Подали фінзвітність не тієї форми

Хто яку форму подає?

Фінансова звітність буває двох видів: повна і скорочена. Скорочену за показниками фінзвітність ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік* встановлює для мікро- і малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів госпдіяльності. Виняток становлять ті підприємства, які зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ. Детальніше про те, як визначити категорію підприємства, читайте в «Податки & бухоблік», 2021, № 9, с. 20.

* Закон України «Про бухоблік та фінзвітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Усі інші НП(С)БОшники подають повний комплект фінансової звітності. Тож бухгалтерські нормативи жорстко регламентують, які підприємства можуть складати лайт-звітність.

Його доля — повноформатна фінзвітність. Межа тут чітка. Замість повної фінзвітності скорочену тому ж середньому підприємству подати не можна. А ось мікро- і малі підприємства відзвітувати за повними формами цілком можуть. Про це поговоримо з вами трохи пізніше.

Форми і порядок складання скороченої фінзвітності визначає НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

У свою чергу, п. 1 розд. І НП(С)БО 25 скорочену фінзвітність підрозділяє на два види:

1) Фінансову звітність малого підприємства (у складі форм № 1-м і № 2-м) і

2) Фінансову звітність мікропідприємства (у складі форм № 1-мс і № 2-мс).

А згідно з п. 2 розд. І НП(С)БО 25 мікрофінзвітність уготована для мікропідприємств, юросіб — єдиноподатників групи 3 (незалежно від категорії) та непідприємницьких товариств (незалежно від їх розміру)**.

** На практиці податківці це ігнорують і хочуть бачити від неприбуткової організації повний комплект фінзвітності, за винятком бюджетних установ, мікро- та малих підприємств (див. БЗ 102.20.02).

Дві інші категорії скороченців складають малу фінзвітність. Це: малі підприємства (крім юросіб — єдиноподатників групи 3) та представництва іноземних суб’єктів госпдіяльності.

Тобто НП(С)БО 25 чітко визначає, хто зі скороченців за якою формою звітує. Поля для маневру у виборі форм фінзвітності цей стандарт підприємствам-малюкам (мікро- і малим підприємствам) не надає.

Повна замість скороченої

Зовсім інша справа для малюка — вибрати між полегшеними формами фінзвітності і повним комплектом. Щоправда, сам Закон про бухоблік прямо такої можливості не дає (як, власне, і не зобов’язує малюків подавати виключно скорочену звітність — ч. 3 ст. 11 говорить м’яко: «встановлюється», а не «зобов’язані подавати»). Але нинішня редакція НП(С)БО 1 це дозволяє. Так, у його п. 2 розд. II закріплено, що підприємства-малюки можуть самостійно визначати доцільність складання фінзвітності за повними формами з НП(С)БО 1. Тобто, по суті, малюкам надано право самим вирішити, яким стандартом керуватися (НП(С)БО 25 чи НП(С)БО 1) і за якою формою фінзвітності (скороченою чи повною) їм звітувати. Відповідно за бажання

Свій вибір закріплюють у наказі про облікову політику (ОП). І якщо вирішено звітувати за повною формою, тоді в усьому підпорядковуються вимогам НП(С)БО 1. Тобто малюкам:

— доведеться складати річну фінзвітність у складі п’яти форм;

— треба буде застосовувати загальний План рахунків. Оскільки спрощений План рахунків призначений для підприємств, що складають фінансову звітність за НП(С)БО 25;

— не можна буде користуватися послабленнями з п. 7 розд. I НП(С)БО 25 (наприклад, не створювати забезпечення на оплату відпусток).

Отже, якщо на власний розсуд вирішили складати повноформатний комплект фінзвітності, то в подібній ситуації ніякого порушення немає — малюк цілком може звітувати за повною формою з НП(С)БО 1. Ну а для того, щоб повернутися до лайт-звітності, достатньо внести зміни до наказу про ОП і складати потім фінзвітність у скороченому форматі.

Мала замість мікро- і навпаки

Ще раз повторимо: якщо потрапили в категорію мікро- або малих, то для таких підприємств установлена фінзвітність за скороченою формою — у складі Балансу і Звіту про фінрезультати. А далі формально підприємство повинне перейти до НП(С)БО 25 і визначити, в якому саме скороченому форматі воно повинне звітувати: за формами № 1-м, № 2-м або за формами № 1-мс, № 2-мс. І тут ні слова не сказано про право самостійного вибору малюками фінзвітної форми. Такого дозволу НП(С)БО 25 не дає.

