Забаганки ПДВ-розреєстрації

Анулюванню ПДВ-реєстрації присвячені ст. 184 ПКУ і розд. V Положення № 1130*.

* Положення про реєстрацію платників ПДВ, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130.

Ініціатива платника. Платник самостійно подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової реєстрації заяву за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130). Якщо у контролерів немає претензій, вони

(п. 184.2 ПКУ, п. 5.11 Положення № 1130). У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації фіскали протягом 10 календарних днів після надходження від платника податків заяви за формою № 3-ПДВ нададуть йому мотивовану письмову відмову з поясненнями щодо цього питання (п. 184.4 ПКУ).

Якщо заява про анулювання ПДВ-реєстрації подана в електронній формі, відмова в анулюванні або пропозиція надати нову заяву надсилається контролерами в електронній формі на адресу електронної пошти, звідки надійшла така заява (п. 5.4 Положення № 1130).

До речі, при переході на ставку ЄП без ПДВ можна заяву на анулювання ПДВ-реєстрації взагалі не подавати. Адже така розреєстрація цілком може бути здійснена контролюючим органом автоматично («Податки & бухоблік», 2021, № 94, с. 23).

Ініціатива контролерів. Рішення про анулювання ПДВ-реєстрації за рішенням контролерів оформлюється за формою № 6-РПДВ (додаток 5 до Положення № 1130). Про це контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити платника протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації. Причому анулювання відбувається незалежно від здійснення документальних і камеральних перевірок такої особи та їх результатів, а також обов’язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати ПДВ (п. 5.6 Положення № 1130).

Дата підписання такого рішення вважається днем його прийняття, а день прийняття — днем анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.2 ПКУ, п. 5.6 Положення № 1130).

Далі більшою мірою мова піде про тих платників, які добровільно покидають лави ПДВшників, зокрема, переходять на єдиний податок без ПДВ. Хоча, вважаємо, примусово знятим з ПДВ-реєстрації ця інформація теж стане в нагоді.

Правила «умовності»

Найважливіший момент при ПДВ-розреєстрації — визнання умовного постачання (п. 184.7 ПКУ). А що це таке і з чим його їдять, зараз розберемося.

Завдання нарахування умовних ПЗ — компенсувати (!) ПК. Звідси випливають усі подальші висновки. А саме:

— умовні ПЗ необхідно нарахувати за активами, які (1) числяться у платника на момент анулювання його ПДВ-статусу, і (2) за умови, що за такими активами суми вхідного ПДВ були включені до складу ПК;

— нараховують умовні ПЗ за тією ж ставкою ПДВ (20 %, 14 % або 7 %), за якою раніше був відображений ПК. Хоча прямо в п. 184.7 ПКУ про це немає жодного слова.

Зверніть увагу: якщо платник здійснював пільгову та оподатковувану діяльність, то можуть залишитися активи подвійного призначення, за якими ПДВ розподілявся за правилами ст. 199 ПКУ. Отже, частина вхідного ПДВ і так частково вже компенсувалася розподільчими ПЗ. У такому разі умовні ПЗ нараховують виходячи з тієї частини вартості активів, на яку розподільчі ПЗ за ст. 199 ПКУ не нараховувалися (див. лист ДФСУ від 14.05.2019 № 2156/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Одразу відзначимо: умовні ПЗ не треба нараховувати:

— за активами, придбаними без ПДВ (наприклад, у неплатників ПДВ);

— якщо за вхідним ПДВ з будь-яких причин не був відображений ПК (лист ДФСУ від 05.07.2019 № 3130/6/99-99-15-03-02-15/ІПК);

— за активами, придбаними з ПДВ, за якими раніше вже були нараховані компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ;

— за необоротними активами, які повністю замортизовані, оскільки вважається, що вони вже повністю взяли участь в оподатковуваній діяльності.

Порядок нарахування

Умовні ПЗ нарахувати необхідно в останньому звітному ПДВ-періоді, але не пізніше дати анулювання ПДВ-статусу. У бухобліку їх нарахування відображають проводкою: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.

Важливо! Під оподаткування потрапляють активи, які на момент ПДВ-розреєстрації платника не були ним використані в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності,

Згрупуємо перелік таких активів у таблиці.

Активи «з умовностями»

Що стосується бази нарахування умовних ПЗ, то п. 184.7 ПКУ вимагає орієнтуватися на звичайну ціну відповідних активів. При цьому конкретний механізм визначення такої звичайної ціни в ПКУ для ПДВ-обліку ніде не вказаний. У свою чергу, звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлене ПКУ. І якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна (договірна) ціна відповідає рівню ринкових цін (пп. 14.1.71, 14.1.219 ПКУ). Ринкову ціну для визначення бази оподаткування в такому випадку також підтягують і фіскали (див. 101.07 БЗ).

Безумовно, в суть п. 184.7 ПКУ закладений компенсаційний механізм. Але при формальному прочитанні цієї норми, якщо хоча б одна копійка за необоротним активом була включена в ПК, то оподатковувати доведеться звичайну ціну повністю. Про нюанси визначення бази оподаткування необоротного активу при нарахуванні умовних ПЗ читайте в «Податки & бухоблік», 2021, № 81, с. 10.

ПН на умовні ПЗ

При анулюванні ПДВ-статусу платник заповнює ПН на умовні ПЗ таким чином (п. 8 Порядку № 1307*, 101.16 БЗ):

* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

— у верхній лівій частині в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робить позначку «X» і вказує тип причини «10»;

— у графі «Отримувач (покупець)» вказує власне найменування (П. І. Б.);

— у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє умовний індивідуальний податковий номер «600000000000»,

— рядок «Податковий номер платника податку або...» і поле «код» не заповнює.

При цьому в розділі Б ПН вказують:

— у «номенклатурній» графі 2 — дати складання та порядкові номери ПН, з яких формувався ПК;

— у графі 4 — «грн», а в графі 10 наводять вартість (частину вартості) активів, на яку нараховуються умовні ПЗ;

— у графі 11 — суму ПДВ, а графи 3.1 — 3.3, 5 — 9, 12 не заповнюють.

День анулювання є останнім днем, коли можна складати та реєструвати ПН/РК (п. 184.6 ПКУ, 101.16 БЗ). Після цієї дати зареєструвати не вийде, навіть якщо граничні строки їх реєстрації ще не збігли (101.16 БЗ).

Утім, за нереєстрацію таких ПН/РК платникові нічого не загрожує (101.27 БЗ).

Важливо тільки, щоб умовні ПЗ були включені в останню ПДВ-декларацію. Адже після зняття з ПДВ-реєстрації виправити (подати уточненки), на жаль, не вийде (101.03 БЗ).

ПДВ-декларація

При анулюванні ПДВ-реєстрації останнім звітним періодом є період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього звітного періоду, і закінчується днем такого анулювання (п. 184.6 ПКУ, 101.23 БЗ). Тому якщо анулювання ПДВ-реєстрації відбувається в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останній звітний період буде укороченим.

При цьому подається така ПДВ-декларація в загальні строки, згідно з пп. 49.18 і 203.1 ПКУ — тобто протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому відбулася ПДВ-розреєстрація (101.23 БЗ).

Умовні ПЗ відображають у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 останньої ПДВ-декларації. Причому якщо на дату її подання «умовні» ПН не зареєстровані в системі, відомості про них зазначаємо в таблиці 1.1 додатка Д1 ПДВ-декларації (101.24 БЗ).

І не забудьте у прикінцевій частині останньої ПДВ-декларації поставити відмітку «Х» у спецполі «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку».

Розрахунки з бюджетом

Розрахунки з бюджетом залежать від результатів останньої ПДВ-декларації.

Якщо в останній ПДВ-декларації податок до сплати (ряд. 18), Казначейство перерахує його до бюджету з електронного ПДВ-рахунку не пізніше граничного строку, установленого для самостійної сплати ПЗ. Для цього платникові необхідно забезпечити наявність коштів на електронному рахунку. Якщо грошей на ПДВ-рахунку недостатньо, то його не закриють доти, доки ви не поповните рахунок і не будуть сплачені задекларовані ПЗ. Причому закинути кошти туди треба, навіть якщо ви вже втратили свій ПДВ-статус (п. 184.8 ПКУ, п. 27 Порядку № 569*).

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.

А ось зайві кошти** з ПДВ-спецрахунку при його закритті в повному обсязі будуть враховані в інтегрованій картці платника (п. 7 Порядку № 569). Далі їх можна повернути в порядку, передбаченому п. 43.4 ПКУ.

** Про те, як уникнути втрати зайвих коштів на електронному ПДВ-рахунку, див. «Податки & бухоблік», 2020, № 21, с. 22; 2018, № 85, с. 13, № 39, с. 8.

Якщо платником заявлене бюджетне відшкодування (ряд. 20.2), то воно надається протягом строків, визначених розд. V ПКУ, незалежно від того, будете ви платником ПДВ на дату отримання такого відшкодування чи ні (п. 184.9 ПКУ, 101.26 БЗ).

Пам’ятайте: якщо не можна заявити бюджетне відшкодування на усю суму від’ємного значення (ряд. 21) — воно не оплачене та/або виходить за межі регліміту, то з ним доведеться попрощатися — воно просто згорить.