Теми статей
Обрати теми

Бенефіціари: подаємо дані з 11 липня

Амброзяк Наталя, юрист
У «Податки & бухоблік», 2021, № 47, с. 30 ми вже згадували про те, що юрособам скоро доведеться подавати дані по бенефіціарах. І ось ми вже впритул наблизилися до дня «Х», а точніше «Б». Подання держреєстратору даних щодо бенефіціарів розпочнеться з 11 липня. Що, як, куди та все-таки коли подавати? Про це йтиметься далі у нашій статті.

Нагадаємо: Закон № 361* набув чинності ще 28.04.2020 р. і оновив вимогу про подання даних про бенефіціарів. При цьому усіх добряче налякав (і не тільки бенефіціарами). Чого тільки варті фінмоніторингові зміни**!

* Закон України від 06.12.2019 р. № 361-IX.

** Детальніше про це див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 30, с. 21.

Та насправді вся ця «бенефіціарна» кампанія ще майже рік нікого не турбувала.

Справа у тому, що у п. 4 розд. Х Закону № 361 визначено, що юрособи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом (до 28.04.2020 р.) зобов’язані подати інформацію про бенефіціарів та структуру власності протягом 3 місяців з дня набрання чинності документом, який буде затверджувати форму та зміст структури власності.

Крім того, Мін’юст свого часу надав роз’яснення, що й інші юрособи не повинні подавати «бенефіціарні» документи під час певних реєстраційних дій, власне, до появи акта, що затверджує зміст та структуру власності (лист від 29.07.2020 р. № 179/8.4.4/32-20).

І ось нещодавно це сталося! Мінфін наказом від 19.03.2021 р. № 163 таки затвердив форму та зміст структури власності. Набирає чинності цей документ з 11 липня 2021 року.

Чому важливо подати дані?

Якщо дані про бенефіціарів потрібно вносити, а їх у встановлені законом строки ви не внесли в ЄДР, то керівнику (уповноваженій особі) юрособи загрожує адмінштраф від 17000 до 51000 грн (ч. 6 ст. 16611 КУпАП).

Протоколи складають суб’єкти держфінмоніторингу, зокрема Мін’юст (ст. 255 КУпАП). Накладають штрафи суди (ст. 221 КУпАП).

Після складання протоколу Мін’юст надішле керівнику юрособи рекомендованого листа, де вкаже про відсутність даних про бенефіціарів, та запропонує з’явитися протягом 1 місяця для підписання протоколу (п. 51 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2016 р. № 990). До речі, нагадаємо, що для притягнення до відповідальності є свої строки. Якщо штрафи накладають суди, то цей строк складає (ч. 2 ст. 38 КУпАП):

— 3 місяці з дня вчинення правопорушення (для разових порушень);

— 3 місяці з дня виявлення правопорушення (для триваючих).

Тож Мін’юст може і не встигнути передати вчасно протокол до суду…

Вважаємо, що у нашому випадку йдеться про разове правопорушення. Хоча не виключаємо, що судова практика може бути різною.

Хто має подавати дані?

Одразу скажемо: у ФОП немає бенефіціарів. Вони жодних даних не подають.

А от всім юрособам незалежно від організаційно-правової форми (ТОВ, АТ, ПП тощо) доведеться з цим заморочитися. Хоча винятки з цього правила все ж є. Їх перелік наведено у п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону № 755***.

*** Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Так, наприклад, не подають дані по бенефіціарах політичні партії та їх структурні підрозділи, творчі спілки та їх місцеві осередки, адвокатські об’єднання, ОСББ, релігійні організації, державні та комунальні підприємства.

Зверніть увагу: тепер у винятках немає звичайних громадських організацій, а також юридичних осіб, у яких у засновниках просто фізичні особи. Формально подаватимуть дані навіть ті, у кого засновник — одна фізична особа. Та сподіваємося, що Мін’юст надасть якесь лояльне роз’яснення щодо цього. Також можна спробувати звернутися до Мінфіну (див. лист Мін’юсту від 11.06.2021 р. № 5178/8.4.4/32-21).

Хто такі бенефіціари?

Кінцевий бенефіціарний власник — це та фізособа, яка контролює діяльність юридичної особи. Законодавче визначення поняття «бенефіціар» можна знайти у п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361.

У пошуках бенефіціара ви орієнтуєтеся на дві ознаки.

1. Бенефіціар — фізична особа. Це означає, що якщо у підприємства засновник — юрособа, то вона не є бенефіціаром. Тож шукайте фізособу, яка контролює юрособу-засновника.

2. Бенефіціар контролює юрособу.

Першим свідченням цього є те, що фізособа володіє часткою у статутному капіталі 25 % і більше. Це називається прямим вирішальним впливом

Але якщо у вас таких учасників в юрособі немає, то це ще не означає, що у вас немає бенефіціарів! Бо є ще непрямий вирішальний вплив. Це коли фізособа, наприклад, володіє часткою через засновника-юрособу.

Припустимо, є ТОВ «Ромашка». Засновник Іванов з часткою 40 %. ТОВ «Ромашка» заснувала ТОВ «Квіткові поля» з часткою у 70 %. Тож Іванов буде одним з бенефіціарів ТОВ «Ромашка», бо його непрямий вирішальний вплив становить 28 % (40 х 70).

Є більш складні випадки непрямого вирішального впливу. Наприклад, коли формально часткою у статутному капіталі підприємства у розмірі 25 % і більше володіє чоловік, а фактично підприємство контролює дружина. Проте, по-перше, хто ж це покаже. А по-друге, такий опосередкований зв’язок потрібно ще довести за допомогою додаткових документів.

Також бенефіціаром може вважатися кожен з подружжя, які у сукупності володіють часткою у статутному капіталі у розмірі 25 % і більше.

Проте частіше за все, вважаємо, йтиметься про перший або другий наші приклади.

До речі, бенефіціарів може й зовсім не бути. Про це теж потрібно повідомляти. У деяких юросіб запис про відсутність бенефіціара та причини цієї відсутності вже є у ЄДР. Тож якщо з урахуванням Закону № 361 у вас бенефіціари відсутні, то вважаємо, що звертатися до держреєстратора у цьому випадку не потрібно.

Коли тепер бігти до держреєстратора?

Усе залежить дати держреєстрації юрособи. Відповідно до Закону № 361 юрособи:

— зареєстровані до 28.04.2020 р., — подають структуру власності та «бенефіціарні» документи з 11.07.2021 р. по 11.10.2021 р.;

— зареєстровані після 28.04.2020 р., — формально не повинні нічого подавати, бо мали б це зробити під час реєстрації. Проте оскільки форму та зміст структури власності затверджували довго, то, скоріше за все, їм також потрібно подати структуру власності та «бенефіціарні» документи. Причому так само з 11.07.2021 р. по 11.10.2021 р. Таку позицію займає, на жаль, і Мін’юст (див. лист від 11.06.2021 р. № 5178/8.4.4/32-21).

Зауважимо: це не є щорічним підтвердженням даних про бенефіціарів! Про це ми поговоримо трохи пізніше.

Якщо ж ви реєструватимете юрособу після 11 липня, то апріорі будете подавати «бенефіціарний» пакет документів.

Що таке структура власності?

Це документ, який графічно зображає дані про усіх власників юрособи. Тут ми показуємо і юросіб-засновників, і фізосіб-засновників. Тобто у схемі мають бути не тільки бенефіціари! Хоча у структурі ви позначаєте тих, хто має прямий вирішальний вплив (ПВВ), а хто — непрямий (НВВ) (по суті, тих же бенефіціарів).

Дані, які необхідно зазначати щодо кожної фізичної особи, вказані у п. 8 Положення про форму та зміст структури власності, затвердженого наказом Мінфіну від 19.03.2021 р. № 163 (далі — Положення № 163).

Наприклад, якщо це фізособа — громадянин України, то вказуємо:

— П. І. Б. та дату народження;

— ідентифікаційний код або номер (серію та номер) паспорта громадянина України або закордонного паспорта (якщо фізособа відмовилася від ідентифікаційного коду і має про це відповідну відмітку у паспорті).

Структуру власності підписує керівник юрособи або його уповноважена особа.

Якщо цей документ подається під час держреєстрації юрособи, то він підписується одним із засновників чи іншою уповноваженою загальними зборами особою.

Зразки див. на сайті Мінфіну: mof.gov.ua/uk/samples_of_drawing_up_a_schematic_representation_of_the_ownership_structure-517. Також зразки щодо найпопулярніших ситуацій ми навели у кінці статті.

Якщо йдеться про непрямий вирішальний вплив, то потрібно вказати характер бенефіціарного володіння (п. 9 Положення № 163). Деякі реєстратори можуть тлумачити це як необхідність додавати пояснення, подібні до тих, які є у зразках Мінфіну.

Що подавати у тримісячний строк?

Треба подати:

— заяву за формою 2 — для звичайних юросіб, або за формою 4 — для громадських формувань (форми затверджені наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5). Використання саме цих форм Мін’юст підтвердив (див. лист від 11.06.2021 р. № 5178/8.4.4/32-21). Заповнюємо сторінки 1 та 2 (якщо немає юросіб-засновників) або сторінки 1, 2 та 3 (якщо засновники-юрособи є);

— структуру власності (розібралися вище);

— витяг, виписку чи інший документ, що підтверджує держреєстрацію юрособи-нерезидента (для засновниківнерезидентів);

— для бенефіціарів — нерезидентів та резидентів, у яких паспорт оформлено без засобів Єдиного державного демографічного реєстру (паспорт-книжечка), — нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу. Документ іноземною мовою вимагає перекладу українською мовою.

Лайфхак: навіть з паспортом-книжечкою можна уникнути нотаріального посвідчення! Просто замість даних українського паспорта вказуєте дані паспорта для виїзду за кордон. Номер з Єдиного держдемреєстру можна також із нього витягти. Про це колись казав Мін’юст у своєму листі від 13.11.2020 р. № 9338/8.4.4/32-20. Увага! Рішення загальних зборів не потрібне!

Якщо встигаєте подати дані протягом 3 місяців, які ми обговорюємо, то адмінзбір платити не доведеться. Якщо не встигнете, то адмінзбір у 2021 році — 680 грн.

Документи подаються від імені юрособи:

без довіреності — директором або особою, яка вказана в ЄДР як така, що може діяти від імені юрособи без довіреності;

на підставі довіреності — іншою особою (наприклад, юристом).

Довіреність від імені юрособи має бути нотаріально посвідченою (абзац п’ятий ч. 5 ст. 6 Закону № 755).

А якщо іноземець або громадянин України не захоче вам надавати паспорт?

На жаль, законодавець не дає відповідь на це запитання. Вважаємо, що оскільки йдеться про адмінштраф, то для його накладення мають бути усі елементи правопорушення. У тому числі й вина посадової особи, яку звинувачують! Тож можна спробувати надіслати фізособі листа з вимогою, або з’явитися у певний день та час до нотаріуса для засвідчення, або надати нотаріально засвідчену копію паспорта-книжечки/паспорта іноземця. Якщо фізособа нічого не надасть, то хоча б є шанс у суді доводити відсутність своєї вини. Та все ж потрібно дочекатися появи судової практики з цього приводу.

А якщо іноземець не може приїхати до України для виготовлення нотаріального засвідчення? Знову ж таки законодавець не дає альтернатив ☹.

Тут можна вчинити так: попросити засвідчити нотаріально копію свого паспорта у країні, де перебуває нерезидент. Потім цю копію іноземець надсилає в Україну. Далі її легалізуємо (наприклад, апостилюємо). Потім робимо переклад копії українською.

Куди та як подавати?

Документи можна подати одному з таких суб’єктів:

а) держреєстратору через ЦНАП (у паперовому вигляді або поштою). Якщо поштою, то підписи на заяві треба засвідчувати нотаріально (відправляємо рекомендованим листом з повідомленням про вручення і описом вкладення);

б) нотаріусу.

Нормативка також дозволяє подавати ці документи в електронному вигляді. Однак потрібно дочекатися, доки допрацюють портал «Дія» (diia.gov.ua/services) або сайт «Он-лайн будинок юстиції» (online.minjust.gov.ua). Сподіваємося, що розробники встигнуть.

Що ще доведеться подавати?

1. Підтвердження даних про бенефіціарів. Щорічно, починаючи з наступного року після держреєстрації юрособи. Строк: 14 календарних днів з дати держреєстрації юрособи.

Підтвердження подаємо з 2022 року (лист Мін’юсту від 13.01.2021 р. № 245/8.4.4/32-21)!

Подання «бенефіціарних» документів та структури власності у період з 11.07.2021 р. по 11.10.2021 р. підтвердженням не є

Якщо дані про бенефіціарів не змінюються — подаємо заяву за формою 6 (затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5).

Якщо дані змінюються, то подаємо:

— заяву за формою 6;

— структуру власності;

— витяг, виписку чи інший документ, що підтверджує держреєстрацію юрособи-нерезидента (для засновниківнерезидентів);

— для бенефіціарів — нерезидентів та резедентів (тільки з паспортом-книжечкою), — нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу. Не забуваємо про лайфхак із паспортом для виїзду за кордон. ☺

Пам’ятаємо також про довіреність, якщо документи подає не директор або не особа, зазначена у ЄДР як така, що може вчиняти дії від імені юрособи без довіреності.

2. Під час реєстраційних дій. З 11.07.2021 р. додатково подаємо ті самі структуру власності, витяг (для засновників-нерезидентів) та копію документа, що посвідчує особу (для резидентів із паспортом-книжечкою та нерезидентів) у разі, якщо відбувається:

— реєстрація юрособи (очевидний момент);

— унесення змін щодо юрособи у ЄДР;

— перехід на модельний статут і назад, на звичайний;

— внесення до ЄДР даних про юрособу, зареєстровану до 01.07.2004 р.;

— реєстрація, закриття, внесення змін щодо відокремленого підрозділу юрособи.

У всіх цих випадках (окрім реєстрації нової юрособи) можна не подавати «бенефіціарні» документи, якщо дані по бенефіціарах не змінювалися (лист Мін’юсту від 23.04.2020 р. № 3887/8.4.4/32-20).

3. Зміна даних. Якщо по бенефіціарах змінюються дані (наприклад, прізвище), то їх обов’язково треба внести до ЄДР протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких змін. Це стосується і структури власності!

А якщо бенефіціари змінилися? Тут також доведеться враховувати 30-денний строк. Бо ж треба перемальовувати структуру власності. ☹ Про це каже ч. 22 ст. 17 Закону № 755.

Зразки структури власності

1. Прямий вирішальний вплив. Учасники — фізичні особи. Іванов І. І. (15 % статутного капіталу) та Петров П. П. (85 % статутного капіталу).

img 1

2. Непрямий та прямий вирішальний вплив. Учасники ТОВ «Ромашка»: ТОВ «Волошки» (50 % статутного капіталу) та Іванов І. І. (50 % статутного капіталу). Засновник ТОВ «Волошки» — Василенко І. П. (100 % статутного капіталу).

img 2

висновки

  • Юрособи, зареєстровані до 28.04.2020 р., мають подати держреєстратору структуру власності та «бенефіціарні» документи з 11.07.2021 р. по 11.10.2021 р.
  • Щорічне підтвердження даних по бенефіціарах (подання заяви за формою 6) стартуватиме з 2022 року.
  • ФОП дані по бенефіціарах не подають.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі