Теми статей
Обрати теми

Безнадійні борги

Адамович Наталія, податковий експерт, Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
У попередніх розділах нам не раз доводилося згадувати про безнадійну заборгованість. У цьому розділі ми уважніше вивчимо, що вона собою являє та якими є податкові критерії безнадійності, а також розглянемо облікові нюанси списання безнадійної дебіторки та кредиторки.

4.1. Податкові критерії безнадійності

Загальні моменти

Передусім скажемо, що малодохідники*, які не виявили бажання в добровільному порядку визначати об’єкт обкладення податком на прибуток з урахуванням різниць, установлених розд. ІІІ ПКУ, можуть цей підрозділ пропустити. А ось високодохідникам і малодохідникам-добровольцям інформація, представлена тут, стане в нагоді. Адже правильне встановлення безнадійності дебіторської заборгованості вкрай важливе для їх податкового обліку. Нагадаємо: при визначенні такими підприємствами об’єкта обкладення податком на прибуток зменшуюче коригування фінрезультату до оподаткування згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ** на суму списаної дебіторської заборгованості здійснюють тільки в тому випадку, якщо вона відповідає умовам, установленим п.п. 14.1.11 ПКУ.

* Хто такі високодохідники і малодохідники, див. на с. 32.

** Див. с. 33.

Так, відповідно до цього підпункту безнадійною вважається заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак:

1) за нею сплив строк позовної давності;

2) вона є простроченою заборгованістю померлої фізособи, у якої немає спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

3) вона є простроченою заборгованістю осіб, які в судовому порядку визнані безвісно відсутніми або оголошені померлими;

4) заборгованість прострочена більше 180 днів і відповідає таким вимогам:

— заборгованість суб’єкта господарювання, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безперечних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;

— заборгованість фізичних осіб не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати (далі — МЗП) у розрахунку на рік, установленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

5) вона є активом у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітент яких визнаний банкрутом або ліквідований як юрособа;

6) це сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

7) заборгованість не погашено у строк унаслідок недостатності майна боржника (фізичної або юридичної особи), за умови, що дії з примусового стягнення майна такого боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

8) її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

9) боржники — суб’єкти господарювання за цією заборгованістю визнані банкрутами або ліквідовані як юрособа.

Зазначені випадки розглянемо детальніше*.

* Залишимо осторонь тільки заборгованість у вигляді суми залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року.

Якщо сплив строк позовної давності

Мабуть, найпопулярніший критерій визнання заборгованості безнадійною — закінчення строку позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ). Привабливість його в тому, що визнання заборгованості безнадійною на цій підставі не вимагає проведення спеціальних заходів щодо її стягнення.

Закінчення строку позовної давності — достатній критерій для визнання заборгованості безнадійною

Хоча раніше, нагадаємо, податківці твердили, що за п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ безнадійною можна визнати заборгованість тільки за умови, що відповідні заходи щодо її стягнення не привели до позитивних результатів (див. листи ОВП ДФС від 07.03.2018 р. № 925/ІПК/28-10-01-03-11 і ДФСУ від 06.04.2017 р. № 7207/6/99-99-15-02-02-15). Проте на сьогодні фіскали під впливом Мінфіну (див. УПК № 400) змінили свою точку зору. Тепер вони погоджуються з тим, що закінчення строків позовної давності є виключним і достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ, незалежно від того, чи звертався кредитор до суду з метою її стягнення. Про це говориться, зокрема, в листах ДПСУ від 22.10.2019 р. № 917/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, ГУ ДФС у Черкаській обл. від 18.06.2019 р. № 2773/ІПК/23-00-12-0119 і ДФСУ від 16.05.2019 р. № 2198/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Детальніше про правила розрахунку строку позовної давності див. у розділі 7 на с. 56.

Заборгованість померлих / безвісно відсутніх фізосіб

На підставі пп. «б» і «в» п.п. 14.1.11 ПКУ безнадійною визнають прострочену заборгованість:

— померлої фізичної особи за умови відсутності в неї спадкового майна, на яке може бути звернене стягнення;

— осіб, які в судовому порядку визнані безвісно відсутніми або оголошені померлими.

Зверніть увагу! Безвісно відсутньою фізична особа визнається за рішенням суду (ст. 43 ЦКУ). Те саме стосується й оголошення фізособи померлою (див. ст. 46 ЦКУ). Тому безнадійною така заборгованість вважатиметься на підставі відповідного рішення суду з дати набрання ним чинності.

Зауважте: заборгованість осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними, і осіб, засуджених до позбавлення волі, безнадійною в розумінні п.п. 14.1.11 ПКУ не вважається.

Заборгованість, прострочена понад 180 днів

Підпунктом «ґ» п.п. 14.1.11 ПКУ до безнадійної зараховано заборгованість, яка прострочена більше 180 днів і відповідає таким вимогам:

— заборгованість суб’єкта господарювання, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безперечних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство. Водночас зазначена норма на сьогодні незастосовна. Річ у тому, що Закон № 2343, згідно з яким умовою для порушення справи про банкрутство була наявність безперечних вимог кредитора (кредиторів) у розмірі 300 МЗП, з 21.10.2019 р. втратив чинність. А в Кодексі з процедур банкрутства, що його замінив, аналогічної вимоги про мінрозмір безперечних вимог кредитора немає;

— заборгованість фізичних осіб не перевищує 25 % МЗП (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб). Цю норму в сьогоднішніх реаліях також застосувати не можна, оскільки процедура банкрутства фізосіб установлена книгою четвертою Кодексу з процедур банкрутства.

Тобто фактично визнати заборгованість безнадійною за цією ознакою на сьогодні неможливо.

