирушать у тривалі рейси, тощо)

У період 3 місяців до дати балансу

Запаси (крім незавершеного виробництва і напівфабрикатів, інших матеріальних цінностей, які на момент інвентаризації перебуватимуть за межами підприємства)

Поточні біологічні активи

Дебіторська та кредиторська заборгованості

Витрати і доходи майбутніх періодів

Зобов’язання (крім невикористаних забезпечень, розрахунків з бюджетом і за відрахуваннями на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)

2

Незавершені капітальні інвестиції

У період 2 місяців до дати балансу

Незавершене виробництво та напівфабрикати

Фінансові інвестиції

Грошові кошти

Кошти цільового фінансування

Зобов’язання в частині невикористаних забезпечень, розрахунків з бюджетом і за відрахуваннями на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

3

Об’єкти основних засобів, зокрема автомобілі, морські та річкові судна, які вирушать у тривалі рейси

До тимчасового вибуття з підприємства

Інші матеріальні цінності, які на дату інвентаризації перебуватимуть за межами підприємства

1.2. Інвентаризаційні комісії

Для проведення інвентаризації на підприємстві створюють інвентаризаційну комісію (п. 1 розд. ІІ Положення № 879). Її склад затверджується розпорядчим документом керівника підприємства.

До складу комісії включають:

— представників апарату управління підприємства;

— представників бухгалтерської служби (аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, підприємця, який здійснює ведення бухобліку на підприємстві на договірних засадах);

— досвідчених працівників підприємства, які знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженерів, технологів, механіків, виконавців робіт, товарознавців, економістів, бухгалтерів).

Очолює комісію керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу, уповноважений керівником підприємства. У випадках коли бухгалтерський облік веде безпосередньо керівник суб’єкта господарювання, він очолює інвентаризаційну комісію самостійно (абзац другий п. 1 розд. ІІ Положення № 879).

За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть також входити члени ревізійної комісії госптовариства.

Інвентаризаційна комісія працює цілорічно, але самостійно інвентаризацію зазвичай не проводить, а виконує переважно організаційні, регулюючі та контрольні функції (вони викладені в табл. 1.3).

Приклад наказу керівника підприємства про призначення інвентаризаційної комісії пропонуємо до вашої уваги.

На підприємстві працює всього одна особа — його директор? Мінфін у такій ситуації пропонує два варіанти дій (див. лист Мінфіну від 27.05.2014 р. № 31-08410-07-29/12918):

1) затвердити склад інвентаризаційної комісії з однієї особи;

2) включити до складу комісії фахівців, найнятих за цивільно-правовим договором.

При цьому ми рекомендували б зупинитися на другому варіанті. Річ у тому, що матеріально відповідальні особи не можуть входити до складу робочої інвентаризаційної комісії для перевірки активів, що перебувають у них на відповідальному зберіганні, оскільки вони є особами, яких перевіряють. А тут саме така ситуація: на підприємстві працює тільки один працівник, який і є матеріально відповідальним за всі активи.

На малих підприємствах члени інвентаризаційної комісії можуть самостійно проводити інвентаризацію. А ось там, де обсяг робіт великий і проведення інвентаризації не може бути забезпечене однією комісією, створюють робочі інвентаризаційні комісії. Саме вони й займаються інвентаризацією майна безпосередньо в місцях зберігання та виробництва (п. 2 розд. ІІ Положення № 879).

Яким має бути склад робочих інвентаризаційних комісій? До нього, як і у випадку з інвентаризаційною комісією, повинні входити представники апарату управління, бухгалтерської служби та досвідчені працівники підприємства, які знають об’єкт інвентаризації, ціни і первинний облік. Крім того, до складу таких комісій можуть бути включені члени інвентаризаційної комісії (п.п. 2.2 розд. ІІ Положення № 879). Голову та склад робочих інвентаризаційних комісій розпорядчим документом затверджує керівник підприємства.

Але пам’ятайте! Заборонено призначати головою робочої інвентаризаційної комісії для перевірки активів, які перебувають на відповідальному зберіганні в тих самих матеріально відповідальних осіб, одного й того самого працівника два роки поспіль (п.п. 2.4 розд. ІІ Положення № 879).

Інвентаризацію проводить повний склад інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) в присутності матеріально відповідальної особи

У вас на підприємстві створюється й інвентаризаційна комісія, і робочі інвентаризаційні комісії? Тоді ознайомтеся з тим, які функції згідно з п. 2.5 розд. ІІ Положення № 879 виконує кожна з них (див. табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Функції інвентаризаційної та робочих інвентаризаційних комісій

Інвентаризаційна комісія

Робоча інвентаризаційна комісія

1. Організовує проведення інвентаризацій.

2. Здійснює інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій.

3. Здійснює контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації активів та зобов’язань за рішенням керівника підприємства.

4. Перевіряє правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій про заліки пересортиці цінностей в усіх місцях їх зберігання.

5. Проводить повторну інвентаризацію при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках за рішенням керівника підприємства.

6. Розглядає причини виявлених нестач і втрат від псування активів, формує пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин і вжитих заходів щодо запобігання таким втратам та нестачам та відображає відповідну інформацію в протоколі

1. Здійснює інвентаризацію активів у місцях зберігання та виробництва.

2. Бере участь разом з бухгалтерською службою у визначенні результатів інвентаризації та розробляє пропозиції щодо заліку нестач і надлишків унаслідок пересортиці, а також щодо списання нестач у межах норм природного убутку.

3. Оформляє протокол із зазначенням у ньому інформації, необхідної при складанні протоколу інвентаризаційної комісії

1.3. Наказ про проведення інвентаризації

Загалом об’єкти, періодичність і строки проведення інвентаризації встановлюються наказом (розпорядженням) про її проведення, який видає керівник підприємства. Зразок такого наказу наведено нижче.

Зауважте: інвентаризація конкретних об’єктів починається вже після дати, на яку вона призначена, а не до того. Виняток тут становлять лише об’єкти основних засобів (наприклад, автомобілі), які вирушать у тривалі рейси, а також інші матеріальні цінності, які на дату інвентаризації перебуватимуть за межами підприємства. Як ми вже говорили, їх інвентаризують до моменту тимчасового вибуття з підприємства.

Тривалість інвентаризації обумовлюється в наказі про її проведення. Так, відповідно до нашого прикладу інвентаризація здійснюється станом на 30 листопада, тому строк її проведення, наприклад, щодо основних засобів — з 1 по 16 грудня 2020 року, а щодо товарно-матеріальних цінностей — з 1 по 11 грудня 2020 року.

При цьому інвентаризаційні описи заповнюють станом саме на кінець дня 30 листопада 2020 року. Адже згідно з п. 1 розд. II НП(С)БО 1 баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Відповідно й інвентаризаційні описи складаємо аналогічним чином.

Зверніть увагу: якщо строки та порядок проведення інвентаризації встановлено в наказі про організацію бухгалтерського обліку, видавати окремий наказ про проведення щорічної інвентаризації не потрібно.

1.4. Документуємо результати інвентаризації

Форми документів

Для документування результатів інвентаризації використовують такі документи:

— інвентаризаційні описи;

— акти інвентаризації;

— звіряльні відомості.

Інвентаризаційні описи та акти інвентаризації застосовують для фіксації наявності, стану та оцінки активів підприємства й активів, що належать іншим підприємствам та обліковуються поза балансом.

Звіряльні відомості слугують для зазначення бухгалтерською службою розбіжності між даними бухгалтерського обліку та даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

Для госпрозрахункових підприємств обов’язкових форм таких документів законодавство не встановлює. Водночас вони можуть скористатися «бюджетними» формами, затвердженими наказом № 572 (добро на це дає п. 2 згаданого наказу). При цьому не заборонено включати до інвентаризаційних форм інші реквізити, якщо цього вимагає специфіка діяльності підприємства.

Крім того, ще «живі» форми інвентаризаційних документів, затверджені більше 30 років тому постановою № 241. Їх також можна застосовувати підприємствам за наявності такого бажання (див. листи Держкомстату від 26.05.2004 р. № 03-04-05/41 і від 30.01.2003 р. № 03-04-05/18).

Але навіть це ще не все. Форми документів, що відображають результати інвентаризації окремих активів, можна знайти і в інших нормативних актах. Детальніше про інвентаризаційні форми пропонуємо дізнатися з табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Документи для відображення результатів інвентаризації

№ з/п

Об’єкти інвентаризації

Форма документа

1

Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи

Інвентаризаційний опис основних засобів

(форма № инв-1, затверджена постановою № 241)

Інвентаризаційний опис необоротних активів (форму затверджено наказом № 572)

2

Капітальні інвестиції

3

Незавершені ремонти

Акт інвентаризації незавершених ремонтів основних засобів (форма № инв-10, затверджена постановою № 241)*

* Застосовують при інвентаризації незавершених ремонтів будівель, споруд, машин, обладнання, енергетичних установок та інших об’єктів основних засобів.

4

Нематеріальні активи (крім об’єктів права інтелектуальної власності)

Інвентаризаційний опис необоротних активів (форму затверджено наказом № 572)

Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-4, затверджена наказом № 732)*

5

Об’єкти права інтелектуальної власності

* Виходячи з положень п. 7.2 Методрекомендацій № 1327 цю форму можна застосовувати для відображення результатів інвентаризації всіх інших нематеріальних активів.

6

Товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ), крім тих, для яких порядок проведення інвентаризації регулюють спеціальні документи (нафти і нафтопродуктів, спирту тощо)

Інвентаризаційний опис запасів

(форму затверджено наказом № 572)

Інвентаризаційний ярлик

(форма № инв-2, затверджена постановою № 241)*

Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (форма № инв-3, затверджена постановою № 241)

Інвентаризаційний опис (типова форма № М-21, затверджена наказом № 193)

Акт інвентаризації товарів відвантажених

(форма № инв-4, затверджена постановою № 241)

Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання

(форма № инв-5, затверджена постановою № 241)

Інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання

(форму затверджено наказом № 572)

Акт інвентаризації матеріалів та товарів, що знаходяться в дорозі (форма № инв-6, затверджена постановою № 241)**

* Використовують, коли інвентаризаційна комісія не в змозі відразу здійснити підрахунок ТМЦ і записати їх до інвентаризаційного опису.

** Складають на підставі документів, що підтверджують перебування матеріалів та товарів у дорозі.

7

Витрати майбутніх періодів

Акт інвентаризації витрат майбутніх періодів

(форма № инв-11, затверджена постановою № 241)

8

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

Акт інвентаризації забезпечень майбутніх витрат і платежів у довільній формі (приклад див. у статті «8. інвентаризуємо витрати і доходи майбутніх періодів, забезпечення та резерви»)

9

Грошові кошти на рахунках

Акт про результати інвентаризації грошових коштів

(форму затверджено наказом № 572)

10

Готівкові грошові кошти, цінні папери

Акт про результати інвентаризації наявних коштів

(додаток 7 до Положення № 148)

11

Грошові документи

Акт інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності

(форму затверджено наказом № 572)

12

Бланки суворої звітності

Інвентаризаційний опис цінностей і бланків документів суворої звітності

(форма № инв-16, затверджена постановою № 241)

13

Фінансові інвестиції

Акт інвентаризації наявності фінансових інвестицій (форму затверджено наказом № 572)

14

Розрахунки з дебіторами і кредиторами

Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами (форму затверджено наказом № 572)*

Довідка до акта інвентаризації розрахунків про дебіторську і кредиторську заборгованості, щодо яких строк позовної давності минув (форму затверджено наказом № 572)

Акт інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання

(форму затверджено наказом № 572)

Акт інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків

(форму затверджено наказом № 572)

Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами

(форма № инв-17, затверджена постановою № 241)

Довідка до акта інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами (додаток до форми № инв-17)

* Як випливає з форми цього акта, Мінфін вважає за можливе її застосування також для відображення результатів інвентаризації доходів та витрат майбутніх періодів.

15

Майно і матеріальні цінності, які не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках

Складають окремі інвентаризаційні описи (акти) залежно від виду майна

Для відображення розбіжностей між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) можна (за бажанням) використовувати такі звіряльні відомості:

— Звіряльна відомість результатів інвентаризації основних засобів (форма № инв-18, затверджена постановою № 241);

— Звіряльна відомість результатів інвентаризації необоротних активів (форму затверджено наказом № 572);

— Звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів (форму затверджено наказом № 572);

— Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (форма № инв-19, затверджена постановою № 241).

Але ще раз підкреслимо: застосовувати саме вищезгадані форми для документування процесу інвентаризації госпрозрахункові підприємства ніщо не зобов’язує. Для цього цілком можуть використовуватися самостійно виготовлені бланки (див. лист Держкомстату від 15.07.2010 р. № 14/2-18/72). Але за однієї умови! Вони обов’язково мають бути оформлені відповідно до вимог, установлених Положенням № 88 для первинних документів, у тому числі щодо обов’язкових реквізитів первинних документів* (п. 14 розд. ІІ Положення № 879).

* Про обов’язкові реквізити первинних документів див. у «Податки & бухоблік», 2018, № 102, с. 71.

Незалежно від форми інвентаризаційних описів, актів інвентаризації та звіряльних відомостей, що використовується, потрібно дотриматися правил складання таких документів, визначених Положенням № 879. Що це за правила — розповідаємо далі.

Правила складання інвентаризаційних документів

Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості) складають не менше ніж у двох примірниках (п. 21 розд. ІІ Положення № 879). При цьому вони можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації.

В інвентаризаційних описах активи відображають за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, з можливим виділенням за субрахунками і номенклатурою, окремо за (п. 16 розд. ІІ Положення № 879):

— місцезнаходженням таких цінностей;

— особами, відповідальними за їх зберігання.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису необхідно зазначити словами число порядкових номерів активів та загальну кількість у натуральних вимірниках усіх активів, записаних на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Акти інвентаризації заповнюють з урахуванням об’єктів інвентаризації. При цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та порівнянність із даними бухобліку.

Записи в інвентаризаційних описах (актах інвентаризації) роблять послідовно в кожному рядку.

Важливо! На окремому аркуші мають бути заповнені всі рядки. Виняток — останній аркуш документа. На ньому рядки, які залишилися незаповненими, прокреслюють.

Якщо вам потрібно виправити помилку в інвентаризаційному документі, закресліть неправильний запис і напишіть над ним правильний. І, що важливо, зробіть таке виправлення в усіх примірниках документа.

В інвентаризаційних описах (актах інвентаризації) помарок і підчисток не допускається (п. 17 розд. ІІ Положення № 879)

Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписують усі члени інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальні особи (п. 18 розд. ІІ Положення № 879). Також такі особи повинні підписати виправлення, якщо вони здійснювалися.

1.5. Етапи проведення інвентаризації

Настала черга поговорити безпосередньо про процес інвентаризації. Так, увесь обсяг інвентаризаційних заходів можна поділити на 4 етапи:

1) підготовчий;

2) перевірочний;

3) порівняльно-аналітичний;

4) завершальний.

Які дії включає кожен з них, ви можете побачити на рис. 1.1 — 1.4.

* У разі проведення раптових інвентаризацій це робиться в присутності інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії).

* На активи, що належать іншим підприємствам, складають окремі звіряльні відомості, копії яких направляють власникам таких активів.

Зупинимося на декількох важливих моментах, що стосуються перевірочного етапу інвентаризації.

Передусім зауважте: якщо інвентаризація активів у приміщенні, в якому вони зберігаються, не закінчена протягом одного дня, вона має бути закінчена в наступні дні.

При цьому голова комісії опечатує приміщення пломбіратором після того, як інвентаризаційна комісія (робоча інвентаризаційна комісія) його залишила (п. 8 розд. ІІ Положення № 879).

Під час перерви в роботі комісії інвентаризаційні описи повинні зберігатися в закритому приміщенні, де проводиться інвентаризація

Якщо активи зберігаються в різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи, інвентаризацію проводять послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опечатують пломбіратором.

Ще один важливий момент! Проведена інвентаризація може бути піддана контрольній перевірці. Здійснює її інвентаризаційна комісія за участю членів робочих інвентаризаційних комісій та матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації, але обов’язково до відкриття складу, де проводилася інвентаризація (п. 13 розд. ІІ Положення № 879). Під час цього заходу перевіряють найбільш суттєві за вартістю активи, а також активи, які користуються підвищеним попитом.

Якщо виявлено значні розбіжності між даними інвентаризаційного опису та даними контрольної перевірки, призначають новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної інвентаризації. При цьому щодо попереднього складу такої комісії керівник підприємства повинен терміново розглянути питання про відповідальність за допущені порушення при проведенні інвентаризації.

Якщо ж подібні неприємності вас оминули, можете по черзі братися до наступних двох етапів інвентаризації.

Тепер ви озброєні всією базовою інформацією, яка стосується інвентаризації. А отже, можна сміливо переходити до розгляду особливостей інвентаризації окремих об’єктів обліку.

висновки

  • Кожне підприємство щорічно до дати балансу зобов’язане проводити суцільну інвентаризацію всіх активів та зобов’язань.
  • Для проведення інвентаризації на підприємстві створюють інвентаризаційну комісію, а якщо обсяг робіт великий, то й робочі інвентаризаційні комісії.
  • Для документування результатів інвентаризації використовують інвентаризаційні описи, акти інвентаризації та звіряльні відомості.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд