Теми статей
Обрати теми

Розраховуємо сільгоспчастку за 2020 рік

Вишневський Михайло, податковий експерт
Щоб бути платниками сільгоспЄП у наступному році, юрособи-агротоваровиробники мають за минулий рік отримати сільгоспчастку на рівні не менше 75 %. Про те, що ця вимога виконана, аграрії повідомляють фіскалів шляхом подання разом із звітністю із сільгоспЄП Розрахунок сільгоспчастки. Як розрахувати сільгоспчастку за 2020 рік і на що слід звернути увагу при цьому, поговоримо нижче.

Основи

Щоб бути платником сільгоспЄП у 2021 році, юрособа має відповідати вимогам, зазначеним у п.п. 4 п. 291.4 ПКУ. Однією з них є дотримання сільгоспчастки за попередній рік на рівні, що дорівнює або перевищує 75 %.

До відома! Виконати цю вимогу мають як аграрії, які у минулому році були платниками сільгоспЄП і бажають ними бути у наступному 2021 році, так і ті, які вперше вирішили стати платниками сільгоспЄП.

Про те, що аграрії втримали розмір свого сільгоспдоходу на рівні 75 %, вони повідомляють щороку фіскалів шляхом подання разом із звітністю із сільгоспЄП як додаток до неї Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, форма якого затверджена наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772 (далі — Розрахунок сільгоспчастки).

ФОП, які бажають працювати на сільгоспЄП, цей Розрахунок не подають.

Щоб розрахувати розмір сільгоспчастки у вищезгаданому Розрахунку, аграрій має

поділити суму доходу (виручки) від реалізації сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки (сільгоспдохід) на загальну суму отриманого доходу і результат, що отримано, помножити на 100

Джерелом інформації при складанні Розрахунку сільгоспчастки є дані бухобліку (БЗ 108.02.01).

При цьому, як випливає із п.п. 4 п. 291.4 ПКУ, розмір сільгоспчастки на рівні не менше 75 % аграрій має досягти саме за результатами минулого року. А це говорить про те, що:

1) для того щоб бути платником сільгоспЄП у 2021 році, сільгоспчастку на рівні 75 % він має дотримати саме за результатами 2020 року;

2) частка на рівні 75 % має бути дотримана саме за результатами всього 2020 року (у нашому випадку — за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р.). Якщо в якомусь із періодів 2020 року її розмір був меншим 75 %, але за рік вона склала 75 %, то вимогу щодо розміру сільгоспчатки аграрій виконав. З цим погоджуються й фіскали (див. лист ГУ ДФС у Луганській обл. від 20.11.2017 р. № 2668/ІПК/12-32-12-04-01).

Порядок розрахунку сільгоспчатки за 2020 рік порівняно з минулим роком не змінився. Тому старожилам заповнити Розрахунок і розрахувати сільгоспчастку буде не складно. Крім того, у самій формі наведено підказки у вигляді кодів рахунків і субрахунків бухобліку, інформацію з яких слід брати для розрахунку частки.

Приділимо увагу саме визначенню сільгоспдоходу та загального доходу, які будуть брати участь у розрахунку сільгоспчастки.

Сільгоспдохід

Перше, що потрібно зробити при заповненні Розрахунку слільгоспчатки, — це заповнити інформацію про розмір отриманого аграрієм сільгоспдоходу. Перелік доходів, які є сільгоспдоходами для розрахунку сільгоспчастки, наведено у п.п. 298.8.3 ПКУ і ряд. 1.1 — 1.8 Розрахунку. До цих доходів включено дохід від:

— реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільгосптоваровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

— реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних або орендованих виробничих потужностях;

— реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

— реалізації сільгосппродукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

Із цього випливає, що:

1) до сільгоспдоходу потрапляє тільки дохід від реалізації сільгосппродукції. Про включення доходу від надання сільгосппослуг до сільгоспдоходу ані в ПКУ, ані в іншому нормативно-правовому акті не йдеться.

Це не стосується лише доходу від надання супутніх сільгосппослуг, перелічених у п.п. 298.8.3 ПКУ (ср. ). Але тут ідеться тільки про виключний випадок розрахунку сільгоспчастки, а саме коли платником сільгоспЄП бажає стати підприємство, що утворилося шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення.

Отже,

в аграрія, який надає сільгосппослуги іншим суб’єктам господарювання чи фізособам, отриманий дохід від таких операцій за 2020 рік не потрапляє до сільгоспдоходу

Тобто дохід від реалізації сільгосппослуг збільшить тільки знаменник у формулі для розрахунку сільгоспчастки (загальний дохід) і омине чисельник у формулі (сільгоспдохід). Деталі шукайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 40, с. 29;

2) до сільгоспдоходу включається й дохід від реалізації сільгосппродукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах. Тобто ідеться про випадок, коли аграрій самостійно вирощену сільгосппродукцію (зерно, цукровий буряк, насіння тощо) передає на переробку переробному підприємству (на млин, на цукровий завод, олійницю тощо) і в результаті переробки отримує іншу сільгосппродукцію (борошно, цукор, олію). Дохід від реалізації такої новоствореної продукції буде сільгоспдоходом.

Отже, дохід від реалізації переробленої продукції є сільгоспдоходом, тільки коли виконуються дві вимоги:

— на переробку була передана власновирощена сільгосппродукція;

— у результаті переробки отримано було також сільгосппродукцію, тобто продукцію, що підпадає під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД.

Якщо одна із цих вимог не дотримується, то дохід від реалізації такої продукції потрапить лише до загального доходу аграрія й омине сільгоспдохід. Деталі див. у «Податки & бухоблік», 2019, № 46, с. 4;

3) до сільгоспдоходу точно потрапляє дохід від продажу тварин у живій вазі чи на м’ясо, якщо такі тварини вирощувалися від народження й до моменту продажу чи забою. Якщо ж тварина вирощується не від народження, а придбана у молодому віці, то, щоб вважати такий дохід від реалізації такої продукції сільськогосподарським, аграрію слід довести, що він отримав сільгосппродукцію від придбаної тварини саме після того, як придбав тварину. Щоб це зробити, аграрій має наполягати, що процес виробництва, в результаті якого отримано продукцію, розпочався не з народження тварини, а з моменту придбання тварини для вирощування, тобто саме в цей період відбувалися біологічні перетворення, які стали основою виробництва сільгосппродукції. Деталі див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 62, с. 26.

Загальний дохід

До загального доходу аграрія потрапляє весь дохід як у грошовій, так і в іншій формі, отриманий аграрієм. Якщо перекласти все це на мову рахунків бухгалтерського обліку, то

до загального доходу потрапляють кредитові обороти за всіма субрахунками, відкритими до рахунка 79 «Фінансові результати»

У Розрахунку сільгоспчастки загальний дохід відображають у ряд. 2.

Отже, до ряд. 2 Розрахунку сільгоспчактки потрапляють усі бухдоходи аграрія, тобто як доходи від реалізації будь-яких товарів (у тому числі й сільськогосподарських) і послуг, так і дохід від здійснення всіх інших операцій.

Так, фіскали наголошують на тому, що до загального доходу аграрія включаються в тому числі відсотки за депозитом та сума безповоротної фіндопомоги, оскільки вони відповідають умовам визначення доходу. Сума поворотної фіндопомоги включається до доходу, тільки якщо її аграрій не повертатиме через те, що минув строк позовної давності (БЗ 108.02.04).

Також до загального доходу потрапляють і суми, які отримані аграрієм та без проведення активної госпдіяльності, а саме:

— суми бюджетних дотацій, субсидій чи інших видів держпідтримки, а також карантинних допомог і компенсацій;

— суми дисконтування довгострокових зобов’язань і довгострокової дебіторської заборгованості, наприклад, отриманої і виданої безвідсоткової позики, крім позики від засновника (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 89).

Водночас те, що до загального доходу, що зазначений у ряд. 2 Розрахунку сільгоспчастки, потрапляють усі бухдоходи, не говорить про те, що вони всі будуть брати участь у його обчисленні.

У ряд. 3 Розрахунку міститься перелік доходів, на суму яких слід зменшити загальну суму доходу, перед тим як визначати сільгоспчастку. Отже, чим більша сума потрапить до ряд. 3, тим більший розмір сільгоспчастки буде в аграрія.

До доходів, які не включають до розрахунку сільгоспчастки, віднесено:

1) суму одержаних з держбюджету коштів фінпідтримки у вигляді сум бюджетних дотацій, субсидій чи інших видів держпідтримки (ряд. 3.1). Таким чином, усю суму цільового фінансування, що отримує аграрій, наприклад, у вигляді компенсації вартості сільгосптехніки, спецдотації за утримання корів молочного напряму продуктивності, а також карантинні допомоги, слід виключити із загального доходу;

2) суму доходу від первісного визнання та від зміни вартості біоактивів і сільгосппродукції, які обліковуються за справедливою вартістю (ряд. 3.3). Отже, якщо аграрій оцінює вирощену сільгосппродукцію та поточні біоактиви за справедливою вартістю, то всі доходи від первісного їх визнання на дату оприбуткування чи на дату балансу він має виключити із свого загального доходу;

3) суму доходу, отриману від реалізації ОЗ (сільгосптехніки, будинків тощо), які він використовував більше 24 місяців до місяця продажу (ряд. 3.4). Але із загального доходу буде виключено не весь дохід від реалізації таких вживаних ОЗ, а тільки у випадку продажу ОЗ:

— за вартістю (без ПДВ), яка перевищує залишкову вартість такого об’єкта ОЗ, — суму, що дорівнює залишковій вартості ОЗ. Все, що лишиться (тобто прибуток від реалізації активу), потрапить до загального доходу;

— за вартістю (без ПДВ), яка не перевищує залишкову вартість такого об’єкта ОЗ, — суму, що дорівнює договірній вартості ОЗ.

При продажу ОЗ, що використовувалися менше 2 років або зовсім нових, до загального доходу потрапить уся виручка без зменшень;

4) суму доходу від списаної кредиторської заборгованості після закінчення строку позовної давності (ряд. 3.5). Якщо заборгованість простили до закінчення строку давності, то дохід, що виник, із загального доходу не виключити;

5) суму доходу від курсової різниці за кредитами (позиками), відсотками в інвалюті (ряд. 3.6), а також суму доходу від продажу валюти, направлену на розвиток виробництва (ряд. 3.2).

Всі інші доходи, які не згадані у ряд. 3 Розрахунку, із загального доходу не витягнути. Вони просто осідають у сумі загального доходу аграрія й будуть формувати несільгоспчастку.

Після того як аграрій розрахує розмір сільгоспдоходу (ряд. 1) і визначить розмір скоригованого (зменшеного) загального доходу (ряд. 4 = ряд. 2 - ряд. 3), розрахувати сільгоспчастку (ряд. 5) просто. Ділите розмір сільгоспдоходу (ряд. 1) на суму скоригованого загального доходу (ряд. 4) і результат множите на 100.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі