1.2. Доходи і витрати єдиноподатників
Питання доходів для єдиноподатників є одним з ключових. По-перше, розмір річного доходу для спрощенців — один із критеріїв перебування в тій чи іншій групі (див. табл. 1.1). По-друге, для підприємця-єдиноподатника групи 3 дохід — це ще й об’єкт оподаткування. Тому дуже важливо розуміти, які суми включаються до складу доходу платника єдиного податку, а які ні. Розбиратися в цьому питанні будемо далі.
Доходи єдиноподатника
За доходи спрощенців груп 1 — 3 у ПКУ «відповідає» ст. 292. Якщо говорити загалом, єдиноподатковими є доходи ФОП, отримані протягом звітного періоду в грошовій, а також (у випадках, визначених п. 292.3 ПКУ) в матеріальній або нематеріальній формі.
Дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій*). На жаль, ПКУ не розкриває достатньою мірою суть таких доходів. Так, визначення грошових доходів, наведене в п. 292.1 ПКУ, дуже розпливчате і не дозволяє визначити, які з грошових надходжень вважати доходом єдиноподатника. У зв’язку із цим, на нашу думку, не залишається нічого іншого, крім як визначати склад грошових доходів ФОП, орієнтуючись на правила бухобліку. Ні, ми не закликаємо підприємців вести бухгалтерський облік. Просто, визначаючи дохід, орієнтуйтеся на бухоблікові принципи. Тобто грошовими доходами єдиноподатнику слід вважати ті грошові надходження, які включаються до бухоблікових доходів. Більш детально склад грошових доходів підприємця-спрощенця ми розглянемо в табл. 1.5.
* Більше про готівкові та безготівкові розрахунки ФОП читайте в розділі 6.
Дохід у матеріальній або нематеріальній формі. Згідно з п. 292.3 ПКУ до доходу єдиноподатника включають безоплатно отримані товари (роботи, послуги). При цьому безоплатно отриманими вважаються:
1) товари (роботи, послуги**), надані єдиноподатнику згідно з письмовими договорами дарування (ст. 717 ЦКУ) та іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачається грошова чи інша компенсація вартості таких товарів (робіт, послуг) або їх повернення;
** Також податківці наполягають, що єдиноподатник повинен відображати у складі доходу вартість безоплатно отриманих послуг (з урахуванням звичайних цін) у випадку отримання в безоплатне користування майна за договором позички (див. консультацію з підкатегорії 107.01.03 БЗ).
2) товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані ним.
Зверніть увагу: п. 292.3 ПКУ наказує включати до єдиноподаткового доходу товари (роботи, послуги), безоплатно отримані на умовах договору, укладеного виключно в письмовій формі. При цьому згідно з ч. 1 ст. 207 ЦКУ укладеним у письмовій формі слід вважати договір, зміст якого був зафіксований в одному або декількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
А ось вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманих за усним договором, ФОП-єдиноподатнику доведеться включити до своїх «громадянських» доходів (див. підкатегорію 107.01.03 БЗ). При цьому якщо подарунок отримано від суб’єкта господарювання, то в підприємця може виникнути дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). Якщо ж дарувальником виступає фізособа-громадянин, отриманий дохід доведеться оподаткувати ПДФО і ВЗ за «подарунковими» правилами (п. 174.6 ПКУ).
Таким чином, ФОП зазвичай вигідніше не ігнорувати письмову форму договору. Це дозволить включити подарунок до єдиноподаткового доходу та не сплачувати ПДФО і ВЗ із «громадянського» доходу. Адже їх сума перевищує суму єдиного податку.
У якому розмірі визначається сума доходу, отриманого в матеріальній або нематеріальній формі
Податківці в роз’ясненні з підкатегорії 107.01.03 БЗ вказують на те, що суму доходу від безоплатного отримання товарів (робіт, послуг) необхідно визначати виходячи зі звичайних цін. На нашу ж думку, ПКУ підстав для таких висновків не дає. Ми рекомендуємо фіксувати вартість подарунка (товарів, робіт, послуг) у договорі дарування (або в первинних документах) і саме її брати за основу для визначення суми отриманого доходу.
Важливо! Єдиноподатники групи 3 — платники ПДВ (тобто ті, які сплачують єдиний податок за ставкою 3 %) до складу свого доходу включають також суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
А ось єдиноподатники груп 1 і 2, а також третьогрупники на ставці 5 % оподатковують кредиторську заборгованість зі строком позовної давності, що минув, ПДФО і ВЗ як «громадянські» доходи.
Зверніть увагу: прощена до закінчення строку позовної давності кредиторська заборгованість, на думку податківців (див. підкатегорію 107.01.03 БЗ), для всіх груп спрощенців потрапить до єдиноподаткових доходів. Пояснюють вони це тим, що неоплачені товари за такою заборгованістю є безоплатно отриманими. Отже, платнику єдиного податку (незалежно від групи) слід відобразити дохід від отриманих товарів, заборгованість за якими йому простили, у звітному періоді прощення такої заборгованості.
Що не є доходом єдиноподатника. Не менш важливо розуміти, які доходи звільнені від потрапляння до єдиноподаткових. Ось їх перелік.
1. Пасивні доходи: проценти, дивіденди роялті, страхові виплати та відшкодування (п. 292.1 ПКУ).
2. Доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить фізособі на праві власності та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ). На наш погляд, тут мається на увазі майно, яке належить фізичній особі і підлягає реєстрації (наприклад, транспортні засоби або нерухомість).
3. Доходи у вигляді бюджетних грантів (п. 292.1 ПКУ).
4. Суми ПДВ для єдиноподатників групи 3 на ставці 3 % (п.п. 1 п. 292.11 ПКУ).
5. Суми поворотної фінансової допомоги, поверненої протягом 12 календарних місяців із дня отримання, і суми кредитів (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ).
6. Суми коштів цільового призначення, що надійшли з (п.п. 4 п. 292.11 ПКУ):
— Пенсійного фонду;
— інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
— бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.
7. Суми коштів (аванс, передоплата), які повертаються (надходять) єдиноподатнику — покупцю товарів (робіт, послуг), і кошти, які єдиноподатник — продавець товарів (робіт, послуг) повертає (виплачує) покупцеві в результаті повернення товарів (робіт, послуг), розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ).
8. Надходження за перехідними операціями:
а) оплата, що надходить за товари (роботи, послуги), реалізовані в період до переходу на спрощену систему оподаткування, вартість яких при цьому була включена до складу загального оподатковуваного доходу ФОП на загальній системі* (п.п. 6 п. 292.11 ПКУ);
* Не зовсім зрозуміло, які доходи тут мав на увазі законодавець, адже ФОП-загальносистемники, як і єдиноподатники, доходи визначають за надходженням грошей.
б) суми ПДВ, отримані у вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (поставлених) у період до переходу на спрощену систему оподаткування (п.п. 7 п. 292.11 ПКУ).
9. Суми надміру сплачених податків та зборів, установлених ПКУ, і суми ЄСВ, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів (п.п. 9 п. 292.11 ПКУ).
10. Безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів і допоміжних засобів до них для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я — якщо єдиноподатник має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Але пам’ятайте: ця поблажка діє тільки в разі виконання умов, установлених п.п. 11 п. 292.11 ПКУ.
11. Суми податків та зборів, утримані (нараховані) єдиноподатником при здійсненні ним функцій податкового агента, а також суми ЄСВ, нараховані відповідно до закону (п. 292.10 ПКУ).
12. Сума коштів, що надійшла як одноразова матеріальна допомога за рахунок коштів держбюджету відповідно до ст. 2 Закону № 1071, тобто «карантинні» 8000 грн (п. 7 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).
Крім того, згідно з п. 292.15 ПКУ при визначенні обсягу доходу з метою переходу на спрощену систему оподаткування та/або можливості перебування в лавах єдиноподатників у наступному звітному періоді не враховують дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди. Але! Для визначення бази обкладення єдиним податком ці суми включати до єдиноподаткового доходу потрібно. Зверніть увагу: на думку фіскалів (див. лист ДФСУ від 20.11.2015 р. № 24785/6/99-99-10-03-02-15), такий же підхід діє й щодо судового збору, раніше сплаченого єдиноподатником і поверненого на його поточний рахунок третьою особою на підставі рішення суду.
Дата відображення доходу єдиноподатником. У цьому питанні потрібно відштовхуватися від виду доходу. Подробиці — у табл. 1.4.
Таблиця 1.4. Дата відображення доходу ФОП-єдиноподатником
| Вид доходу | Дата відображення доходу | Чим регламентовано |
| Дохід, отриманий у грошовій формі (у тому числі аванс) | Дата надходження коштів готівкою або на банківський рахунок | |
| Дохід від продажу товарів (робіт, послуг) через торговельні автомати (інше подібне обладнання), що не передбачають наявності реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — ПРРО) | Дата вилучення з торговельних автоматів (іншого подібного обладнання) грошової виручки | |
| Дохід від продажу товарів (робіт, послуг) через торговельні автомати з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків | Дата продажу жетонів, карток або інших замінників грошових знаків | |
| Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, у єдиноподатників групи 3 на ставці 3 % | Дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності | |
| Безоплатно отримані товари, роботи, послуги | Дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг | |
| Поворотна фінансова допомога, не повернена протягом 12 місяців із дня її отримання | На нашу думку, датою отримання доходу слід вважати перший день перевищення 12-місячного строку. Аналогічну точку зору можна знайти в роз’ясненні з підкатегорії 107.01.03 БЗ | |
Далі більш уважно розглянемо окремі надходження і з’ясуємо, потрапляють вони до доходів єдиноподатників чи ні. Для цього скористаємося табл. 1.5. Крім іншого, ви знайдете в ній думку податківців щодо не врегульованих ПКУ питань.
Таблиця 1.5. Дохід єдиноподатників за видами та джерелами надходження
| Вид надходження | Порядок включення до доходу | |
| норма ПКУ або позиція ДПСУ | ||
| ДОХІД У ГРОШОВІЙ ФОРМІ | ||
| Виручка від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) | Включається до доходу (п. 292.1 ПКУ) | |
| Цікава ситуація, коли при проведенні безготівкових розрахунків за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) банк із суми виручки утримує свою комісію за обслуговування. На наш погляд, визнати оподатковуваним доходом продавець-єдиноподатник повинен усю суму виручки, яка мала надійти від покупця, без вирахування комісії. Така ж думка викладена, зокрема, у листах ГУ ДФС у Львівській обл. від 20.02.2019 р. № 625/І/13.1-12/ІПК і ГУ ДФС у м. Києві від 18.04.2019 р. № 1665/Х/26-15-13-06-12-ІПК. | ||
| Надходження за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами | Доходом є сума отриманої винагороди повіреного, комісіонера, агента (п. 292.4 ПКУ) | |
| Важливо! За ситуації, коли єдиноподатник виступає комітентом, дохід у нього виникає на дату надходження грошових коштів від комісіонера (а не, скажімо, у момент отримання грошових коштів комісіонером від покупців). При цьому рекомендуємо уникати ситуації, коли посередник-комісіонер утримує свою винагороду з виручки, що належить комітенту-єдиноподатнику (внаслідок чого на поточний рахунок комітента надходитиме вже зменшена, з урахуванням утриманої винагороди, сума коштів). Така ситуація небажана передусім тому, що в цьому випадку єдиноподатником-комітентом буде здійснено негрошовий розрахунок (у частині винагороди комісіонера) з усіма подальшими наслідками (див. табл. 1.6). | ||
| Орендна плата | Включається до доходу (п. 292.1 ПКУ) | |
| У складі доходу відображається також орендна плата, отримана від здавання приміщення в суборенду. Зверніть увагу: податківці вимагають включати до доходу не лише орендну плату, але й гарантійний платіж за договором оренди. При цьому в разі повернення єдиноподатником гарантійного платежу після закінчення дії договору оренди відкоригувати (зменшити) дохід вони не дозволяють, оскільки такі суми не є авансом або передоплатою за товари (роботи, послуги) (див. роз’яснення в підкатегорії 107.01.03 БЗ). | ||
| Відшкодування орендарем комунальних платежів окремо від орендної плати | Повністю включається до доходу (див. підкатегорію 107.01.03 БЗ) | |
| У ФОП — єдиноподатника групи 2 (орендодавця) можливість відшкодування комунальних платежів орендарем окремо від орендної плати рекомендуємо чітко прописати в договорі оренди. У протилежному випадку податківці вважатимуть таку суму доходом, отриманим від виду діяльності, не зазначеного в Реєстрі ЄП. За це загрожує, зокрема, обкладення зазначеної суми єдиним податком за ставкою 15 % відповідно до п. 293.4 ПКУ (див. також табл. 1.6). | ||
| Суми ПДВ | Не включаються до доходу (п.п. 1 п. 292.11 ПКУ) | |
| Це стосується єдиноподатників групи 3, які є платниками ПДВ (тобто на ставці 3 %). | ||
| Дохід від продажу власних цінних паперів (корпоративних прав) | До єдиноподаткового доходу не включається. Інвестиційний прибуток від продажу цінних паперів (як «громадянський» дохід) оподатковують за правилами, встановленими п. 170.2 ПКУ (див. підкатегорію 107.01.02 БЗ) | |
| А ось діяльність з продажу ФОП цінних паперів і корпоративних прав в інтересах третіх осіб податківці розцінюють як фінансове посередництво, яким займатися платникам єдиного податку заборонено згідно з п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ . Тому підприємцям-єдиноподатникам від здійснення такої діяльності варто утриматися. | ||
| Кошти, перераховані з одного підприємницького рахунку на інший | Не включаються до доходів підприємця, оскільки такі кошти вже відображені у складі доходів. Роз’яснення такого змісту було представлене в підкатегорії 107.01.03 БЗ. І хоча зараз воно переведене до складу нечинних, вважаємо, податківці й далі дотримуватимуться такої думки | |
| Внесення власних грошових коштів на поточний підприємницький рахунок | Загалом податківці дозволяють не включати до єдиноподаткового доходу виручку від продажу товарів (робіт, послуг) за умови, що раніше вона вже була відображена в обліку платника єдиного податку. Водночас вони додають, що кожен випадок внесення грошових коштів на поточний рахунок підприємця потрібно розглядати окремо і визначати необхідність їх включення до доходу залежно від походження таких грошових коштів. Для цього фіскали рекомендують звертатися до органів ДПСУ за отриманням індивідуальної податкової консультації. Таку позицію вони висловлювали в роз’ясненні, наведеному в підкатегорії 107.01.03 БЗ. І хоча після внесення чергових поправок до ПКУ його перевели до складу нечинних, гадаємо, думка податківців не змінилася | |
| На наш погляд, внесення власних коштів (як і перерахування коштів з особистого рахунку фізособи на підприємницький рахунок) узагалі не повинне розглядатися як операція, що приводить до виникнення доходу, адже тут немає «зовнішнього» грошового надходження. Навіть якщо йдеться про особисті заощадження фізособи, які раніше були оподатковані як «громадянські» доходи. Вони не повинні включатися до єдиноподаткового доходу, щоб не було повторного оподаткування. Зауважимо, що у ФОП, які постраждали від фіскальних дій податківців, є шанс обстояти свою правоту в суді (див. постанови Сьомого апеляційного адмінсуду від 05.03.2020 р. у справі № 240/4163/19 і від 17.04.2019 р. у справі № 560/3588/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/88081010 та reyestr.court.gov.ua/Review/81430569 відповідно). Хоча, на жаль, трапляються й рішення на користь фіскалів (див. постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 26.11.2018 р. у справі № 807/74/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/78357938). | ||
| Кошти, видані на відрядження, що не відбулося, які повернені на банківський рахунок ФОП | Податківці в консультації, наведеній у підкатегорії 107.01.03 БЗ, вимагають включати такі кошти до єдиноподаткового доходу підприємця | |
| Ми з такою позицією не згодні. Адже, по суті, підприємцю повертаються його ж грошові кошти, які не були використані за призначенням підзвітною йому особою. Тобто, як і в попередній ситуації, немає «зовнішнього» надходження грошових коштів. А отже, немає й підстав говорити про дохід. | ||
| Кошти, перераховані на поточний рахунок єдиноподатника з його депозитного рахунку | Не є доходом підприємця-єдиноподатника за умови, що зазначені кошти в періоді їх отримання були включені до єдиноподаткового доходу. Таку позицію податківці виклали в роз’ясненні з підкатегорії 107.01.03 БЗ. І хоча на сьогодні воно формально втратило чинність, не думаємо, що податківці змінили свою думку із цього приводу | |
| На нашу думку, як і у випадку з унесенням власних коштів на підприємницький рахунок, зарахування грошей з депозитного рахунку не повинно розглядатися як єдиноподатковий дохід без усяких умов. | ||
| Грошові кошти, які були перераховані іншій особі, але повернулися на рахунок єдиноподатника у зв’язку з помилкою в банківських реквізитах | Не обліковуються у складі доходів за наявності документального підтвердження їх помилкового перерахування і повернення (див. підкатегорію 107.01.03 БЗ) | |
| Дохід, отриманий в іноземній валюті | Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховують у гривні за курсом НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ), тобто на дату зарахування на валютний (не на розподільчий!) рахунок підприємця | |
| При подальшому продажу іноземної валюти, на наш погляд, підприємець-єдиноподатник повинен включити до складу своїх доходів додатну різницю між сумою коштів, отриманих від продажу такої валюти, і сумою єдиноподаткового доходу, яку він раніше відобразив при надходженні такої валюти (за курсом НБУ). Причому якщо гривня від продажу інвалюти надходить на поточний рахунок за мінусом комісії банку, з метою обкладення єдиним податком суму, що надійшла, слід збільшити на суму утриманої винагороди. Водночас податківці висловлюються більш ліберально із цього питання. На їх думку, додатна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням ФОП не є його єдиноподатковим доходом (див. підкатегорію 107.01.03 БЗ). | ||
| Курсові різниці при перерахунку валюти, що обліковуються на поточному рахунку на кінець звітного періоду | Перерахунок іноземної валюти, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку ФОП-єдиноподатника, не здійснюється (див. підкатегорію 107.01.03 БЗ). А отже, підстав для відображення єдиноподаткового доходу не виникає | |
| Кошти, що надходять єдиноподатнику-покупцю від продавця за повернений товар | До доходу не включаються (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ) | |
| Не включаються до доходу й грошові кошти (по суті, переплата), які повертаються єдиноподатнику продавцем після зменшення вартості поставленого неякісного товару (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2017, № 80, с. 30). | ||
| Кошти, виплачені єдиноподатником-продавцем покупцю за повернений товар | Не включаються до доходу (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ). Мається на увазі, що ці суми виключаються (тобто віднімаються) з доходу єдиноподатника. Адже при продажу товару сума грошових коштів, отриманих від покупця, потрапила до доходів єдиноподатника. Тому при поверненні покупцю грошей сума відображеного доходу підлягає зменшенню | |
| Згідно з п.п. 5 п. 292.11 ПКУ зменшення доходу можливе, якщо повернення грошей відбувається при поверненні товарів, розірванні договору або за листом-заявою про повернення коштів. Зверніть увагу: якщо отримання грошей та їх повернення здійснюються в одному періоді, то дохід у єдиноподатковій декларації не показують. Якщо ж повернення грошей відбувається в наступних періодах, то в декларації за період, у якому ФОП-спрощенець повернув гроші (аванс), слід відобразити скоригований дохід, тобто зменшений на повернену суму (див., зокрема, листи ДПСУ від 21.01.2020 р. № 228/6/99-00-04-06-03-06/ІПК і ДФСУ від 08.11.2017 р. № 2551/К/99-99-13-01-02-14/ІПК). | ||
| Дохід від продажу основних засобів (далі — ОЗ) | Не включаються до єдиноподаткового доходу доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить фізособі на праві власності і використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ) | |
| Дохід від продажу земельних ділянок | ||
| На наш погляд, до складу єдиноподаткових доходів ФОП не включається дохід від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить фізособі на праві власності і при цьому реєструється на неї відповідним чином (транспортні засоби, нерухомість тощо). Такі доходи слід вважати «громадянськими» доходами фізособи, що підлягають оподаткуванню відповідно до норм ст. 172 і 173 ПКУ. Дохід від реалізації інших об’єктів, які можна ідентифікувати як ОЗ, на нашу думку, прирівнюється до продажу товарів із включенням до єдиноподаткового доходу. | ||
| Повернений єдиноподатнику завдаток | Не включається до єдиноподаткового доходу (див. роз’яснення в підкатегорії 107.01.03 БЗ) | |
| Кошти поверненої єдиноподатнику фіндопомоги, раніше наданої ним іншому суб’єктові | Податківці вперто наполягають на тому, що надання поворотної фінансової допомоги є порушенням умов перебування ФОП-єдиноподатників на спрощеній системі оподаткування, оскільки така діяльність вважається фінансовим посередництвом і заборонена їм відповідно до п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ (див. підкатегорію 107.01.03 БЗ). При цьому вони вимагають включити суму поверненої фіндопомоги до складу єдиноподаткових доходів і оподаткувати її за ставкою 15 % | |
| На нашу думку, надання поворотної фіндопомоги за рахунок власних коштів не може вважатися фінансовим посередництвом. Примітно, що раніше так вважали й податківці (див. лист ДПСУ від 11.02.2013 р. № 1990/6/17-1216). Крім того, юрособам-єдиноподатникам вони й нині дозволяють надавати поворотну фіндопомогу і не включати при поверненні її суму до складу доходів (див. підкатегорію 108.01.02 БЗ). | ||
| Безповоротна фіндопомога, отримана грошовими коштами | Не включається до доходу ФОП-єдиноподатника, оскільки таке грошове надходження не пов’язане зі здійсненням господарської діяльності підприємця (див. роз’яснення в підкатегорії 107.01.03 БЗ). При цьому таку суму включають до «громадянських» доходів фізособи й оподатковують ПДФО і ВЗ у загальному порядку | |
| Поворотна фінансова допомога, отримана й повернена єдиноподатником протягом 12 календарних місяців із дня її отримання | Не включається до доходу (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ) | |
| Поворотна фінансова допомога, отримана й не повернена єдиноподатником протягом 12 календарних місяців із дня отримання | Включається до доходу (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Це правило поширюється і на випадок, коли фіндопомога була отримана під час перебування підприємця на загальній системі оподаткування, залишається не поверненою ним протягом 12 календарних місяців із дня її отримання і строк повернення такої фіндопомоги припадає на період перебування на єдиному податку (див. роз’яснення в підкатегорії 107.01.03 БЗ) | |
| Поворотна фінансова допомога включається до доходів того звітного періоду (кварталу або року), на який припадає перший день перевищення 12-місячного строку (див. роз’яснення з підкатегорії 107.01.03 БЗ). У разі повернення коштів надалі дохід не коригується. | ||
| Кредити | До доходу єдиноподатника не включаються (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ) | |
| Проценти, отримані від банку (за депозитом, поточним рахунком тощо) | Не включаються до доходу єдиноподатника | |
| Такі надходження оподатковуються ПДФО і ВЗ за «громадянськими» правилами відповідно до п. 170.4 ПКУ. | ||
| Роялті | Не включаються до доходу ФОП-єдиноподатника | |
| Їх оподатковують як «громадянські» доходи згідно з п. 170.3 ПКУ. | ||
| Дивіденди | Не включаються до доходу ФОП-єдиноподатника | |
| Їх оподатковують як «громадянські» доходи відповідно до п. 170.5 ПКУ. | ||
| Страхові виплати і відшкодування | Не включаються до доходу підприємця-єдиноподатника | |
| Ці доходи оподатковують за «громадянськими» правилами. | ||
| Дотації із центру зайнятості, допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, компенсація роботодавцям частини сплачуваного ЄСВ, виплати чорнобильцям тощо, які надійшли на поточний рахунок підприємця | Не включаються до доходу (п.п. 4 п. 292.11 ПКУ) | |
| Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності з Фонду соціального страхування, яка виплачується самому ФОП-єдиноподатнику на підставі лікарняного, не є доходом єдиноподатника, але оподатковується як «громадянські» доходи (див., зокрема, листи ДФСУ від 20.07.2018 р. № 3214/Р/99-99-13-02-03-14/ІПК і від 19.12.2017 г. № 3040/Ч/99-99-13-02-03-14/ІПК, роз’яснення з підкатегорії 103.02 БЗ). | ||
| Бюджетні гранти (п.п. 14.1.2771 ПКУ) | Не включаються до єдиноподаткового доходу згідно з п.п. 1 п. 292.1 ПКУ | |
| У разі цільового використання бюджетних грантів їх сума не включається й до «громадянського» доходу фізособи. У протилежному випадку оподаткування здійснюється відповідно до п. 170.71 ПКУ. | ||
| Одноразова матеріальна допомога за рахунок коштів держбюджету відповідно до ст. 2 Закону № 1071 | «Карантинні» 8000 грн, отримані ФОП-спрощенцем, не включаються до єдиноподаткового доходу на підставі п. 7 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. | |
| Не потрапить така матеріальна допомога й до «громадянського» доходу підприємця | ||
| Помилково зараховані на рахунок єдиноподатника кошти, повернені в тому ж звітному (податковому) періоді | За наявності письмового пояснення банку (суб’єкта господарювання) про помилкове зарахування коштів їх суму єдиноподатник (неналежний одержувач) не включає до складу своїх доходів (див. підкатегорію 107.01.03 БЗ) | |
| Помилково зараховані на рахунок єдиноподатника кошти, повернені в наступному звітному (податковому) періоді | На думку податківців (див. підкатегорію 107.01.03 БЗ), у періоді надходження кошти включаються до доходу, а в періоді, коли гроші будуть повернені, здійснюється перерахунок доходу. При цьому обов’язковою є наявність документів, що підтверджують помилкове зарахування, зокрема письмового пояснення банку або суб’єкта господарювання | |
| Ми ж вважаємо, що й у цьому випадку помилково зараховані кошти до доходів не включаються, адже фактично вони будуть повернені. Відповідно доходу у підприємця бути не повинно. | ||
| Суми надміру сплачених податків та зборів, а також ЄСВ, що повертаються єдиноподатнику з бюджетів або державних цільових фондів | До доходу не включаються (п.п. 9 п. 292.11 ПКУ) | |
| Кошти, отримані у звітному періоді за рішенням суду як компенсація (відшкодування) за минулі звітні періоди | Не включаються до доходу при визначенні об’єму доходу, що надає право підприємцеві зареєструватися єдиноподатником та/або перебувати на спрощенці в наступному податковому (звітному) періоді (п. 292.15 ПКУ, роз’яснення з підкатегорії 107.01.03 БЗ) | |
| Зверніть увагу: у п. 292.15 ПКУ йдеться тільки про те, що компенсація, отримана за рішенням суду, не враховується при визначенні доходу, що надає право перейти та/або перебувати на спрощеній системі в наступному податковому періоді, а не про те, що цей дохід не включається до бази обкладення єдиним податком. Інакше кажучи, якщо вся сума перевищення граничного доходу формується тільки за рахунок таких компенсацій, то ФОП не втрачає права використовувати спрощену систему. Проте, вочевидь, оподатковувати таке перевищення йому все одно доведеться за підвищеною ставкою (п. 293.4 ПКУ). Якщо перевищення доходу немає, то кошти, отримані за рішенням суду, оподатковуються у звичайному порядку. Датою отримання доходу, на нашу думку, слід вважати дату фактичного надходження коштів (на виконання рішення суду). | ||
| Сума судового збору, сплачена єдиноподатником, яка відшкодовується йому третьою особою за рішенням суду | Згідно з роз’ясненням фіскалів (див. лист ДФСУ від 20.11.2015 р. № 24785/6/99-99-10-03-02-15 і консультацію в підкатегорії 107.01.03 БЗ) така сума включається до єдиноподаткового доходу. Але при цьому її не враховують для цілей визначення можливості переходу на спрощену систему оподаткування та/або перебування серед лав єдиноподатників у наступному звітному періоді | |
| Зверніть увагу: якщо повернення судового збору відбувається на підставі ст. 7 Закону № 3674 (наприклад, у зв’язку зі зменшенням суми позову), то така сума до складу доходу єдиноподатника потрапляти не повинна. Адже за своєю правовою природою така операція є поверненням передоплати за отримання послуг суду, а отже, підпадає під дію п.п. 5 п. 292.11 ПКУ. | ||
| ДОХІД У МАТЕРІАЛЬНІЙ І НЕМАТЕРІАЛЬНІЙ ФОРМАХ | ||
| Сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності | До єдиноподаткового доходу включають тільки ФОП-єдиноподатники групи 3 на ставці 3 % (абзац третій п. 292.3 ПКУ) | |
| Тут потрібно враховувати декілька нюансів. 1. На наш погляд, не повинна включатися до єдиноподаткового доходу заборгованість за отриманими авансами, оскільки ці суми вже були включені при їх отриманні до складу доходу ФОП. 2. Під дію абзацу третього п. 292.3 ПКУ підпадає й кредиторська заборгованість, що виникла під час перебування ФОП на загальній системі оподаткування. У єдиноподатників — неплатників ПДВ сума простроченої кредиторської заборгованості має бути обкладена ПДФО і ВЗ відповідно до вимог п.п. 164.2.7 ПКУ. Детальніше про списання кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 23, с. 45. | ||
| Безоплатно отримані товари (роботи, послуги) | Включаються до доходу (абзац перший п. 292.3 ПКУ). Виняток — якщо товари (роботи, послуги) отримано безоплатно за усною домовленістю. У такому разі їх вартість не потрапляє до єдиноподаткового доходу ФОП і оподатковується як звичайні «громадянські» доходи (див. роз’яснення з підкатегорії 107.01.03 БЗ) | |
| Зверніть увагу: безоплатно отриманими податківці вважають також товари (роботи, послуги), за якими кредиторська заборгованість була списана за домовленістю сторін до закінчення строку позовної давності (див. роз’яснення в підкатегорії 107.01.03 БЗ). Будьте уважними: користування майном за договором позички податківці розцінюють як отримання безоплатної послуги і вимагають відображати дохід за звичайною ціною (див. роз’яснення в підкатегорії 107.01.03 БЗ). Детальніше про безоплатне отримання див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 71, с. 13. | ||
Підтвердні документи
Оскільки підприємці не ведуть бухгалтерського обліку, обов’язку складати бухгалтерські документи в них немає. Ба більше, згідно з п. 292.13 ПКУ єдиноподатковий дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ. У свою чергу, про будь-які підтвердні документи в цій статті не згадується.
Водночас податківці наполягають на застосуванні до ФОП загальних вимог, передбачених п. 44.1 ПКУ. Відповідно до зазначеної норми
платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документально
І дійсно, без первинних документів неможливо визначити, за що отримані кошти. Як підтвердити, що дохід отриманий саме від того виду діяльності, який ФОП зазначив у Реєстрі ЄП? А може, він узагалі вів заборонену діяльність, зазначену в п. 291.5 ПКУ.
Із цього випливає висновок: єдиноподатники зобов’язані документально підтверджувати дані, зазначені ними в деклараціях.
При цьому такі первинні документи повинні зберігатися не менше 1095 днів із дня подання податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця або іншої податкової звітності, для складання якої вони використовуються (п.п. 44.3 ПКУ).
А що з документами, які підтверджують витрати? Нагадаємо: у єдиноподатковій декларації показують тільки доходи платника єдиного податку (див. розділ 4). А ось сума витрат не відображається в такій декларації та не впливає на суму єдиного податку. Чи означає це, що первинні документи, які підтверджують факт здійснення витрат єдиноподатником, не потрібні? Зовсім ні. Такі документи важливо мати з таких причин:
— єдиноподатники групи 3 — платники ПДВ на підставі таких документів відображають витрати у своєму обліку (детальніше про облік доходів і витрат див. нижче). Крім того, «витратні» документи підтвердять реальність операції, що важливо для отримання податкового кредиту з ПДВ;
— якщо ФОП (незалежно від групи єдиного податку) купував товари (роботи, послуги) в громадян або самозайнятих осіб, то він повинен відобразити ці суми в Податковому розрахунку з ПДФО/ВЗ. Крім того, при здійсненні закупівель у звичайних фізосіб необхідно утримувати ПДФО і ВЗ. У разі відсутності документів, що підтверджують придбання, податківці можуть звинуватити ФОП у невиконанні ним функцій податкового агента.
