А якщо у справу вплутуються ще й ритмічні постачання, які дають підстави скласти зведену ПН за підсумками місяця? Давайте поглянемо, до чого це призвело в одній справі (постанова ВС від 31.08.2020 р. у справі № 804/5062/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/91252518).
Суть спору
Платник постачав товар покупцеві — платникові ПДВ. Постачання мали ритмічний характер. Тобто виконувалися всі умови для складання зведеної ПН. Проте на одне з постачань помилково була складена звичайна ПН і відправлена на реєстрацію після закінчення граничного строку (складена 15.02.2016 р., а зареєстрована 04.03.2016 р.; нагадаємо, що в ті часи ПН потрібно було зареєструвати протягом 15 днів, що настають після виникнення ПЗ, але на суть справи це не впливає). Не розбираючись у суті питання, податківці застосували до такої несвоєчасної реєстрації штраф згідно з п. 1201.2 ПКУ.
Позиція сторін
Платник. Він упирав на те, що ПН складена помилково. Отже, її несвоєчасна реєстрація не може призводити до застосування штрафу. Щойно помилка була виявлена, платник склав і зареєстрував зменшуючий РК. Причому як причину коригування було зазначено «помилкова реєстрація в ЄРПН» (справа відбувалася ще до появи уніфікованих причин коригування). Тобто він зробив усе від себе залежне, щоб згладити свою помилку. Ба більше, той факт, що такої ПН не повинно було бути, зовсім підтверджується характером відносин з покупцем — ритмічність постачань і положення договору передбачають складання зведеної ПН наприкінці місяця. Така зведена ПН була складена і зареєстрована вчасно.
Податківці. Вони діяли у фарватері фіскальних роз’яснень: ПКУ не передбачено винятків щодо застосування штрафів за порушення строків реєстрації ПН/РК, у тому числі тих, які після їх реєстрації визнаються як помилково (безпідставно) складені (БЗ 101.27).
Рішення справи судом
Як і слід було чекати, суд став на бік платника. Основний аргумент — помилкова реєстрація ПН і виправлення помилки не можуть бути підставою для застосування штрафу.
Думка редакції
Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію помилкової ПН обговорювати вчергове сенсу немає: податківці твердитимуть про автоматичні штрафи, але суди зазвичай такі аргументи не сприймають (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 62, с. 16). Набагато цікавіше, як уникнути штрафу, якщо строк реєстрації правильної ПН уже минув або вона була помилково відправлена на реєстрацію вже після закінчення цього строку. З одним із варіантів наші читачі знайомі (див. «Податки & бухоблік», 2018, № 28, с. 24). Працює він, якщо прострочення не дуже тривале й першою подією було відвантаження. Можна спробувати піднести цю ПН як зведену (див. «Податки і бухгалтерський облік», 2017, № 37, с. 16). Вона виписується в останній день місяця, тобто якщо відвантаження відбулося в першій половині місяця й до останнього дня ви не встигли зареєструвати ПН, то потрібно роздрібнити це одне постачання на декілька. З’являється ритмічний характер, а отже, для реєстрації ПН з’являється час до 15-го числа наступного місяця. Зрозуміло, такі речі вирішуються за домовленістю сторін, адже покупець отримає ПК трохи пізніше.
Утім, не беремося стверджувати, що підосновою цього спору було застосування такої схеми, цілком можливо, що відбулася дійсно банальна помилка.
