Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Податок на прибуток

Нестеренко Максим, податковий експерт
Податки & бухоблік Грудень, 2021/№ 104
Друк
Податковоприбуткових змін із нового року чимало. Головні дійові особи тут — Закон № 1914 і так званий Дія Сіті. І нехай вони стосуються вузького кола платників, саме для них зміни є дуже істотними. Перелічимо їх!

Податок на прибуток у Законі № 1914

РСБ-різниця для держпідприємств. Державним унітарним підприємствам і товариствам, в яких частка держави більше 50 %, заборонено зменшувати фінрезультат на різниці згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ, якщо методи обчислення РСБ та спосіб, у який визначається коефіцієнт сумнівності, не погоджено з власниками.

Простіше кажучи, держава забороняє держпідприємствам зменшувати фінрезультат на певну частку безнадійної заборгованості. Причина цього очевидна — держава жадає отримати більше держдивідендів. Методику створення резерву сумнівних боргів для цього Кабмін уже вигадав (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 45, с. 23).

Минулорічні збитки для великих платників. Великим платникам (тим, хто підпадає під п.п. 14.1.24 ПКУ), починаючи з декларацій за звітні періоди 2022 року, буде дозволено зменшувати фінрезультат до оподаткування лише на 50 % суми від’ємного значення минулих звітних років (п.п. 140.4.4 ПКУ). Якщо сума збитків, що залишилась, становитиме до 10 % від фінрезультату, то такі збитки врахуються в повному обсязі.

Збитки минулих років, які залишилися непогашеними станом на 01.01.2022, враховуються у зменшення фінрезультату за тими ж правилами, що й поточні збитки, які виникнуть починаючи з 2022 року (п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). А от при поданні декларації за 2021 рік збитки 2020 року враховуємо повністю.

Пільга щодо свійської птиці. Від податку звільнено прибуток сільгосппідприємств, які займаються виключно свійською птицею (крім вирощування курей, одержання курячих яєць та діяльності курячих інкубаторних станцій). На пільгу можуть претендувати ті, хто вирощує свійську птицю, виробляє з неї м’ясо, а також продає птицю та м’ясо з неї.

Обов’язкова умова, аби застосовувати цю пільгу, — вивільнені з-під оподаткування кошти мають бути спрямовані лише на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій. Використання коштів має бути пов’язане з діяльністю платника. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів має встановити Кабмін. У бухобліку вивільнені кошти прирівнюються до отриманого цільового фінансування (п. 57 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Преференції виробникам «зеленої» електроенергії. До 01.01.2024 отримають низку преференцій виробники електроенергії за «зеленим» тарифом. Наприклад, вони зможуть виключати з фінрезультату до оподаткування постачання, за якими не отримали оплату. Також ці платники не застосовують РСБ-різницю, визначену абзацом третім п.п. 139.2.2 ПКУ, коли списують безнадійну заборгованість за електроенергію. За умови, що ця заборгованість сформувалася за час дії пільгових правил (п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Роялті правовласникам — без різниць. За загальним правилом високодохідники збільшують свій бухфінрезультат на суму роялті, нарахованих на користь юрособи, яка відповідно до ПКУ звільнена від податку на прибуток чи сплачує його за пільговою ставкою (п.п. 6 п.п. 140.5.7 ПКУ).

Так-от, починаючи з 01.01.2022 можна не збільшувати фінрезультат, коли ви нараховуєте роялті юрособі — пільговику з податку на прибуток. Та лише за умови, що роялті є: (1) або винагородою за використання об’єктів авторського права чи суміжних прав; (2) або відрахуванням на користь правовласників на підставі договорів, укладених платником, що нараховує роялті, з організаціями колективного управління.

«Безоплатна» різниця — за новими правилами. Раніше в п.п. 140.5.10 ПКУ було прописано, що бухфінрезультат високодохідника збільшується на суму безповоротної фіндопомоги чи безоплатно переданих товарів, якщо такий подарунок високодохідник зробив особам, що не є платниками податку на прибуток. Виняток із цього правила робився лише для фізосіб, які є платниками ПДФО. Тобто різницю мав рахувати кожен високодохідник, який дарував щось єдиноподатнику (юрособі чи ФОП).

Це правило після 01.01.2022 — зберігається. На додаток до цього законодавець прописав іще один випадок, коли на суму подарунка (віднесену в бухобліку до витрат) треба збільшити фінрезультат до оподаткування. Починаючи з 01.01.2022 бухфінрезультат збільшується, якщо подарунок зроблено платникам податку на прибуток, які є для дарувальника пов’язаними особами. Але тільки якщо пов’язана особа, яку ви обдарували, за попередній рік (тобто перед роком, в якому отримано подарунок) задекларувала податковий збиток з податку на прибуток.

Реклама і податок на репатріацію

Зникає спецправило, прописане в п.п. 141.4.6 ПКУ. Нагадаємо, згідно з ним при виплатах нерезидентам за виробництво або розповсюдження реклами до 01.01.2022 резиденту, який здійснює таку виплату, потрібно було сплачувати податок на репатріацію за ставкою 20 % і за власний рахунок.

Що це означає для тих резидентів, які платитимуть нерезидентам за рекламу починаючи з 2022 року? На нашу думку, із таких виплат узагалі не потрібно утримувати податок на репатріацію. Адже

виробництво та розповсюдження реклами — це звичайні послуги, оплата яких є для нерезидента виручкою

А з виручки нерезидента податок на репатріацію не утримується (п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ). Таку думку ми вперше висловили в «Податки & бухоблік», 2021, № 53, с. 7.

Податківці спочатку заперечували це і наполягали, що з рекламних виплат потрібно утримувати податок на репатріацію за стандартними правилами. Тобто за ставкою 15 % і за рахунок виплати (див. роз’яснення від 01.11.2021 // cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/518205.html). Однак наразі вони змінили свою думку і визнають, що йдеться про виручку, яка не є об’єктом оподаткування податком на репатріацію (п. 2 розд. V інформлиста № 26).

Скасовано нульову ставку

До 31.12.2021 для платників податку на прибуток, які вписувалися у вимоги п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, діяла ставка 0 %. Хоча діяла вона здебільшого номінально. Адже, враховуючи кількість обмежень для нульової ставки, підприємствам було куди вигідніше перейти на спрощену систему, ніж бути «прибутківцем-нульовиком» (див. «Податки & бухоблік», 2017, № 27, с. 17).

У Законі № 1914 законодавець вирішив не продовжувати дію цієї фактично мертвої норми, тож починаючи з 2022 року «прибутківців-нульовиків» у нас не буде не лише де-факто, а й де-юре. Незрозуміло тільки, чому законодавець продовжує згадувати про них у новій редакції п.п. 140.5.10 ПКУ.

Дія Сіті — прийнято!

Ухвалено Закон № 1946 (так званий закон про Дія Сіті), який запроваджує особливі правила оподаткування для підприємств IT-сфери. Отримавши статус Дія Сіті, вони обирають:

(1) або замість податку на прибуток сплачувати податок на виведений капітал і звітувати лише раз на рік (пп. 137.10.3, 137.10.4 ПКУ);

(2) або залишитися платниками податку на прибуток. У такому разі починаючи з 01.01.2024 доведеться робити збільшуюче коригування за операціями з єдиноподатниками (п.п. 140.5.17 ПКУ; п. 62 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі