Нові рахунки: сюрпризи-2021

Нові рахунки у розрахунках з бюджетами й соцстрахом

Основною причиною зміни рахунків для перерахування податків, зборів та інших платежів до бюджетів були законодавчі зміни з «переформатування» районів. Адже згідно з постановою ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 р. № 807-ІХ на території України було ліквідовано/створено/об’єднано багато районів. Звісно, це викликало й зміну структури місцевих бюджетних «кошиків» та, відповідно, — потребу у зміні рахунків, а в низці випадків — і одержувачів коштів з перерахованих податків, зборів.

Що стосується ЄСВ, то тут зміни рахунків з 1 січня цього року були пов’язані з внесенням змін до ст. 4 Закону про ЄСВ.

Нові номери бюджетних рахунків, на які треба з 1 січня сплачувати відповідні податки, збори та інші платежі до державного та місцевих бюджетів, викладені/шукайте на сайтах Головних управлінь ДПС відповідних регіонів та м. Києва. Там же викладено й рахунки для сплати ЄСВ.

Реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів тощо та рахунків для сплати ЄСВ великими платниками податків див. тут: officevp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Окрім того, окремий реєстр рахунків, на які з 01.01.2021 р. потрібно перераховувати ЄСВ за областями, додатково викладено тут: tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/446361.html. Зазначимо, що тепер не потрібно, як раніше, шукати в переліку свій район, адже

Додамо, що за інформацією Держказначейства, реквізити рахунків, відкритих платникам в системі електронного адміністрування ПДВ та в системі електронного адміністрування пального та спирту етилового, з 01.01.2021 р. не змінились¹.

¹ treasury.gov.ua/ua/news/do-uvagi-platnikiv-podatkiv_06 (там же є інформація про те, де шукати реквізити нових рахунків).

Якщо за звичкою сплатили не туди

У цій святково-локдаунній метушні не дивно, що платники за звичкою кидають гроші ще на старі бюджетні і небюджетні (ЄСВ) рахунки. Які ж у цього можуть бути наслідки?

На сайтах Головних управлінь ДПС разом з інформацією про нові рахунки фіскали роблять платникам зауваження, що кошти, сплачені з 01.01.2021 р. на старі рахунки для зарахування податків, зборів, інших платежів та ЄСВ, не будуть зараховуватись, а повертатимуться як нез’ясовані надходження.

В інформації про окремий реєстр рахунків для сплати ЄСВ (див. посилання вище) також зазначено, що кошти, сплачені платниками з 01.01.2021 р. на старі рахунки 3556 для зарахування ЄСВ, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам як нез’ясовані надходження у зв’язку з неможливістю здійснення переакредитації на рахунки.

Судячи з роз’яснення Держказначейства²,

² treasury.gov.ua/ua/news/do-uvagi-platnikiv-podatkiv-zboriv-platezhiv-inshih-nadhodzhen-ta-platnikiv-yedinogo-vnesku-na-zagalnoobovyazkove-derzhavne-socialne-strahuvannya

Якщо помилкові гроші з податків чи зборів на бюджетні рахунки зараховані не будуть, то вважаємо, що тут незастосовні норми ст. 43 ПКУ та Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.., затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 р. № 787. Якщо ж гроші усе-таки потраплять не на той бюджетний рахунок, то тоді доведеться їх повертати «за схемою» ст. 43 ПКУ і згаданого Порядку.

Деякі сумніви також є в нас щодо автоматичного повернення помилкових транзакцій з ЄСВ, але там установлено свій порядок і раніше в аналогічних ситуаціях податківці на місцях зазначали, що повернення помилково сплачених коштів з ЄСВ здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 16.01.2016 р. № 6 (далі — Порядок № 6). Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення. Відповідно до п.п. 2 п. 5 Порядку № 6 заява подається до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6 (її можна подати і через Електронний кабінет — БЗ 201.10)

Але все-таки сподіваємось, що і ЄСВ повертатимуть автоматично…

Якщо помилились і не встигли вчасно сплатити. Податківці стверджують — якщо платник податків у банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив старий рахунок, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а сума податку/збору не буде вважатися сплаченою³. Але до закінчення дії карантину згідно з п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату податків (передбачені ст. 126, 127 та ст. 129 ПКУ), а також — за несвоєчасну сплату ЄСВ (передбачені ст. 25 Закону про ЄСВ) не застосовуються.

