Обліковуємо природний убуток

Бухоблік втрат при прийманні

Порядок обліку втрат товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), виявлених при прийманні, залежить від того, вписуються такі нестачі в установлені норми природного убутку чи ні.

Нестачі і втрати запасів у межах норм природного убутку, що відбулися під час транспортування й виявлені при їх оприбуткуванні, включають до первісної вартості придбаних ТМЦ (пп. 2.2 і 5.7 Методрекомендацій № 2). При цьому на баланс оприбутковують фактично отриману кількість запасів, але за дещо завищеною ціною: Дт 20, 22, 28 — Кт 63.

Про це прямо говорить п. 14 П(С)БО 9. Це означає, що такі суми на рахунках обліку запасів не відображають. ТМЦ оприбутковують на баланс у фактично отриманій кількості (з урахуванням нормативних втрат).

Якщо понаднормові втрати утворилися з вини самого підприємства-одержувача, їх вартість відносять до витрат того періоду, в якому вони були встановлені (Дт 947 — Кт 63). Оцінюють такі втрати виходячи з первісної вартості одиниці придбаних запасів (п. 2.3 Методрекомендацій № 2).

Коли винний у нестачі — стороння організація (постачальник або перевізник), на суму понаднормових втрат формують заборгованість за претензіями (Дт 374 — Кт 63). Погашення заборгованості може здійснюватися шляхом допостачання ТМЦ. У такому разі роблять проводку: Дт 20, 22, 28 — Кт 374. Крім того, покупець має право вимагати повернення передоплати на суму недопоставлених запасів (ч. 1 ст. 670 ЦКУ). Грошовими коштами компенсує наднормативні втрати й перевізник — винний у їх виникненні: Дт 311 — Кт 374.

Приклад 1. Торговельне підприємство отримало від постачальника товар (скло віконне) в кількості 180 м² на суму 36000 грн (у тому числі ПДВ — 6000 грн). При прийманні товару виявлено нестачу в кількості 4,2 м² на суму 840 грн. З неї втрати в межах норм природного убутку становили 216 грн (180 м² х 0,6 % х 200 грн).

Понаднормові втрати утворилися внаслідок порушення постачальником вимог до навантаження товару. Постачальник допоставив товар, якого понаднормово не вистачає.

Таблиця 1. Втрати товару, виявлені при прийманні

Облік втрат при зберіганні

Нестачі і втрати ТМЦ під час зберігання, виявлені в процесі інвентаризації, також можуть бути двох видів: у межах і понад норми природного убутку.

У бухгалтерському обліку обидва види нестач визнають іншими операційними витратами за фактичною собівартістю (п. 5.7 Методрекомендацій № 2). Відображають такі втрати за дебетом субрахунку 947 у кореспонденції з кредитом рахунків обліку запасів.

Суму нестачі понад норми природного убутку одночасно зі списанням на витрати фіксують за дебетом позабалансового субрахунку 072. На ньому зазначені суми значаться до моменту вирішення питання про винного в такій нестачі.

Після встановлення винної особи суму понаднормових втрат визнають заборгованістю винної особи в кореспонденції з іншим операційним доходом: Дт 375 — Кт 716. Одночасно суму втрат понад установлені норми списують за кредитом субрахунку 072.

Якщо винну особу не встановлено, то суму втрат обліковують на субрахунку 072 не менше строку позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факту нестачі.

Втрати і податок на прибуток

Усі без винятку платники-прибутківці відображають і нормативні, і понаднормові втрати ТМЦ за бухгалтерськими правилами (див. лист ДПСУ від 22.07.2020 р. № 2993/ІПК/99-00-05-05-02-06). Жодних податковоприбуткових коригувань щодо втрат ТМЦ (ані нормативних, ані понаднормових) ПКУ не передбачає. Ба більше, в ПКУ взагалі

Тож високодохідники, разом з малодохідниками, тут у всьому орієнтуються на бухгалтерський фінрезультат. Це підтверджують і податківці (див. листи ДФСУ від 15.02.2019 р. № 561/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 18.04.2018 р. № 1702/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

ПДВ і втрати ТМЦ

Нормативні втрати. Нестачі ТМЦ у межах норм природного убутку ніяк не впливають на ПДВ-облік. За платником зберігається право на податковий кредит (ПК) у повній сумі. Тут немає негоспвикористання для нарахування компенсуючих ПЗ за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ — як за нестачами в межах норм природного убутку при прийманні товарів, так і за виявленими в процесі інвентаризації.

Проте податківці для ненарахування ПДВ-зобов’язань висувають додаткову умову (див. листи ДПСУ від 11.09.2019 р. № 123/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, ДФСУ від 25.04.2019 р. № 1841/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 29.03.2018 р. № 1286/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.04). На їхню думку, для цього

А та, до того ж, підлягати оподаткуванню ПДВ. У протилежному випадку контролери вимагають нараховувати негосподарські компенсуючі податкові зобов’язання.

Вважаємо, тут ідеться не про віднесення на виробничу собівартість (адже природні втрати при зберіганні та реалізації — інші операційні витрати), а про включення до кінцевої ціни товарів, що продаються (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 54, с. 3).

Понаднормові втрати. Такі втрати ТМЦ однозначно вписуються в негосподарський п.п. «г» п. 198.5 ПКУ — товари, яких не вистачає, не можуть надалі використовуватися в госпдіяльності підприємства. Тому якщо вхідний ПДВ за ними був відображений у складі ПК, то тепер його компенсують нарахуванням ПЗ (див. лист ДПСУ від 21.01.2020 р. № 218/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, БЗ 101.04). Базу визначають виходячи з вартості придбання втрачених товарів (п. 189.1 ПКУ). Причому при встановлених нормах природного убутку фіскали, імовірніше, не погодяться з тим, щоб підприємство само підвищило рекомендований норматив.

ПЗ нараховують у періоді списання товарів, яких не вистачає. Для цього не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду списання такого товару складають зведену ПН з ознакою зведеності «1» і типом причини «13» у шапці, а також умовним ІПН покупця «600000000000» (див. «Податки & бухоблік», 2018, № 96, с. 32). Хоча можна й не чекати кінця місяця, а скласти таку ПН датою списання зіпсованих товарів.

Якщо ТМЦ отримувалися без ПДВ, то компенсуючі ПЗ не виникають (див. лист ДПСУ від 07.02.2020 р. № 505/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Причому якщо надалі встановлена винна особа, яка компенсує підприємству збиток, то кошти, що надійшли від неї як відшкодування збитків, не включають до бази оподаткування ПДВ (див. БЗ 101.07 // «Податки & бухоблік», 2020, № 72, с. 2).

Приклад 2. За результатами інвентаризації виявлено нестачу товарів вартістю 3200 грн. Норми природного убутку не встановлені. Сума ПДВ при придбанні товарів (640 грн) була віднесена до податкового кредиту.

Згодом було встановлено винну особу, яка відшкодувала завдану шкоду.

Таблиця 2. Нестача товарів, виявлена при інвентаризації