В «Податки & бухоблік», 2022, № 21 ми вже писали щодо вигідності переходу платника сільгоспЄП групи 4 на сплату спецЄП. А тепер проаналізуємо питання переваг/недоліків спецЄП порівняно з іншими системами оподаткування.
Звісно, вже багато суб’єктів з 1 квітня перейшло на цей 2 %-вий спецЄП. Однак, гадаємо, наш аналіз буде корисним для тих, хто ще не подав заяву та вагається, чи варто переходити на спец-ЄП, а можливо і для них, хто вже працює на спецЄП, щоб переконатися у правильності свого вибору*.
* Платник спец-ЄП має право самостійно відмовитись у будь-який час від використання спец-ЄП з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому було прийнято таке рішення.
Переваги спец-ЄП
Перерахуємо основні переваги спец-ЄП які ми вбачаємо.
Приваблива ставка. Доволі низька ставка ЄП — 2% від доходу. Хоча тут має значення також середній рівень рентабельності за видами діяльності госпсуб’єкта (див. щодо цього наприкінці).
Лагідні умови переходу. Для переходу на спец-ЄП:
— відсутнє обмеження щодо кількості працюючих у госпсуб’єкта;
— максимальний обсяг доходу протягом календарного (попереднього) року, що дозволяє працювати на спец-ЄП, спочатку було встановлено аж — 10 млрд грн (близько 342 млн долл!!!).
а вже прийнятим ВРУ законопроектом № 7234 від 30.03.2022 взагалі передбачається розмір доходу для переходу на спец-ЄП не обмежувати
Нагадаємо, що для звичайної 3 гр. ЄП граничний обсяг річного доходу, який дозволяє переходити (працювати) на ЄП у цьому році складає лише 7585500 грн (близько 270 тис. долл).
Тобто обирати спецЄП можуть, по-перше, не лише малі й середні, а й доволі великі підприємства та інші суб’єкти господарювання, а по-друге — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми. Тобто — включаючи й тих, у кого у статутному капіталі сукупність часток, що належать юрособам-неплатникам ЄП дорівнює чи перевищує 25 %!
Досить вузькі обмеження. На платників спец-ЄП, на відмінність від інших груп, не розповсюджується левова частина обмежень, встановлених п. 291.5 ПКУ.
До переліку суб’єктів, які не можуть бути платниками спец-ЄП віднесені лише такі:
1) суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють:
— діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
— обмін іноземної валюти;
— виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
(Дозвіл на імпорт авто тощо платниками спецЄП було надано Законом від 24.03.2022 № 2142-ІХ (далі — Закон № 2142), який почав діяти з 05.04.2022.)
— видобуток, реалізацію корисних копалин.
2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
4) фізичні та юридичні особи — нерезиденти.
Зняття обмежень: підакцизне — уроздріб, плюс вода. Крім того, згаданим прийнятим законопроектом № 7234 на спецЄП буде дозволена ще й роздрібна торгівля підакцизними товарами! Тож на відміну від інших єдинників, на спец-ЄП незабаром буде можна реалізовувати вроздріб будь-які підакцизні товари! Гадаємо, у зв’язку з цим послабленням значно зросте кількість бажаючих перейти на спец-ЄП з числа роздрібників.
Цим же законопроектом передбачено дозвіл здійснювати на спецЄП видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Несплата ПДВ, у тому числі — імпортного! Привабливим також є звільнення платників спец-ЄП від нарахування та сплати ПДВ.
І особливо привабливо для імпортерів те, що
з 5 квітня Законом № 2142 платників спец-ЄП звільнено від нарахування та сплати імпортного ПДВ
Але тут є виключення (див. нижче — у частині про недоліки)!
Гадаємо, також, якщо не буде якихось законодавчих змін, ті неплатники ПДВ, які під час роботи на спец-ЄП перевищили обсяг 1 млн грн не підлягатимуть обов’язковій реєстрації платниками ПДВ, оскільки операції, здійснені платником спец-ЄП, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (оновлена Законом № 2142 редакція п. 9.5. підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). А необ’єктні операції для розрахунку обсягів постачання не враховуються.