Також первинні документи потрібні для ведення обліку товарних запасів єдиноподатниками, які здійснюють розрахункові операції у розумінні Закону про РРО (п. 12 ст. 3 цього Закону). Послаблення тут є лише для спрощенців — неплатників ПДВ, які не займаються продажем технічно складних побутових товарів, ліків, медвиробів і ювелірки.
Підтвердними документами можуть бути:
1) для доходів: виписка банку, товарний чек, фіскальний чек РРО/ПРРО (якщо підприємець його застосовує), розрахункова квитанція, акт виконаних робіт (наданих послуг) тощо;
2) для витрат: платіжне доручення, квитанція до прибуткового касового ордера, чек або документ довільної форми про готівкову оплату товарів, робіт, послуг (якщо вони отримувалися в громадян або у ФОП-єдиноподатників), договори, акти закупівлі, товарно-транспортні накладні тощо.
Облік доходів (і витрат)
Раніше законодавство пропонувало єдиноподатникам груп 1, 2 і 3 (без сплати ПДВ) відображати отримані ними доходи в Книзі обліку доходів, а єдиноподатникам групи 3 — платникам ПДВ показувати свої доходи і витрати в Книзі обліку доходів і витрат. Проте все змінив 2021 рік.
Так, з 01.01.2021 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 26.11.2020 р. № 728 про скасування форм Книг обліку доходів (і витрат) єдиноподатників і порядку їх ведення. Скасовано й вимогу щодо реєстрації книг у податкових органах.
Але це не означає, що на облік доходів (і витрат) єдиноподатникам можна повністю «забити». Відтепер платники єдиного податку груп 1, 2 і 3 (без сплати ПДВ) ведуть облік у довільній формі шляхом щомісячного відображення отриманих доходів. Третьогрупники — платники ПДВ теж ведуть облік у довільній формі, але повинні щомісячно відображати ще й витрати (п. 296.1 ПКУ).
У якому вигляді це робити — на розсуд самого підприємця. Це може бути як паперова форма (наприклад, звичайний зошит або журнал), так і електронна (наприклад, файл в Excel). Причому єдиноподатнику достатньо відображати тільки загальну суму доходів (і витрат) за місяць. Більш детального розшифровування не потрібно (але й не заборонено).
Причому таке довільне відображення готівкового доходу тепер вважається оприбутковуванням готівки (п.п. 18 п. 3 розд. I, абзац шостий п. 11 розд. II Положення № 148).
Зауважте: податківці наполягають, що
інформація про обсяг доходу за місяць повинна відповідати змісту первинних документів за відповідний період*
* Див. за посиланням: zt.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/443642.html.
Водночас ніхто не забороняє продовжувати вести Книгу обліку доходів (і витрат). Якщо поточна Книга закінчиться, можете купити нову, але реєструвати її в податковій уже не потрібно.
Але навіть якщо продовжувати вести Книгу ви не плануєте, у жодному разі її не позбавляйтеся. Її необхідно зберігати протягом 3 років.
Зверніть увагу: повідомляти податківців про те, як саме ви будете вести облік, не потрібно. Також немає необхідності подавати заяву про скасування реєстрації Книги, яку ви вели до 01.01.2021 р. Водночас податківці мають право запитати інформацію про обраний вид обліку доходів (і витрат) для перевірки дотримання платником граничного обсягу доходу за відповідний період.
І ще один момент стосується ФОП, які у 2020 році могли не вести Книгу обліку доходів (і витрат) під час карантину*. Згідно з п.п. 3 п. 24 постанови № 1236 вони зобов’язані протягом 3 місяців з дня скасування карантину подати таку Книгу з унесеними до неї даними про доходи (і витрати) за період карантину для реєстрації в податкові органи.
* Це підприємці, які зареєструвалися, перейшли на спрощену систему оподаткування або у яких закінчилася стара Книга в період карантину.
У зв’язку з цим єдиноподатники зобов’язані за старими правилами зробити у відповідних книгах усі записи за операціями, здійсненими до 01.01.2021 р. Крім того, формально слід подати заповнені книги для реєстрації до місцевої ДПІ у 3-місячний строк після закінчення карантину. Хоча доцільність такої реєстрації вже сумнівна.
1.3. Наслідки порушення єдиноподаткових правил
З підрозділу 1.1 спецвипуску ви дізналися, що для ФОП-єдиноподатників установлено чимало обмежень щодо:
— видів діяльності;
— чисельності працівників;
— розмірів доходу;
— форми розрахунків тощо.
А якщо підприємець порушить «правила гри»? У цьому підрозділі ми розглянемо, що загрожує спрощенцю, який порушив умови роботи на єдиному податку.
Порушення умов роботи на єдиному податку
За порушення законодавчо встановлених умов роботи на єдиному податку підприємцеві доведеться:
1) залишити спрощену систему оподаткування (у деяких випадках допускається перехід до «старшої» групи), а також
2) у більшості випадків сплатити підвищену ставку єдиного податку (15 %).
Детальніше — у табл. 1.6.
Таблиця 1.6. Наслідки порушення умов роботи на єдиному податку
| № з/п | Порушення | Наслідки |
| 1 | Перевищення протягом календарного року граничних розмірів доходу | 1. Перехід до «старшої» групи (можливий для груп 1 і 2 за бажанням і з урахуванням умов, які висуваються п. 291.4 ПКУ) або на загальну систему оподаткування (пп. 1 — 3 п. 293.8 ПКУ). 2. Із суми перевищення граничного розміру доходу єдиний податок сплачується за підвищеною ставкою (п.п. 1 п. 293.4 ПКУ) |
| 2 | Проведення негрошових розрахунків | 1. Перехід на загальну систему оподаткування (пп. 4, 5 і 9 п.п. 298.2.3 ПКУ). 2. Із суми доходу, отриманого з порушенням, єдиний податок сплачується за підвищеною ставкою |
| 3 | Здійснення видів діяльності, заборонених на єдиному податку (спеціальні обмеження, встановлені пп. 1 і 2 п. 291.4 ПКУ для єдиноподатників груп 1 і 2, і загальні обмеження, які визначені п. 291.5 ПКУ та поширюються на всіх платників єдиного податку незалежно від групи) | |
| 4 | Здійснення діяльності, не зазначеної в Реєстрі ЄП | 1. Перехід на загальну систему оподаткування 2. Єдиноподатники груп 1 і 2 із суми доходу, отриманого з порушенням, єдиний податок сплачують за підвищеною ставкою |
| 5 | Перевищення допустимої кількості працівників, установленої п. 291.4 ПКУ | Перехід на загальну систему оподаткування у строки, визначені в пп. 6 і 8 п.п. 298.2.3 ПКУ |
| 6 | Наявність податкового боргу в розмірі, що перевищує 180 нмдг* (3060 грн), на кожне 1-ше число місяця протягом двох послідовних кварталів** | |
| * Неоподатковуваний мінімум доходів громадян. ** Майте на увазі: податковим боргом вважається борг не лише з єдиного податку, але й з інших податків та зборів. | ||
Тепер пропонуємо більш детально ознайомитися з діями, які повинен вчинити єдиноподатник у разі порушення ним правил перебування на спрощеній системі оподаткування. Про них ви можете дізнатися з табл. 1.7.
Таблиця 1.7. Дії спрощенця при порушенні єдиноподаткових правил
| Що повинен зробити платник єдиного податку | ||
| група 1 | група 2 | група 3 |
| Перевищення гранично допустимого доходу | ||
| 1) прийняти одне з двох рішень (пп. 1 і 2 п. 293.8 ПКУ): — з календарного кварталу, наступного за кварталом перевищення, перейти до «старшої» групи (2 або 3), подавши заяву про зміну групи не пізніше 20-го числа місяця, наступного за кварталом перевищення, або — перейти на загальну систему оподаткування з 1-го числа місяця, наступного за кварталом перевищення (п.п. 1 п.п. 298.2.3 ПКУ); 2) подати декларацію єдиноподатника у строки, встановлені для квартального звітного періоду (п.п. 296.5.1 ПКУ). При цьому в разі переходу на загальну систему річну декларацію з єдиного податку подавати не потрібно; 3) оподаткувати суму перевищення за ставкою 15 % (п.п. 1 п. 293.4, пп. 1 і 2 п. 293.8 ПКУ); 4) сплатити єдиний податок із суми перевищення протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за квартал (п. 295.7 ПКУ); 5) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку за кожен місяць кварталу перевищення в загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця); 6) у разі переходу на загальну систему оподаткування (у разі потреби)*, а також при переході до групи 3 на ставці 3 % зареєструватися платником ПДВ | 1) перейти на загальну систему оподаткування з 1-го числа місяця, наступного за кварталом перевищення, подавши відповідну заяву не пізніше 20-го числа місяця, наступного за кварталом перевищення (п.п. 3 п. 293.8, п.п. 3 п.п. 298.2.3 ПКУ); 2) тим, хто працював на ставці 5 %, — у разі потреби* зареєструватися платниками ПДВ; 3) подати декларацію єдиноподатника у строки, встановлені для квартального звітного періоду; 4) суму доходу в допустимих межах оподаткувати за основною ставкою (3 або 5 %); 5) суму перевищення доходу оподаткувати за ставкою 15 % (п.п. 1 п. 293.4, п.п. 3 п. 293.8 ПКУ); 6) суму податку, нарахованого за зазначеними вище ставками, сплатити протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал (п. 295.7 ПКУ) | |
| Негрошові розрахунки; здійснення видів діяльності, заборонених на єдиному податку; здійснення діяльності, не зазначеної в Реєстрі ЄП | ||
| 1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку в місяці порушення і далі протягом звітного періоду в загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця); 2) перейти на загальну систему з 1-го числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому допущено порушення (пп. 4, 5 і 7 п.п. 298.2.3 ПКУ); 3) подати декларацію за звітний період, у якому відбулося порушення; 4) оподаткувати суму доходу, отриману з порушеннями, за ставкою 15 % (пп. 2 — 4 п. 293.4 ПКУ); 5) сплатити єдиний податок із «забороненого» доходу протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за звітний період; 6) у разі потреби* зареєструватися платником ПДВ | 1) перейти на загальну систему з 1-го числа місяця, наступного за кварталом порушення (пп. 4, 5 і 7 п.п. 298.2.3 ПКУ); 2) подати декларацію єдиноподатника у строки, встановлені для квартального звітного періоду; 3) суму доходу, отриманого без порушень, оподаткувати за основною ставкою (3 або 5 %); 4) суму доходу, отриманого з порушеннями**, оподаткувати за ставкою 15 % (пп. 3 і 4 п. 293.4 ПКУ); 5) сплатити суму єдиного податку протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал; 6) тим, хто працював на ставці 5 %, — у разі потреби* зареєструватися платниками ПДВ | |
| Здійснення діяльності, забороненої для роботи в групах 1 і 2 | ||
| 1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку за кожен місяць кварталу, в якому відбулося зазначене порушення, у загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця); 2) перейти на загальну систему з 1-го числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність (п.п. 9 п.п. 298.2.3 ПКУ); 3) подати декларацію за квартал, у якому відбулося порушення. Річну декларацію при цьому подавати не потрібно (п.п. 296.5.1 ПКУ); 4) оподаткувати суму доходу, отриману з порушеннями, за ставкою 15 % (п.п. 5 п. 293.4 ПКУ); 5) сплатити єдиний податок із «забороненого» доходу протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал; 6) у разі потреби* зареєструватися платником ПДВ | — | |
| Перевищення максимальної чисельності працівників | ||
| 1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку в місяці порушення і далі протягом звітного періоду в загальному порядку (не пізніше 20-го числа поточного місяця); 2) перейти на загальну систему оподаткування з 1-го числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому було допущено порушення (п.п. 6 п.п. 298.2.3 ПКУ); 3) подати декларацію за звітний період, у якому відбулося порушення; 4) у разі потреби* зареєструватися платником ПДВ | — | |
| Податковий борг у розмірі більше 3060 грн протягом двох послідовних кварталів | ||
| 1) сплатити суму авансового внеску з єдиного податку в другому кварталі існування боргу в загальному порядку; 2) перейти на загальну систему в останній день другого з двох послідовних кварталів існування податкового боргу (п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ); 3) подати декларацію у строки, встановлені для квартального звітного періоду. Річну декларацію при цьому подавати не потрібно (п.п. 296.5.1 ПКУ); 4) у разі потреби* зареєструватися платником ПДВ | 1) перейти на загальну систему в останній день другого з двох послідовних кварталів існування податкового боргу (п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ); 2) тим, хто працював на ставці 5 % (без ПДВ), — у разі потреби* зареєструватися платниками ПДВ; 3) подати декларацію єдиноподатника у строки, встановлені для квартального звітного періоду; 4) сплатити суму єдиного податку протягом 10 календарних днів після закінчення граничних строків подання декларації за квартал | |
| * Нагадаємо, що реєстрація платником ПДВ здійснюється: — в обов’язковому порядку в разі перевищення суб’єктом господарювання обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців суми в 1 млн грн (п. 181.1 ПКУ) або — за добровільним рішенням (п. 182.1 ПКУ). Заяву на реєстрацію платником ПДВ потрібно подати (пп. 183.3, 183.4 ПКУ): — при обов’язковій реєстрації — не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему; — при добровільній реєстрації — не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ і матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних. ** Дохід від здійснення діяльності, не зазначеної в Реєстрі ЄП, у єдиноподатників групи 3 оподатковується за основною ставкою (3 або 5 %). | ||
Зверніть увагу: у п.п. 298.2.3 ПКУ щодо деяких порушень, говорячи про дату переходу на загальну систему, законодавець оперує терміном «звітний період». Так, з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, слід перейти на загальну систему оподаткування у випадках (пп. 4 — 7 п.п. 298.2.3 згаданого Кодексу):
— застосування негрошових способів розрахунку;
— здійснення видів діяльності, які не надають права бути спрощенцем (п. 291.5 ПКУ);
— перевищення чисельності фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з єдиноподатниками груп 1 і 2;
— здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі ЄП.
