Відразу зазначимо: порушення строку реєстрації ПН/РК загрожує платникам податків штрафом згідно з п. 1201 ПКУ. А це, як мінімум, 10 % від суми ПДВ у ПН/РК (якщо прострочення до 15 к. дн.), а при більшому простроченні штраф збільшується пропорційно: 20 – 50 % залежно від кількості днів прострочення. Потрапити під цей штраф — перспектива малоприємна.
Абсолютно ідеальну схему уникнення цього штрафу винайти навряд чи вийде. Проте деякі варіанти запропонувати можна. При цьому не виключено, що доведеться домовлятися зі своїм контрагентом, адже дата виписування і реєстрації ПН прямо впливає на його ПК і вхідний регліміт (∑НаклОтр).
Переносимо дату першої події
Перша подія — відвантаження. Якщо першою подією було відвантаження товару (надання послуг), то найбільш безболісним варіантом буде переоформлення документів на іншу, пізнішу дату. Наприклад, відвантаження відбулося 20 лютого. Граничний строк реєстрації цієї ПН — 15 березня. Якщо спохватилися тільки після цієї дати, скажімо 17 березня, то накладні (акти) логічно переоформити березнем і тоді граничний строк реєстрації ПН відсунеться або до кінця березня, або до 15 квітня.
Зрозуміло, цей варіант зачіпає інтереси покупця, тому потребує погодження з ним. До речі, якщо вас хвилює те, що товари вже відвантажені покупцеві, то первісно виписані документи на постачання товару можна переоформити на інший вид правочину — зробити з нього відвантаження на відповідальне зберігання, а дату залишити колишню. І вже в березні оформити договір купівлі-продажу.
Перша подія — оплата. Тут ситуація значно складніша. Адже пересунути платіж не можливо. Проте варіанти є. Можна представити, що цей платіж був перерахований зовсім не як оплата товару, а як розрахунок за щось неоподатковуване. Наприклад, перерахування поворотної фіндопомоги (це найприйнятніший варіант), або оплата якогось неоподатковуваного постачання. Ну а призначення платежу, зазначене в платіжці як оплата товару, — усього лише помилка співробітника організації покупця (як виправляти помилки в призначенні платежу, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 87, с. 20). Насправді, це була саме поворотна фіндопомога. А далі — справа техніки: отримана позика зараховується в рахунок плати за відвантажувані товари (послуги). Залежно від того, яка подія була першою — зарахування чи відвантаження товару (послуги), — виписується і своєчасно реєструється ПН.
Якщо цей варіант здається комусь фантастичним, то маємо запевнити, що в судовій практиці траплялося і не таке. У постанові Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2017 р. № 826/12262/16 зазначалося, що навіть якщо платник податків виписав ПН і зареєстрував її із запізненням, а згодом з’ясувалося, що в платіжці була помилка (платіж зовсім не передоплата за товар), то штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН не застосовується. Адже ця ПН — зовсім не ПН.
Заниження ПДВ
Штраф рахується виходячи із суми ПДВ у ПН: чим він менший, тим меншою буде сума штрафу. Раз уже так вийшло, що граничну дату реєстрації ПН проґавили, то можна принаймні знизити суму цього штрафу. Суть варіанта — ніхто не застрахований від помилки, помилитися можна при виписуванні ПН, причому в менший бік. Але працює цей варіант, тільки якщо прострочення не дуже тривале, а сама ПН виписана в першій половині місяця, тобто граничний строк її реєстрації — останній день місяця.
Отже, після строку реєстрації складаємо ПН на символічну суму («допустили» помилку), платимо при її реєстрації символічний штраф. А потім цю помилку виправляємо шляхом складання і реєстрації РК. У результаті постачальник сплачує лише мінімальний штраф, а покупець отримує ПК.
Тут потрібно врахувати два моменти:
1. Важливо, щоб і ПН, і РК були датовані одним періодом (тому і говоримо, що схема працює тільки на короткому проміжку часу). Наприклад, ПН складена 5 квітня (граничний строк реєстрації — 30 квітня, і він прострочений), а РК — 20 квітня (граничний строк реєстрації — 15 травня). За ідеєю, в такому випадку показник ∑Перевищ, який зменшує регліміт, не з’явиться. Хіба що він може вискочити, якщо ми подамо декларацію за квітень до того, як зареєструємо РК. Проте після реєстрації РК він має бути знівельований.
А ось якщо ми датуємо РК іншим періодом, то цей неприємний показник не зникне, оскільки система запрограмована на гру в одні ворота і розраховує ∑Перевищ у розрізі періодів: додатна сума враховується, від’ємна — відкидається.
2. Покупець поставить ПК за такою ПН у періоді виписування, а вхідний ліміт (∑НаклОтр) — тільки після реєстрації РК. Тому таку схему потрібно з ним погоджувати.
Зведена ПН
Якщо прострочення не дуже тривале, можна спробувати піднести цю ПН як зведену. Але працює цей варіант тільки у випадку, якщо першою подією було відвантаження.
Як відомо, зведена ПН виписується в останній день місяця, тобто якщо відвантаження відбулося в першій половині місяця, і до останнього дня ви не встигли зареєструвати ПН, то
потрібно просто подробити це одне постачання на декілька, оформивши документи відповідно
Таким чином, з’являється ритмічний характер постачань (податківці ще вимагають, щоб ритмічність була зазначена в договорі — але чого не зробиш заради того, щоб уникнути штрафу, доведеться влізти не лише у відвантажувальні документи, але і в договір), а отже, для реєстрації ПН з’являється час до 15-го числа (включно) наступного місяця.
Власне, цей варіант уже знайомий нашим читачам (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 37, с. 16). До речі, за деталями цієї схеми можна звернутися до цієї публікації.
Перекидання на компенсуючі ПЗ
Відразу зазначимо, цей варіант не найкращий, та і не завжди застосовний. Полягає він у тому, щоб використати ліміт, якого бракує, на реєстрацію потрібних для покупця ПН замість того, щоб витрачати його на компенсуючі ПН за неоподатковуваними постачаннями. Адже, на думку Мінфіну, штраф за такими компенсуючими ПН не застосовується (див. лист від 14.04.2017 р. № 11310-09-10/10306 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 37, с. 3). Тому якщо платник податків бачить, що ліміту на обидві ПН не достатньо, то насамперед потрібно реєструвати ПН на покупця, а компенсуючу ПН можна зареєструвати потім, штраф-то за нею не застосовується! Але тут є декілька важливих моментів.
По-перше, податківці, як і раніше, вважають, що штраф за несвоєчасну реєстрацію застосовується за всіма ПН, окрім тих, які не видаються одержувачеві (покупцеві), складені на постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування, й оподатковуються за нульовою ставкою (БЗ 101.27, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 13, с. 4). Тобто, на їх думку, законодавець звільнив від штрафу там, де цього штрафу і сліду немає. Але залишимо риторику — тут важливо, що позицію Мінфіну треба буде доводити!
По-друге, можливий цей варіант тільки в тому випадку, якщо в цьому періоді виписуються такі компенсуючі ПН (або за п.п. «б» п. 198.5, або за ст. 199 ПКУ). А це, погодьтеся, трапляється далеко не в кожного.
По-третє, це варіант завчасний, тобто його неможливо застосувати, якщо строк реєстрації вже минув.
До речі, усі викладені в цій статті варіанти можна (і за можливості потрібно!) застосовувати заздалегідь. Тоді й більша визначеність з постачальником буде, та й писанини стане менше.