Легкий «вхід» та «вихід». Приваблює, зокрема й те, що з 5 квітня вже можна перейти на ЄП не з початку наступного місяця, а з будь-якого дня, наступного за днем подання заяви про обрання спец-ЄП (ставки 2 %)!
А також за бажання відмовитись від спец-ЄП можна в будь-який момент (не чекаючи скасування воєнного стану) — з першого дня місяця наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Посередникам. Для посередників привабливо те, що у них 2 %-ми має оподатковуватись не увесь дохід, а лише сума їх посередницької винагороди. Будь-які сумніви щодо цього розвіялись після внесення Законом № 2142 змін з 5 квітня до п. 9.4 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, що ставка ЄП застосовується у розмірі 2 % доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 ПКУ ( до якої входить і «посередницький» п. 292.4).
До стандартних переваг ЄП можна також віднести і спрощений облік.
Недоліки спец-ЄП
Головними із недоліків спецЄП — вважаємо наслідки повернення на загальну систему, про які — трохи нижче.
ПДВ. У платників спецЄП не дуже охоче закупатимуть платники ПДВ. Адже у останніх «на вході» не буде ПК. Однак, оскільки зараз ПДВ практично не відшкодовується, та й сплату податку у разі неможливості можна здійснити й протягом 6 місяців після воєнного стану. Тому, гадаємо, платникам ПДВ не варто надто сторонитися спецЄПшників. Тим паче, що наше податкове майбутнє (у т.ч. ПДВ-майбутнє) зараз передбачити складно…
До недоліків спецЄП можна віднести і те, що звільнення від ПДВ (у т.ч. при імпорті) не застосовується до операцій із ввезення в Україну та з постачання в Україні товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або які ввозяться з території держави окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом! Але ця норма — вимога часу.
Тож якщо ви працюєте з «ворожими» товарами/країнами/територіями, то вам, схоже, доведеться вести за такими операціями окремий ПДВ-облік та звітувати й сплачувати за ними ПДВ також і під час знаходження на спецЄП.
Була небезпека, що платники спецЄП (як і інші госпсуб’єкти, що є неплатниками ПДВ) повинні сплачувати ПДВ із послуг, отриманих від нерезидента. Однак ми тут ратуємо за ліберальний підхід, адже звільнено від сплати ПДВ, зокрема, операції з постачання послуг с місцем постачання на території України. Тобто формально під таке звільнення підпадають послуги не тільки надані самим платником спецЄП, але й отримані ним від нерезидентів (крім випадків, встановлених статтею 2081 ПКУ). І хоча тут були й фіскальні аргументи, але ДПСУ з цього приводу, на диво, висловилась нефіскально! Див. тут відповідь на питання № 72: tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html
Наслідки з ПДВ при поверненні. У першому звітному місяці, коли буде відновлено реєстрацію платником ПДВ екс-платник спецЄП повинен нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ за товарами/послугами, необоротними активами, за якими до початку застосування спецЄП було відображено ПК, і які були використані (поставлені, реалізовані) платником спецЄП в період застосування цього податку. База оподаткування за необактивами — залишкова вартість на початок згаданого місяця, а за товарами/послугами — вартість їх придбання. Але щодо необактивів — податкові зобов’язання нараховуватимуться лише за тими, які були реалізовані під час перебування на спецЄП (БЗ 101.17).
Хоча, якби ці товар/послуги платник ПДВ реалізовував не на спецЄП, йому все одно довелося б нарахувати ПДВ,— але з продажної вартості (чи не нижче ціни придбання/залишкової вартості)…
Окрім цього наслідками «реанімування» платника у ПДВ-лавах буде «жорстке» оподаткування подальшої реалізації товарів/послуг (чи виготовленої з них продукції), які будуть придбані ПДВ-платником в період перебування на спец-ЄП.
Незалежно від того придбавались такі товари/послуги з ПДВ, або без, при їх подальшому продажу доведеться сплачувати ПДВ до бюджету від усієї (!) їх продажної вартості, тобто без права на ПК за такими товарами
Адже, ПК за такими товарами/послугами на підставі будь-яких документів (навіть зареєстрованих ПН) взагалі «не світить», оскільки у цьому періоді ПДВ-реєстрація була призупинена. Тобто треба максимально прискорити обіг товарів/послуг, отриманих під час застосування спецЄП. Щоб вийти на кінець «спецЄП»-періоду з найменшими залишками/втратами.
У той же час, право на ПК за тим, що було платником придбано/оплачено до 24 лютого цього року, після відновлення реєстрації платником ПДВ у нього зберігається. Так само збережеться і від’ємне значення з ПДВ, накопичене до переходу на спецЄП.
Наслідки перехідних на спец-ЄП операцій. Заразом нагадаємо й про перехідні операції, хоча їх можна і не вважати такими собі недоліками…
Якщо попередня оплата за товари/послуги була отримана платником ПДВ до переходу на спецЄП, то у разі відвантаження товарів/виконання послуг у період перебування на спецЄП відповідно до п. 292.3 ПКУ таке відвантаження необхідно оподаткувати 2 % ЄП. Але при цьому сума доходу повинна визначатись за вирахуванням ПДВ (п.п. 1 п. 292.11 ПКУ).
Але протилежні ситуації вже точно не є недоліком: адже перехідні операції, коли відвантаження було до обрання спецЄП, а оплата — після переходу, не мають оподатковуватись 2 % ЄП (п.п. 6 п. 292.11).
Наслідки з податку на прибуток при поверненні на загальну систему. У п 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ передбачена податкова різниця, що збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму оплати отриманої після повернення на загальну систему за товари послуги, що були відвантажені на спрощеній системі. При цьому фінрезультат збільшить уся отримана сума — без врахування витрат за такими реалізаціями!
А у протилежній ситуації — коли на спецЄП буде отримана попередня оплата, а відвантаження товарів/надання послуг відбудеться після повернення на загальну систему, операція буде оподатковуватись спочатку 2 % ЄП, а потім — після другої події — податком на прибуток. Адже для такої перехідної ситуації податкова різниця в ПКУ не передбачена**. Тож варто на спецЄП встигнути максимально отоварити усі отримані попередоплати!
** Але для сміливих платників ми наводили аргументи і механізм для коригування на такі суми фінрезультати: див. «Податки & бухоблік», 2020, № 6, с. 22.
Повернення після спецЄП до 3 групи (на 3% або 5 %). У разі перевищення 3-групником під час спецЄП граничного обсягу доходу 7585500 грн (1167 МЗП) доведеться врешті решт перейти на звичайну систему. І хоча повернення зі спецЄП автоматично відбудеться у ту ж саму групу 3 ЄП на відповідну ставку (3% чи 5%), але з найближчого кварталу доведеться перейти на загальну систему. Це випливає з відповіді ДПСУ на питання 19 (див. тут: tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html). При цьому у такому разі, якщо до переходу на загальну/до наступного кварталу будуть отримані доходи, формально потрібно їх оподатковувати за завищеними ставками: ФОП — 15 %, а юрособі за подвійною ставкою 10% (чи 6 %).
«Стандартні» недоліки. Звісно потрібно пам’ятати й про інші «несмачні» нюанси спрощенки, які властиві також і спецЄП, зокрема: про заборону негрошових розрахунків***, про сплату податку на репатріацію, а юрособам — про завищений ПДФО (9 %) з сум дивідендів, нарахованих фізособам. А також — про підвищені ставки ЄП і «виліт» на загальну систему у разі порушень низки обмежень, встановлених для спецЄП (див. ст. 293 ПКУ «у комплекті» з п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).
*** Див. про це також тут: tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/578447.html
Хто пов’язаний з агресором. Майте також на увазі, що законопроектом № 7232 від 30.03.2022, який вже ВРУ прийнято за основу, передбачена така ПКУ-норма. У разі, якщо платник є госпсуб’єктом, що пов’язаний економічними зв’язками з державою-агресором, станом на 30 червня 2022 року перебував на спрощенці, він втрачає право на спрощене оподаткування, у т.ч. і на спец-ЄП, з 1 липня 2022 року, і автоматично вважається платником податку на прибуток підприємств.