³ Див., наприклад, facebook.com/tax.kyiv/photos/a.106171404111837/317445329651109

Особливо боляче можуть вдарити адмінштрафи за несплату ЄСВ, передбачені ст. 165¹ КУпАП (їх розмір залежно від суми ЄСВ — від 680 до 2040 грн).

Водночас нагадаємо, що і ми, і суди вважаємо, що немає підстав штрафувати платників за помилкове (ненавмисне) перерахування коштів не на ті рахунки. Суди вважають, що сплату податку не на той рахунок потрібно розцінювати як дію, хоч і помилкову. Тобто дія — сплата, хоч і не на той рахунок, все- таки відбулася — тому немає підстав застосовувати санкції, і, зокрема, за ст. 126 чи 127 ПКУ (ср. ). Докладніше читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 57, с. 3.

Єдиний рахунок

Однією з формальних причин для введення єдиного рахунку (ЄР) (його вже відкрито на ім’я ДПСУ за субрахунком 3855) озвучувалася, зокрема, й постійна зміна платіжних реквізитів, за якою не встигають слідкувати платники і яка призводить до подібних платіжних казусів у вигляді помилкових перерахувань не на ті рахунки.

До речі, варіанти перенаправлення помилкових коштів на інші рахунки податківці виключають, але можна тепер повертати помилкові кошти на ЄР (див. нову редакцію пп. 43.2 та 43.4 ПКУ). І про це можна зазначити в заяві на повернення коштів, які будуть перераховані і зараховані (!) не на ті бюджетні рахунки. Звісно — якщо ви прийняли рішення про використання ЄР і надіслали фіскалам відповідне Повідомлення (див. нижче).

Норми ПКУ (ст. 35¹) щодо введення цієї новинки (ЄР) вже запрацювали з 1 січня. З цієї ж дати запрацював і Порядок функціонування ЄР та виконання норм ст. 35¹ ПКУ.., затверджений постановою КМУ від 29.04.2020 р. № 321 (далі — Порядок № 321). Але ЄР ще «на смак» спробувало небагато платників, і практичний досвід його експлуатації не напрацьований. Нагадаємо, що ми про це розрахункове диво детально писали в «Податки & бухоблік», 2019, № 92, с. 26 і 2020, № 90, с. 2. Тому сьогодні дуже коротенько нагадаємо основні моменти і трохи поміркуємо щодо можливих переваг-недоліків від використання ЄР.

Перехід на ЄР — справа добровільна. Але якщо забажаєте його використовувати, то

Винятків — три: ПДВ, пальний/спиртовий акциз та так звані держдивіденди.

Для переходу на фіскальні розрахунки через ЄР треба надіслати податківцям через Електроний кабінет у порядку, встановленому ст. 42¹ ПКУ, Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за електронною формою J/F1307001.⁴ Про прийняття повідомлення платнику надсилається квитанція про включення до реєстру платників на ЄР. На наступний робочий день після надсилання Повідомлення вже можна перераховувати кошти на ЄР (п. 6 Порядку № 321). Відмовитись від використання ЄР можна тільки з 1 січня наступного року, попередньо надіславши Повідомлення за цією ж формою.

⁴ Електронну форму цього повідомлення оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Примітивно про алгоритм роботи ЄР: платник перераховує кошти на ЄР → ДПС формує для казначейства реєстр платежів платника (у складі загального щоденного реєстру) → казначейство списує гроші з ЄР згідно з реєстром.

