Звільняємо у карантинній відпустці

Карантинна відпустка

На період карантину працівникам може бути надана відпустка без збереження заробітної плати:

— для догляду за дитиною до 14 років. Її надаємо в обов’язковому порядку матері або іншому родичу, який доглядає за дитиною, особі, що усиновила або взяла під опіку дитину, одному з прийомних батьків або батьків-вихователів (п. 3¹ ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки*);

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

— з будь-яких причин за згодою сторін (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки).

Увага! Незалежно від того, яку карантинну відпустку надаємо, її ініціатором завжди є працівник.

Зауважимо, що карантин вводить і скасовує КМУ своїми постановами, яких було вже чимало. На практиці можливі 2 варіанти зазначення періоду карантинної відпустки в заяві працівника та відповідно в наказі.

У першому варіанті вказують лише дату початку такої відпустки, а дату її закінчення залишають відкритою, зазначаючи «до закінчення карантину, встановленого КМУ» і без посилання на конкретну постанову Кабміну.

У другому — зазначають конкретні дати початку та закінчення відпустки в межах дії карантину з посиланням на відповідну постанову**.

** Див. роз’яснення фахівця Держпраці в «Податки & бухоблік», 2020, № 44, с. 22.

Якщо ви обираєте другий варіант, то вам треба добре орієнтуватися у карантинних постановах ☺. Для вашої зручності ми навели їх перелік у таблиці нижче.

Карантинні постанови КМУ

Надання працівникам відпусток без збереження зарплати стало доволі популярним рішенням для тих роботодавців, на яких позначилися карантинні обмеження. Проте такі відпускники не тільки не отримують зарплату. Вони ще й не мають страхового стажу за повні місяці перебування у карантинній відпустці, за які не сплачений ЄСВ, оскільки відсутня база нарахування. А можливість здійснення доплати для зарахування стажу в таких випадках чинним законодавством наразі не передбачена (див. роз’яснення ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.05.2021*).

* Див. за посиланням: pfu.gov.ua/km/355932-osoblyvosti-vidpustky-bez-zberezhennya-zarobitnoyi-platy-pid-chas-karantynu

Тому якщо карантинна відпустка затягується, цілком очікувано, що працівник виявляє бажання звільнитися.

Чи можна звільняти у відпустці?

Заборон щодо звільнення працівника за власним бажанням за ст. 38 та 39 КЗпП у відпустці без збереження зарплати у законодавстві немає.

Крім того, можливе припинення трудового договору і за окремими підставами, переліченими в ч. 1 ст. 36 КЗпП, зокрема, за угодою сторін.

Також не треба відпрацьовувати 2 тижні, якщо працівник звільняється за власним бажанням з неповажних причин (ст. 38 КЗпП). Адже законодавством установлено лише вимогу про попередження працівником про звільнення за 2 тижні, а не про відпрацювання.

Напевно вас хвилює ще одне запитання. А чи має право роботодавець звільнити з власної ініціативи працівника, який перебуває у карантинній відпустці? Ні, звільнення під час перебування працівника в будь-яких відпустках (зокрема, у неоплачуваній відпустці) з ініціативи роботодавця, не допускається, крім випадку повної ліквідації підприємства (ст. 40 КЗпП). Та й у такому виключному випадку для певних категорій працівників передбачені спецгарантії (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 67, с. 28).

У день звільнення працівнику треба видати копію наказу (розпорядження) про звільнення, а також трудову книжку з відповідним записом, якщо вона зберігалась на підприємстві. Якщо ж трудова зберігалась у працівника, то за його вимогою треба внести до неї належний запис про звільнення (ст. 47 КЗпП).

Крім того, у день звільнення необхідно зробити повний розрахунок із працівником, що включає і компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. І в нашому випадку її розрахунок може бути цікавою історією ☺.

Підраховуємо дні компенсації

При звільненні компенсації підлягають невикористані дні щорічної відпустки та соціальної відпустки на дітей (за наявності права на неї).

Почнемо з соцвідпустки на дітей. Її надають за календарний рік.

Причому якщо до 2021 року для отримання права на таку відпустку працівникові було не достатньо просто мати дітей, потрібно було ще й фактично відпрацювати хоча б один день у році, за який її надають, то після оновлення ст. 19 Закону про відпустки у 2021 році, вважаємо, що ця вимога перестала бути актуальною.

Тому навіть якщо працівник весь 2021 рік був у відпустці за власний рахунок, він має право на відпустку на дітей за такий рік за умови виконання інших вимог, перерахованих у ст. 19 Закону про відпустки. Водночас Мінекономіки з цього питання може мати іншу думку (див. коментар до листа Мінекономіки від 10.08.2021 № 4712-06/40796-07 у «Податки & бухоблік», 2021, № 67, с. 27).

Переходимо до підрахунку кількості днів невикористаної щорічної відпустки.

За загальним правилом щорічна основна відпустка надається тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік.

Проте працівник, перебуваючи у тривалій карантинній відпустці, не працює. Чи означає це, що період такої відпустки не увійде до відпускного стажу? Ні, не означає. Адже за загальним правилом

Виняток з цього правила — відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею певного віку (п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).

Тож навіть коли працівник перебуває у карантинній відпустці за свій рахунок, він продовжує заробляти собі дні щорічної основної відпустки (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).

Якщо працівник звільняється до закінчення робочого року, кількість днів щорічної відпустки за такий рік розраховуйте пропорційно відпрацьованому часу. Скористайтеся при цьому алгоритмом, запропонованим Мінсоцполітики у листі від 28.10.2016 № 616/13/116-16. Представимо його у вигляді формули:

Д_комп = Д_відп х ((Д_відпр - С_відпр) : (Д_рік - С_рік)),

де Д_комп — кількість днів невикористаної щорічної відпустки, за які надається компенсація; Д_відп — тривалість щорічної основної відпустки, що надається за повний відпрацьований робочий рік; Д_відпр — кількість календарних днів у поточному робочому році до дня звільнення, які входять до відпускного стажу; С_відпр — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, які припадають на поточний робочий рік до дня звільнення; Д_рік — кількість календарних днів у поточному робочому році; С_рік — кількість святкових і неробочих днів у поточному робочому році.

Застосуємо формулу на прикладі.

Приклад 1. Працівник прийнятий на роботу з 01.09.2020. Тривалість щорічної відпустки, встановлена на підприємстві, — 24 календарних дні. З 01.10.2020 він перебуває у карантинній відпустці за свій рахунок, з 06.12.2021 вирішив звільнитися.

За перший робочий рік (з 01.09.2020 по 31.08.2021) треба компенсувати 24 календарних дні щорічної основної відпустки.

Кількість днів невикористаної відпустки за другий робочий рік (з 01.09.2021 по 06.12.2021), що був відпрацьований частково, складає: 24 х ((97 - 1) : (365 - 11)) ≈ 7 (к. дн.).

Усього при звільненні необхідно надати компенсацію за 31 календарний день (24 к. дн. + 7 к. дн.).

Ми визначились із тим, як підрахувати кількість днів невикористаних відпусток. Далі розповімо про розрахунок суми компенсації.

Розраховуємо суму компенсації

Правила розрахунку середньоденної зарплати для обчислення суми компенсації за невикористану відпустку установлює Порядок № 100*. У загальному випадку такий розрахунок проводиться за дванадцятимісячний розрахунковий період.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Це правило працює й для ситуації, коли в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати. Просто в такому випадку розрахунки проводимо з установленої йому тарифної ставки (окладу) з урахуванням зайнятості.

Проте якщо тарифна ставка (оклад) нижча за мінімальну зарплату (далі — МЗП), то середньоденну зарплату обчислюємо з МЗП і також ураховуємо зайнятість працівника (абз. 21 і п. 22 п. 4 Порядку № 100, роз’яснення Мінекономіки від 24.12.2020).

Для розрахунку середньоденної зарплати (СЗП) пропонуємо застосовувати формулу:

СЗП = О (МЗП) х Ш х 12 : (К - С),

де О (МЗП) — оклад (місячна тарифна ставка) або МЗП; Ш — зайнятість працівника: повна (Ш = 1) чи частина штатної одиниці (Ш = 0,25, 0,5, 0,75 тощо), що обіймає працівник; 12 — кількість місяців у розрахунковому періоді, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки; К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді; С — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді, передбачених ст. 73 КЗпП.

Приклад 2. Працівник, що перебуває у відпустці за свій рахунок з 01.10.2020, звільняється 06.12.2021. Кількість календарних днів відпустки, що підлягають компенсації, — 31. Оклад працівника — 5200 грн, нижчий за МЗП, встановлену в місяці звільнення (6500 грн). Він обіймає 0,75 штатної одиниці. Розрахунковий період: грудень 2020 року — листопад 2021 року.

У розрахунковому періоді у працівника немає заробітку. Оскільки його оклад нижчий за МЗП, розрахунок середньоденної зарплати проводимо виходячи з МЗП з урахуванням зайнятості працівника.

Середньоденна зарплата дорівнює: 6500 х 0,75 х 12 : (365 - 11) = 165,25 (грн).

Сума компенсації за невикористану відпустку складає: 165,25 х 31 = 5122,75 (грн).

Компенсацію, нараховану при проведенні остаточного розрахунку, оподатковуєте за зарплатними правилами. А чи треба дотягувати ЄСВ до мінімального страхового внеску в місяці звільнення, якщо база нарахування ЄСВ менша за МЗП?

Вимогу про сплату ЄСВ з МЗП в такому місяці виконуйте, якщо основного працівника (без інвалідності) звільняєте останнім робочим днем цього місяця (п.п. 6 п. 2 розд. ІІІ Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449).