Заборгованість банкрута або ліквідованого підприємства

Підпункти «д» і «з» п.п. 14.1.11 ПКУ дозволяють визнавати безнадійною заборгованістю:

— актив у вигляді корпоративних прав або неборгових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юрособу у зв’язку з його ліквідацією;

— заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку, або ліквідованих юридичних осіб.

Як бачите, в обох випадках ідеться про визнання безнадійними боргів ліквідованих підприємств або підприємств та підприємців, визнаних банкрутами. Тільки п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ говорить про безнадійність будь-якої заборгованості таких боржників, а п.п. «д» дозволяє визнати безнадійною заборгованістю засновника вартість усіх корпоративних прав і неборгових цінних паперів*, емітент яких визнаний банкрутом або припинений як юридична особа у зв’язку з його ліквідацією.

* Зазначимо, що, по суті, вартість корпоративних прав і неборгових цінних паперів заборгованістю емітента не є. Проте п.п. 14.1.11 ПКУ ставить вартість таких активів в один ряд з іншими видами заборгованостей, які можуть бути визнані безнадійними в цілях податкового обліку.

Майте на увазі: і в першому, і в другому випадку для визнання заборгованості безнадійною банкрутство/ліквідація боржника мають бути документально підтверджені.

Банкрутство. Згідно з ч. 1 ст. 1 Кодексу з процедур банкрутства банкрутством вважається визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації та погасити грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури. Отже, достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною за пп. «д» і «з» п.п. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом. Підтверджували це у своїх роз’ясненнях і податківці (див., зокрема, листи ГУ ДФС у м. Києві від 14.01.2019 р. № 113/ІПК/26-15-12-03-11, ГУ ДФС у Донецькій обл. від 07.12.2018 р. № 5139/ІПК/05-99-12-03-16 і ОВП ДФС від 26.01.2018 р. № 299/ІПК/28-10-01-03-11).

Для визнання заборгованості безнадійною чекати ліквідації підприємства-банкрута не потрібно

Ліквідація підприємства. Юрособа вважається припиненою з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР) відповідного запису (ч. 5 ст. 104 ЦКУ). Тому підставою для визнання безнадійною заборгованості ліквідованого підприємства буде запис з ЄДР про держреєстрацію припинення юридичної особи з причини ліквідації. Це неодноразово зазначали й податківці (див., зокрема, листи ДФСУ від 28.03.2019 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ГУ ДФС у м. Києві від 14.01.2019 р. № 113/ІПК/26-15-12-03-11 і ОВП ДФС від 26.01.2018 р. № 299/ІПК/28-10-01-03-11).

Таку інформацію ви можете отримати в електронному вигляді через офіційний сайт ЄДР**. Там же будуть зазначені дата і номер запису про припинення юридичної особи.

** Див. за посиланням: usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

Заборгованість, не погашена через недостатність майна

Підпункт «є» п.п. 14.1.11 ПКУ дозволяє визнавати безнадійною прострочену заборгованість фізичних і юридичних осіб, не погашену через недостатність майна зазначених осіб, за умови, що дії з її примусового стягнення не призвели до повного погашення заборгованості.

Отже, що ж потрібно зробити, щоб дотриматися всіх умов із цієї норми ПКУ?

Спершу необхідно отримати рішення суду про визнання боргу і почати процедуру виконавчого провадження, тобто примусового стягнення з боржника його заборгованості. Стягненням заборгованості займуться органи державної виконавчої служби або приватні виконавці на підставі виконавчого документа.

Якщо виконавець не виявляє в боржника майна, на яке може бути звернене стягнення (або цього майна виявляється недостатньо для повного погашення боргу), а всі заходи з розшуку такого майна виявляються безрезультатними, то виконавчий документ повертають кредитору (п.п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404). При цьому виконавець складає акт і виносить постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. На підставі такої постанови прострочену заборгованість, не погашену через недостатність майна боржника, можна класифікувати як безнадійну.

Але! Тут є один нюанс. На думку податківців, якщо в постанові про повернення виконавчого документа встановлено строк його повторного пред’явлення (тобто виконавче провадження у справі не закрите, дії з примусового стягнення майна боржника продовжуються), то немає підстав для визнання такого боргу безнадійним згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.11 ПКУ. Така позиція викладена, зокрема, в листах ДФСУ від 02.07.2019 р. № 3026/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 16.11.2018 р. № 4850/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 14.12.2017 р. № 2984/6/99-99-15-02-02-15/ІПК. Тобто фіскали вважають, що «першого кола» спроб стягнення може бути недостатньо, якщо постановою допускається право повторного пред’явлення. Для списання згідно з п.п. «є» п.п. 14.1.11 ПКУ має бути повне закриття виконавчого провадження. Детальніше про це див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 103-104, с. 20.

Стягнення неможливе у зв’язку з форс-мажорними обставинами

Цей критерій установлено п.п. «ж» п.п. 14.1.11 ПКУ. Він зараховує до безнадійної заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Форс-мажорними обставинами є події, перелічені в ч. 2 ст. 141 Закону № 671. А ось перелік подій, які до форс-мажору віднести не можна, наведено у п.п. 3.2 Регламенту № 44.

Підтвердити факт настання форс-мажорних обставин допоможе сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Його видають Торгово-промислова палата України (ТППУ) і регіональні відділення ТППУ протягом 7 днів з дня звернення суб’єкта господарювання (ч. 1 ст. 141 Закону № 671).

Заборгованість, стягнути яку неможливо з причини форс-мажору, визнають безнадійною на дату видачі сертифіката ТПП

Процедуру видачі сертифіката ТПП описує Регламент № 44. Так, для отримання цього сертифіката суб’єкт господарювання подає заяву і документи, що свідчать про надзвичайність таких обставин, їх непередбаченість і невідворотність, а також підтверджують причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорною обставиною і неможливістю виконання умов договору (п. 6.9 Регламенту № 44). Причому саме заявник несе всю відповідальність за доведення настання обставин непереборної сили (п. 6.5 Регламенту № 44).

Суб’єкти малого підприємництва (у розумінні ст. 55 ГКУ) сертифікат отримують безоплатно. Іншим доведеться оплатити його собівартість (ч. 1 ст. 141 Закону № 671).

4.2. Списання безнадійної дебіторки

У розділі 3, говорячи про РСБ, ми вже зачіпали деякі моменти, що стосуються списання безнадійної дебіторської заборгованості. Зараз зупинимося на них детальніше.

Бухгалтерський облік

Джерелом погашення грошової* безнадійної заборгованості підприємства в загальному випадку є РСБ (див. розділ 3 на с. 23). Списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок такого резерву показують за дебетом рахунка 38 в кореспонденції з кредитом рахунків 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами»** в розрізі розрахунків з покупцями і замовниками або іншими дебіторами.

* За відвантаженими (виконаними, наданими), але не оплаченими товарами (роботами, послугами).

** Залежно від виду дебіторської заборгованості.

А якщо нарахованого РСБ недостатньо

Тоді залишок безнадійної дебіторської заборгованості списують прямо до складу інших операційних витрат такою кореспонденцією: Дт 944 — Кт 34, 36, 37. Такою ж проводкою списують дебіторську заборгованість, під яку РСБ узагалі не створювався (наприклад, товарну заборгованість*: Дт 944 — Кт 371).

* Яка виникла внаслідок того, що покупець, перерахувавши передоплату, товар (послугу) так і не отримав.

Крім того, інформацію про суму списаної заборгованості відображають і в позабалансовому обліку. Для цього списану суму показують за дебетом субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість», де її обліковують не менше 3 років з дати списання. У цей час кредитор спостерігає за можливістю стягнення заборгованості в разі зміни майнового стану боржника. Остаточно списують зазначену суму із субрахунку 071 або одночасно з отриманням коштів від боржника у вигляді відшкодування заборгованості, або у зв’язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Якщо після списання дебіторської заборгованості боржник її все-таки погасив, кредитор повинен показати збільшення доходу від іншої операційної діяльності (Дт 30, 31 — Кт 716).

Розглянемо приклад.

Приклад 4.1. На підприємстві створено РСБ під дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги в сумі 30000,00 грн. Підприємство прийняло рішення про визнання дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги в сумі 39000 грн безнадійною та її списання.

Як зазначені операції відобразити в бухобліку підприємства, див. у табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Облік списання безнадійної дебіторської заборгованості

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Дт

Кт

1

Створено РСБ

944

38

30000,00

791

944

30000,00

2

Списано дебіторську заборгованість, визнану безнадійною, за рахунок раніше створеного РСБ

38

361

30000,00

3

Відображено дебіторську заборгованість, визнану безнадійною, в сумі, що перевищує величину РСБ

944

361

9000,00

791

944

9000,00

4

Відображено суму безнадійної заборгованості на позабалансовому субрахунку (повинна обліковуватися тут не менше 3 років)

071

39000,00

5

Списано безнадійну заборгованість з позабалансового субрахунку після закінчення строку обліку заборгованості

071

39000,00

Податковий облік

Податок на прибуток. Якщо ви ознайомилися з розділом 3 цього спецвипуску, то вже знаєте, що списання безнадійної дебіторської заборгованості неминуче призводить до необхідності здійснення високодохідниками і малодохідниками-добровольцями коригування фінрезультату до оподаткування на різниці, встановлені п. 139.2 ПКУ. Нагадаємо, що ці різниці передбачають:

збільшення фінрезультату до оподаткування на:

1) суму витрат на створення РСБ за «бухобліковими» правилами;

2) суму витрат від списання в бухобліку дебіторської заборгованості понад суму РСБ. При цьому майте на увазі, що під це коригування потрапляє будь-яка списана в бухвитрати дебіторська заборгованість, а не тільки та, яка відповідно до ПКУ вважається безнадійною;

зменшення фінрезультату до оподаткування на:

1) суму коригування (зменшення) РСБ, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування згідно з П(С)БО або МСФЗ;

2) суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного РСБ), яка відповідає ознакам безнадійності, визначеним п.п. 14.1.11 ПКУ. Ці ознаки ми з вами розглянули в підрозділі 4.1 (див. с. 36).

Пам’ятайте: якщо дебіторська заборгованість у критерії безнадійності «вписалася», то не має значення, списана вона через РСБ чи потрапила до витрат прямим шляхом, а також створювався РСБ чи ні. У будь-якому випадку вся сума такої заборгованості враховується в зменшення об’єкта обкладення податком на прибуток (див. листи ДФСУ від 23.07.2018 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і ГУ ДФС у Черкаській обл. від 18.06.2019 р. № 2773/ІПК/23-00-12-0119).

Таким чином, за рахунок зазначених коригувань об’єкт обкладення податком на прибуток фактично зменшиться тільки на ту списану дебіторку, яка визнана безнадійною за правилами податкового обліку.

Але це ще не все. Так, при списанні безнадійної дебіторської заборгованості може «спливти» ще одна різниця. Вона встановлена п.п. 140.5.10 ПКУ. Згідно з цим підпунктом фінансовий результат до оподаткування збільшують на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно переданих товарів, робіт, послуг) особам, які є:

— «нульовиками» і

— неплатниками податку на прибуток (крім фізичних осіб і «неприбутківців», щодо яких діють свої різниці, встановлені пп. 140.5.9 і 140.5.14 ПКУ).

Причому зверніть увагу: до «небезпечних», з точки зору виникнення цієї різниці, податківці відносять і фізосіб-підприємців на спрощеній системі. Так, у роз’ясненні з підкатегорії 102.12 БЗ вони вимагають збільшувати фінрезультат за п.п. 140.5.10 ПКУ при перерахуванні безповоротної фіндопомоги (безоплатній передачі товарів, робіт, послуг) підприємцям-єдиноподатникам. Мотивують вони це тим, що формулювання «крім фізичних осіб», окрім звичайних громадян, стосується лише ФОП-загальносистемників, які сплачують податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) за уніфікованою ставкою 18 %.

Чому ми говоримо про цю різницю в контексті списання дебіторської заборгованості?

Згідно з п.п. 14.1.257 ПКУ не стягнуту після закінчення строку позовної давності заборгованість потрібно розглядати як безповоротну фінансову допомогу. Із цього і випливає, що до неї повинна застосовуватися різниця, встановлена п.п. 140.5.10 ПКУ. При цьому контролери вважають, що така різниця виникає при списанні як грошової, так і товарної заборгованості (див., зокрема, листи ДПСУ від 22.10.2019 р. № 917/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, ДФСУ від 13.09.2018 р. № 4016/ІПК/05-99-12-03-16 і від 23.07.2018 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Хоча щодо грошової дебіторської заборгованості за поставлені, але не оплачені товари (роботи, послуги) з такими висновками податківців можна й посперечатися (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 63, с. 2).

Радує, що

при списанні безнадійної дебіторської заборгованості боржника-прибутківця різниці за п.п. 140.5.10 ПКУ не буде

Підтверджують це й податківці у своїх численних роз’ясненнях (див., зокрема, листи ДПСУ від 01.11.2019 р. № 1145/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, від 01.10.2019 р. № 506/6/99-00-07-02-02-15/ІПК і від 30.09.2019 р. № 475/6/99-00-07-02-02- 15/ІПК).

Ще раз нагадаємо, що розглянуті вище коригування не поширюються на малодохідників, які не прийняли рішення добровільно розраховувати податковоприбуткові різниці.

ПДВ. Порядок ПДВ-обліку при списанні безнадійної дебіторки залежить від того, є ця заборгованість грошовою чи товарною. Розглянемо обидва варіанти.

1. Заборгованість — грошова. За ситуації, коли підприємство відвантажило товар (надало послуги), але оплату так і не отримало, операція постачання, на думку податківців, «перетворюється» на безоплатну передачу товарів (послуг). Це означає, що, по суті, об’єкт оподаткування в продавця нікуди не зникає. Адже, як відомо, в об’єкт обкладення ПДВ потрапляє, зокрема, постачання товарів та послуг (пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ), під яким розуміють, у тому числі, їх безоплатну передачу (п.п. «в» п.п. 14.1.185 і п.п. «в» п.п. 14.1.191 ПКУ). На цій підставі податківці стверджують: при списанні заборгованості постачальник не коригує відображені раніше податкові зобов’язання і розрахунок коригування (далі — РК) не виписує (див. лист ГУ ДФС у Херсонській обл. від 15.05.2018 р. № 2150/ІПК/21-22-12-02-13, роз’яснення з підкатегорії 101.06 БЗ).

Окремо варто згадати про списання безнадійної грошової дебіторки підприємствами, які нараховують податкові зобов’язання за касовим методом. У них в описаній нами ситуації до моменту списання заборгованості податкові зобов’язання з ПДВ нараховані ще не були (оскільки оплата не надійшла). Так ось, на думку податківців, списання «касовиками» грошової безнадійної дебіторки вважається одним із «інших видів компенсації» вартості поставлених товарів/послуг. А отже, платник ПДВ, що застосовує касовий метод, на дату списання такої заборгованості повинен нарахувати податкові зобов’язання (див. листи ДФСУ від 27.03.2018 р. № 1242/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 05.04.2018 р. № 1410/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і консультацію в підкатегорії 101.06 БЗ).

Ми вважаємо такий висновок помилковим. На нашу думку, під «іншими видами компенсації» потрібно розуміти негрошові розрахунки: бартер, взаємозалік або надання простого векселя. Тобто коли відбувається відшкодування вартості товарів/послуг за рахунок інших джерел (заборгованість погашається іншими активами). Але ніяк не списання безнадійного боргу.

2. Заборгованість — товарна. Вирішуючи питання про ПДВ-наслідки в цій ситуації, потрібно виходити з такого: якщо покупець перерахував передоплату, але товари (послуги) так і не отримав, то після закінчення строку позовної давності такий аванс «перетворюється» на безповоротну фінансову допомогу.

У свою чергу, надання грошової безповоротної фінансової допомоги не є об’єктом обкладення ПДВ. При цьому товари (роботи, послуги) не були фактично отримані, а отже, покупець не міг їх використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Тому

покупець, який перерахував аванс і не отримав товари, повинен відкоригувати податковий кредит з ПДВ

Наполягають на проведенні такого коригування і податківці (див., зокрема, листи ОВП ДФС від 07.03.2018 р. № 925/ІПК/28-10-01-03-11 і ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 22.08.2017 р. № 1707/ІПК/04-36-12-32-20). Причому вони встановили такий механізм зменшення податкового кредиту (див. лист ДФСУ від 23.07.2018 р. № 3236/6/99-99-15-03-02-15/ІПК):

— за придбаннями до 01.07.2015 р. — на підставі бухдовідки;

— за придбаннями після 01.07.2015 р. — через «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.

Що стосується «касовиків», то для них у цьому випадку жодних особливостей немає. Вони, як і всі, у момент перерахування авансу вже встигли відобразити податковий кредит з ПДВ, а отже, на дату списання безнадійної дебіторської заборгованості його доведеться відкоригувати.

Насамкінець зазначимо, що списання безнадійної дебіторської заборгованості фізосіб матиме наслідки також у ПДФО- і ВЗ*-обліку суб’єкта господарювання. Але про них ми говоритимемо окремо в розділі 6 (див. с. 55).

* Тут і далі — військовий збір.

4.3. Списання безнадійної кредиторки

Тепер проблему безнадійних боргів висвітлимо з боку боржника, в обліку якого «зависла» кредиторська заборгованість, що не підлягає погашенню. Тут ми розповімо, як списати таку заборгованість після закінчення строку позовної давності (чи раніше, наприклад, у разі ліквідації кредитора).

Бухгалтерський облік

Про те, як облікувати списання безнадійної кредиторської заборгованості, розповідає п. 5 П(С)БО 11. Тут сказано, що суму раніше визнаного зобов’язання, яке не підлягає погашенню на дату балансу, включають до складу доходів звітного періоду.

Для відображення списаної заборгованості використовують субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості». У проводках списання безнадійної кредиторки виглядатиме так:

1) у разі списання грошової заборгованості (товари/послуги отримано, але не оплачено) роблять записи:

— на суму списаної заборгованості з урахуванням ПДВ: Дт 631, 685 — Кт 717;

— на суму ПДВ (залежно від методу коригування податкового кредиту)*: Дт 949 — Кт 641/ПДВ або Дт 641/ПДВ — Кт 644 (методом «сторно») та одночасно Дт 949 — Кт 644;

* Детальніше про це — далі.

2) списання товарної кредиторки (аванс отримано, але товари не відвантажено / послуги не надано) показують кореспонденцією:

Дт 681 — Кт 717 (на суму заборгованості, у тому числі ПДВ);

Дт 643 — Кт 641/ПДВ (методом «сторно» на суму ПДВ)**.

** Виходячи з роз’яснень податківців, з коригуванням податкових зобов’язань з ПДВ у цьому випадку можуть виникнути проблеми. Детальніше про це — на с. 44.

Податковий облік

Податок на прибуток. Абсолютно всі підприємства, незалежно від їх дохідності, у податковоприбутковому обліку керуються виключно правилами бухобліку. Усе тому, що

жодних подтковоприбуткових різниць при списанні безнадійної кредиторської заборгованості ПКУ не передбачає

Про відсутність будь-яких коригувань говорять і податківці (див., зокрема, листи ДПСУ від 09.12.2019 р. № 1789/6/99-00-07-02-02-15/ІПК і ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

ПДВ. Як і у випадку з дебіторською заборгованістю, правила ПДВ-обліку при списанні кредиторської заборгованості залежать від характеру списуваної кредиторки.

1. Заборгованість — грошова. Розглядаючи правила списання безнадійної дебіторської заборгованості (див. с. 41), ми вже говорили: якщо продавець поставив товари (надав роботи, послуги), а покупець їх не оплатив, тоді операція постачання, на думку податківців, «перетворюється» на безоплатну передачу товарів (робіт, послуг). Тобто, з точки зору боржника-покупця, ми маємо справу з безоплатно отриманими товарами (роботами, послугами) (п.п. 14.1.13 ПКУ). На цій підставі податківці наполягають на тому, що покупцеві слід відкоригувати відображений раніше податковий кредит з ПДВ.

Причому раніше податківці говорили, що коригування ПДВ потрібно проводити шляхом зменшення податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки (див., наприклад, лист ГУ ДФС у Херсонській обл. від 15.05.2018 р. № 2150/ІПК/21-22-12-02-13 і роз’яснення з підкатегорії 101.24 БЗ). Але не так давно вони висунули іншу ідею.

Тепер вони вимагають «бухдовідковий» спосіб коригування застосовувати тільки до податкового кредиту, сформованого на підставі податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р. А ось податковий кредит, сформований після цієї дати, потрібно коригувати шляхом нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ (див. листи ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 08.02.2019 р. № 459/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 28.11.2018 р. № 4998/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Зазначимо: незважаючи на те, що податківці споконвіку вимагали коригувати податковий кредит при списанні безнадійної кредиторки, ми з їх позицією не згодні. Наші аргументи див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 19-20, с. 37.

Окремо зупинимося на обліку грошової кредиторської заборгованості підприємствами, які використовують касовий метод нарахування ПДВ. Такі підприємства до моменту списання кредиторської заборгованості за отримані, але не оплачені товари (роботи, послуги) відобразити податковий кредит з ПДВ ще не встигли. Тому, на наш погляд, жодних коригувань їм проводити не потрібно.

Цікаво, що постачальнику-«касовику», який відвантажив товари, але оплату не отримав, податківці рекомендують при списанні дебіторської заборгованості нараховувати податкові зобов’язання (див. с. 42). Підставу для нарахування податкових зобов’язань — списання заборгованості потрібно розглядати як отримання «інших видів компенсації» за поставлені товари. Тоді логічно припустити, що в ситуації, яку ми розглядаємо, фіскали повинні порадити покупцеві на дату списання безнадійної кредиторської заборгованості збільшувати податковий кредит з ПДВ ☺. Проте з наданням такого роз’яснення контролери не квапляться.

2. Заборгованість — товарна. Якщо вам потрібно облікувати списання товарної безнадійної кредиторської заборгованості, тоді зауважте: заборгованість за оплаченими, але не відвантаженими вами товарами в періоді списання у зв’язку із закінченням строку позовної давності стає безповоротною фінансовою допомогою, отриманою від покупця. Це прямо випливає з визначення, наведеного в п.п. 14.1.257 ПКУ.

Що це означає для ПДВ-обліку? Надання (отримання) безповоротної фіндопомоги не є постачанням товарів (робіт, послуг), а отже, не обкладається ПДВ. Тому, на наш погляд, у цій ситуації

продавець має право на коригування податкових зобов’язань

Підтверджують це й податківці (див., зокрема, листи ГУ ДФС у Харківській обл. від 08.10.2019 р. № 644/ІПК/20-40-04-01-11, ДФСУ від 15.01.2019 р. № 149/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 25.10.2018 р. № 4552/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). При цьому вони зазначають, що коригування податкових зобов’язань можна здійснити виключно на підставі зареєстрованого покупцем у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) РК до раніше виписаної податкової накладної (п.п. 192.1.1 ПКУ). Але проблема в тому, що зареєструвати такий РК після закінчення строку позовної давності (по суті, після 1095 днів з моменту виписування податкової накладної) не вдасться*.

* Загальний строк позовної давності встановлено ст. 257 ЦКУ і ст. 102 ПКУ тривалістю у 3 роки (1095 календарних днів). При цьому нормами ПКУ не передбачені винятки щодо визначення строків позовної давності при реєстрації РК у ЄРПН незалежно від обставин, за яких вони складаються.

Чи можна в такому разі зробити коригування, наприклад, на підставі бухгалтерської довідки? Вимушені констатувати, що податківці категорично проти такого варіанта. Неодноразово у своїх роз’ясненнях вони давали зрозуміти, що в разі неможливості реєстрації РК у ЄРПН про коригування податкових зобов’язань можна забути (див., зокрема, листи ДПСУ від 08.10.2019 р. № 659/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, ДФСУ від 09.08.2019 р. № 3720/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 05.03.2019 р. № 898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Усе сказане вище поширюється також і на продавців-«касовиків». Адже в цьому випадку перша подія — оплата товарів, а тому вони також відобразили податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні авансу.

Списання кредиторки в юрособи-єдиноподатника

В обліку підприємства-єдиноподатника також багато що залежить від характеру заборгованості та від ПДВ-статусу самого боржника.

1. Заборгованість — грошова. У цьому випадку «долю» списаної кредиторки визначає абзац третій п. 292.3 ПКУ. Нагадаємо: у ньому говориться про те, що до складу доходів платника єдиного податку групи 3, який є платником ПДВ, включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Тобто однозначно можна стверджувати, що

у платників єдиного податку групи 3 за ставкою 3 % сума кредиторки зі строком позовної давності, що минув, потрапляє до єдиноподаткового доходу

Причому під дію абзацу третього п. 292.3 ПКУ підпадає і кредиторська заборгованість, що виникла під час перебування єдиноподатника на загальній системі оподаткування.

Дату відображення доходу встановлює п. 292.6 ПКУ. Нею буде дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

А що в єдиноподатників, які не зареєстровані платниками ПДВ? Про них п. 292.3 ПКУ, так само як і інші норми ПКУ, мовчить.

Проте податківці прямо заявляють, що юрособа — платник єдиного податку групи 3 за ставкою 5 % (неплатник ПДВ) включає до доходу суму кредиторської заборгованості, списаної у зв’язку із закінченням строку позовної давності або ліквідацією кредитора. Про це вони говорять у листах ДФСУ від 22.02.2019 р. № 676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК і від 25.05.2016 р. № 11405/6/99-99-12-02-03-15.

Аргументують такий висновок фіскали тим, що оподатковуваний дохід у юросіб — платників єдиного податку визначають на підставі даних спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, який вони ведуть відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 згаданого Кодексу). У свою чергу, згідно з правилами бухгалтерського обліку сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню, визнається доходом. Із цього фіскали роблять висновок, що сума списаної кредиторської заборгованості є оподатковуваним доходом єдиноподатника групи 3, у тому числі й неплатника ПДВ.

Ми, звісно, з таким підходом податківців не згодні. Не будь-який бухгалтерський дохід є єдиноподатковим. Нагадаємо: доходом юрособи — платника єдиного податку згідно з п. 292.1 ПКУ є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівкові та/або безготівковій) і матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому, як ми сказали вище, п. 292.3 ПКУ вимагає включати до єдиноподаткового доходу списану кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, тільки в платника єдиного податку групи 3, який є платником ПДВ. Отже, на підставі цих норм ПКУ можна дійти висновку, що в єдиноподатника групи 3, який не є платником ПДВ (тобто платника єдиного податку за ставкою 5 %), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, до суми доходу включатися не повинна.

Хоча, як ви розумієте, навряд чи податківці змінять свою думку. Тому юрособам — платникам єдиного податку групи 3 за ставкою 5 %, які не включають до доходів суму списаної кредиторської заборгованості, слід готуватися до судових баталій.

2. Заборгованість — товарна. Списання такої заборгованості, на наш погляд, не збільшує дохід підприємства-єдиноподатника незалежно від його ПДВ-статусу. Аргументи прості: при списанні заборгованості отримана раніше передоплата стає безповоротною фінансовою допомогою. Тому єдиноподатник зменшує дохід від передоплати і замість нього на підставі п. 292.1 ПКУ визнає дохід у вигляді фіндопомоги.

Виняток становлять суми авансу, отриманого підприємством-єдиноподатником ще під час перебування на загальній системі оподаткування. Тоді зовсім інша справа: аванс під обкладення податком на прибуток раніше не потрапив, тому при списанні кредиторської заборгованості на його суму доведеться збільшити єдиноподатковий дохід.

Списання кредиторки підприємцем

ФОП-єдиноподатники. З грошовою заборгованістю за отримані раніше товари (роботи, послуги) ситуація така. Як і у випадку з юрособами-єдиноподатниками, п. 292.3 ПКУ наказує ФОП — платникам єдиного податку групи 3, які є платниками ПДВ, включати суму кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, до складу єдиноподаткового доходу звітного періоду. При цьому датою відображення такого доходу для них є дата списання заборгованості (п. 292.6 ПКУ).