Тому подання малюками замість «м» — «мс» або навпаки замість «мс» — «м», за великим рахунком, розцінюється як порушення правил складання фінзвітності, а саме вимог п. 2 розд. I НП(С)БО 25 (ср. ). Вибирати між формами № 1-м, № 2-м і № 1-мс, № 2-мс цей стандарт не дозволяє. Тобто мале підприємство не може звітувати, подаючи Фінансову звітність мікропідприємства, а мікропідприємство, відповідно, не має права здавати форми № 1-м і № 2-м.

Але чим загрожує таке свавілля?

Не за формою — до статистики

За подання фінзвітності не за тією формою органам Держстату можливі наслідки тільки адміністративного характеру.

Адмінштраф із ст. 164² КУпАП одразу відпадає. По-перше, його застосовують, зокрема, за внесення неправдивих даних до фінзвітності, а також за її неподання. А в нашому випадку вона була подана, хай і не за тією формою. По-друге, його накладає Держфінконтроль відносно підприємств, пов’язаних з бюджетними коштами (ст. 234¹ КУпАП). Тож звичайному підприємству цього штрафу боятися не варто.

А ось адмінштраф за ст. 186³ КУпАП загрожувати може. Ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу на посадових осіб підприємства за подання статорганам даних для проведення спостережень не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. Розмір штрафу — від 170 до 255 грн.

Але з визначення звітно-статистичної документації (ч. 5 ст. 8 Закону від 17.09.92 р. № 2614-XII) зрозуміло, що фінзвітність туди ніяк не вписується. До неї належать форми звітності, затверджені Держстатом. Тому, на наш погляд, цей адмінштраф за подання фінзвітності не за тією формою застосовувати недоречно. Принаймні, коли фінзвітність подана у більшому обсязі, ніж потрібно, — надані форми № 1-м, № 2-м замість № 1-мс, № 2-мс.

Втім, повністю виключити притягнення до відповідальності за ст. 186³ КУпАП не можна. Адже за неподання фінзвітності органи статистики цей штраф застосовують (див. лист Держкомстату від 01.11.2001 р. № 16-1-67). Тому, швидше за все, вони закриють очі на обмовку про звітно-статистичну документацію і оштрафують посадових осіб підприємства-порушника. До слова, податківці теж ратували за застосування в подібній ситуації адмінштрафу за ст. 186³ КУпАП (див. БЗ 102.22 — діяла до 23.05.2020 р.).

У разі подання фінзвітності меншого обсягу (навпаки — коли подали «мс» замість «м» або ж подали форми № 1-м, № 2-м замість повного комплекту) можуть оштрафувати як за подання даних «не в повному обсязі»...

Не за формою — податківцям

Взагалі-то окремого штрафу за подання податківцям фінзвітності за неправильними формами ПКУ не містить.

Адже обов’язковим додатком до прибуткової декларації та її невід’ємною частиною є фінзвітність або в аудитзобов’язаних платників — Баланс (Звіт про фінстан) і Звіт про фінрезультати (Звіт про сукупний дохід) (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 1-2, с. 23) (п. 46.2 ПКУ).

Саме у разі неподання фінзвітності з прибутковою декларацією податківці просто не визнають такий некомплект податковою декларацією і відмовлять в її прийнятті (див. БЗ 102.22). А це тягне за собою штраф на підприємство — за п. 120.1 ПКУ у розмірі 340 грн, а при повторному порушенні — 1020 грн.

А ось якщо з прибутковою декларацією за компанію подана фінзвітність не за тією формою, тоді небезпека невизнання такої декларації дуже примарна. Оскільки подання чужого комплекту фінзвітності не можна прирівнювати до неподання декларації взагалі. А тому підстав для застосування штрафу немає.

Та й в обов’язки податківців не входить стежити за порядком складання фінзвітності. Їх завдання зводиться до перевірки правильності і повноти визначення фінрезультату до оподаткування (п.п. 20.1.44 ПКУ). А його розмір, погодьтеся, ніяк не залежить від форми фінзвітності. До того ж коли подана мала звітність («м») замість мікро- («мс»), вона містить у собі більше інформації, необхідної фіскалам для контролю. Якщо ж подали фінзвітність у меншому обсязі («мс» замість «м»), то тут головне, щоб не був викривлений фінрезультат. Адже помилково могли застосувати плюшки з п. 7 розд. I НП(С)БО 25, які малому підприємству не належні.

Також пам’ятаємо про приписи п.п. 49.9.2 ПКУ: якщо протягом 5 робочих днів*** не надійшло повідомлення про відмову у прийнятті декларації, то вона вважається прийнятою. Хоча суди вважають, що вже після отримання квитанції № 2 податкову звітність не можна потім визнати неприйнятою (див. постанову ВС від 30.01.2018 р. у справі № 816/3082/14 // reyestr.court.gov.ua/Review/71911861). Позиція ж фіскалів залишається незмінною: контролери мають право після отримання другої квитанції направити платникові письмове повідомлення про відмову в прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (див. БЗ 129.03). Щоправда, трапляється, податківці відмовляють у прийнятті декларації навіть після другої квитанції. Але ці дії фіскалів незаконні (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 66, с. 17 і 2019, № 32, с. 27).

*** Якщо відіслали електронкою або поштою. В інших випадках — протягом 3 робочих днів.

Тож формально фіскали можуть надіслати відмову в прийнятті декларації, якщо фінзвітність подана за чужою формою. Але зробити це вони повинні протягом 5 робочих днів з дня отримання декларації. Якихось додаткових штрафів за подання неформеної фінзвітності податківцям ПКУ не передбачає.

Єдине, з фінзвітності за 2020 рік прибутківці, які зобов’язані оприлюднити річну фінзвітність, повинні подавати її податківцям після перевірки аудитором. Повний комплект такої фінзвітності після перевірки аудитором разом з аудиторським звітом треба подати не пізніше 10.06.2021 р. (див. БЗ 102.20.01). Якщо аудитзобов’язаний цього не зробить, йому загрожує штраф у розмірі 340 грн (п. 46.2 ПКУ). Хоча поки що діє карантинна індульгенція (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але як тільки мораторій на застосування штрафів закінчиться, податківці про них неодмінно згадають.

І ще: не забуваємо про адмінвідповідальність за порушення порядку оприлюднення фінзвітності разом з аудиторським звітом (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 103, с. 9). Тут штраф можливий, і коли фінзвітність оприлюднена не повністю. Скажімо, середнє підприємство оприлюднило форми № 1-м і № 2-м.

Як подати фінзвітність повторно, якщо вона подана за невідповідною формою?

Уточнюємо фінзвітність

Якщо ви подали фінзвітність не за тією формою, то в полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» декларації проставили відмітки «+» не в тих клітинках. Відповідно, щоб виправити цю помилку, треба подати уточнюючу декларацію (УД) або заповнити таблицю 3 додатка ВП (з правильними відмітками). Але перед цим (днем раніше — див. БЗ 102.20.02) належить направити уточнюючу фінзвітність. Тобто складену за правильними формами, замість неформеної фінзвітності (див. БЗ 102.22 — діяла до 23.05.2020 р.).

Фінзвітність в електронному вигляді для її подання податківцям і в статистику формують, використовуючи формати з першою літерою «S». Така фінзвітність з ідентифікатором «S» потрапляє відразу двом адресатам. Але квитанція № 2 надходить від органу статистики.

Якщо ж електронну фінзвітність надсилають тільки податківцям, використовують форми з першою літерою «J». Тоді квитанцію № 2 надсилають уже фіскали.

Так от, якщо разом із прибутковою декларацією подали фінзвітність за форматом із літерою «S» або «J», то при її поданні з виправленими показниками через ЕК обирають необхідний формат «S» або «J» та «стан документа» — «Звітний» (див. БЗ 102.20.02).

При поданні фінзвітності в електронному вигляді електронну УД подають після подання виправленої фінзвітності.

Якщо подаєте електронну УД, а виправлену фінзвітність на папері, то таку фінзвітність треба подати з супровідним листом (див. БЗ 102.20.02).

Чи переподавати фінзвітність за своєю формою, вирішувати вам. Зрозуміло, краще з фінзвітними формами не помилятися.

Але, з іншого боку, там ще піди розбери, яка у вашого підприємства категорія. Її ж установлюють не за поточним роком, а за двома попередніми. І то тільки при дворічній невідповідності групі перебування.

Тому просто так контролери навряд чи розберуться з розмірністю підприємства у момент подання звітності. Тільки при перевірці її можна виявити. А чи потрібне воно їм буде потім...