Як було раніше? Незалежно від того, чи скаржився платник в адмінпорядку на рішення фіскалів, подати позов на це рішення можна було протягом 1095 днів. Чому?
Нагадаємо: у ПКУ є два пункти щодо строків судового оскарження — п. 56.18 і п. 56.19. Перший говорить про те, що платник може оскаржити в суді рішення податківців протягом строків давності (тобто 1095 днів). А другий — про те, що якщо платник подавав адмінскаргу до ДПСУ, то звернутися до суду можна протягом 1 місяця з моменту закінчення процедури адміноскарження. Серед підстав закінчення останньої для цілей оскарження найбільше підходить «отримання рішення ДПСУ».
Так-от, ВС доходив висновку: між цими нормами існує протиріччя. А тому його треба вирішувати на користь платника. Тому застосовується строк у 1095 днів.
Ідея ця з’явилася ще у ВАСУ (див. його лист від 05.07.2011 р. № 945/11/13-11). ВС від неї не відмовився. Одне з таких рішень — постанова від 03.04.2020 р. у справі № 2540/2576/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/88575707).
Як стало зараз? Судді ВС несподівано вирішили змінити сталу практику (див. постанову ВС від 26.11.2020 р. у справі № 500/2486/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/93404515). Вони дійшли висновку: якщо платник подавав скаргу на ППР до ДПСУ, то позов на це ППР можна подати протягом 1 місяця з дня отримання рішення за такою скаргою.
О диво! Жодного протиріччя між п. 56.18 і п. 56.19 ПКУ, виявляється, не було!
До речі, рух у бік жорсткішої позиції ВС розпочав зі строків оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 97, с. 3).
Якщо ви скаргу не подавали, то формально оскаржити ППР у суді можна протягом 1095 днів
Принаймні доки судова практика йде таким шляхом.
Хоча в цьому революційному рішенні судді вказали, що строк у п. 56.18 ПКУ (1095 днів) — не процесуальний строк звернення до суду. Тобто напрошується висновок: якщо це не процесуальний строк — отже, треба орієнтуватися на загальні строки із ст. 122 КАСУ?! Нагадаємо: цей строк за КАСУ — 6 місяців з моменту, коли платник дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав (ч. 1 ст. 122 КУпАП). Тож, можливо, на нас чекають чергові зміни...
До речі, багато хто зазвичай не чекає три роки, а намагаються укластися в 10 робочих днів з моменту отримання ППР. Та й ми радимо дотримуватися саме такого строку. Це пов’язано з процедурою узгодження податкових зобов’язань і моментом виникнення податкового боргу (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 63, с. 2).
Що ж до адміноскаржених ППР, то позиція Верховного Суду навряд чи зачепить багатьох. Адже адміноскарженню не завжди довіряють і якщо й скаржаться, то одразу до суду. І, як ми сказали, у 10-денний строк.