Важливі нюанси. Обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на ЄР вважається виконаним з дати надходження платіжного доручення до банку (п. 35.2 ПКУ). Гадаємо, тут орієнтир буде саме на ту інформацію, яка була зазначена у платіжці. До речі, поки не зовсім зрозуміло, чи можна в платіжці взагалі не зазначати, з яких податків-зборів складається сплачувана на ЄР сума. Гадаємо, навряд чи… Особливо це стосується ПДФО та ВЗ, які здебільшого за деклараціями не нараховуються. А от щодо одержувачів податківці висловилися, що їх можна не зазначати⁵.

⁵ media.slovoidilo.ua/media/infographics/13/125220/125220-1_ru_origin.jpg

Тому тут можливі усілякі несподіванки від фіскалів. Адже хоча при формуванні реєстру платежів ДПС і повинна керуватись податковою інформацією, зазначеною платником у платіжному дорученні, але разом із цим вона керується також інформацією з поданих платником декларацій (і УР), звітів та іншою податковою інформацією (п. 35¹.5 ПКУ).

Окрім того, у п. 35¹.6 ПКУ визначена семиетапна черговість списання платежів, якої повинні дотримуватися фіскали при складанні реєстру платежів. Через це списання коштів з ЄР з призначенням платежу у платіжці часто-густо можуть не збігатися. І тут виникає купа питань. Наприклад, не зрозуміло,

Але ж обов’язок зі сплати тих платежів, що були зазначені в платіжці, платник виконав (див. згаданий п. 35.2 ПКУ), а кошти пішли «не туди»?..

Тут зазначимо такий момент. Інформація про рух коштів на ЄР повинна бути доступна платнику в Електроному кабінеті в актуальному стані (п. 8 Порядку № 321). Тому платнику постійно доведеться відслідковувати через Електронний кабінет фактичні напрямки списання з ЄР його коштів. І згідно з цією оперативною інформацією коригувати свої наступні перерахування на ЄР. Зокрема для того, щоб не зазначати в платіжках уже списані з ЄР платежі і страхувати себе від можливих додаткових/несподіваних недоїмок і санкцій.

Гадаємо, практика «експлуатації» ЄР підкине ще цілу низку питань і проблем. А наразі перелічимо, які ми бачимо вже зараз плюси й мінуси від переходу на фіскальні розрахунки через ЄР.

Плюси. Зручність сплати: сплата на один ЄР однією загальною або різними платіжками. Групування і планування фіскальних платежів: можна розраховувати загальні суми регулярних платежів і своєчасно/завчасно кидати їх на ЄР. Можливість слідкування за рухом коштів на ЄР (інформація про нього доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані), а також можливість управління через Електронний кабінет помилково або надміру сплаченими на ЄР коштами. Тобто можна завжди тримати руку на пульсі й вносити відповідні платіжні корективи.

Мінуси. Часткова втрата контролю за фіскальними платежами. Оскільки є встановлена черговість списання коштів, то далеко не завжди орієнтир буде робитись на те, що бажає платник (зазначив у платіжці). У зв’язку з цим доведеться постійно пильно контролювати списання та в разі «нецільового»⁶ списання коштів авансувати ЄР.

⁶ Іншого, ніж був зазначений платником у платіжному дорученні, яким перераховувались кошти на ЄР.

На старті цілком можлива неудосконаленість системи. І, як наслідок, — вірогідний бардак у функціонуванні ЄР. У першу чергу — у питаннях списання коштів (помилки та збої ДПС та казначейства у роботі з ЄР). Також незрозуміло, як буде працювати ЄР щодо списання з нього зарплатних ПДФО, ВЗ та ЄСВ та з інших виплат, а також платежів, за якими не надаються декларації, тощо. Можливість відмовитись від використання тільки з наступного року. Відсутність права сплачувати кошти на інші рахунки, відкриті для сплати податків/зборів/ЄСВ. Адже усі такі перекази вважатимуться помилковими…

Тож ми не будемо поки агітувати наших шановних читачів ні «за», ні «проти». Тут, як кажуть хірурги, розтин (а точніше, час) покаже. А ви вирішуйте самі, чи варто переходити на ЄР-розрахунки, передчасно скрупульозно зваживши усі можливі (і неможливі ☺) фактори.