Зареєструватися платником ПДВ зобов’язана будь-яка особа (п.п. 14.1.139 ПКУ), в якої обсяг ПДВ-оподатковуваних операцій протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн (п. 181.1 ПКУ)*.
* Про те, як рахувати цей 1-мільйонний обсяг, читайте в «Податки & бухоблік», 2019, № 65, с. 8.
Винятком тут є лише особи, які є платниками ЄП груп 1 — 3. Для них усе залежить від обраної ставки. Якщо говорити про єдиноподатників групи 3, то вони можуть обрати ПДВшну ставку 3 % (п.п. 1 п. 293.3 ПКУ) або безПДВшну ставку 5 % (п.п. 2 п. 293.3 ПКУ). Тобто їх ПДВшний статус прямо від 1-мільйонного обсягу не залежить. А ФОП груп 1 і 2 взагалі за визначенням безПДВшники (пп. 293.1, 293.2 ПКУ)**.
** Докладно про «взаємовідносини» єдиного податку і ПДВ-реєстрації читайте в «Податки & бухоблік», 2019, № 65, с. 13.
Отже, правила обов’язкової ПДВ-реєстрації не поширюються на єдиноподатників груп 1 — 3. А от «сільськогосподарську» групу 4 ст. 181 ПКУ із загальних правил обов’язкової ПДВ-реєстрації жодним чином не виключає.
Податківці додатково наголошують, що платниками ПДВ можуть бути дві категорії єдиноподатників: (1) платники групи 3, які обрали ставку ЄП 3 %; (2) сільгосптоваровиробники — платники ЄП групи 4 (БЗ 101.01).
Тож при переході єдиноподатника-безПДВшника на сільгоспЄП розпочнуть діяти стандартні правила ПДВ-реєстрації. А оскільки сільгосптоваровиробником у розумінні ПКУ може бути як юридична, так і фізична особа (п.п. 14.1.235 ПКУ), сміливо можна стверджувати: стандартні правила торкнуться як юросіб-сільгоспників, так і ФОП-фермерів.
Це означає, що єдиноподатник-безПДВшник, який переходить на сільгоспЄП, негайно стає особою у розумінні п.п. 14.1.139 ПКУ. Відповідно на нього негайно починають поширюватися загальні правила обов’язкової ПДВ-реєстрації. І якщо обсяг його оподатковуваних операцій перевищує 1 млн грн, «закриватися» від обов’язкової ПДВ-реєстрації статусом єдиноподатника більше не вийде.
Згідно з п.п. 6 п. 3.6 Положення № 1130 платник сільгоспЄП реєструється платником ПДВ за загальними правилами і незалежно від дати переходу на групу 4. Відтак, тим, хто перевищив 1-мільйонний поріг, Заяву за ф. № 1-ПДВ при переході до групи 4 з інших груп потрібно подати не пізніше 10-го числа календарного місяця, в якому на єдиноподатника почали поширюватися загальні правила обов’язкової ПДВ-реєстрації (п. 183.2 ПКУ).
Іншими словами, заява подається не пізніше 10-го числа першого місяця роботи на сільгоспЄП. Юрособи-сільгоспники зазвичай переходять до групи 4 з початку року. Тому їм заяву слід подати не пізніше 10 січня. А от ФОП-фермерам податківці дозволяють стати платниками сільгоспЄП з початку будь-якого кварталу (БЗ 107.02). Відповідно вони повинні орієнтуватися на строк не пізніше 10 квітня, 10 липня чи 10 жовтня. Ясна річ, з урахуванням п. 183.6 ПКУ. Тобто можна перенести граничний строк подання заяви на перший наступний робочий день, якщо 10-го числа якогось із цих місяців був вихідний.
Новоспечений платник сільгоспЄП, який не зареєструвався ПДВшником, хоча зобов’язаний був це зробити, починаючи з 11-го числа першого місяця на сільгоспЄП несе відповідальність за несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника, але без права на податковий кредит (п. 183.10 ПКУ). Докладно про це у «Податки & бухоблік», 2019, № 65, с. 11.
А як щодо єдиноподатників-ПДВшників, які перейшли на групу 4 із групи 3 зі ставкою 3 %? Для них факт переходу сам по собі нічого не значить. Жодних додаткових дій у зв’язку з переходом на сільгоспЄП, щоб і далі бути платником ПДВ, вони вчиняти не повинні.
