Вважаємо, що у такому разі безоплатних послуг не виникає та є усі підстави говорити про відсутність у сторін податкових наслідків. Але спершу освіжимо в пам’яті орендно-карантинні особливості.
Нагадаємо, що п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ дозволяє орендареві вимагати зменшення орендної плати, якщо через карантинні обмеження він не міг використовувати майно в повному обсязі в підприємницькій діяльності. Причому у такому разі навіть визначено поріг карантинної орендної плати і встановлено, що її розмір не може перевищувати таких витрат орендодавця: комунальні послуги + податок на землю + податок на нерухомість (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 58, с. 25; 2021, № 9, с. 19). І якщо за договором орендар ці витрати компенсує окремо від орендної плати, то отже, він звільняється від орендної плати і вона дорівнює нулю.
Зрештою, навіть якщо діяльність орендарів не підпадає під заборонені на карантині види діяльності, рішення про звільнення від орендної плати може бути прийняте за домовленістю сторін. Головне — домовитися з орендодавцем! Із цим у сторін не виникло складнощів. Тепер про те, чи світять у такому разі безоплатні послуги.
Безоплатна оренда
Вважаємо, що про безоплатні послуги може йтися тільки у тому випадку, коли орендарі звільняються від орендної плати за домовленістю з орендодавцем (орендну плату не сплачують), проте при цьому продовжують користуватися на карантині орендованим майном (неважливо — повністю/частково). Тоді дійсно має місце постачання послуг оренди (використання орендованого майна орендарями). А звільнення від орендної плати означає, що орендарі користуються таким майном безоплатно. Тобто
у такому разі реально є безоплатне використання майна і безоплатність отримуваних послуг
Тому орендодавцеві доведеться:
— нарахувати ПЗ з ПДВ із безоплатно наданих послуг (виходячи зі звичайних цін, п. 188.1 ПКУ), а також
— утримати ПДФО і військовий збір з вартості орендних послуг, безоплатно отриманих громадянами-орендарями (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). При цьому до бази оподаткування ПДФО такий дохід увійде збільшеним на натуральний коефіцієнт. Хоча в деяких випадках при безоплатному користуванні податківці визнавали відсутність у фізичної особи доходу (лист ДФСУ від 24.05.2017 р. № 324/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).
А ось єдиноподатнику-ФОП (орендареві) доведеться показати дохід від безоплатно отриманих послуг. Причому, на думку фіскалів, — виходячи зі звичайних цін (БЗ 107.01.03). Хоча іноді податківці висловлювалися за відсутність ЄП-доходу (лист ДПСУ від 05.01.2021 р. № 86/ІПК/99-00-04-03-03-06 // «Податки & бухоблік», 2021, № 15, с. 28).
Як бачимо, при безоплатності податкові наслідки прив’язані до звичайної ціни. Щоправда, визначення її розміру — питання відкрите. Тут усе залежатиме від того, який розмір звичайної ціни готовий обґрунтувати орендодавець. Чи то в обставинах, що виникли, наполягати на звичайності безоплатності; чи то, як варіант, звичайну ціну визначати на рівні: комунальні + податки (а може і нижче); чи то в інший спосіб.
Чи є орендні послуги?
Проте наша ситуація — інша: майном на карантині орендарі не користувалися (через що, власне, і було прийнято рішення про їх звільнення від орендної плати). Тобто фактично оренди не було й орендні послуги не надавалися.
Адже орендна послуга полягає в передачі майна в користування орендареві (ч. 1 ст. 759 ЦКУ). А якщо майно не могло використовуватися (використання не було), то, виходить: (1) послуга як така не надавалася, (2) постачання послуг не було і (3) ніяких послуг з користування орендованим майном орендарі не отримували (ні платних, ні безоплатних). А оскільки послуги взагалі самі по собі були відсутні, то говорити про якесь їх безоплатне отримання тим більше не можна. Тому
ніяких податкових наслідків (як при безоплатних послугах) у такому разі не виникає
Постачання послуг не було — отже, ПЗ з ПДВ і військового збору з ПДФО тут не може бути.
При цьому факт відсутності користування майном краще підтвердити. Для надійності можна заручитися листами від орендарів (підприємця — особливо, якщо його діяльність не потрапляє в заборонені види діяльності, і громадян) з проханням не нараховувати орендну плату у зв’язку з тимчасовою неможливістю використання майна під час карантину. Тим більше, важливо отримати підтвердження від громадян. Адже карантинне зниження орендної плати з п. 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ встановлено для орендарів, що здійснюють підприємницьку діяльність. Тому на додаток до домовленості про звільнення від орендної плати радимо мати від громадян-орендарів листи-прохання про тимчасове призупинення оренди. Це тільки підтвердить відсутність послуг.
І на закінчення порівняємо обидві ситуації.
Податкові наслідки при звільненні від орендної плати
висновки
- За домовленістю з орендодавцем орендар може бути звільнений на карантині від орендної плати.
- Якщо звільнений від орендної плати орендар не користується майном, то постачання орендних послуг не відбувається, тому ніяких безоплатно отриманих послуг тут немає.