А що робити підприємцям — єдиноподатникам груп 1, 2 і 3 (без ПДВ)? Для відповіді на це запитання зазирнемо до п.п. 2 п. 297.1 ПКУ. Тут сказано, що єдиноподатники звільнені від сплати ПДФО в частині доходів, отриманих у результаті госпдіяльності фізособи-підприємця та оподаткованих єдиним податком. Відповідно доходи, які не потрапили до бази оподаткування єдиним податком, обкладають ПДФО (і ВЗ) як непідприємницький, «громадянський» дохід (див. розділ 6 на с. 55). Причому якщо сума заборгованості, що списується, включає ПДВ, то під оподаткування потрапляє вся сума з урахуванням цього податку.

Тепер про товарну заборгованість за отриманими авансами, у рахунок якої підприємець-продавець не здійснив постачання (не виконав роботи, не надав послуги). Підприємці-єдиноподатники відображають доходи в момент отримання грошових коштів. Звідси висновок: отримані передоплати (аванси) вже були раніше включені до доходу ФОП-єдиноподатника (на дату їх надходження), а отже, повторно відображати суми авансів у складі доходів при списанні кредиторської заборгованості не потрібно. Причому це стосується також заборгованості, що виникла в період перебування на загальній системі оподаткування.

Але зазначимо: податківці можуть не погодитися з таким підходом. Річ у тому, що списувану товарну кредиторську заборгованість вони можуть розглядати як безповоротну фінансову допомогу. У свою чергу, відповідно до роз’яснень контролерів (див. підкатегорію 107.01.03 БЗ) надана ФОП-єдиноподатнику безповоротна фіндопомога належить до надходжень, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. А отже, вона не потрапляє до єдиноподаткового доходу ФОП і повинна обкладатися ПДФО і ВЗ як «громадянський» дохід фізособи. Звісно, що при такому підході сума отриманих авансів, яка була включена до об’єкта обкладення єдиним податком, має бути виключена з єдиноподаткових доходів, щоб не було подвійного оподаткування.

ФОП-загальносистемники. Якщо ви — фізособа-підприємець на загальній системі оподаткування, то при списанні безнадійної кредиторської заборгованості перед вами постане запитання: чи потрібно суму такої списаної кредиторки включати до підприємницьких доходів та обкладати ПДФО і ВЗ? Традиційно розглянемо це питання окремо щодо грошової та товарної заборгованості.

1. Заборгованість — грошова. Грошову кредиторську заборгованість, списану після закінчення строку позовної давності, включають до доходу підприємця-загальносистемника. На це прямо вказує п.п. 2 п. 6 Порядку № 481. Крім того, податківці підтверджують це в консультації, розміщеній у підкатегорії 104.04 БЗ. Стосується це правило і випадку, коли товари були отримані підприємцем під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Отже, суму прощеної грошової кредиторської заборгованості ФОП-загальносистемник повинен обкладати ПДФО і ВЗ у порядку, встановленому ст. 177 ПКУ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 85, с. 47).

На наш погляд, у складі доходу суму списаної кредиторки за отримані товари (роботи, послуги) загальносистемник відображає з урахуванням ПДВ, незалежно від того, чи зареєстрований він платником цього податку.

2. Заборгованість — товарна. А ось ця ситуація має певні особливості. Річ у тому, що, отримавши аванс за товари/роботи/послуги, підприємець уже включив його до доходу від своєї підприємницької діяльності (п. 177.2 ПКУ). У момент списання такої заборгованості її статус змінюється: це вже не передоплата за товари/роботи/послуги, тобто не виручка. І вона не повинна обліковуватися в підприємницьких доходах. Тому на суму отриманого авансу дохід слід зменшити та одночасно показати дохід у розмірі списуваної кредиторської заборгованості. Результат таких дій буде нульовий.

4.4. Списання інвалютної кредиторської заборгованості

Певні облікові нюанси має списання інвалютної кредиторки. Розглянемо їх на прикладі експортно-імпортних договорів на поставку товарів.

Бухгалтерський облік

Імпортна кредиторка за отриманими, але не оплаченими товарами. При обліку списання імпортної кредиторки необхідно враховувати низку «валютних» нюансів. Розібратися в них нам допоможе П(С)БО 21.

Так, відповідно до цього стандарту грошова заборгованість перед нерезидентом у валюті є монетарною статтею балансу. А отже, за нею потрібно розраховувати курсові різниці на кожну дату балансу та/або на дату здійснення господарської операції* (п. 8 П(С)БО 21).

* У межах такої операції або за всією статтею (відповідно до облікової політики підприємства).

Таким чином,

востаннє курсову різницю доведеться розрахувати на дату списання кредиторської заборгованості

Так, якщо на дату списання кредиторської заборгованості валютний курс збільшився порівняно з курсом, що діяв на дату операції або на останню дату балансу**, то має місце від’ємна курсова різниця, а якщо зменшився — додатна.

** Залежно від того, яка подія була пізніше.

Додатну курсову різницю відображають у складі інших операційних доходів за кредитом субрахунку 714, а від’ємну — у складі інших операційних витрат за дебетом субрахунку 945 у кореспонденції з дебетом/кредитом субрахунку 632.

Сума кредиторської заборгованості, що обліковується за курсом НБУ на дату її списання, відображається в доході звітного періоду (Дт 632 — Кт 717). Причому зауважте: ввізний ПДВ, сплачений на митниці, не належить до суми кредиторської заборгованості, а тому ніяк не враховується при її списанні.

Експортна кредиторка за отриманими від нерезидента авансами. Зовсім інша ситуація складається при списанні авансів, у рахунок яких підприємство не поставило нерезиденту товари. Така заборгованість не є монетарною, а отже, курсові різниці за нею не визначають. У зв’язку із цим списання товарної кредиторської заборгованості здійснюють єдиною проводкою: Дт 681 — Кт 717.

