Суд поновив ПДВ-реєстрацію — чи зміниться номер платника?

У загальному випадку втрата ПДВ-статусу призводить до низки негативних наслідків:

1) необхідності нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) на дату ПДВ-розреєстрації виходячи зі звичайної вартості товарів/послуг/необоротних активів, не використаних у госпдіяльності (п. 184.7 ПКУ). Причому ПЗ потрібно нарахувати не лише на невикористані товарні залишки, але й на суму дебіторки за оплаченими, але не отриманими товарами (див. БЗ 101.03). Звичайно, тільки у випадку, якщо за такою дебіторкою був відображений податковий кредит — ПК (детальніше про умовні ПЗ, які нараховуються згідно з п. 184.7 ПКУ, див. «Податки & бухоблік», 2019, № 65, с. 19);

2) втрати від’ємного значення (ВЗ) з ПДВ, яке платник не зміг або не встиг заявити до бюджетного відшкодування;

3) втрати реєстраційного ліміту;

4) неможливості формувати ПК і складати податкові накладні (ПН), починаючи з дати примусового анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.5 ПКУ).

Але в нашій ситуації підприємство довело в суді своє право бути платником ПДВ. Примусове анулювання ПДВ-реєстрації визнане незаконним. Здавалося б, усі негаразди позаду. Якщо податківці анулювали статус платника ПДВ незаконно, то всі негативні наслідки такого анулювання повинні обійти підприємство стороною. На жаль, практика показує, що так трапляється далеко не завжди.

Давайте поглянемо, які тут можуть бути складнощі.

ПЗ і ПК за період анулювання

Перше і найважливіше: податківці наполягають, що навіть у разі поновлення ПДВ-реєстрації за рішенням суду

На думку фіскалів, на цей період в особи відсутній обов’язок складання ПН, право на формування ПК та отримання бюджетного відшкодування. Звітність з ПДВ за цей період подавати не потрібно (БЗ 101.13).

Це не відповідає вимогам законодавства. Коли суд поновлює ПДВ-реєстрацію платника, анульовану фіскалами, то дата ПДВ-реєстрації (якщо інше не визначене рішенням суду) (п. 5.10 Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130):

(а) не змінюється — якщо на дату судового рішення про анулювання реєстрації в особи немає наступної (повторної) реєстрації;

(б) відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ — якщо на дату судового рішення особа повторно зареєстрована платником ПДВ.

А це означає, що жодних перерв у ПЗ і ПК бути не повинно. Не повинен змінитися й індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

І якщо безпосередньо в періоді анулювання відобразити ПЗ/ПК неможливо, то після поновлення ПДВ-статусу платник уже точно має право (і повинен мати технічну можливість) відобразити ПЗ/ПК і подати всі пропущені декларації.

Причому так вважають і суди. Наприклад, у постанові ВС від 23.09.2020 р. у справі № 804/103/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/91752753 звучить такий висновок: за загальним правилом рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника ПДВ скасовується судом з моменту його прийняття. Це означає, що таке рішення не створює будь-яких правових наслідків. Тому незаконно анульоване свідоцтво платника ПДВ* слід вважати чинним протягом усього періоду з дати незаконного анулювання і до набрання чинності відповідним рішенням суду. Тож підстав для неприйняття декларацій за відповідний період у податківців немає.

* Справа стара, тому тут ідеться саме про свідоцтво платника ПДВ.

Аналогічна позиція викладена в постанові ВС від 18.12.2019 р. у справі № №320/6849/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/86459340.

Як ви вже зрозуміли: домогтися прийняття декларацій за період анулювання вийде тільки через суд. Але тут ще постає питання про те, як відновити право на ПК за період анулювання. Адже всі ПН за цей період були виписані і зареєстровані контрагентами на неплатника ПДВ.

Можливість відновлення права на ПК з ПДВ, сплаченого при імпорті, теж доволі примарна. Тому перш ніж уплутуватися в тяжбу про безперервність свого ПДВ-статусу, платникові слід добре подумати (як би не вийшло, що ПЗ за анульований період доведеться нарахувати, а підстав для відображення ПК не буде). Може, варто спробувати скоротити ПДВ-втрати іншим способом (наприклад, у період вимушеного ПДВ-простою здійснити мінімум подій з ПК)?

Загалом, перше, з чим слід визначитися після поновлення ПДВ-реєстрації, — будете ви доводити безперервність свого ПДВ-статусу чи погодитеся з позицією податківців і почнете нараховувати ПЗ/ПК тільки з моменту поновлення ПДВ-статусу. Від того, який варіант ви оберете, багато в чому залежить порядок подальших дій.

Якщо вирішите декларувати показники за анульований період, пам’ятайте, що подавати звіти потрібно в електронній формі. Згідно з абз. 3 п. 49.4 ПКУ паперові декларації подають тільки у випадку, якщо старий договір про визнання електронних документів припинено, а нового ще не складено (див. постанову ВС від 01.10.2020 р. у справі № 826/20164/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/91919600, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 р. у справі № 826/17716/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/86425411). А з 07.11.2020 р. цю норму взагалі скасовують.

Коригуємо ПЗ за п. 184.7 ПКУ

Раз ПДВ-розреєстрація визнана незаконною, то й підстави для нарахування ПЗ згідно з п. 184.7 ПКУ зникають. Якщо підприємство нарахувало умовні ПЗ у періоді втрати ПДВ-статусу, в періоді його поновлення ці ПЗ слід відкоригувати.

Здійснити це податківці пропонують так: (1) скласти розрахунок коригування (РК) до умовної ПН (БЗ 101.15); (2) показати суму коригування з РК у ПДВ-декларації за перший звітний період після поновлення ПДВ-реєстрації (лист ДФСУ від 21.12.2017 р. № 3087/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки & бухоблік», 2018, № 15, с. 5). Хоча була й інша порада від фіскалів — проводити таке коригування через УР як виправлення помилки (див. лист ДФСУ від 29.06.2017 р. № 888/6/99-99-12-03-01-15/ІПК // «Податки & бухоблік», 2017, № 65, с. 11).

Обидва варіанти мають право на життя. Але якщо ви наполягатимете на безперервності свого ПДВ-статусу, то відображати ПДВ-коригування краще шляхом подання уточненки. Тоді на дату її подання в інтегрованій картці платника (ІКП) утворюється переплата, яка буде використана на погашення зобов’язань за деклараціями за наступні періоди.

Якщо ж платник відобразить коригування в періоді поновлення реєстрації, відповідні нарахування відобразяться в ІКП тільки граничним строком сплати зобов’язань за цей період (якщо реєстрація поновлена у вересні 2020 року і платник відобразив коригування в декларації за цей період, зобов’язання, нараховані при розреєстрації, відмінусуються в ІКП тільки 30.10.2020 р.). У той час як показники за деклараціями за пропущені періоди повинні відображатися в ІКП днем їх подання.

Причому це слід враховувати навіть за тієї умови, що декларації за період анулювання податківці відразу однозначно не приймуть. Якщо суд надалі вирішить, що декларації мали бути прийняті датою їх подання, до платника можуть бути застосовані санкції за несвоєчасну сплату узгоджених ПЗ (п. 126.1 ПКУ).

А ось якщо ви взагалі не нарахували ПЗ згідно з п. 184.7 ПКУ в періоді різреєстрації, нічого страшного в цьому немає. Анулювання ПДВ-реєстрації незаконне — отже, і підстав для їх нарахування взагалі не було (див. постанову ВС від 28.05.2019 р. у справі № 826/682/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/82019645 // «Податки & бухоблік», 2019, № 97, с. 5).

Відновлюємо регліміт (і ВЗ)

За загальним правилом при анулюванні ПДВ-реєстрації платникові закривають його ПДВ-рахунок у СЕА (після цього платник не може реєструвати ПН і РК у ЄРПН). А залишок коштів із закритого ПДВ-рахунку відправляють до бюджету (п. 200¹.8 ПКУ, п. 7 Порядку № 569).

У разі скасування рішення про анулювання податківці відкривають платникові новий ПДВ-рахунок (як при повторній ПДВ-реєстрації, згідно з п. 8 Порядку № 569). При цьому старий регліміт повинен підтягуватися до нового рахунку протягом 3 днів після реєстрації скасування анулювання (п. 200¹.3 ПКУ).

До речі, поки новий ПДВ-рахунок не відкрито, підприємство може встигнути повернути гроші, перераховані зі старого ПДВ-рахунку до бюджету, на поточний рахунок, подавши заяву в довільній формі (п. 43.4¹ ПКУ). При відкритті нового ПДВ-рахунку повернути вийде тільки на ПДВ-рахунок. Тоді збільшити новий регліміт цими грошима вже не вийде.

Незважаючи на те, що на сьогодні відновлення старого регліміту на новому ПДВ-рахунку передбачене ПКУ, податківці продовжують заявляти про те, що загальні правила відновлення автоматичного обліку показників у СЕА відсутні. І наполягають на застосуванні індивідуального підходу.

Орієнтиром тут може бути рішення суду, в якому можуть бути встановлені окремі вимоги про (див. БЗ 101.17):

— збереження податкових показників на ПДВ-рахунку в системі СЕА;

— поновлення закритого або відкриття нового електронного ПДВ-рахунку;

— відновлення показників в обліковій картці на електронному ПДВ-рахунку в системі СЕА;

— повернення коштів на ПДВ-рахунок, надміру перерахованих до бюджету.

Тож поновлюючи ПДВ-реєстрацію через суд, варто відразу подумати про те, який з варіантів для вас найбільш прийнятний, і прописати відповідну вимогу в позовній заяві.

Доля ВЗ, не заявленого до бюджетного відшкодування, теж безпосередньо залежить від того, що буде визначено в рішенні суду, оскільки в законодавстві механізму відновлення втрачених ВЗ-сум немає. ☹