Показники ПН повинні чітко відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за господарською операцією. Про це у своїх роз’ясненнях не втомлюються нагадувати податківці (див. лист ДПСУ від 08.04.2021 р. № 1453/ІПК/99-00-21-03-02-06). Власне, ця вимога зафіксована в п. 44.1 ПКУ (див. лист ДПСУ від 15.04.2021 р. № 1563/ІПК/99-00-21-03-02-06). Важливо, щоб збігалися суми ПДВ, а в ідеалі — й ПДВ-база. Тож якщо сума ПДВ, зазначена в розділі А ПН, збігається з видатковими накладними/актами/банківськими документами до копійки і такі дані ПН, як номенклатура, інформація про постачальника і покупця, а також дата складання ПН, ідентичні зазначеним у первинці, то така ПН годиться для ПК.
А якщо все-таки обсяг постачання і суми ПДВ у ПН не збігаються з аналогічними даними первинки за рахунок арифметичних заокруглень у ПН? Чи має право покупець сформувати податковий кредит (ПК) за такою ПН?
Розбіжності в 1 — 2 копійки
За загальним правилом ПН, що містить помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати операцію, її зміст (товар/послугу), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення сум ПДВ до ПК (п. 201.10 ПКУ). Тобто зареєстрована ПН із несуттєвими помилками в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД) повинна надавати право на ПК без будь-яких обмежень.
Тому якщо незбіг обсягу постачання (гр. 10) і суми ПДВ (гр. 11) у ПН і первинці викликаний арифметичним заокругленням, то така
розбіжність (на 1, 2 копійки) не може бути єдиною причиною для невизнання ПК
А тому за такою ПН (за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування ПК) платник має усі підстави включити суму ПДВ до складу ПК (див. лист ДПСУ від 10.11.2020 р. № 4639/ІПК/99-00-05-06-02-06).
Власне, до таких висновків податківці доходили і раніше (див. лист ДПСУ від 26.03.2020 р. № 1272/6/99-00-07-03-02-06/ІПК // «Податки & бухоблік», 2020, № 32, с. 29). І дійсно, копійчана розбіжність в обсязі постачання та/або сумі ПДВ у ПН і первинці через заокруглення навряд чи заважає ідентифікувати операцію, як і не викривляє суму ПДВ.
Визнають некритичність ситуації фіскали, і коли вартість товару/послуги з урахуванням ПДВ відрізняється від суми попередньої оплати/авансу (див. лист ДПСУ від 05.08.2020 р. № 3203/ІПК/99-00-05-06-02-06). Наприклад, 07.06.2020 р. покупець сплатив 788,25 грн (з ПДВ) за товар: 25 шт. за ціною 31,53 грн з ПДВ. Наступного дня товар був відвантажений покупцеві — у видатковій накладній вказана така сама сума (788,25 грн з ПДВ). Але ПН за датою оплати була виписана на загальну суму 788,26 грн, оскільки ціна в ній була зазначена з трьома знаками після коми — 26,275 грн (без ПДВ). Ось за рахунок заокруглень і вилізла 0,01 грн. І хоча сума ПН не збігається з сумою передоплати, таку ПН коригувати не треба. Адже розбіжність на 1 копійку через заокруглення не може бути єдиною підставою для невизнання ПК на підставі цієї ПН. Звичайно, за умови дотримання інших правил ПКУ для формування ПК (див. лист ДПСУ від 06.07.2020 р. № 2711/6/99-00-05-06-02-06/ІПК).
У ціні (гр. 7 ПН) більше знаків
Формально п.п. 5 п. 16 Порядку № 1307* вимагає заповнювати цінову гр. 7 ПН у гривнях із копійками, якщо інше не передбачено законом. Тобто показник цієї графи повинен містити не більше двох (!) знаків після коми. Проте податківці погоджуються з тим, що в гр. 7 ціну можна вказувати з будь-якою кількістю знаків після коми (див. БЗ 101.16). Тобто зареєстрована ПН, в якій ціна постачання містить після коми більше двох знаків, виправлення не потребує. Зрозуміло, за умови її відповідності іншим вимогам ПКУ (див. лист ДПСУ від 07.08.2020 р. № 3253/ІПК/99-00-05-06-02-06).
* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.
Тому наявність у гр. 7 ПН більше двох знаків після коми, навіть якщо в первинці ціна вказана з двома знаками, на ПК-право покупця не впливає (див. листи ДПСУ від 16.01.2020 р. № 130/6/99-00-07-03-02-06/ІПК і від 08.10.2019 р. № 661/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).
Увага! У ПДВ-базі (гр. 10 ПН/гр. 13 РК) податківці також допускають після коми більше знаків, ніж два (див. БЗ 101.16). У гр. 11 ПН/гр. 14 РК теж може бути більше двох знаків після коми, але не більше 6 (п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307). А ось уже в розділ А ПН суму ПДВ переносять в закругленому до двох знаків вигляді.
Кількісна гр. 6 ПН
Податківці радять підганяти копійки в ПН за рахунок гр. 6. Адже кількість знаків після коми в гр. 6 ПН взагалі не обмежено (див. лист ДПСУ від 16.01.2020 р. № 126/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). У ній допускається стільки знаків після коми, скільки вимагається для того, щоб вийти на потрібний обсяг постачання (гр. 10 ПН) і правильно розрахувати вартісні показники рядків I — XI розділу А ПН (див. БЗ 101.16).
При цьому розрахунок показника ПДВ-бази (гр. 10 ПН) буде правильним, якщо при перемножуванні даних граф 6 і 7 ПН виходить число, в якому кількість знаків після коми перевищує два, і округлення його до другого знаку не призведе до збільшення на копійку (див. БЗ 101.16 // «Податки & бухоблік», 2019, № 4, с. 12).
Але! Будьте обережні з коригуванням кількості, вказаної при першій події в документі на оплату/відвантаження. Приміром, якщо відвантажили 100 одиниць товару і на цю дату складаємо ПН, то в ній вказуємо саме 100 одиниць товару, а не, скажімо, 99,998. Адже дані ПН повинні відповідати первинці. Підгонка ПН за рахунок кількості підходить для випадку, коли отримана часткова передоплата. А в інших випадках з зрозуміліше регулювати обсяг постачання саме через ціновий показник ПН (гр. 7). Хоча фіскали не вважають фатальною для ПК ситуацію, коли через заокруглення не збігаються в ПН і первинці ціна та кількість (див. лист ДПСУ від 07.08.2020 р. № 3253/ІПК/99-00-05-06-02-06). Звідси висновок:
копійчаний дефект не може слугувати єдиним приводом для відмови в ПК
Головне, щоб інші згадані в п. 201.1 ПКУ (крім коду УКТ ЗЕД) показники ПН не заважали ідентифікувати операцію. Ну а щоб уникнути проблем із заокругленням, формуйте ціни не від зворотного (шляхом виділення-віднімання ПДВ з кінцевої ціни), а згідно з п.п. 194.1.1 ПКУ (ср. ). Тобто спочатку встановлюйте ціну без ПДВ, а потім додавайте до неї ПДВ за ставкою 20 %, 14 % або 7 %. Уникнути зазначення в ціні більше двох знаків після коми можна також, (1) розбивши одну товарну позицію на декілька позицій; (2) встановивши ціну не за одиницю товару, а, наприклад, за 10, 100, 1000 одиниць.
Про те, як списати копійчані борги-залишки, див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 36, с. 9.
