Нещодавно (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 57, с. 11) ми розглядали питання виписування ПН, коли протягом одного дня відбувалися й відвантаження, й оплати за товари. Сьогоднішні питання з тими проблемами перетинаються. Але вони щодо тих ситуацій — коли не зовсім зрозуміло, за що конкретно надійшла оплата, чи під які оплати здійснюються конкретні відвантаження. Але від їх вирішення залежить коректність (а подеколи й кількість) виписаних продавцем ПН.
ПН, як відомо, складається продавцем на дату (!) виникнення податкових зобов’язань (п. 201.1 ПКУ). А вони виникають за першою з подій: зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника чи відвантаження товарів (п. 187.1 ПКУ). У п. 201.7 ПКУ визначено, що ПН складається на кожне (!) повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли як аванс на поточний рахунок (або до каси) продавця.
Крім того, для цих питань важливо те, що у п. 201.1 ПКУ
обов’язковими реквізитами ПН, окрім дати, суми та інших, визначено також: опис (номенклатуру) товарів/послуг та їх кількість, обсяг
От тому в певних ситуаціях надто важливе правильне визначення («ідентифікація»): за що саме (за які товари/послуги) надійшла оплата ПН чи до якої оплати належать конкретні відвантаження (виконання). Але ж у разі неправильної «ідентифікації» номенклатури ПН буде складена з помилками (складена зайва ПН або взагалі не складена). І це створить певні проблеми — у першу чергу з ПК для покупця.
У договорі визначено
Оскільки згадані спірні ситуації для сторін договору(ів) можуть бути податково не вигідні*, то краще на практиці максимально їх уникати. Чим менше невизначеності у договірних відносинах, тим менше подібних проблем. Якщо «забули» в договорі, то узгодьте додатковою угодою, листом чи ще якимось офіційним чином (адже «слова до справи не пришиєш»)!
* Тут ще можуть виникати питання щодо відліку строків давності за конкретними госпопераціями сторін.
Коли ж сторони чітко визначили у договорі черговість оплат/постачань (це може бути за строгою хронологією подій, в іншому конкретному порядку, за вказівкою платника, якось іще), то таких правил вони повинні чітко дотримуватись. І ці норми є визначальними у спірних ситуаціях. А будь-які відхилення від домовленостей треба обов’язково (і бажано письмово) узгоджувати з контрагентом.
Наприклад, якщо за договором чітко визначено, що оплати (попередні чи «задні» ☺) за товари/послуги зараховуються у конкретній черговості, то порушення покупцем черговості оплати є порушенням умов договору.
Наприклад, якщо в порушення умов договору покупець спочатку оплачує (зазначає в розрахункових документах) «за Товар 2» замість Товару 1, то продавець (якщо не давав на це згоди) має право вважати, що оплата надійшла за Товар 1, як це узгоджено в договорі. Якщо у платіжці предмет оплати чітко не зазначений (призначення платежу на кшталт «За товари згідно з договором...» ), то також буде вважатись, що оплата надійшла за Товар 1.
Якщо договорів із покупцем декілька, то прагніть, щоб покупець у платіжних документах, а продавець у відвантажувальних чітко зазначали, згідно з яким договором здійснюється конкретний платіж/відвантаження.
Податківці, розглядаючи питання — скільки ПН (одну чи декілька) складати у випадку кількох відвантажень або оплат протягом дня в межах однієї угоди — теж наказують у першу чергу враховувати умови угоди між сторонами та п. 201.7 ПКУ (див. консультацію в БЗ 101.16, листи ДПСУ від 08.04.2021 № 1454/ІПК/99-00-21-03-02-06 та від 26.04.2021 № 1729/ІПК/99-00-21-03-02-06). Аналогічний підхід буде й у випадках, коли потребується «ідентифікація» передоплати/відвантаження. Тобто
наріжним каменем тут ставлять саме домовленість сторін у цих питаннях
У договорі не визначено (або договір усний)
У такому випадку визначальну роль відіграватимуть формулювання у платіжних документах, рахунках-фактурах та т. п. Тут можна згадати й судові приклади, коли за відсутності у договорах чітких визначень щодо черговості оплат за комунальні послуги перевага віддавалась саме «Призначенню платежу», зазначеному у квитанціях на оплату**.
** Див, наприклад, постанову ВС від 22.03.2017 у справі № 761/12553/15-ц (reyestr.court.gov.ua/Review/66118768)
Якщо у платіжних документах у цьому реквізиті конкретики немає або немає посилання на рахунок/рахунок-фактуру, де зазначені конкретні товарні позиції, то у продавця є певний вибір. Тобто він може «ідентифікувати» отримані кошти, наприклад, так: найперші за хронологією відвантаження вважати оплаченими саме цією попередньою («задньою») оплатою, щоб не нараховувати зайвого ПДВ…
Але якщо рахунків виписано декілька, наприклад спочатку на Товар 1, а потім на Товар 2, то покупець може оплатити їх у довільній послідовності. Тому продавець має розуміти, що коли у подібних ситуації відвантажили Товар 1 і склали на це відвантаження ПН, то хитруватий покупець може навмисно оплатити інший рахунок (за Товар 2), щоб «наколядувати» собі додаткову суму ПК. Тоді у нашій ситуації (відвантажили Товар 1, а в платіжці зазначено, що оплата за Товар 2) доведеться виписати дві ПН — на відвантаження Товару 1 і на передоплату за Товар 2. Звісно, цього можна уникнути, якщо покупець напише листа про помилку в реквізиті «Призначення платежу»***.
*** Щодо виправлення цього реквізиту читайте в «Податки & бухоблік», 2021, № 39, с. 16.
Причому бажано, щоб такий лист покупець датував датою перерахування коштів, щоб цією ж датою не виписувати ПН на Товар 2. Інакше доведеться скласти ПН на Товар 2, а більш пізньою датою отримання листа виписувати до неї мінусовий РК. (А якщо оплата випереджала відвантаження — РК на зміну номенклатури з Товару 2 на Товар 1.) Докладніше про подібні ситуації читайте також у «Податки & бухоблік», 2019, № 80, с. 2****. Якщо згоди і листа не буде і другу ПН ви не оформите, податківці донарахують вам ПДВ на Товар 2.
**** Там же читайте й про випадки часткової передоплати одразу за декілька послуг (товарів).
Буває, відвантаження вже відбулися і ПН на них були складені, а з платіжних документів не зрозуміло, за що надійшла оплата. Тут, гадаємо, найбільш логічним буде продавцям отриманими коштами закривати постачання у порядку хронології відвантажень, якщо з будь-яких документів не випливає інше. Хоча краще і цей момент якось узгодити з покупцем, щоб у податківців не виникало бажання шукати тут ненарахований ПДВ, та й у вас не виникало непорозумінь із покупцем…
Отже, чітко встановлюйте у документах правила цієї «ідентифікаційної» гри, щоб менше було подібних ПДВ- (і не тільки) проблем.
