Транспортно-заготівельні витрати

7.1. Склад ТЗВ

Загальне уявлення про ТЗВ дає абзац п’ятий п. 9 НП(С)БО 9. Так, ТЗВ включають витрати на:

— заготівлю запасів;

— оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи;

— транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.

Детальнішу розшифровку витрат, що належать до ТЗВ, можна знайти в п. 20 Методрекомендацій № 373.

Зверніть увагу:

Якщо ж за умовами договору доставка товарів входить до обов’язків постачальника, то для торговельного підприємства витрати на транспортування увійдуть до ціни придбаних товарів. Причому навіть у тому випадку, коли вартість доставки зазначена в розрахункових і супровідних документах окремо. Для покупця такі транспортні витрати постачальника разом з вартістю товарів є ні чим іншим, як «сумами, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю)...», а не ТЗВ.

Зауважте: транспортні витрати, понесені покупцем у зв’язку з придбанням запасів, відносять до ТЗВ незалежно від того, здійснювалася їх доставка сторонніми організаціями або власними силами самого підприємства (власними або орендованими транспортними засобами). При цьому роботи, пов’язані з транспортуванням товарів власним транспортом, включають до ТЗВ за виробничою собівартістю послуг допоміжних (підсобних) виробництв (господарств) підприємства з перевезення таких запасів (див. лист Мінфіну від 14.03.2005 № 31-04200-30-10/3778).

Щоб помилково не прийняти той чи інший вид витрат за транспортно-заготівельні, треба знати, що до ТЗВ не належать витрати:

— на відрядження, пов’язані з узгодженням технічних умов і оформленням договорів на постачання товарів;

— на утримання відділів постачання, а також інших відділів (служб) підприємства з аналогічними функціями;

— понесені у зв’язку з внутрішніми перевезеннями товарів територією підприємства або між його структурними підрозділами;

— що виникли при поверненні товарів постачальнику;

— на вантаження, транспортування, перевалку, страхування, транспортно-експедиторські та інші послуги, пов’язані з реалізацією товарів.

Також не потрапляють до ТЗВ суми втрат товару в дорозі, виявлені при оприбуткуванні придбаних товарів.

7.2. Способи обліку ТЗВ

Як ми вже зазначали, ТЗВ відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 включаються до первісної вартості товарів, придбаних за грошові кошти.

Існує два способи обліку ТЗВ. Так, вказані витрати можна (п. 9 НП(С)БО 9, п. 5.5 Методрекомендацій № 2):

1) одразу включати до первісної вартості одиниці (найменування, групи, виду) придбаних товарів при їх оприбуткуванні;

2) обліковувати на окремому субрахунку рахунків обліку товарів, що спеціально вводиться для цього, з наступним розподілом за середнім відсотком.

Який із варіантів обрати — на розсуд підприємства. Але! Свій вибір потрібно обов’язково закріпити в наказі про облікову політику. При цьому для різних одиниць обліку товарів (найменувань або однорідних груп, видів) можна встановлювати свої способи обліку ТЗВ. Наприклад, підприємство, що придбаває товар як у нерезидентів, так і на території України, має право визначити різні способи обліку ТЗВ, понесених при придбанні імпортних і вітчизняних товарів.

Головне — пам’ятайте: оскільки встановлення порядку обліку і розподілу ТЗВ є одним з елементів облікової політики, змінити його можливо тільки у виняткових випадках, прямо встановлених п. 9 НП(С)БО 6 (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 6, с. 3; 2021, № 9, с. 7).

Зазначені способи обліку ТЗВ розглянемо детальніше.

Облік ТЗВ прямим методом

Метод прямого включення до первісної вартості товарів доцільно використовувати, якщо можна достовірно визначити суми ТЗВ, що безпосередньо відносяться до придбаних товарів (п. 5.5 Методрекомендацій № 2).

Облік ТЗВ цим способом не викликає питань, коли здійснюється доставка одного виду товарів. Якщо ж доставляються товари кількох найменувань, загальну суму ТЗВ доведеться розподілити між усіма найменуваннями. Для цього треба вибрати базу розподілу. Нею може бути, наприклад, вартість товарів, їх кількість або вага. Залежно від обраної бази результат розподілу витрат на одиницю товарів, звісно, буде різним.