У випадку з єдиноподатниками груп 1 і 2 це має особливе значення, адже згідно з п. 294.1 ПКУ для них звітним періодом є календарний рік.
Але чи означає це, що в разі здійснення перелічених порушень для переходу на загальну систему їм потрібно чекати закінчення податкового року
Чіткої відповіді на це запитання законодавство не дає. Щоправда, в одному з роз’яснень, наведених у підкатегорії 107.01.01 БЗ, є фраза, що в разі здійснення платником єдиного податку (конкретна група не називається) видів діяльності, не зазначених у Реєстрі ЄП, перейти на загальну систему оподаткування він повинен з 1-го числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому здійснювалися такі види діяльності. Вважаємо, й щодо інших порушень, які вимагають переходу на загальну систему оподаткування, податківці будуть дотримуватися тієї ж думки.
Зі свого боку не рекомендуємо першо- і другогрупникам працювати на спрощеній системі до кінця року. Адже якщо фіскали виявлять порушення при перевірці, то в будь-якому разі анулюють реєстрацію єдиноподатника з 1-го числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення (п. 299.11 ПКУ). Тому безпечніше самостійно залишити спрощену систему вже з наступного кварталу.
Примусова розреєстрація єдиноподатників
У випадку, коли перелічені в табл. 1.6 (див. с. 32) порушення контролюючий орган виявить у спрощенця під час проведення перевірки, він за власним рішенням на підставі акта перевірки анулює реєстрацію платника єдиного податку. Причому відбудеться це заднім числом — з 1-го числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення (п. 299.11 ПКУ).
У свою чергу, це призведе до низки наслідків, а саме:
1) податківці донарахують вам:
— відповідні податкові зобов’язання з ПДФО і ВЗ, оскільки з моменту анулювання реєстрації платника єдиного податку ви будете вважатися загальносистемником;
— штрафи;
— пеню.
Щоправда, на штрафи і пеню щодо податкових порушень діє мораторій на час «ковідного» карантину. Тобто в разі вчинення порушення в період з 01.03.2020 р. і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому закінчується дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню в Україні хвороби COVID-19, ані штрафу, ані пені не буде (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);
2) вам доведеться:
— вести більш складний облік доходів і витрат;
— при здійсненні розрахункових операцій застосовувати РРО або ПРРО, навіть якщо під час перебування на єдиному податку ви від цього були звільнені* (якщо, звичайно, ви не підпадаєте під «виняткові» випадки, встановлені ст. 9 або 10 Закону про РРО);
* Нагадаємо, що застосування РРО/ПРРО для всіх єдиноподатників груп 2 і 3 повинно стати обов’язковим тільки з 01.01.2022 р.
— сплачувати деякі додаткові податки (збори). Наприклад, при відповідності критеріям, установленим п. 181.1 ПКУ, ФОП-загальносистемник зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ.
Зауважте:
з того моменту, коли суб’єкт господарювання вважається таким, що перебуває на загальній системі, на нього покладаються всі відповідні обов’язки
Тому перевіряючі, імовірніше, приймуть і цей факт до уваги. У такому разі підприємцю, який під час перебування на єдиному податку був звільнений від застосування РРО/ПРРО, може загрожувати штраф за непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО і за нероздрукування відповідних розрахункових документів.
У загальному випадку штраф становить (п. 1 ст. 17 Закону про РРО):
— 100 % вартості проданих без застосування РРО/ПРРО товарів (робіт, послуг) — якщо правопорушення вчинено вперше;
— 150 % вартості таких товарів — за кожне наступне подібне правопорушення.
Водночас тимчасово, до 01.01.2022 р., застосовуються знижені розміри штрафів (п. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО):
— 10 % вартості проданих з порушенням товарів — при першому правопорушенні;
— 50 % вартості таких товарів — за кожне наступне правопорушення.
Крім того, податківці можуть застосувати штрафи за неподання декларації про майновий стан і доходи, а також декларацій з інших податків і зборів, платником яких єдиноподатник став заднім числом. Згідно з п. 120.1 ПКУ — це 340 грн за кожне неподання.
Щоправда, як ми вже згадували, на сьогодні встановлено мораторій на застосування штрафів, передбачених ПКУ, за правопорушення, вчинені під час дії «ковідного» карантину (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Проте майте на увазі, що цей мораторій не поширюється, зокрема, на порушення, пов’язані з нарахуванням, декларуванням і сплатою ПДВ, акцизного податку та рентної плати. Крім того, він не стосується РРО-штрафів (див. лист ДПСУ від 26.03.2020 р. № 1249/6/99-00-05-04-01-06/ІПК). За окремі правопорушення ФОП можуть загрожувати й адміністративні штрафи, щодо яких карантинний мораторій також не діє.
Зверніть увагу: знову повернутися на спрощену систему після зняття з реєстрації платником єдиного податку суб’єкт господарювання зможе після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення про анулювання такої реєстрації (п. 299.11 ПКУ).
висновки
- Для перебування в тій чи іншій групі платників єдиного податку підприємець повинен дотримуватися всіх вимог, передбачених ст. 291 ПКУ.
- Єдиноподатники груп 1 і 2 щомісячно сплачують авансові внески з єдиного податку не пізніше 20-го числа (включно) поточного місяця.
- Спрощенці груп 1 і 2 без найманих працівників можуть бути звільнені від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 днів і більше.
- Платники єдиного податку ведуть облік доходів у довільній формі шляхом їх щомісячного відображення, а третьогрупники — платники ПДВ щомісячно в довільній формі відображають ще й витрати.
- У разі порушення єдиноподаткових правил ФОП доведеться залишити спрощену систему оподаткування. У деяких випадках допускається перехід до «старшої» групи.
