Факт наявності у платника сільгоспЄП нафтоскладу вимагає від нього отримання ліцензії на зберігання пального (ст. 15 Закону № 481). У вас вона є, тому про це хвилюватися не потрібно.
Далі виникає запитання, а чи не є нафтосклад як місце зберігання пального акцизним складом, що відразу перетворює суб’єкта на платника пального акцизу?
Щоб дати відповідь на це запитання, слід заглянути до п.п. 14.1.6 ПКУ. У ньому йдеться про те, що нафтосклад платника сільгоспЄП не є акцизним складом, а відповідно сам аграрій не вважається платником пального акцизу, якщо він відповідатиме одночасно двом таким вимогам:
1) на складі буде зберігатися виключно власне пальне для власного споживання;
2) протягом календарного року платник сільгоспЄП отримує пальне в обсягах, що не перевищують 10000 м3 (1 млн л).
Зазвичай аграрій — платник сільгоспЄП виконує обидві ці умови, а тому його нафтосклад не перетворюється на акцизний склад, отже, сам аграрій не зобов’язаний реєструватися платником пального акцизу. Якщо аграрій не дотримався хоч однієї з вимог, то його нафтосклад стає акцизним складом, а він сам стає платником акцизного податку. Про це читайте у «Податки & бухоблік», 2019, № 59.
Ми ж будемо виходити з того, що у платника сільгоспЄП немає акцизного складу, а отже, він не платник пального акцизу. Враховуючи це, здається, що аграрій не матиме жодної мороки з пальним при заправленні своєї техніки.
Водночас є один маленький нюанс. І пов’язаний він із тим, що аграрії, які не є платниками пального акцизу, повинні інформувати фіскалів про транспорт, що перевозить пальне шляхом подання заявки за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 08.05.2019 р. № 188. Така заявка подається перед переміщенням пального (для включення бензовоза до Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне) і після закінчення операції (для виключення).
Отже, щоб не було проблем із переміщенням пального від нафтоскладу на поле, тобто щоб на вас не наклали адмінштраф (ч. 4 ст. 164 КпАП) і поліція не конфіскувала пальне, без заявки на переміщення не обійтися (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 59, с. 13). На цьому акцентують увагу і фіскали (лист ДФСУ від 25.11.2019 р. № 1525/6/99-00-04-02-06-15/ІПК // «Податки & бухоблік» 2019, № 98, с. 26).
Оскільки заявку можна направити ДПСУ в електронному вигляді через Електронний кабінет, то проблем зі своєчасністю подання заявки виникнути не повинно.
Проблеми можуть виникнути тільки при заповненні заявки, якщо аграрій не подавав до ДПСУ ф. № 20-ОПП про наявність у його власності чи в користуванні місця розвантаження пального, а саме поля, саду, на яких розташована техніка, що буде заправлятися, або техніки, в яку буде заправлятися пальне, якщо місце розвантаження пального (поле, сад) не перебуває у власності чи в користуванні аграрія (про це у «Податки & бухоблік», 2019, № 98, с. 26).
Річ у тому, що в заявці слід зазначити ідентифікатор об’єкта оподаткування (тобто числове значення, вибране самим аграрієм). Без подання ф. № 20-ОПП його не зазначити. Тому тим, хто ф. № 20-ОПП щодо місця розвантаження пального не подавав, слід це зробити перед поданням заявки. Інакше це може стати причиною неприйняття заявки на переміщення.
До відома! Заявку на переміщення пального слід подавати і в тому випадку, коли ви заправляєте із бензовоза на полі не тільки свою техніку, а й техніку свого підрядника. Детально про це у «Податки & бухоблік», 2020, № 48, с. 13.