На наш погляд, логічніше розподіляти транспортні витрати пропорційно вартості отриманих товарів, ніж їх кількості, особливо у ситуації, коли в одному супровідному документі постачальника вказані товари з різним кількісним виміром.

Зрозуміло, застосовувати цей спосіб обліку ТЗВ доцільно при невеликій номенклатурі товарів. Тому такий метод поширеніший на підприємствах оптової торгівлі, тоді як у роздробі його застосовують значно рідше.

У бухобліку суми ТЗВ, що обліковуються прямим методом, включають до первісної вартості одиниці (найменування, групи, виду) придбаних товарів безпосередньо при їх оприбуткуванні та відображають за дебетом субрахунку 281.

Для кращого розуміння порядку розподілу ТЗВ цим методом розглянемо приклад.

Приклад 7.1. Підприємство придбало 900 кг товару А на суму 14715 грн (у тому числі ПДВ — 2452,50 грн) і 1200 кг товару Б на суму 23040 грн (у тому числі ПДВ — 3840 грн).

Вартість послуг транспортної організації з доставки товарів склала 3150 грн (у тому числі ПДВ — 525 грн).

Згідно з наказом про облікову політику підприємства ТЗВ прямо включають до первісної вартості товарів при їх оприбуткуванні. Базою розподілу ТЗВ між різними найменуваннями отриманих товарів є їх вартість.

У цьому випадку первісну вартість придбаних товарів з урахуванням ТЗВ визначаємо таким чином:

1) розраховуємо загальну вартість придбаних товарів без урахування ПДВ:

12262,50 + 19200 = 31462,50 (грн);

2) обчислюємо вартість транспортування 1 грн товару:

(3150 - 525) : 31462,50 = 0,083433 (грн);

3) визначаємо вартість транспортування:

— товару А: 12262,50 х 0,083433 = 1023,09 (грн);

— товару Б: 19200 х 0,083433 = 1601,91 (грн);

4) розраховуємо первісну вартість з урахуванням ТЗВ:

— 1 кг товару А: (12262,50 + 1023,09) : 900 = 14,76 (грн/кг);

— 1 кг товару Б: (19200 + 1601,91) : 1200 = 17,33 (грн/кг).

У регістрах бухгалтерського обліку придбання товарів і включення в їх первісну вартість сум ТЗВ відображаємо так (див. табл. 7.1):

Таблиця 7.1. Облік ТЗВ прямим методом

Облік ТЗВ за середнім відсотком

Цей спосіб застосовують у тих випадках, коли ТЗВ пов’язані одночасно з кількома найменуваннями, групами, видами товарів і їх неможливо віднести безпосередньо до конкретних одиниць бухгалтерського обліку товарів.

При обліку ТЗВ за середнім відсотком їх суму протягом місяця накопичують на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати». Наприкінці місяця за спеціальною формулою визначають суму ТЗВ, що підлягає списанню. Як наслідок, ТЗВ розподіляють не між кожною конкретною одиницею товарів, а між товарами, що вибули (реалізовані, безоплатно передані, списані тощо), і залишком товарів на кінець звітного місяця за окремими однорідними групами усереднено.

Суми ТЗВ, що обліковуються методом розподілу за середнім відсотком і відносяться до вартості товарів, які вибули, списують на ті ж рахунки бухгалтерського обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття таких товарів. Тобто на торговельних підприємствах списання ТЗВ за реалізованими товарами здійснюють за кредитом субрахунку 289 в кореспонденції з дебетом субрахунку 902.

Механізм розподілу ТЗВ за середнім відсотком опишемо в наступному підрозділі.

7.3. Розподіляємо ТЗВ за середнім відсотком

Для того щоб здійснити розподіл ТЗВ за середнім відсотком, необхідно спочатку розрахувати цей середній відсоток ТЗВ. Для цього визначають відношення суми залишку величини ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ, понесених за місяць, до суми вартості залишку товарів на початок місяця і товарів, що надійшли протягом місяця. Отримане в результаті значення, помножене на 100, і дає середній відсоток ТЗВ. У вигляді формули вказаний розрахунок можна представити так:

де Сер. % ТЗВ — середній відсоток ТЗВ;

ТЗВ_поч — залишок ТЗВ на початок звітного місяця;

ТЗВ_понес — сума ТЗВ, понесених у звітному місяці;

ВТ_поч — вартість залишку товарів на початок звітного місяця;

ВТ_надх — вартість товарів, що надійшли у звітному місяці.

У свою чергу, суму ТЗВ по товарах, які вибули, визначають як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості товарів, що вибули:

ТЗВ_виб = ВТ_виб х Сер. % ТЗВ : 100 %,

де ТЗВ_виб — сума ТЗВ, що припадає на товари, які вибули у звітному місяці;

ВТ_виб — вартість товарів, які вибули.

Зверніть увагу: у загальному випадку для розподілу ТЗВ застосовують покупну вартість товарів. Виняток — підприємства роздрібної торгівлі, що оцінюють товари за цінами продажу. Вони в процесі розподілу ТЗВ використовують продажну вартість товарів, тобто ту, яку обліковують на субрахунку 282.

Також майте на увазі:

Для більшої зрозумілості розглянемо приклади.

Приклад 7.2. Підприємство оптової торгівлі мало на початок місяця залишок товарів у сумі 36000 грн (сальдо за дебетом субрахунку 281). Сума ТЗВ, що припадає на цей залишок, становить 3000 грн (сальдо за дебетом субрахунку 289).

Протягом звітного місяця підприємством придбані товари на суму 57600 грн (у тому числі ПДВ — 9600 грн). Транспортній організації за доставку товарів було сплачено 4464 грн (у тому числі ПДВ — 744 грн).

У цьому ж місяці були реалізовані товари на суму 99360 грн (у тому числі ПДВ — 16560 грн). Балансова вартість реалізованих товарів — 64800 грн.

Відомості про вартість товарів і залишки ТЗВ на підприємстві оптової торгівлі, а також здійснені на їх основі розрахунки наведено в табл. 7.2.

Таблиця 7.2. Розрахунок ТЗВ за середнім відсотком підприємством оптової торгівлі

У результаті проведення розрахунків ТЗВ були розподілені між товарами, реалізованими протягом місяця (у сумі 5184 грн), і залишком товарів на кінець місяця (у сумі 1536 грн).

У бухгалтерському обліку підприємства придбання та реалізацію товарів, а також списання ТЗВ треба відобразити таким чином (див. табл. 7.3):

Таблиця 7.3. Облік ТЗВ за середнім відсотком підприємством оптової торгівлі

Приклад 7.3. Підприємство роздрібної торгівлі здійснює облік товарів за продажними цінами. На основі даних, представлених у табл. 7.4, розрахуємо середній відсоток торгової націнки, середній відсоток ТЗВ і визначимо собівартість реалізованих товарів на підприємстві роздрібної торгівлі.

Таблиця 7.4. Дані та розрахунки до прикладу 7.3

Отже, в процесі розрахунку спочатку були визначені середній відсоток торгової націнки (40 %) і середній відсоток ТЗВ (15 %).

Потім розрахована сума торгової націнки за товарами, що були реалізовані (109800 грн), і тих, яких бракує (374,40 грн). Це дало можливість установити покупну вартість таких реалізованих товарів (164700 грн) і товарів, що опинилися в нестачі (561,60 грн). Також у результаті проведення розрахунків були розподілені ТЗВ між товарами, реалізованими протягом звітного місяця (41175 грн), товарами, яких бракує (140,40 грн), і залишком товарів на кінець звітного місяця (35634,60 грн).

У результаті собівартість реалізованих товарів склала 205875 грн (164700 грн + 41175 грн), а тих, що опинилися в нестачі, — 702 грн (561,60 грн + 140,40 грн).

Скориставшись отриманими даними, відобразимо операції в обліку (див. табл. 7.5).

Таблиця 7.5. Облік ТЗВ за середнім відсотком підприємством роздрібної торгівлі