Висновок документа
Мінфін затвердив форму нульової декларації та порядок її подання (далі — Порядок № 439)
Починаючи з 01.09.2021 р. стартував період, відведений п. 1 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ на подання нульової декларації. Мінфін затвердив її форму. Про цю декларацію ми розповідали у «Податки & бухоблік», 2021, № 59, с. 20.
Порядок подання додаткових вказівок щодо заповнення декларації не містить. Але податківці люб’язно надали нам приклади заповнення*. Тож сьогодні буде коментар не так до наказу Мінфіну, як до зазначених прикладів.
* Див.: tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya/deklaratsiya/zrazok-zapovnennya/
Обсяги декларування. Податківці остаточно підтвердили: обсяги безумовної амністії (п. 10 підрозд. 94) не є податковою пільгою**. Із наведених ними прикладів чітко видно: якщо у фізособи більше 400 тис. грн, з яких не сплачено податки, у декларацію вносяться усі кошти, а не сума перевищення. І спецзбір за такі кошти платиться з 1-ї гривні, а не з 400001-ї.
** Натяк на такий висновок раніше містився в інформлисті № 22 (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 65, с. 24).
Тип декларації. Це обов’язковий реквізит будь-якої декларації (п. 48.3 ПКУ). Помилка в ньому означає, що документ перестає бути декларацією, а декларація вважається неподаною (п. 48.2 ПКУ, п. 3 розд. ІІІ Порядку № 439).
Особливість нульової декларації в тому, що в ній самовиправлення помилок (тобто уточнення за ініціативою платника) відбувається тільки за допомогою типу «Звітна нова» і тільки в період до 01.09.2022 р. (п. 6.3 підрозд. 94).
Щодо типу «Уточнююча», то він зазначається, лише якщо податківці за результатами перевірки надішлють повідомлення (п. 15.1 підрозд. 94), і уточнюватися доведеться вже після 01.09.2022 р. Тому декларант, який зазначає тип «Уточнююча», має наводити у спецполі також номер повідомлення від податківців.
Інформація про уточнення суми спецзбору обов’язково зазначається у спецрозділі ХІІІ декларації. Незалежно від причин уточнення.
Готівка і спецрахунки. Готівку, яка знаходиться в Україні, перед декларуванням слід унести на спецрахунок (п. 8.1 підрозд. 94). Порядок відкриття таких рахунків затвердив Нацбанк (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 65, с. 26). Однак і Порядок, і приклади податківців залишають деякі питання, пов’язані з п. 9 підрозд. 94.
По-перше, податківці у своїх усних роз’ясненнях наголошують: одна фізособа може відкривати тільки один спецрахунок. Що, в принципі, логічно і опосередковано випливає з вимоги, що довносити готівку на спецрахунок можна тільки один раз. Тож у розділі ІІ декларації може зазначатися один спецрахунок.
По-друге, кошти, які фізособа хоче задекларувати, і які вже є на звичайному рахунку в українському банку, не потрібно перераховувати на спецрахунок. Спецрахунок — тільки для чорної готівки, яку фізособа засвічує спеціально під амністію. Кошти, які й так вже у банку, можна декларувати прямо на рахунку, де вони є. Податківці підтверджують це***.
Тобто в розділі ІІ може бути декілька гривневих рахунків в українських банках, причому один — зі спецрежимом, а інші — зі звичайним. І ніщо не заважає фізособі навіть після 01.09.2021 р. (але до подання декларації) внести готівку на звичайний рахунок і задекларувати, оминаючи спецрахунок. У ПКУ немає норми, де є заборона на це або дата, до якої треба відкрити звичайний рахунок, аби уникнути спецрахунку. Податківці, схоже, не заперечують проти цього.