Кому вигідний спецЄП, кому ні
Ми перерахували переваги та недоліки спецЄП, які вбачаємо і вважаємо такими. Звісно перелік і тих, і тих не вичерпний. Але тепер вам з вашими конкретними умовами господарювання легше буде зорієнтуватись у питанні: чи варто переходити або залишатись (якщо вже перейшли) на 2%-вому спец-ЄП?
Звісно для вирішення цього питання основну роль відіграє розмір податкового навантаження на цій спец-спрощеній системі у порівнянні з тією системою оподаткування, на якій ви працюєте чи працювали.
Однак, мабуть, для платників ПДВ також не останню чергу у цьому питанні будуть відігравати факти, чи перейдуть їх постачальники та/або покупці на сплату спец-ЄП, тобто, яким є (буде) ПДВ-статус контрагентів. Та/або як вони сприймуть ваш перехід на спецЄП. Тож, можливо, варто «провентилювати» й ці питання.
Отже. Однозначно вигідно переходити на 2 % тим платникам ЄП, хто працює теж у 3-й групі ЄП, але на ставці 5 %. Тобто — неплатникам ПДВ.
Такий перехід можливо, буде вигідний і єдинникам гр. 3 — платникам ПДВ, які сплачують ЄП за ставкою 3 %. Однак їм треба все ретельно зважити й прорахувати: може вийти що й не варто економити 1% ЄП на тлі можливого втрачання частини клієнтів — платників ПДВ… Це питання не менш важливе й для платників ПДВ, що працюють на загальній системі здебільшого з покупцями — платниками ПДВ.
А от
тим платникам ПДВ, які займаються роздрібною торгівлею, або мають клієнтів — переважно неплатників ПДВ, перехід на спец-ЄП, як правило, буде вигідним
Теоретично не надто вигідним виглядає перехід на спецЄП платникам ПДВ, які зорієнтовані на експорт. Хоча, як ми вже зазначали вище, зараз ПДВ з бюджету практично не відшкодовується, а податкове майбутнє примарне. Тож, можливо, варто переходити й експортерам?..
Рентабельність та перехід. Оскільки у платників спецЄП оподатковується отриманий дохід, то вирішувати питання про перехід юрособи чи ФОП на спецЄП варто, враховуючи окрім інших факторів, також і на показник середнього рівня рентабельності за всіма госпопераціями платника. Тож не зайвим буде прорахувати середню рентабельність за вашими видами діяльності і це допоможе краще визначитися щодо податкової економії чи втрати у разі переходу на спецЄП. Нагадаємо, що в «Податки & бухоблік», 2021, № 94 (а ще детальніше див. в «Податки & бухоблік», 2017, № 96) ми наводили спрощені формули розрахунку вигідності переходу зі звичайної системи оподаткування на спрощену в залежності від середнього рівня рентабельності госпсуб’єкта.
У скороченому вигляді формули виглядають так.
Для юросіб: Р = ставка ЄП : 0,18.
Для ФОП: Р = ставка ЄП : 0,195.
Згідно з розрахунками:
— юрособі на ставці 2 % вигідно працювати, якщо рентабельність не нижче 11,11 %;
— ФОП обирати ставку 2 % вигідно з рентабельністю від 10,26 %.
Отже 2 % ставка ЄП не для надто низькорентабельного бізнесу…
Застосування платником понижених ставок ПДВ (0, 7 або 14 %) на розрахунок «перехідної» рентабельності ніяк не вплине, адже у її розрахунку використовується показник доходу за вирахуванням суми ПДВ. Водночас із зростанням рентабельності зростають і витрати на сплату ПДВ…
Отже, рахуйте, міркуйте, вирішуйте. Але обов’язково працюйте й сплачуйте податки! Бо зараз від цього залежить, бути чи не бути нашій країні!
