Відшкодування збитків: облік і податки

Недотримання термінів постачання, постачання неякісних товарів (робіт, послуг), псування і втрата товарів при перевезенні, несвоєчасна оплата — усе це порушення умов господарських договорів. У результаті таких порушень одна сторона зазнає збитків, а інша зобов’язана їх відшкодувати.

Про те, що можна віднести до таких збитків, за яких умов їх можна стягнути, як визначити розмір компенсації і яка саме процедура відшкодування, ви можете прочитати в «Податки & бухоблік», 2018, № 56, с. 18. Ми ж одразу переходимо до заявлених вище питань. А розпочнемо з найцікавішого.

ПДВ

Нещодавно з’явилося роз’яснення (див. БЗ 101.07), в якому податківці сказали:

1) кошти, що надійшли платникові як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включаються у базу оподаткування ПДВ;

2) якщо при придбанні/виготовленні майна платник сформував податковий кредит (ПК), а надалі це майно було знищене, загублене або в результаті пошкодження його якість змінилася настільки, що воно не може бути використане за прямим призначенням, платник зобов’язаний нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) згідно з п. 198.5 ПКУ.

Що й говорити, висновки довгоочікувані! Тим паче, що в п. 188.1 ПКУ тепер (з 23.05.2020 р.) прямо сказано про те, що суми відшкодування збитку в договірну вартість товарів (робіт, послуг) не включаються. Очевидно, саме ці законодавчі зміни стали причиною появи роз’яснення з озвученими висновками.

Але радіти, можливо, ще зарано. Адже досі з’являються консультації, що підтверджують стару сталу позицію фіскалів (див., наприклад, лист ДПСУ від 23.07.2020 р. № 3028/ІПК/99-00-05-06-02-06). Нагадаємо, раніше протягом тривалого часу фіскали наполягали, що відшкодування збитків за пошкодження/псування/втрату майна розцінюється як компенсація його вартості і підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах (з історією цього питання ви можете ознайомитися в «Податки & бухоблік», 2017, № 13, с. 19, № 27, с. 31, № 57, с. 4).

Хоча навіть за відсутності в п. 188.1 ПКУ згаданої норми підстав для нарахування загальнопоставних ПДВ-зобов’язань у такій ситуації не було. Адже тут просто відсутній об’єкт оподаткування — постачання товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ. Якщо товар загублений/зіпсований перевізником, його постачання останньому не відбувається, він (перевізник) лише компенсує збитки потерпілій стороні. Товар не виступає об’єктом договору між постачальником і перевізником — він усього лише причина претензії до перевізника від постраждалого постачальника.

А ось підстави для нарахування компенсуючих ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ тут дійсно можуть виникнути. Звичайно, тільки якщо:

1) втрачений товар був придбаний з ПДВ;

2) за цим товаром було право на ПК.

Зверніть увагу: в нинішній консультації податківці говорять, що обов’язок нарахувати компенсуючі ПЗ виникає, тільки якщо платник сформував ПК. А якщо він мав зареєстровану податкову накладну (ПН), але не відобразив за нею ПК, нараховувати компенсуючі ПЗ, виходить, не треба?

Думаємо, що сподіватися на це не варто. БЗ 101.06, як і раніше, містить роз’яснення, в якому податківці наполягають на нарахуванні компенсуючих ПЗ саме в періоді, коли у платника виникло право на відображення ПК (тобто він отримав зареєстровану ПН).

Ще один важливий момент у нашій ситуації — це коригування постачальником нарахованих при відвантаженні ПЗ за втраченими/зіпсованими товарами. Оскільки постачання не відбулося (а у разі псування, можливо, і відбулося, але напевно за меншою вартістю), то

Одночасно зі зменшенням поставних ПЗ постачальник повинен компенсувати ПК, що виник при придбанні втраченого/зіпсованого товару (нарахувати компенсуючі ПЗ згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ).

Шкода, що податківці у своїй консультації про зменшення ПЗ не згадали. Зате вони не забули відмітити, що питання нарахування ПДВ при отриманні платником коштів за втрачене майно в кожній конкретній ситуації вимагає детального вивчення документів. Тому для отримання відповіді на це запитання порадили платникам звертатися в контролюючий орган з детальним описом конкретної ситуації і наданням копій документів для отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК) у письмовій формі. Тож якщо відшкодування збитків у вас трапляється, не покладайтеся на роз’яснення з БЗ, краще обзаведіться ІПК, тим паче що досі неясно, чи остаточно змінилася позиція фіскалів.

Та й у БЗ 101.07 йдеться тільки про компенсацію збитку за пошкоджене/знищене/загублене майно. А що з компенсацією за постачання неякісного товару, а також за прострочення оплати або постачання?

ПДВ-зобов’язання за такими операціями не виникають. Тут немає об’єкта оподаткування, а навіть якщо податківці спробують його приплести — спрацює п. 188.1 ПКУ, що виключає суми відшкодування збитків з бази оподаткування. Хоча і в цьому випадку, можливо, не буде зайвою ІПК (щоб при перевірці було спокійніше).

Бухгалтерський облік

Суму нарахованого на користь підприємства відшкодування збитків відображають на рахунку обліку доходів з одночасним визнанням дебіторської заборгованості. З цією метою на дату визнання заборгованості боржником або на дату набуття чинності рішенням суду (якщо стягнення збитків оскаржувалося в судовому порядку) відображають проводку: Дт 374 — Кт 715.

Боржник на цю ж дату відображає витрати з одночасним визнанням кредиторської заборгованості: Дт 948 — Кт 685.

Податок на прибуток

В одержувача відшкодування збитків в обліку відображається за бухгалтерськими правилами — збільшивши бухдохід, воно збільшить і прибутковий об’єкт оподаткування.

А ось порушники, що відшкодовують збитки потерпілій стороні, повинні врахувати зміни, внесені Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX у п.п. 140.5.11 ПКУ. З 23.05.2020 р. платники повинні збільшувати фінрезультат на суму:

— відшкодування збитків і

— компенсації неотриманого доходу (упущеної вигоди),

нарахованих згідно з цивільним законодавством і цивільно-правовими договорами (у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності), на користь:

— осіб, які не є платниками податку (окрім фізичних осіб, які є платниками ПДФО) і

— платників-нульовиків згідно з п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Тобто якщо порушник-високодохідник (чи малодохідник-доброволець) відшкодовує збитки неплатникові податку на прибуток або платнику-нульовику, він повинен прибрати ці витрати з податковоприбуткового обліку (збільшити на їх суму бухфінрезультат). Таке збільшення платники можуть відобразити в рядку 3.1.1 додатка РІ до прибуткової декларації (див. лист ДПСУ від 20.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07).

Якщо ж відшкодування виплачується прибутківцю або ФОП на загальній системі оподаткування, збільшувати фінрезультат не треба.

Єдиний податок

Сума, отримана платником єдиного податку (ЄП) у вигляді відшкодування збитків, включається в його оподатковуваний дохід, оскільки в звільняючому п. 292.11 ПКУ збиткові доходи не згадані. Підтверджують це і податківці (див. лист ГУ ДПС у м. Києві від 28.02.2020 р. № 858/ФОП/26-15-33-18-12-ІПК). І додають, що отримавши таке відшкодування, платник не порушує правила перебування на спрощенці.

При цьому пам’ятаєте ще й про п. 292.15 ПКУ, в якому сказано, що дохід, отриманий як компенсація за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди, не враховується при визначенні обсягу доходу, що надає право суб’єкту господарювання зареєструватися платником ЄП або перебувати на спрощенці в наступному податковому періоді.

Тобто отримані у вигляді відшкодування збитків суми коштів оподатковуються ЄП, але водночас суми примусово стягнутих збитків не враховуються в граничному обсязі доходу, дотримання якого надає платникові право зберегти свій єдиноподатковий статус.

Приклад. Постачальник передав перевізникові товар вартістю 60000 грн (у тому числі ПДВ 10000 грн), що поставляється на умовах DDP. Під час перевезення товар був втрачений перевізником. Постачальник (він же — замовник за договором перевезення) виставив перевізникові претензію на цю ж суму про відшкодування заподіяних збитків. Останній претензію визнав і перерахував заявлену суму відшкодування. Собівартість товару 40000 грн.

Відшкодування збитків в обліку