Податковий облік

Податок на прибуток. Операції зі списання безнадійної кредиторської заборгованості (у тому числі інвалютної) в податковому обліку як малодохідниками, так і високодохідниками обліковуються в суворій відповідності з правилами бухобліку. Жодних податковоприбуткових різниць при списанні такої кредиторки розд. III ПКУ не встановлює. На цьому не раз акцентували свою увагу й податківці (див., зокрема, листи ДПСУ від 09.12.2019 р. № 1789/6/99-00-07-02-02-15/ІПК і ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

ПДВ. Як ви пам’ятаєте, при списанні звичайної (не ЗЕД-) грошової кредиторки за отримані, але не оплачені товари податківці вимагають вважати такі товари безоплатно отриманими (див. с. 43). А це означає, що покупець не має права на відображений раніше податковий кредит з ПДВ і його слід відкоригувати. У зв’язку із цим, звісно, виникають побоювання: а чи не спіткає та ж доля імпортний податковий кредит при списанні безнадійної ЗЕД-кредиторки?

Для того щоб розібратися в цьому, потрібно зазирнути в минуле і згадати, як ви нараховували та сплачували податок при ввезенні імпортних товарів.

Отже, безпосередньо при ввезенні товарів підприємство напевно:

— сплатило «ввізний» ПДВ на підставі пп. 187.8 і 206.1 ПКУ;

— на дату сплати імпортних податкових зобов’язань показало податковий кредит з ПДВ на підставі абзацу четвертого п. 198.2 ПКУ.

Виходить, імпортний податковий кредит свого часу був сформований із сум, сплачених при ввезенні товарів «живими» грошима, які при списанні заборгованості повертати, звісно, ніхто не буде. Крім того, списання заборгованості не підпадає під жоден з «коригувальних» випадків з п. 192.1 ПКУ***. А раз так, то на дату списання кредиторської ЗЕД-заборгованості жодних коригувань проводити не потрібно.

*** Відповідно до цього пункту податковий кредит підлягає коригуванню при зміні суми компенсації вартості товарів, поверненні товарів або передоплати, виправленні помилок, допущених при складанні податкової накладної.

На щастя, податківці в цьому питанні поділяють нашу точку зору (див. листи ДФСУ від 15.01.2019 р. № 145/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 16, с. 5; роз’яснення з підкатегорії 101.10 БЗ).

Так само немає підстав і необхідності компенсувати імпортний податковий кредит ПДВ-зобов’язаннями за п. 198.5 ПКУ. Адже їх нараховують для того, щоб обнулити «вхідний» ПДВ у випадках використання активів «не туди»: в неоподатковуваних (звільнених) операціях або негосподарській діяльності. У нашому випадку факт використання імпортних, нехай і неоплачених товарів, у таких видах діяльності відсутній. Радує, що податківці дотримуються такої ж думки (див. лист ДФСУ від 14.02.2019 р. № 538/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Тепер про товарну заборгованість перед нерезидентом. При отриманні передоплати від нерезидента в рахунок постачання товарів у ПДВ-обліку підприємство-резидент нічого не відображало. Адже датою виникнення податкових зобов’язань при експорті товарів є дата оформлення відповідно до законодавства митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України (п.п. «б» п. 187.1 ПКУ). А оскільки товар так і не був поставлений нерезиденту, податкових зобов’язань підприємство не показувало. Відповідно коригувати при списанні інвалютної товарної заборгованості в ПДВ-обліку нічого.

Розглянемо невеликий приклад.

Приклад 4.2. Підприємство придбало в нерезидента імпортні товари вартістю $15000. Товари так і не були оплачені. На останню дату балансу (31.03.2020 р.) було визначено курсову різницю за монетарною кредиторською заборгованістю. Курс НБУ на цю дату — 23,90 грн/$ (тут і далі — курс умовний). Сума заборгованості в гривневому еквіваленті, відображена в балансі на 31.03.2019 р., становила 358500 грн.

08.04.2020 р., після закінчення строку позовної давності, кредиторська ЗЕД-заборгованість визнана безнадійною і списана до складу доходів. Курс НБУ на дату цієї операції — 24,10 грн/$.

Відображення зазначених операцій в обліку покажемо в табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Облік списання безнадійної кредиторської заборгованості за імпортними товарами

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн ($/грн)

Дт

Кт

1

Відображено курсову різницю за монетарною заборгованістю перед нерезидентом ((24,10 грн/$ - 23,90 грн/$) х $15000)

945

632

3000,00

2

Віднесено до фінрезультату витрати від операційної курсової різниці

791

945

3000,00

3

Списано заборгованість після закінчення строку позовної давності (24,10 грн/$ х $15000)

632

717

$15000

361500,00

4

Віднесено до фінрезультату дохід від списання кредиторської заборгованості

717

791

361500,00

висновки

  • У податковоприбутковому обліку зменшуюче коригування фінрезультату на суму списаної дебіторки здійснюють тільки в тому випадку, якщо така заборгованість відповідає ознакам безнадійності, встановленим п.п. 14.1.11 ПКУ.
  • Джерелом погашення грошової безнадійною дебіторки в загальному випадку є РСБ.
  • Для відображення списаної кредиторської заборгованості використовують субрахунок 717.
  • У ПДВ-обліку кредитора і боржника списання грошової заборгованості прирівнюється до безоплатної передачі/отримання товарів (робіт, послуг), а списання товарної заборгованості — до надання/отримання безповоротної фінансової допомоги.
  • У спрощенців групи 3 за ставкою 3 % сума списаної після закінчення строку позовної давності грошової кредиторки потрапляє до єдиноподаткового доходу.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі